Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії
Вид материала | Методичні рекомендації |
СодержаниеПлан проведення заняття Методика проведення практичного заняття |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
- Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.
План проведення заняття
№ | Елементи практичного заняття | Час (хв.) |
1. | Оголошення теми заняття з наголошенням її актуальності. Перевірка присутніх. | 5 |
2. | Вхідний тестовий контроль знань | 15 |
3. | Теоретичний розбір матеріалу щодо семіотики уражень органів травлення. | 15 |
4. | Розподіл хворих для СРС. | 5 |
5. | Самостійна робота з хворими. | 25 |
6. | Обхід та розбір хворих | 20 |
7. | Оформлення протоколів за результатами курації хворих. | 15 |
8. | Розв’язування клінічних ситуаційних задач. | 10 |
9. | Підсумки та кінцева оцінка знань і умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття. | 10 |
Разом: | 120 |
Перелік теоретичних питань:
1) Семіотика уражень травної системи:
а) “гострий” живіт;
б) гастроентероколітичний синдром;
в) синдром мальабсорбції;
г) закріп;
д) синдром жовтяниці;
е) синдром печінкової недостатності;
ж) функціональна диспепсія (гастродуоденіт);
з) виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки.
Методика проведення практичного заняття:
1. Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її актуальність викладач проводить письмовий вхідний контроль знань.
2. Теоретичний розбір матеріалу.
3. Викладач розподіляє хворих для самостійного обстеження, дає завдання.
№ | Завдання | Вказівки викладача студентам | Примітка |
1. 2. 3. | Зібрати анамнез у хворого з патологією травної системи. Провести об’єктивне обстеження травної системи. Зробити висновок про стан травної системи у дитини. Визначити синдром ураження. | Алгоритм збору анамнезу
а) початок захворювання; б) перші клінічні симптоми; в) чи проводилось лікування, якими препаратами? г) динаміка захворювання д) скарги хворого на момент курації
а) перебіг вагітності у матері; б) перебіг пологів; в) стан здоров’я дитини в період новонародженості та грудного віку; г) захворюваність дитини; д) наявність алергічних реакцій; е) спадковість хворого. Алгоритм практичної роботи студента 1) огляд хворого: положення в ліжку, огляд ротової порожнини, огляд живота; 2) поверхнева і глибока методична пальпація кишечнику, шлунку, печінки, підшлункової залози; 3) больові зони і точки підшлункової залози; 4) симптоми при холецистопатіях у дітей; 5)перкусія, визначення меж печінки за Курловим; 6)аускультація кишечнику. Алгоритм практичної роботи студента 1) Визначити патологічні зміни (симптоми) в стані травної системи. 2) Зробити зведення патологічних даних (симптомів) в єдине ціле – синдром. 3) Зробити висновок про синдром ураження травної системи. | Необхідно ставити питання, що стосуються травної системи. Необхідно виявити чинники ризику розвитку захворювання травної системи. Обстеження хворого проводити з врахуванням вікових особливостей дитини. Дати оцінку виявлених змін з урахуванням вікових особливостей. |
4. Студенти оформлюють протокол огляду хворого з оцінкою стану травної системи та обґрунтуванням патологічного синдрому.
5. Викладач проводить розбір хворих з аналізом обґрунтування патологічного клінічного синдрому. Підпис протоколів.
6. Викладач проводить вихідний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних завдань.
7. Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.
Форми і методи самоконтролю