Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
- Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.
План проведення заняття.
| № | Елементи практичного заняття | Час (хв.) |
| 1. | Оголошення теми заняття з наголошенням її актуальності. Перевірка присутніх. | 5 |
| 2. | Вхідний тестовий контроль знань | 15 |
| 3. | Демонстрація методики обстеження кістково-м’язової системи у дітей різного віку. | 15 |
| 4. | Розподіл хворих для СРС. | 5 |
| 5. | Самостійна робота з хворими. | 25 |
| 6. | Обхід та розбір хворих | 20 |
| 7. | Оформлення протоколів за результатами курації хворих. | 15 |
| 8. | Розв’язування клінічних ситуаційних задач. | 10 |
| 9. | Підсумки та кінцева оцінка знань і умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття. | 10 |
| Разом: | 120 | |
Перелік теоретичних питань:
1). Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м’язової системи у дітей різного віку та їх клінічне значення.
2). Методика клінічного обстеження хворого з патологією кістково-м’язової системи:
а). опитування;
б). особливості огляду: оцінка пропорційності окремих частин тіла та усього тіла, послідовний огляд черепа, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок (оцінка Їх розмірів, форми, виявлення різноманітних деформацій), оцінка стану зубів, особливості прикусу, огляд конфігурації суглобів, обсяг рухомості суглобів оцінка, фізичної активності дитини, визначення ступеня розвитку м’язів, об’єм активної рухової активності.
в). Особливості пальпації:
- оцінка ступеня розвитку м’язів, визначення м’язової сили, тургору м’яких тканин, тонусу м’язів, стана трофіки та болісність окремих м’язів;
- - пальпація кісток черепу, наявність тім’ячка, вимірювання його розмірів, пальпація грудної клітки (форма, напрям ребер, вираженість міжреберних проміжків, епігастральний кут), хребта (виявлення відхилення його осі у різних відділах), кінцівок;
- вимірювання розмірів великого тім’ячка: з однієї сторони ромба до іншої його сторони (тобто між паралельними сторонами ромба);
- пальпація суглобів ( підвищення температурі, болючість, набряклість, активні і пасивні рухи).
3). Семіотика уражень кістково-м’язової системи у дітей:
а). симптомокомплекс рахіту
б). симптомокомплекс сколіозу
в). симптомокомплекс артриту
г).Основні синдроми при ураженні кісткової системи
- больовий
- суглобовий
- інтоксикаційний
- гіперплазії кісткової тканини
- остеомаляції
- остеопороза
д).Основні синдроми при ураженні м’язової системи у дітей:
- м’язової гіпотонії
- м’язової гіпертонії
е). семіотика мікро- та макроцефалії
ж). семіотика кісткових деформацій
з). симптоматика вроджених уражень кісткової системи у дітей
Методика проведення практичного заняття:
1. Студенти відповідають письмово на тести вхідного контролю базових знань. Потім розподіляються для виконання самостійної роботи.
2. Студенти в палатах відділення проводять методику клінічного обстеження хворого з патологією кістково-м’язової системи.
3. Надалі проводиться розбір хворих біля ліжка або в учбової кімнаті.
Студенти оформлюють протокол огляду хворого з оцінкою стану кістково-м’язової системи. Викладач проводить розбір хворих з аналізом обґрунтування патологічного клінічного синдрому. Підпис протоколів.
4. Викладач проводить вихідний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних завдань та практичних навичок.
5. Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.
Форми і методи самоконтролю
Тестові завдання:
В якому віці починається заміна молочних зубів на постійні?
А. з 3-4 року життя
В. з 4-5 року життя
С. з 5-6 року життя
Д. з 6-7 року життя
Е. з 7-8 року життя
2. Вкажіть, до якого віку у дітей зберігається гіпертонус на верхніх кінцівках?
А. 2-3 тижнів
В. 3-4 тижнів
С. 6-8 тижнів
Д. 2-3 місяців
Е. 5-6 місяців
3. В якому віці після народження зникає м’язова гіпертонія на нижніх кінцівках?
А. з 1 до 2 місяців
В. з 2 до 3 місяців
С. з 3 до 4 місяців
Д. з 8 до 10 місяціев
E. з 9 до 10 місяців
4. Які особливості черепа новонародженого?
А. перевага мозкового відділу над лицевим
В. перевага лицевого відділу над мозковим
С. широке перенісся
Д. макрогнатія
Е. закриті шви черепа
5. Які симптоми не відповідають симптомокомплексу сколіозу?
А. асиметрія плечового поясу
В. асиметрія лопаток
С. асиметрія ключиць
Д. асиметрія стопи
6. При огляді порожнини рота дитини лікар виявив 8 різців. Якому віку найбільш відповідає ця формула?
A. 8 міс.
B. 10 міс.
C. 12 міс.
Д. 16 міс.
Е. 20 міс.
7.Вкажіть середній розмір великого тім’ячка у новонародженої дитини
А. 1,2 ×1,7 см.
В. 5,0×3,5 см.
С. 2,0×4,0 см.
Д. 3,2×4,0 см.
Е. 2,0×2,5 см
8.У якому віці відбувається закриття великого тім’ячка?
А. у 8 місяців
В. у 10 місяців
С. з 12 до 18 місяців
Д. з 15 до 24 місяців
Е. з 9 до 12 місяців
9. Який симптом не характерний для спазмофілії?
А. ларингоспазм
В. карпопедальний спазм
С. краніотабес
Д. симптом Хвостека
Е. симптом Люста
10. Вкажіть формулу для визначення кількості молочних зубів:
А. n – 4
В. n – 3
С. 5 + n
Д. 4n – 20
Е. 7n – 4
Еталони відповідей:
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. | 10. |
| C | D | C | A | D | C | E | C | C | A |
Клінічні ситуаційні завдання вихідного контролю.
1. Дитина 10 міс. Від першої вагітності з нефропатією. Під час вагітності мати дитини жила на півночі. Дитина до 2-х місяців прибувала на грудному вигодовуванні, з 2-х міс – на штучному вигодовуванні, після 4-х міс вигодовування переважно кашами. Дитина часто хворіла на ГРЗ, рідко бувала на свіжому повітрі. Хворіє з 1,5 міс, коли з’явились неспокій, пітливість, поганий сон, погіршився апетит. Відстає у психо-моторному розвитку. Об’єктивно: маса тіла 8200, зріст – 71 см. Дитина погано сидить при підтримці, не стоїть. Слизові оболонки бліді, зубів – 2, з дефектами емалі. Знижені тургор тканин та м’язовий тонус, виражені лобні та тім’яні бугри, лоб «олімпійський». Краніотабес. Велике тім’ячко 3,5 х 3 см, краї м’які. Деформація грудної клітки – куряча, виражена Гаррісонова борозна, «рахітичні чьотки». При спробі посадити дитину з’являється деформація хребта (рахітичний кіфоз). Визначаються «рахітичні браслети», Х-подібне викривлення гомілок.
Ваш діагноз. Які причини захворювання?
2. При диспансерному огляді місячної дитини лікар-ортопед оцінював функцію кульшового суглобу. Для цього: зігнув ноги дитини в колінах та кульшових суглобах під кутом 90%, потім ноги повернув всередину, після цього розвернув назовні і відчув характерне «клацання».
Про що це свідчить? Який симптом оцінював лікар?
3. При проведенні диспансерного огляду у дівчинки 12 років лікар-ортопед виявив: асиметрію розташування плечей, ключиць та лопаток. Лопатки відстають від грудної клітки, одна рука щільніше прилягає до тулуба. Асиметричність трикутника талії.
Про яку патологію слід подумати?
Еталони відповідей:
1. Рахіт. Вагітність з нефропатією. Проживання на півночі.
Раннє штучне вигодовування кашами. Часті ГРЗ.
2. Про вроджений вивих голівки стегнової кістки в кульшовому суглобі.
Симптом Ортолані позитивний.
3. Сколіоз.
Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття:
1). Таблиці:
в) „Семіотика м’язової гіпертонії та гіпотонії”
г) „Симптомокомплекс рахіту, симптомокомплекс сколіозу”
д).”Фізіологічні особливості м’язової системи, морфологічні особливості м’язової системи у дітей”
е). „Строки появи точок окостеніння у дітей”.
2). Методичні розробки:
«Методика дослідження кістково-м’язової системи»
«Догляд за дітьми з ураженням кісткової системи».
Джерела інформації
Основні:
1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К.,.1999.-С. 293-309, 162-170; 329-358.
2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. пропедевтика детских болезней - М.: Медицина, 1985.- С. 101-129.
3. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А. Баранова. - М.: Медицина,
1998.-С.158-182.
Додаткові:
1. Мазурин В.А., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.:
Медицина, 2001. – с. 248-264
2. Медицина дитинства / за. ред. П.С. Мощича .- Київ: “Здоров’я”, 1994.-Т.1-С.222-226
3. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. Киев: “Здоров’я”, 1984,.- С. 37-61.
4. Усов И.Н.Здоровый ребенок: Справочник педиатра. - Минск: ”Белорусь”, 1984.-С.19-25.
5. Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. Практические навыки педиатра. -Минск: «Вышэйшая школа», 1983.- 1983.- С. 111-122.
6. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998.-С. 34-51, 73-106.
7. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. /за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ. – «Знання України». – 2002. – с. 68-83, 195-198.
Програма самопідготовки студентів до теми:
1. Вивчити основні та додаткові джерела інформації згідно до теми заняття.
2. Вміти провести методику дослідження кістково-м’язової системи
3. Вміти виконувати догляд за дітьми з ураженням кісткової системи
4. Звернути увагу та вивчити основні патологічні синдроми уражень кістково-м’язової системи
Змістовий модуль 6. Система органів дихання у дітей
Конкретні цілі:
• Збирати анамнез у хворого з захворюванням органів дихання.
• Проводити об'єктивне обстеження органів дихання з врахуванням вікових особливостей дитини.
• Інтерпретувати отримані дані дослідження.
Тема 4. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей.
Тема 5. Методика дослідження органів дихання у дітей.
Тема практичного заняття: Методика клінічного обстеження органів дихання у дітей.
Місце: учбова кімната у пульмонологічному відділенні
- збирати анамнез у хворого з хворобою органів дихання;
- визначити особливості анамнезу життя та анамнез захворювання пульмонологічного хворого;
- проводити об’єктивне обстеження органів дихання з врахуванням вікових особливостей дитини;
- інтерпретувати отримані дані дослідження.
Професійна орієнтація студентів: В останні роки відмічається ріст дихальної патології дитячого віку, особливо хронічних та алергічних захворювань. Дихальна система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження дихальної системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного початку лікування.
Базовий рівень знань та вмінь:
| № | Дисципліна | Знати |
| 1. 2. 3. 4. | Анатомія Нормальна фізіологія Гістологія Патологічна фізіологія | Розвиток дихальної системи дитини у внутрішньоутробному періоді. Анатомічна будова дихальної системи. Знання принципів дихання новонародженого та дітей різного віку. Функціонування дихальної системи. Гістологічні особливості будови легеневої тканин в різні вікові періоді дитинства. Основні компенсаторні та адаптаційні механізми дихальної системи. |