Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття
Конкретні цілі
Тема практичного заняття
Місце: учбова кімната у кардіологічному відділенні. Професійна орієнтація студентів
Базовий рівень знань та вмінь
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   45



Ситуаційні завдання.

Задача 1

Хлопчик 13 років скаржиться на часті головні болі, носові кровотечі. При об’єктивному обстеженні лікар визначив артеріальний тиск – 130/85 мм рт.ст. Як розрахувати норматив АТ для дитини? Оцінить показники АТ у цього хлопчика.

Задача 2

При пальпаторному дослідженні пульсу у дитини 5 років лікар визначив слідуючі його характеристики: синхронний, частота – 108 за хвилину, задовільного наповнення і напруження. Чергування пульсових поштовхів нерівномірні – на вдиху пульс прискорюється, на видиху – сповільнюється. Як розцінювати зміни пульсу у дитини?

Задача 3

В кардіологічне відділення з метою обстеження поступив хлопчик 8 років зі скаргами на підвищену втомлюваність, слабкість. При огляді: шкіра бліда, пульс слабкого наповнення, 72 удара за хвилину, АТ – 80/60 мм рт.ст.. При пальпації ділянки серця лікар звернув увагу на тремтіння грудної клітки над другим міжребер’ям праворуч від грудини, яке співпадало з верхівковим поштовхом. Які патологічні симптоми виявив лікар при обстеженні дитини? Для якої патології серцево-судинної системи є характерним симптом тремтіння?


Еталони відповідей:

Задача 1

Систолічний АТ = 90 + 2·13 = 116 мм рт.ст.

Діастолічний АТ = 60 + 13 = 73 мм рт.ст.

Верхний межовий САТ = 105 + 2·13 = 131 мм рт.ст.

ДАТ = 75 + 13 = 88 мм рт.ст.

Показники АТ у обстеженого хлопчика можна розцінити як верхнемежові, тобто високий нормальний рівень.

Задача 2

Частота пульсу у дитини 5 років в нормі ровинна бути 100 ударів за хвилину. Припущене відхілення складає 10-15%. Таким чином, частота пульсу у дитини знаходиться в межах норми. Зміни серцевого ритму можна розцінювати як прояв дихальної аритмії, що в цьому віці є фізіологічним явищем. При затримці дихання така аритмія пульсу повинна зникнути.

Задача 3

Під час обстеження лікар виявив слідуючі патологічні симптоми: блідість шкіри, брадикардію, слабке наповнення пульсу, зниження АТ, систолічне тремтіння над аортой, яке називається симптомом “котячого муркотання”. Цій симптом є характерним для стенозу отвору аорти.

Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття:

  1. Таблиці:

а) “Частота серцевих скорочень у дітей різного віку”

б) “Границі відносної та абсолютної тупості серця у дітей”

2) Набір тестових завдань вхідного контролю (10 екземплярів).

3) Набір ситуаційних клінічних завдань (10 екземплярів).

4) Методичні розробки:

а) “Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у дітей”

б) “Розрахунок нормативів артеріального тиску у дітей. Показники

артеріального тиску у дітей різного віку”.

в) “Методика дослідження серцево-судинної системи”

е) “Точки і порядок аускультації серця”

ж) “Властивості пульсу, зміни пульсу при патології”

Джерела інформації.

Основні:

  1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386.
  2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – С.382-424, 426-436, 439-440, 445-449.
  3. Т.В.Капитан Пропедевтика детских болезней с уходом за детьми. – Винница, 2003. – С.421-466, 468-480, 488-498.
  4. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – С.99-128.

Додаткові:

  1. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – Киев: “Здоров’я”, 1984. – С.74-93, 101-109, 111.
  2. Медицина дитинства / за ред. П.С.Мощича. – Київ: “Здоров’я”, 1994. – Т.1. – С.217-221.
  3. Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. Практические навыки педиатра. – Минск: “Вышэйшая школа”, 1983. – С. 22-35; 122-141, 142-147.
  4. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей: Руководство для врачей: в 2 томах. – Москва: Медицина, 1987. – С.216-303.



Програма самопідготовки студентів до теми:

1. Вивчити анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у дітей.

2. Вміти првести огляд, пальпацію, перкусію та аускультацію серцево-судинної системи у дітей різного віку. Вміти оцінити показники частоти пульсу, артеріального тиску.

3. Звернути увагу на оцінку вихідного вегетативного статусу дитини.

4.Ознайомитись з методикою проведення електрокардіографії, фонокардіографії, ехокардіографії.


Змістовий модуль 7. Серцево-судинна система у дітей


Конкретні цілі:

• Аналізувати основні синдроми ураження серцево-судинної системи у дітей.

• Призначати комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворюваннях серцево-судинної системи у дітей.

Тема 9: Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей

Тема практичного заняття: Семіотика природжених і набутих захворювань серця та судин у дітей. Електрокардіографія, фонокардіографія, ехокардіографія.

Місце: учбова кімната у кардіологічному відділенні.

Професійна орієнтація студентів: В останні роки відмічається ріст серцево-судинної патології дитячого віку, особливо природжених вад серця. Серцево-судинна система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження серцево-судинної системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного початку лікування.

Базовий рівень знань та вмінь:



Дисципліна

Знати


1.


2.


3.


4.

Анатомія


Нормальна фізіологія


Гістологія


Патологічна фізіологія

Розвиток серцево-судинної системи людини у внутрішньоутробному періоді.

Анатомічна будова серцево-судинної системи.

Знання принципів кровообігу плода та новонародженого.

Функціонування малого і великого кіл кровообігу у людини.

Гістологічні особливості будови міокарду в різні вікові періоді дитинства.

Основні компенсаторні та адаптаційні механізми серцево-судинної системи.