Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание “Методика клінічного обстеження дитини” Місце заняття Базовий рівень знань та вмінь План проведення заняття Методика проведення практичного заняття Форми і методи самоконтролю

Подобный материал:

• Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
• Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
• Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
• Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.

Ситуаційні клінічні задачі

1. Хвора 12 років. Скаржиться на періодичний гострий біль у надчеревній ділянці, частіше натще або після їди через 30-40 хвилин, печію, закрепи. Іноді буває блювання, яке приносить полегшення. Харчується нерегулярно. Батько хворіє на виразкову хворобу. При пальпації спостерігається виражена болісність в епігастрії і пілородуоденальній зоні. Яке захворювання можна запідозрити? Які чинники призвели до його появи?

2. Мати дитини 3 місяців звернулась до педіатра зі скаргами на кволість дитини, неспокій, рідкі випорожнення до 6 разів на добу жовтого кольору з незначною кількістю слизу і білими грудочками. З анамнезу відомо, що мати самостійно перевела дитину на штучне вигодовування сумішшю “Малиш” по 165 мл кожні 3 години. Яке захворювання можна запідозрити? Які причини призвели до його виникнення?

3. Дитину 14 років непокоїть нудота, повторне блювання, рідкий стілець до 5-6 разів на добу, болі по всьому животу, головний біль. При огляді: язик густо обкладений білим нальотом, під час пальпації живота виявляється буркотіння по ходу тонкого кишечнику, сигмоподібна кишка спазмована, болісна при пальпації, печінка і селезінка не збільшені. Кал мізерний, кашоподібний, з домішками слизу і крові. Який патологічний синдром має місце у дитини?

Еталони відповідей

1. Виразкова хвороба. Обтяжена спадковість, тісний контакт з можливим носієм хелікобактерій, нерегулярне харчування.

2. У дитини проста диспепсія, зумовлена раптовим переводом на штучне вигодовування.

2. Гастроентероколітичний синдром, викликаний інфекційним чинником (дизентерія).
   

Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття:

1. Таблиці:
   

а) “Об’єм шлунку у дітей різного віку”;

б) “Межі печінки за Курловим”;

в)”Симптоми при холецистопатіях у дітей”.

4. Схеми:
   

а) “Розподіл живота на ділянки”;

б) “Больові зони і точки підшлункової залози”;

в) “Анатомія шлунку і стравоходу”;

г) “Анатомічна будова кишечнику”.

5. Методичні розробки:
   

“Методика клінічного обстеження дитини”

Джерела інформації.

Основні:

5. Чебатарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 189-192, 387-405.
   
6. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми/ За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ,2002. – С.128-152, 224-229, 331-332.
   
7. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Петербург, 2001 – С.482-536.
   
8. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А.Баранова. – М.: Медицина, 1998. – С.210-237.
   

Додаткові:

4. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – Киев: “Здоров’я”, 1984. – С.148-223.
   
5. Медицина дитинства / за ред. П.С.Мощича. – Київ: “Здоров’я”, 1994. – Т.1. – С.232-235.
   
6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку/ За ред. І.С.Сміяна, В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ, 1999. – С.79-86.
   

Програма самопідготовки студентів до теми

1. Вивчити наведені теоретичні питання (див. перелік джерел інформації)

2. Вміти проводити опитування і об’єктивне обстеження хворої дитини з ураженням органів травлення, інтерпретувати дані додаткових методів дослідження

3. Вміти формулювати комплекси патологічних симптомів і синдромів ураження органів травлення у дітей

4. Звернути увагу на анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей і особливості перебігу захворювань шлунково-кишкового тракту в дитячому віці.
   

Змістовий модуль 9. Сечова система у дітей.

Конкретні цілі:

• Проводити суб'єктивне та об'єктивне обстеження хворої дити­ни і інтерпретувати стан органів сечовиділення.

• Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією системи виділення.

• Інтерпретувати виявлені зміни в результаті обстеження дитини

Тема 12. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи виділення, методика дослідження, семіотика уражень.

Тема практичного заняття: Методика обстеження і семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей

Місце заняття: Учбова кімната в дитячому нефрологічному відділенні.

Професійна орієнтація студентів: В останні роки відмічається ріст нефрологічної патології дитячого віку, особливо уражень нирок. Сечова система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження сечової системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного розпочатку лікування.

Базовий рівень знань та вмінь:

№	Дисципліна	Знати
1. 2. 3. 4.	Анатомія Нормальна фізіологія Гістологія Патологічна фізіологія	Розвиток сечової системи людини у внутрішньоутробному періоді та в різні періоди дитинства. Характеристика функцій сечової системи. Гістологічні особливості будови нирок та сечовивідної системи. Основні принципи сечоутворення і сечовиведення.

План проведення заняття:

№	Елементи практичного заняття	Час (хв.)
1.	Перевірка присутніх.	5
2.	Вхідний контроль знань та його аналіз.	15
3.	Демонстрація і пояснення методики клінічного обстеження хворого з патологією сечової системи у дітей.	20
4.	Розподіл хворих для СРС.	5
5.	Самостійне клінічне обстеження хворого і оцінка стану сечової системи дитини та виявлення клінічного синдрому.	30
6.	Сумісний обхід хворих, їх розбір та обґрунтування клінічного діагнозу.	40
7.	Підсумки та загальна оцінка знань і вмінь студентів та завдання щодо самостійної підготовки студентів до наступного заняття.	5
РАЗОМ:		120

Перелік теоретичних питань:

1. 
   Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у дітей різного віку та їх клінічне значення.
   
2. Методика клінічного обстеження хворого з патологією сечової системи:
   

а) опитування.

б) особливості огляду: фізичний розвиток, “ниркова блідість”, набряки, геморагії, асцит;

в) пальпація: визначення рідини в черевній порожнині, підвищеної чутливості і болючості проекції нирок; пальпація гомілок, поперекової ділянки, низу живота з визначенням набряків; сечового міхура; верхня та середня точки болючості сечовивідників;

г) особливості перкусії: визначення вільної рідини в черевній порожнині, стан наповнення сечового міхура, симптом Пастернацького.

д) дослідження сечі: загальний аналіз сечі, аналіз сечі за методом Нечипоренка, аналіз сечі за методом Земницького, аналіз сечі за методом Каковського-Аддіса, аналіз сечі за методом Амбурже, бактеріальний висів сечі для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

Методика проведення практичного заняття:

1. 
   Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з виділенням її актуальності викладач проводить письмовий вхідний контроль рівня знань.
   
2. Аналіз результатів тестування та розгляд припущених помилок.
   
3. В лікарняній палаті викладач демонструє методику клінічного обстеження хворого з патологією сечової системи.
   
4. Викладач розподіляє студентів за хворими та ставить конкретні завдання.
   

   №	Завдання	Рекомендації викладача студентам	Примітки
   1.	Зібрати анамнез у хворого з патологією сечової системи	Алгоритм збору анамнезу 1.Анамнез хвороби: а) початок захворювання; б) перші клінічні симптоми; в) чи проводилось лікування, якими препаратами; г) динаміка захворювання; д) скарги хворого на момент курації. 2.Анамнез життя: а) перебіг вагітності у матері; б) перебіг пологів; в) стан здоров’я дитини в період новонародженості та до 1 року; г) перенесені захворювання; д) наявність алергічних реакцій; е) спадкова обтяженісьть.	Необхідно ставити питання, що стосуються системи сечовиділення. Необхідно виявити чинники розвитку системи сечовиділення.
   2.	Провести об’єктивне обстеження сечової системи	Алгоритм практичної роботи студента 1. Огляд хворого: а) фізичний розвиток хворого; б) стігми дизембріогенезу; в) прояви ексудативно- катарального діатезу; г) наявність зовнішніх ознак (екстраренальних) ураження сечової системи («ниркова блідість», набряки, геморагії). 2. Пальпація черева: а) визначення наявності вільної рідини в череві; б) біль та підвищена чутливість проекції нирок; в) нальпація нижнььої частини черева з визначення набряків; 3.Пальпація нирок у вертикаль- ному та горизонтальному положеннях. 4. Пальпація сечового міхура. 5. Перевірка болючості верхньої та середньої зони сечоводів.	Обстеження хворого проводити з урахуванням вікових особливостей.
   3.	Зробити висновок про стан сечової системи у дитини. Визначити синдром ураження органів сечової системи.	Алгоритм практичної роботи студента 1. Визначити патологічні зміни (симптоми) в сечовій системі. 2. Зробити зведення патологічних даних (симптомів) в єдине ціле – синдром (и). 3. Зробити висновок про синдром ураження сечової системи.	Дати оцінку виявленим змінам з урахуванням вікових особливостей

5. Студенти оформлюють протокол обстеження хворого з оцінкою стану сечової системи та обґрунтування патологічного синдрому.
   
6. Викладач проводить розбір хворих з оцінкою зроблених студентами обґрунтувань клінічного синдромокомлексу. Підпис протоколів.
   
7. Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знанням та вмінням студентів. Задає завдання самостійної підготовки до наступного заняття.
   

Форми і методи самоконтролю:

Тестові завдання.

1. До якого віку у дітей будова нирок дольчаста?

А. до 1-го року

В. до 2-х років

С. до 3-х років

D. до 10 років

E. до 14 років

2. Маса нирок у новонародженої дитини по відношенню до маси тіла складає:

А. 1:50

В. 1:80

С. 1:100

D. 1:150

E. 1:200

3. Питома вага (щільність) сечі новонародженої дитини:

А. 1006-1012

В. 1002-1006

С. 1012-1020

D. 1020-1025

E. 1025-1030

4. Діаметр гломерулярного клубочка у дітей 1-го року життя складає:

А. 45 мкм

В. 88 мкм

С. 150 мкм

D. 190 мкм

E. 210 мкм

5. Співвідношення товщини коркового та мозкового шарів нирок у новонародженого становить:

А. 1/2

В. 1/3

С. 1/4

D. 1/5

E. 1/10

6. В якому віці побудова клубочка така ж, як у дорослої людини:

А. в 1 рік

В. в 2 роки

С. в 5 років

D. в 10 років

E. в 14 років

7. Що не відповідає анатомічним особливостям нирок новонароджених:

А. відносно більші розміри (у порівнянні із дорослими)

В. дольчаста побудова

С. відносно вище розташування

D. слабка фіксація

E. недостатній розвиток коркового

шару

8. Діаметр гломерулярного клубочка у підлітків складає:

А. 45 мкм

В. 88 мкм

С. 150 мкм

D. 190 мкм

E. 210 мкм

9. Ємність сечового міхура у новонародженого становить:

А. 30 мл.

В. 80 мл.

С. 100 мл.

D. 200 мл.

E. 1000 мл.

10. Кількість сечовипускань (скільки разів) у дітей впродовж доби на першому місяці життя:

А. 4-6 разів

В. 6-10 разів

С. 10-15 разів

D. 15-20 разів

E. 20-25 разів

11. Середній об’єм сечі за добу у 10-річної дитини складає:

А. 500-1000 см³

В. 1000-1200 см³

С. 1300-1500 см³

D. 2000-2500 см³

E. 1500-2000 см³

12. При гломерулонефриті характерно спостерігається:

А. підвищення систолічного артеріального тиску

В. підвищення центрального венозного тиску

С. підвищення пульсового тиску

D. підвищення діастолічного артеріального тиску

E. зниження центрального венозного тиску


Еталони відповідей:

1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.	11.	12.
B	C	A	B	C	C	C	D	A	E	E	А