Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


План проведення заняття
Методика проведення практичного заняття
Подобный материал:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   45

План проведення заняття




Елементи практичного заняття

Час (хв.)


1.


Оголошення теми заняття з наголошенням її актуальності. Перевірка присутніх.

5


2.

Вхідний тестовий контроль знань

15

3.

Теоретичний розбір матеріалу щодо семіотики уражень органів травлення.

15

4.

Розподіл хворих для СРС.

5

5.

Самостійна робота з хворими.

25

6.

Обхід та розбір хворих

20

7.

Оформлення протоколів за результатами курації хворих.

15

8.

Розв’язування клінічних ситуаційних задач.

10

9.


Підсумки та кінцева оцінка знань і умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.

10

Разом:

120

Перелік теоретичних питань:

1) Семіотика уражень травної системи:

а) “гострий” живіт;

б) гастроентероколітичний синдром;

в) синдром мальабсорбції;

г) закріп;

д) синдром жовтяниці;

е) синдром печінкової недостатності;

ж) функціональна диспепсія (гастродуоденіт);

з) виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки.

Методика проведення практичного заняття:

1. Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її актуальність викладач проводить письмовий вхідний контроль знань.

2. Теоретичний розбір матеріалу.

3. Викладач розподіляє хворих для самостійного обстеження, дає завдання.




Завдання

Вказівки викладача студентам

Примітка


1.


2.


3.

Зібрати анамнез у хворого з патологією травної системи.


Провести об’єктивне обстеження травної системи.


Зробити висновок про стан травної системи у дитини. Визначити синдром ураження.

Алгоритм збору анамнезу
  1. Анамнез хвороби:

а) початок захворювання;

б) перші клінічні симптоми;

в) чи проводилось лікування, якими препаратами?

г) динаміка захворювання

д) скарги хворого на момент курації
  1. Анамнез життя:

а) перебіг вагітності у матері;

б) перебіг пологів;

в) стан здоров’я дитини в період новонародженості та грудного віку;

г) захворюваність дитини;

д) наявність алергічних реакцій;

е) спадковість хворого.


Алгоритм практичної роботи студента

1) огляд хворого: положення в ліжку, огляд ротової порожнини, огляд живота;

2) поверхнева і глибока методична пальпація кишечнику, шлунку, печінки, підшлункової залози;

3) больові зони і точки підшлункової залози;

4) симптоми при холецистопатіях у дітей;

5)перкусія, визначення меж печінки за Курловим;

6)аускультація кишечнику.


Алгоритм практичної роботи студента

1) Визначити патологічні зміни (симптоми) в стані травної системи.

2) Зробити зведення патологічних даних (симптомів) в єдине ціле – синдром.

3) Зробити висновок про синдром

ураження травної системи.


Необхідно ставити питання, що стосуються травної системи.


Необхідно виявити чинники ризику розвитку захворювання травної системи.


Обстеження хворого проводити з врахуванням вікових особливостей дитини.


Дати оцінку виявлених змін з урахуванням вікових особливостей.


4. Студенти оформлюють протокол огляду хворого з оцінкою стану травної системи та обґрунтуванням патологічного синдрому.

5. Викладач проводить розбір хворих з аналізом обґрунтування патологічного клінічного синдрому. Підпис протоколів.

6. Викладач проводить вихідний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних завдань.

7. Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю