Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії
| Вид материала | Методичні рекомендації |
СодержаниеТехнічні засоби та матеріальне забезпечення заняття Тема практичного заняття Базовий рівень знань та вмінь |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
- Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.
Клінічні ситуаційні завдання.
Дитині 3 місяці. Народилася від 1 вагітності з вагою 3200. З першого місяця знаходиться на штучному вигодовуванні розведеним коров'ячим молоком, зараз годується цільним коров'ячим молоком з цукровим сиропом. З 1,5 місяців у дитини з'явилась сальна жовта кірочка на тім'яній частині голови, в 3 місяця, окрім сальних кірочок на голові, з'явилось почервоніння й лущення на щоках.
Якові ураження шкіри спостерігається в дитини?
- Дитині 4 місяці. Народилася доношеною з вагою 3200, зріст 50 дів. Знаходиться на змішаному вигодовуванні з 3,5 місяці. За перші 3 місяці у вазі додала 1200 р. В 4 місяці важить 5100р. Товщина підшкірної основи на животі 0,5 дів., тургор м'яких тканин знижений.
Про якові захворювання слід думати? На основі чого можна поставити діагноз?
- Дитині 7 днів, народилася недоношеною в рядків 36 тижнів з вагою тіла 2100 р. При огляді лікар-неонатолог виявив на сідницях та стегнах місцеве ущільнення та твердість підшкірної клітковини, шкіра в смужку не збирається, бліда, холодна, туго натягнута, при натискуванні пальцем залишається поглиблення.
Про якові патологію в цієї новонародженої дитини слід думати?
Еталони відповідей:
Завдання 1.
У дитини вияви ексудативно-катарального (алергічного) діатезу.
Завдання 2.
У дитини спостерігається ураження підшкірної клітковини (гіпотрофія). Для уточнення ступеню гіпотрофії слід визначити дефіцит ваги тіла в %. Належна ваги тіла = 3200 + 800 4 = 6400. Дефіцит ваги тіла 6400 - 5100 = 1300: 6400 100% = 20,8%, що відповідає ІІ ступеню гіпотрофії. Про гіпотрофію свідчить також стоншення підшкірної основи на животі, а також зниження тургору м'яких тканин.
Завдання 3.
У даної дитини - склередема.
Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття:
Таблиці:
а) “Первинні морфологічні елементи шкіри”;
б)”Вторинні морфологічні елементи шкіри”.
2). Методичні розробки:
“Методика дослідження шкіри, ПШК ”
„Догляд за дітьми з ураженням шкіри, ПШК ”.
Джерела інформації
Основні:
1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К.,.1999.-С. с.136-139, 293-309.
2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. пропедевтика детских болезней - М.: Медицина, 1985.- С. 71-83.
3. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А. Баранова. - М.: Медицина,
1998.-С.158-182.
Додаткові:
1. Мазурин В.А., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.:
Медицина, 2001. – с. 248-264
2. Медицина дитинства / за. ред. П.С. Мощича .- Київ: “Здоров’я”, 1994.-Т.1-С.222-226
3. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. Киев: “Здоров’я”, 1984,.- С. 13-24.
4. Усов И.Н.Здоровый ребенок: Справочник педиатра. - Минск: ”Белорусь”, 1984.-С.19-25.
5. Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. Практические навыки педиатра. -Минск: «Вышэйшая школа», 1983.- 1983.- С.22-35.
6. Шабалов Н.П. Детские болезни. - С.Питербург, 2000.- С. 199-306.
7. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998.-С. 34-51.
8. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. /за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ. – «Знання України». – 2002. – с. 56-68, 68-83.
10. Нисевич Н.И., Учайкин Ф. Инфекционные болезни у детей.–
М.:Медицина. – 1980. с.
Програма самопідготовки студентів до теми:
1. Вивчати основні та додаткові джерела інформації згідно до теми заняття.
2. Вміти провести методику дослідження шкіри, ПШК
3. Вміти виконувати догляд за дітьми з ураженням шкіри, ПШК
4. Звернути увагу та вивчити основні патологічні синдроми уражень шкіри, ПШК
Кістково-мязова система у дітей
Конкретні цілі:
• Проводити об'єктивне дослідження кістково-мязової системи з урахуванням особливостей методики обстеження у дітей.
• Призначати комплекс додаткових методів обстеження для з'ясування стану кістково-м'язової системи у дітей.
• Інтерпретувати отримані дані дослідження з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей організму дитини.
• Проводити синдромальну діагностику дітей з патологією кісткової системи.
Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості, методика, семіотика кістково-м'язової системи у дітей.
Тема практичного заняття: Методика дослідження кісткової і м’язової системи. Семіотика уражень кісткової і м’язової системи.
Місце: учбова кімната у соматичному відділенні.
Професійна орієнтація студентів:
Патологія органів кістково-м’язової системи посідає одне з провідних міст у структурі захворюваності дітей, особливо раннього віку. Кістково-м’язова система у дітей має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу “захворювання кістково-м’язової системи у дітей” на основі чіткого знання симптоматики ураження. Ці дії особливо важливі для своєчасного розпочатку лікування.
Базовий рівень знань та вмінь:
| № | Дисципліна | Знати |
| 1 2 3 4 | Анатомія Нормальна фізіологія Гістологія Патологічна фізіологія | Анатомічна будова різних відділів кістково-м’язової системи у дітей: черепа, хребта, кінцівок, м’яз. Фізіологічні особливості кістково-м’язової системи у дітей: 1. Фізіологічні основи м’язової діяльності 2. Фізіологічні особливості кісткової системи 3. Кровообіг кісткової системи у дітей раннього віку Гістологічні особливості будови кістково-м’язової системи у дітей в різні вікові періоді дитинства 1. Основні механізми розвитку остеопорозу та гіперплазії кісткової тканини 2. Механізми порушень м’язової системи у дітей |