Geum.ru

Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


План проведення заняття
Методика проведення практичного заняття
Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття.
Конкретні цілі
Тема практичного заняття
Професійна орієнтація студентів
Базовий рівень знань та вмінь
План проведення заняття
Методика проведення практичного заняття
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   45

План проведення заняття:

№

Елементи практичного заняття

Час (хв.)

1.
Вихідний контроль та його аналіз.

15

2.
Демонстрація та пояснення методики клінічного обстеження хворого з патологією дихальної системи.

Розподіл хворих для самостійної роботи студентів.
25

3.
Самостійна робота студентів із здоровими та хворими дітьми.
5

4.
Обхід дітей, з якими працювали студенти. Демонстрація студентами методики обстеження дихальної системи у обстежених ними дітей.

30

5.
Контроль кінцевого рівня знань.

30

6.
Підсумки, завдання для самостійної підготовки до наступного заняття.
15

Разом:

120

Перелік теоретичних питань:

1. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей.

2. Методика клінічного обстеження хворого з патологією органів дихання:
а) опитування;

б) особливості огляду: ціаноз, утруднене носове дихання, участь допоміжної

дихальної мускулатури, форма та симетричність грудної клітини;

в) характеристика дихання: характер, глибина, ритм; підрахунок частоти

дихання;

д) особливості пальпації: болісність і еластичність грудної клітини, голосове тремтіння;

е) особливості перкусії: топографічна та порівняльна;

ж) особливості аускультації: визначення характеру дихання, сторонні шуми - хрипи, крепітація і шум тертя плеври;

з) визначення бронхофонії.

Методика проведення практичного заняття:

1) Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її актуальність викладач проводить письмовий вихідний контроль знань.

2) Аналіз виконаних тестів та розгляд припущених помилок.

  1. В палаті відділення викладач демонструє та пояснює методику клінічного обстеження хворого з патологією органів дихання.
  2. Викладач розподіляє хворих для СРС, дає завдання.

№
Завдання
Вказівки викладача студентам
Примітка

1.

Зібрати анамнез у

Алгоритм збору анамнеза

1 . Анамнез хвороби:

а) початок захворювання;

б) перші клінічні симптоми;

в) чи проводилось лікування,

якими препаратами?

г) динаміка захворювання

д) скарги хворого на момент

курації

2. Анамнез життя:

а) перебіг вагітності у матері;

б) перебіг пологів;

в) стан здоров’я дитини в період новонародженості та грудного віку






хворого з патоло-

Необхідно




гією органів

ставити питання,




дихання.

що стосуються







дихальної системи.











































Необхідно виявити







чинники ризику

захворювання органів дихання.







г) захворюванність дитини;

д) наявність алергічних реакцій;

е) спадковість хворого.

Алгоритм практичної роботи студента





















2.

Провести

Обстеження хво-




об'єктивне

1) Зовнішній огляд хворого:

а) ціаноз;

б) утруднене носове дихання;

в) форма і симетричність грудної

клітини;

г) участь допоміжної дихальної

мускулатури;

д) визначення типу задишки.

2) Огляд зіва, характеристика

мигдаликів, задньої стінки глотки.

3) Підрахунок частоти дихання.

4) Пальпація грудної клітки:

а) болісність;

б) еластичність грудної клітини;

в) визначення голосового

тремтіння.

5) Топографічна перкусія легень:

визначення верхніх та нижніх

границь.

6) Порівняльна перкусія:

визначення характеру перкуторного

звуку, симетричність

проведення.

7) Аускультація легень:

а) визначення характеру дихання;

б) хрипи ті їх характеристика

(локалізація, кількість, вид,

зв'язок з фазою дихання);

в) крепітація;

г) шум тертя плеври;

д) визначення бронхофонії.

рого проводити з




обстеження

врахуванням віко-




органів дихання.

вих особливостей







дитини.









































































































































































'


















































































3.

Зробити висновок

про стан

дихальної

системи у дитини.

Алгоритм практичної роботи

студента. Визначити патологічні зміни

(симптоми) в стані дихальної

системи.

Дати оцінку

виявлених змін з

урахуванням

вікових

особливостей.













5) Викладач проводить контроль (студенти демонструють) за проведенням обстеження дихальної системи .

  1. Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання для самостійної підготовки до слідуючого заняття.

Форми і методи самоконтролю:

Тестові завдання.

1. В якому з внутрішньоутробних періодів відбувається виработка сурфактанту:

  1. в ембріональний
  2. в ембріофетальний
  3. в термінальний
  4. в ранній фетальний
  5. в пізній фетальний

2. Частота дихання дитини віком 1 рік становить:

  1. 50-60 за хв
  2. 40-50 за хв
  3. 30-35 за хв
  4. 20-25 за хв
  5. 18-20 за хв.

3. Частота дихання у детей в віці 5 років становіть:

  1. 16-20
  2. 20-25
  3. 30-35
  4. 40-50
  5. 60-80

4. Який метод перкусії рекомендується застосувати у дітей раннього віку?

  1. посередня перкусія
  2. засіб Яновського
  3. засіб Образцова
  4. засіб Ебштейна
  5. все перелічене

5. Ціллю порівняльної перкусії є:

  1. визначення межі внутрішніх органів
  2. визначення величини внутрішніх органів
  3. визначення форми внутрішніх органів
  4. визначення патологічних змін в органах
  5. визначення болісності внутрішніх органів

6. Назвіть лінію, яка проходить вздовж краю грудини?

  1. lin. mediana anterior
  2. lin. Sternales
  3. lin. Parasternales
  4. lin. Medioclaviculares
  5. lin. axillares anterior

7. Де розташовується навкологрудинна лінія?

  1. вертикально через середину грудини
  2. вздовж обох країв грудини
  3. вертикально через середину обох ключиць
  4. посередині між грудинної і серединноключичної лініями
  5. через передні краї обох пахвових ямок

8.Які властивості необхідно характерізувати для визначення типу перкуторного звуку?

  1. iнтенсивність
  2. тривалість
  3. висота
  4. тембр
  5. все перелічене

9. Який перкуторний звук вислуховується над легенями в нормі?

  1. Стегновий
  2. укорочений, тупий
  3. ясний легеневий
  4. тимпанічний
  5. коробковий

10.Нижній край легень праворуч по серединноключичній лінії у дітей молодшого віку розташується на рівні:

  1. III ребра
  2. IV ребра
  3. V ребра
  4. VI ребра
  5. VII ребра

Еталони відповідей:

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

E
C
B
B
D
B
B
E
C
D


Ситуаційні завдання.

Задача 1

Під час клінічного обстеження дитини виявлені слідуючі зміни зі боку грудної клітки: вона коротка та широка (збільшений передньозадній та поперечний розмір), ребра розташовані горизонтально, обмежена екскурсія грудної клітки. Назвіть форму грудної клітки? Можна ли урухувати таку форму нормальною? Якщо ні, то для яких захворювань характерні такі зміни грудної клітки?

Задача 2

Під час клінічного обстеження дитини виявлені слідуючі зміни зі боку грудної клітки: зменшення усіх розмірів, атрофія дихальних м’язів, різкий нахил ребер донизу, гострий надчеревний кут, відставання лопаток. Назвіть форму грудної клітки? Можна ли урухувати таку форму нормальною? Якщо ні, то для яких захворювань характерні такі зміни грудної клітки?

Задача 3

При проведенні порівняльної перкусії у дитини вислуховується гучний перкуторний звук з тимпанічним відтінком по типу коробкового. Перкуторний звук проводиться однаково над симетричними ділянками грудної клітки. Які причини виникнення коробкового перкуторного звуку? Для яких захворювань коробковий звук характерний?

Задача 4

При проведенні порівняльної перкусії у дитини 7 років нижче кута лопатки праворуч по задній поверхні грудної клітки спостерігається укорочений, притуплений перкуторний звук. Зліва над симетричною ділянкою грудної клітки перкуторний звук – ясний, легеневий. Які причини виникнення укороченого перкуторного звуку? Для якого захворювання характерна така перкуторна картина?

Задача 5

В пульмонологічне відділення поступила дівчинка 8 років зі скаргами на підвищення температури, вологий кашель, задишку. При проведенні аускультації на тлі жорсткого дихання праворуч у пахвовій ділянки грудної клітки в кінці фази вдиху вислуховується звукове явище, яке схоже з тріском сухого волосся, якщо його розтирати між пальцами коло вуха. Ці хрипи не залежать від зміни тіла, відкашлювання. Як називаються ці сторонні дихальні шуми? Яка причина їх виникнення? При яких захворюваннях дихальної системи можуть спостерігатися подібні звукові явища?


Еталони відоповідей:

Задача 1

Така грудна клітка називається “діжкоподібною”. Така форма грудної клітки є патологічною. Ці зміни характерні для захворювань дихальної системи, наприклад, бронхіальної астми, обструктивного бронхіту, емфіземи легень.

Задача 2

Така грудна клітка називається “паралітичною”. Така форма грудної клітки є патологічною. Ці зміни характерні для хронічних бронхолегеневих захворювань.

Задача 3

Коробковий перкуторний звук з’являється у дітей, коли зменшується еластичність легеневої тканини і підвищується її ровітряність. Коробковий звук характерний для емфіземи легень, бронхіальної астми, обструктивного бронхіту.

Задача 4

Укорочений перкуторний звук свідчить про ущільнення легеневої тканини та зменшення кількості повітря в ній. Така перкуторна картина характерна для запалення легень, ателектазу, пухлини , пневмосклерозу, заповненню плевральної порожнини ексудатом та інших патологічних процесів.

Задача 5

Ці сторонні дихальні шуми називаються “крепітація”. Крепітація виникає при наявності ексудату в альвеолах під час їх розлипанні. Крепітація дуже характерна для пневмонії, особливо крупозній. Може спостерігатися при туберкульозі легень, інфаркті легень.

Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття.

1) Таблиці:

а) "Границі легень у дітей"

б) "Частота дихання у дітей різного віку"

в) "Проекція часток легень на грудну клітину".

  1. Набір тестових завдань вихідного контролю (10 екземплярів).
  2. Методичні розробки:

а) "Значення анатомічних особливостей органів дихання у дітей в патогенезі
дихальної недостатності".

б) "Значення фізіологічних особливостей органів дихання у дітей в патогенезі дихальної недостатності".

в) "Методика дослідження системи органів дихання".

Джерела інформації.

Основні:

  1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. К., 1999. -
    С. 162-170; 329-358.
  2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М.:
    Медицина, 1985. - С.101-129.
  3. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А.Баранова. ~ М.: Медицина,
    1998.-С.158-182.
  4. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – К.:”Знання України”, 2002. – С.83-99.

Додаткові:

  1. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. - Киев: "Здоров'я", 1984.
    -С.37-61.
  2. Медицина дитинства / за ред. П.С.Мощича. - Київ: "Здоров'я", 1994. - Т. 1. -
    С.222-226.
  3. Шабалов Н.П. Детские болезни. - С.-Петербург, 2000. - С.199-306.
  4. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. - С.73-
    106.
  5. Банадига Н.В. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей
    (лекція). - Тернопіль: "Галс", 1997. - 26с.

Програма самопідготовки до теми:

  1. Вивчати (див. Перелік джерел інформації)
  2. Звернути увагу на анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей.
  3. Вміти розпитати батьків та хвору дитину
  4. Визначити анамнез життя, анамнез хвороби, основні скарги дітей з патологією органів дихання
  5. Звернути увагу на особливості огляду, пальпації, перкусії та аускультації дітей залежно від віку


Змістовий модуль 6 . Система органів дихання у дітей

Конкретні цілі:

• Аналізувати и основні синдроми ураження органів дихання

• Призначати комплекс лабораторно-інструментальних мето­дів обстеження при захворюванні органів дихання.

Тема 6. Семіотика захворювань органів дихання.

Тема практичного заняття: Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей.

Місце: учбова кімната у пульмонологічному відділенні.

Місце проведення: дитяче пульмонологічне відділення

Професійна орієнтація студентів: В останні роки відмічається ріст дихальної патології дитячого віку, особливо хронічних та алергічних захворювань. Дихальна система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження дихальної системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного початку лікування.

Базовий рівень знань та вмінь:

№
Дисципліна
Знати

1.


2.


3.


4.
Анатомія


Нормальна фізіологія


Гістологія


Патологічна фізіологія
Розвиток дихальної системи дитини у внутрішньоутробному періоді.

Анатомічна будова дихальної системи.

Знання принципів дихання новонародженого та дітей різного віку.

Функціонування дихальної системи.

Гістологічні особливості будови легеневої тканин в різні вікові періоді дитинства.

Основні компенсаторні та адаптаційні механізми дихальної системи.

План проведення заняття:

№
Елементи практичного заняття
Час (хв.)

1.

Перевірка присутніх.

5

2.

Вхідний контроль та його аналіз.
15

3.
Теоретичне опитування студентів.
20

4.
Розподіл хворих для самостійної роботи студентів.
5

5.
Самостійна робота студентів з хворими дітьми.

20

6.
Оформлення протоколів огляду хворого з оцінкою стану дихальної системи та обгрунтуванням клінічного синдрому.
20

7.
Розбір хворих. Підпис протоколів.
15

8.
Вихідний контроль знань, розв'язування клінічних ситуаційних завдань.
15

9.
Підсумки та ітогова оцінка знань і умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до слідуючого заняття.
5

Разом:

120

Перелік теоретичних питань:

1) Семіотика уражень органів дихання:

а) ціаноз;

б) види кашлю;

в) види задишки;

2) Патологічні синдроми:

а) бронхообструктивний

б) ущільнення легеневої тканини

в) дихальної недостатності

3) Симптомокомплекси основних захворювань органів дихання:

а) вродженого стридору;

б) гострого стенозуючого ларинго­трахеїту;

в) бронхіту;

г) пневмонії;

д) бронхіальної астми;

е) плевриту

Методика проведення практичного заняття:

1) Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її
актуальність викладач проводить письмовий вхідний контроль знань.

2) Аналіз виконаних тестів та розгляд припущених помилок.

3) Викладач проводить теоретичне опитування студентів з обгрунтуванням симптомокомплексів основних захворювань органів дихання.

4) Викладач розподіляє хворих для СРС, дає завдання.

5) Студенти оформлюють протокол огляду хворого з оцінкою стану дихальної системи та патологічного синдрому.

6) Викладач проводить розбір хворих з аналізом обгрунтування патологічного клінічного синдрому. Підпис протоколів.

7) Викладач проводить вихідний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних завдань.

8) Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знань та умінь студентів.
Дає завдання до самостійної підготовки до слідуючого заняття.

Форми і методи самоконтролю: