Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
- Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.
Ситуаційні завдання.
Задача 1
Дитина 3-х років два тижні тому хворіла ГРВІ. Лікувалась амбулаторно, відмічалась позитивна динамика. Але, 3 дні тому стан дитини погіршився, з’явилась слабкість, кволість, поганий апетит. При огляді: шкіра бліда, периоральний ціаноз. ЧСС – 145 за хв., ЧД – 42 за хв. Перкуторно ліва межа серця визначається на 3 см назовні від серединно-ключичній лінії. Аускультативно над легенями вологі дрібнопухирчаті хрипи, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці та в 5 точці, м’який по тембру. Печінка пальпується на 1,5 см нижче реберної дуги. На ЕКГ: синусова тахікардія, зниження скорочувальної здатності міокарду. Визначить патологічний синдром.
Задача 2
При огляді дитини 7 років лікар виявил слідуючі зміни зі сторони серцево-судинної системи: тони серця гучні, ритмичні, ЧСС – 90 за хв., на верхівці та в 5 точці вислуховується короткий систолічний шум, м’який по тембру, який збільшується в горізонтальному положенні та після навантаження. Хлопчик часто хворіє респіраторними захворюваннями, спостерігається ЛОР-лікарем з приводу хронічного субкомпенсованого тонзиліту. Яку патологію серцево-судинної системи можна припустити? Як розцінити аускультативні зміни?
Задача 3
Дівчинка 13 років звернулась до лікаря зі скаргами на частий головний біль, швидку стомлюваність. При обстеженні: пульс 104 за хв., ритмичний, повний, твердий. АД – 130/90 мм рт. ст. Верхівковий поштовх визначається в 5 міжребер’ї по серединно-ключичної лінії, резистентний. Аускультативно: тони гучні, ритмічні. Визначить патологичний синдром.
Еталони відповідей:
Задача 1
У дитини спостерігаються симптоми міокардиту, ССН за лівошлуночковим типом 2Б ст.
Задача 2
У дитини лікар виявил функціональний шум на фоні тонзилогенної міокардіодистрофії.
Задача 3
У дівчинки спостерігаються симптоми судинної вегетодистонії за гіпертензивним типом.
Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття:
1) Таблиці: “Природжені вади серця” (порушення гемодинаміки).
2) Схеми:
а) Природжені вади серця
б) Симптомокомплекс природжених вад серця
в) Симптомокомплекс міокардиту.
3) Набір тестових завдань вхідного контролю (10 екземплярів).
а) Набір ситуаційних задач (10 екземплярів).
б) Методичні розробки: “Серцево-судинна недостатність”.
в) Муляжи для отработки прийомів невідкладної допомоги догоспитального етапу при раптовому припиненні серцевої діяльності.
Джерела інформації.
Основні:
Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 358-386.
- Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – С.397-424; 456-475.
- Т.В.Капитан Пропедевтика детских болезней. – Винница, 2003. – С.466-468; 480-488; 498-507.
Додаткові:
- Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – С.99-122; 221-224.
- Основні патологічні синдроми захворювань дитячого віку: Навчал. посібник. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2003. – С.40-56.
- Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – Киев: “Здоров’я”, 1984. – С.37-61.
- Медицина дитинства / за ред. П.С.Мощича. – Київ: “Здоров’я”, 1994. – Т.1. – С.217-221.
- Шабалов Н.П. Детские болезни. – С.-Петербург, 2000. – С.199-306.
- Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998. – С.73-106.
Програма самопідготовки студентів до теми:
1. Вивчити основні ознаки уражень серцево-судинної системи та знати симптоми природжених і набутих захворювань серца та судин у дітей.
2. Вміти вести спостереження за хворими з серцево-судинними захворюваннями: підрахувати пульс, частоту серцевих скорочень, частоту дихання та виміряти артеріальний тиск.
3. Вміти надати невідкладну допомогу при гострій судинній та серцевій недостатності, раптовому припиненні серцевої діяльності.
4. Звернути увагу на основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи.
Змістовий модуль 8. Система травлення у дітей
Конкретні цілі:
• Збирати анамнез у хворого з хворобою травної системи.
• Проводити об'єктивне дослідження органів травлення у дитини,
• Інтерпретувати отримані дані.
• Аналізувати основні синдроми ураження травної системи у дітей.
• Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження травної
системи у дітей.
Тема 10. Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей, методика дослідження.
Тема практичного заняття: Анатомо-фізіологічні особливості і методика клінічного обстеження органів травлення (огляд, пальпація, перкусія, аускультація).
Місце: учбова кімната у гастроентерологічному відділенні.
Професійна орієнтація студентів. В останні роки спостерігається зростання патології органів травлення у дітей і підлітків. Органи травлення дитини мають ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати клінічного обстеження і поставлений клінічний діагноз. Знання анатомо-фізіологічних особливостей травної системи дають можливість організувати раціональний харчовий режим та догляд за дитиною. В роботі лікаря важливе значення мають практичні навички з методики обстеження травної системи. Розпізнавання основних симптомів ураження забезпечує ранню діагностику патології травного каналу та дозволяє вибрати діагностичні алгоритми. Постановка клінічного діагнозу базується на основі чіткого знання симптоматики уражень травної системи, що має значення для своєчасного початку лікування.
Базовий рівень знань та вмінь:
| № | Дисципліна | Знати |
| 1. 2. 3. 4. | Анатомія Нормальна фізіологія Гістологія Патологічна фізіологія | Розвиток органів травлення людини у внутрішньоутробному періоді. Анатомічна будова травної системи. Регуляція і функціонування травної системи дітей різного віку. Травлення і всмоктування в різних відділах шлунково-кишкового тракту. Моторна і евакуаторна функція органів травлення. Гістологічні особливості будови органів травлення в різні вікові періоді дитинства. Основні компенсаторні та адаптаційні механізми травної системи. Патологічна фізіологія білірубінового обміну. Патологія травлення |