Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


“Методика клінічного обстеження дитини”
Місце заняття
Базовий рівень знань та вмінь
План проведення заняття
Методика проведення практичного заняття
Форми і методи самоконтролю
Подобный материал:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   45


Ситуаційні клінічні задачі

1. Хвора 12 років. Скаржиться на періодичний гострий біль у надчеревній ділянці, частіше натще або після їди через 30-40 хвилин, печію, закрепи. Іноді буває блювання, яке приносить полегшення. Харчується нерегулярно. Батько хворіє на виразкову хворобу. При пальпації спостерігається виражена болісність в епігастрії і пілородуоденальній зоні. Яке захворювання можна запідозрити? Які чинники призвели до його появи?

2. Мати дитини 3 місяців звернулась до педіатра зі скаргами на кволість дитини, неспокій, рідкі випорожнення до 6 разів на добу жовтого кольору з незначною кількістю слизу і білими грудочками. З анамнезу відомо, що мати самостійно перевела дитину на штучне вигодовування сумішшю “Малиш” по 165 мл кожні 3 години. Яке захворювання можна запідозрити? Які причини призвели до його виникнення?

3. Дитину 14 років непокоїть нудота, повторне блювання, рідкий стілець до 5-6 разів на добу, болі по всьому животу, головний біль. При огляді: язик густо обкладений білим нальотом, під час пальпації живота виявляється буркотіння по ходу тонкого кишечнику, сигмоподібна кишка спазмована, болісна при пальпації, печінка і селезінка не збільшені. Кал мізерний, кашоподібний, з домішками слизу і крові. Який патологічний синдром має місце у дитини?

Еталони відповідей

1. Виразкова хвороба. Обтяжена спадковість, тісний контакт з можливим носієм хелікобактерій, нерегулярне харчування.

2. У дитини проста диспепсія, зумовлена раптовим переводом на штучне вигодовування.
  1. Гастроентероколітичний синдром, викликаний інфекційним чинником (дизентерія).



Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття:
    1. Таблиці:

а) “Об’єм шлунку у дітей різного віку”;

б) “Межі печінки за Курловим”;

в)”Симптоми при холецистопатіях у дітей”.
  1. Схеми:

а) “Розподіл живота на ділянки”;

б) “Больові зони і точки підшлункової залози”;

в) “Анатомія шлунку і стравоходу”;

г) “Анатомічна будова кишечнику”.
  1. Методичні розробки:

“Методика клінічного обстеження дитини”


Джерела інформації.

Основні:
  1. Чебатарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 189-192, 387-405.
  2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми/ За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ,2002. – С.128-152, 224-229, 331-332.
  3. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Петербург, 2001 – С.482-536.
  4. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А.Баранова. – М.: Медицина, 1998. – С.210-237.

Додаткові:
  1. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – Киев: “Здоров’я”, 1984. – С.148-223.
  2. Медицина дитинства / за ред. П.С.Мощича. – Київ: “Здоров’я”, 1994. – Т.1. – С.232-235.
  3. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку/ За ред. І.С.Сміяна, В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ, 1999. – С.79-86.

Програма самопідготовки студентів до теми

1. Вивчити наведені теоретичні питання (див. перелік джерел інформації)

2. Вміти проводити опитування і об’єктивне обстеження хворої дитини з ураженням органів травлення, інтерпретувати дані додаткових методів дослідження

3. Вміти формулювати комплекси патологічних симптомів і синдромів ураження органів травлення у дітей
  1. Звернути увагу на анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей і особливості перебігу захворювань шлунково-кишкового тракту в дитячому віці.


Змістовий модуль 9. Сечова система у дітей.

Конкретні цілі:

• Проводити суб'єктивне та об'єктивне обстеження хворої дити­ни і інтерпретувати стан органів сечовиділення.

• Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією системи виділення.

• Інтерпретувати виявлені зміни в результаті обстеження дитини

Тема 12. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи виділення, методика дослідження, семіотика уражень.

Тема практичного заняття: Методика обстеження і семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей

Місце заняття: Учбова кімната в дитячому нефрологічному відділенні.

Професійна орієнтація студентів: В останні роки відмічається ріст нефрологічної патології дитячого віку, особливо уражень нирок. Сечова система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження сечової системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного розпочатку лікування.

Базовий рівень знань та вмінь:



Дисципліна

Знати


1.


2.


3.


4.

Анатомія


Нормальна фізіологія


Гістологія


Патологічна фізіологія

Розвиток сечової системи людини у внутрішньоутробному періоді та в різні періоди дитинства.

Характеристика функцій сечової системи.


Гістологічні особливості будови нирок та сечовивідної системи.

Основні принципи сечоутворення і сечовиведення.



План проведення заняття:



Елементи практичного заняття

Час (хв.)

1.

Перевірка присутніх.

5

2.

Вхідний контроль знань та його аналіз.

15

3.


Демонстрація і пояснення методики клінічного обстеження хворого з патологією сечової системи у дітей.

20

4.

Розподіл хворих для СРС.

5

5.


Самостійне клінічне обстеження хворого і оцінка стану сечової системи дитини та виявлення клінічного синдрому.

30

6.


Сумісний обхід хворих, їх розбір та обґрунтування клінічного діагнозу.

40

7.

Підсумки та загальна оцінка знань і вмінь студентів та завдання щодо самостійної підготовки студентів до наступного заняття.

5

РАЗОМ:

120

Перелік теоретичних питань:

  1. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у дітей різного віку та їх клінічне значення.
  2. Методика клінічного обстеження хворого з патологією сечової системи:

а) опитування.

б) особливості огляду: фізичний розвиток, “ниркова блідість”, набряки, геморагії, асцит;

в) пальпація: визначення рідини в черевній порожнині, підвищеної чутливості і болючості проекції нирок; пальпація гомілок, поперекової ділянки, низу живота з визначенням набряків; сечового міхура; верхня та середня точки болючості сечовивідників;

г) особливості перкусії: визначення вільної рідини в черевній порожнині, стан наповнення сечового міхура, симптом Пастернацького.

д) дослідження сечі: загальний аналіз сечі, аналіз сечі за методом Нечипоренка, аналіз сечі за методом Земницького, аналіз сечі за методом Каковського-Аддіса, аналіз сечі за методом Амбурже, бактеріальний висів сечі для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

Методика проведення практичного заняття:

  1. Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з виділенням її актуальності викладач проводить письмовий вхідний контроль рівня знань.
  2. Аналіз результатів тестування та розгляд припущених помилок.
  3. В лікарняній палаті викладач демонструє методику клінічного обстеження хворого з патологією сечової системи.
  4. Викладач розподіляє студентів за хворими та ставить конкретні завдання.




    Завдання

    Рекомендації викладача студентам

    Примітки

    1.

    Зібрати анамнез у хворого з патологією сечової системи

    Алгоритм збору анамнезу

    1.Анамнез хвороби:

    а) початок захворювання;

    б) перші клінічні симптоми;

    в) чи проводилось лікування,

    якими препаратами;

    г) динаміка захворювання;

    д) скарги хворого на момент

    курації.

    2.Анамнез життя:

    а) перебіг вагітності у матері;

    б) перебіг пологів;

    в) стан здоров’я дитини в період

    новонародженості та до 1 року;

    г) перенесені захворювання;

    д) наявність алергічних реакцій;

    е) спадкова обтяженісьть.

    Необхідно ставити питання, що стосуються системи сечовиділення.


    Необхідно виявити чинники розвитку системи сечовиділення.


    2.

    Провести об’єктивне обстеження сечової системи

    Алгоритм практичної роботи студента

    1. Огляд хворого:

    а) фізичний розвиток хворого;

    б) стігми дизембріогенезу;

    в) прояви ексудативно-

    катарального діатезу;

    г) наявність зовнішніх ознак

    (екстраренальних) ураження

    сечової системи («ниркова

    блідість», набряки, геморагії).

    2. Пальпація черева:

    а) визначення наявності вільної

    рідини в череві;

    б) біль та підвищена чутливість

    проекції нирок;

    в) нальпація нижнььої частини

    черева з визначення набряків;

    3.Пальпація нирок у вертикаль-

    ному та горизонтальному

    положеннях.

    4. Пальпація сечового міхура.

    5. Перевірка болючості верхньої та

    середньої зони сечоводів.



    Обстеження хворого проводити з урахуванням вікових особливостей.

    3.

    Зробити висновок про стан сечової системи у дитини. Визначити синдром ураження органів сечової системи.

    Алгоритм практичної роботи студента

    1. Визначити патологічні зміни (симптоми) в сечовій системі.

    2. Зробити зведення патологічних даних (симптомів) в єдине ціле – синдром (и).

    3. Зробити висновок про синдром ураження сечової системи.

    Дати оцінку виявленим змінам з урахуванням вікових особливостей
  5. Студенти оформлюють протокол обстеження хворого з оцінкою стану сечової системи та обґрунтування патологічного синдрому.
  6. Викладач проводить розбір хворих з оцінкою зроблених студентами обґрунтувань клінічного синдромокомлексу. Підпис протоколів.
  7. Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знанням та вмінням студентів. Задає завдання самостійної підготовки до наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю:

Тестові завдання.

1. До якого віку у дітей будова нирок дольчаста?

А. до 1-го року

В. до 2-х років

С. до 3-х років

D. до 10 років

E. до 14 років

2. Маса нирок у новонародженої дитини по відношенню до маси тіла складає:

А. 1:50

В. 1:80

С. 1:100

D. 1:150

E. 1:200

3. Питома вага (щільність) сечі новонародженої дитини:

А. 1006-1012

В. 1002-1006

С. 1012-1020

D. 1020-1025

E. 1025-1030

4. Діаметр гломерулярного клубочка у дітей 1-го року життя складає:

А. 45 мкм

В. 88 мкм

С. 150 мкм

D. 190 мкм

E. 210 мкм

5. Співвідношення товщини коркового та мозкового шарів нирок у новонародженого становить:

А. 1/2

В. 1/3

С. 1/4

D. 1/5

E. 1/10

6. В якому віці побудова клубочка така ж, як у дорослої людини:

А. в 1 рік

В. в 2 роки

С. в 5 років

D. в 10 років

E. в 14 років

7. Що не відповідає анатомічним особливостям нирок новонароджених:

А. відносно більші розміри (у порівнянні із дорослими)

В. дольчаста побудова

С. відносно вище розташування

D. слабка фіксація

E. недостатній розвиток коркового

шару

8. Діаметр гломерулярного клубочка у підлітків складає:

А. 45 мкм

В. 88 мкм

С. 150 мкм

D. 190 мкм

E. 210 мкм

9. Ємність сечового міхура у новонародженого становить:

А. 30 мл.

В. 80 мл.

С. 100 мл.

D. 200 мл.

E. 1000 мл.

10. Кількість сечовипускань (скільки разів) у дітей впродовж доби на першому місяці життя:

А. 4-6 разів

В. 6-10 разів

С. 10-15 разів

D. 15-20 разів

E. 20-25 разів

11. Середній об’єм сечі за добу у 10-річної дитини складає:

А. 500-1000 см3

В. 1000-1200 см3

С. 1300-1500 см3

D. 2000-2500 см3

E. 1500-2000 см3

12. При гломерулонефриті характерно спостерігається:

А. підвищення систолічного артеріального тиску

В. підвищення центрального венозного тиску

С. підвищення пульсового тиску

D. підвищення діастолічного артеріального тиску

E. зниження центрального венозного тиску


Еталони відповідей:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

B

C

A

B

C

C

C

D

A

E

E

А