Geum.ru

Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Елементи практичного заняття
Методика проведення практичного заняття
Технічні засоби та матеріали забезпечення заняття
Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
Розподіл балів, присвоюваних студентам
Підсумковий модульний контроль
Подобный материал:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   45



План проведення заняття:

№

Елементи практичного заняття
Час (хв.)

1.
Тестовий контроль та його аналіз.
15

2.
Демонстрація методики клінічного обстеження хворого з патологією системи крові у дітей.
20

3.
Самостійна робота студентів із здоровими та хворими дітьми. Огляд хворих. Оформлення протоколів огляду хворого з оцінкою стану системи крові та імунної системи у дітей та обґрунтування клінічного синдрому.
30

4.
Обхід дітей, з якими працювали студенти. Розбір хворих. Підпис протоколів.
40

5.
Підсумки та ітогова оцінка знань і вмінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.
15

РАЗОМ:
120


Перелік теоретичних питань:

1) Анатомо-фізіологічні особливості системи крові у дітей різного віку та

їх клінічне значення.

2) Методика клінічного обстеження хворого з патологією системи крові:

а) опитування

б) особливості огляду: положення у ліжку, колір шкіри та слизових

оболонок; оцінка додатків шкіри, виявлення деформації кісток та

суглобів; форми живота;

в) пальпація периферичних лімфатичних вузлів;

г) пальпація селезінки;

д) пальпація печінки;

є) виявлення флуктуації у суглобах;

ж) перкусія по плоских і трубчастих кістках.

3) Семіотика уражень системи крові:

а) анемічний синдром;

б) симптоматика лейкозу;

в) симптоматика геморагіного васкуліту;

г) симптоматика тромбоцитопенічної пурпури;

д) симптоми гемофілії.

4) Правила і техніка взяття матеріалу для досліджень

5) Методи діагностики імунодефіцитів у дітей

6) Оцінка результатів лабораторних досліджень.

Методика проведення практичного заняття:

  1. Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її актуальність викладач проводить письмовий вхідний контроль знань.
  2. Аналіз виконаних тестів та розгляд припущених помилок.
  3. В палаті відділення викладач демонструє методику клінічного обстеження хворого з патологією системи крові.
  4. Викладач розподіляє хворих для СРС, дає завдання.

    №
    Завдання
    Вказівки викладача студентам
    Примітка

    1.
    Зібрати анамнез у хворого з патоло-

    гією системи крові
    Алгоритм збору анамнезу

    1.Анамнез хвороби:

    а) початок захворювання;

    б) перші клінічні сиптоми;

    в) чи проводилось лікування,

    якими препаратами;

    г) динаміка захворювання;

    д) скарги хворого на момент

    курації;

    2. Анамнез життя:

    а) перебіг вагітності у матері;

    б) перебіг пологів;

    в) стан здоров’я дитини в

    період новонародженості та

    грудного віку;

    г) захворюваність дитини;

    д) наявність алергічних реакцій;

    е) спадковість хворого.
    Необхідно ставити питання, що стосуються системи крові


    Необхідно виявити чинники ризику розвитку захворювання системи крові

    2.
    Провести об’єктивне обстеження системи крові

    Алгоритм практичної роботи студента

    1. Огляд хворого:

    а) положення в ліжку,

    фізичний розвиток хворого;

    б) наявність змін кольору

    шкіри, сухість;

    в) наявність змін злизових

    оболонок;

    г) зміни в стані додатків

    шкіри;

    д) наявність деформацій та

    інших змін в суглобах.
    1. Пальпація периферичних лімфатичних вузлів.
    2. Пальпація селезінки.
    3. Пальпація печінки.
    4. Виявлення флуктуації в суглобах.
    5. Перкусія з метою виявлення болючості при перкусії по плоских трубчастих кістках.

    Аналіз результатів лабораторних методів дослідження системи крові.



    Обстеження хворого проводити з урахуванням вікових особливостей



    3.
    Зробити висновок про стан системи крові та імунної системи у дитини. Визначити синдром ураження

    1. Визначити патологічні зміни (симптоми) в стані системи крові.
    2. Зробити зведення патологічних симптомів в єдине ціле – синдром(и).
    3. Зробити висновок про синдром
    Дати оцінку виявлених змін з урахуванням вікових особливостей
  5. Студенти оформлюють протокол обстеження хворого з оцінкою стану системи крові та імунної системи, обгрунтовують патологічний синдром.
  6. Викладач проводить розбір хворих з аналізом обґрунтування патологічного клінічного синдрому. Підпис протоколів.
  7. Викладач підводить підсумок заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки для наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю:

Тестові завдання.

1. Основний орган кровотворення у постнатальному періоді

  1. селезінка
  2. печінка
  3. лімфоїдні скупчення
  4. кістковий мозок
  5. ретикулоендотеліальна система

2. Основний орган кровотворення у з III по V місяць внутрішньоутробного розвитку

  1. селезінка
  2. жовточний мішок
  3. печінка та селезінка
  4. кістковий мозок
  5. лімфатичні вузли

3. Показники червоної крові у новонароджених дітей у перші години після народження:

  1. Нв – 120 г/л, е-4,0 Т/л
  2. Нв – 180 – 220 г/л, е - 5,4-7,2 Т/л
  3. Нв – 110 г/л, е-3,0 Т/л
  4. Нв – 80 г/л, е-2,7 Т/л
  5. Нв – 260 г/л, е-9,1 Т/л

4. Кількість лейкоцитів в периферичній крові дітей перших 5 днів життя

  1. 15-20 Г/л
  2. 5-6 Г/л
  3. 8-10 Г/л
  4. 30-33 Г/л
  5. 3-4 Г/л

5. Лейкоцитарна формула новонароджених дітей у віці 5-6 днів

  1. нейтрофіли – 60, лімфоцити – 30 %
  2. нейтрофіли – 26, лімфоцити – 60 %
  3. нейтрофіли – 44, лімфоцити – 45 %
  4. нейтрофіли – 36, лімфоцити – 51 %
  5. нейтрофіли – 53, лімфоцити – 35 %

6. У неонатальному періоді КП складає 0,9. Це має назву:

  1. гіпохронія
  2. нормохромія
  3. гіперхромія
  4. еритроцитоз
  5. ретикулоцитоз

7. При гострому лімфобластному лейкозі в периферичній крові можуть бути:

  1. промієлоцити
  2. сегментоядерні нейтрофіли
  3. езинофіли
  4. мієлобласти
  5. юні нейтрофіли

8. Еозинофільний лейкоцитоз характерний, за винятком:

  1. сепсису
  2. гельмінтозу
  3. набряку Квінке
  4. анафілактичного шоку
  5. сироваткової хвороби

9. Гіперхромна анемія свідчить про:

  1. гостру постгеморагічна анемія
  2. хронічну постгеморагічну анемію
  3. набуту гемолітичну анемію
  4. порушення синтезу гемоглобіну
  5. макроцитоз

10. Причини появи гемолітичних анемій, за винятком:

  1. переливання групонесумісної крові
  2. спадкові гемоглобінози
  3. малярія
  4. дефіцит вітаміна В12
  5. значні опіки

11. Назвіть ведучу триаду при гемолітичній анемії:

  1. блідість, зубний біль, підвищення температури тіла
  2. блідість, гепатоспленомегалія, жовта шкіра
  3. блідість, лихоманка, септичні осередки
  4. блідість, лихоманка, кровотеча
  5. блідість, кволість, хибність смаку

12. У реалізації імунної відповіді функціональна роль В-лімфоцитів насампе­ред включає в себе:

  1. активацію неспецифічних факторів захисту.
  2. синтез антитіл перетворення в плазматичні клітини
  3. знищення Т-лімфоцитів
  4. активацію макрофагів
  5. активацію нейтрофилів

13. Яка субпопуляція Т-лімфоцитів виконує цитотоксичну функцію?

  1. Т-кілери
  2. Т-хелпери
  3. Т-супресори
  4. Т-ефектори
  5. Т-ампліфайєри

14. Головна функція імунної системи:

  1. вироблення специфічних антитіл
  2. вироблення противірусного імунітету
  3. захист від інфекції
  4. розпізнавання і знищення генетично чужих клітин
  5. захист генетично чужорідних агентів

15. Яка з субпопуляцій Т-лімфоцитів в першу чергу реагує на проникнення чужорідних агентів?

  1. Т-лімфоцити
  2. Т-лімфоцити супресори
  3. Т-лімфоцити хелпери
  4. Т-лімфоцити активні
  5. Т-лімфоцити кілери


Еталони відповідей:

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.

D
C
B
D
C
B
E
A
E
D
B
B
A
E
C



Ситуаційні завдання.

Задача 1

Дитина 5 років захворіла гостро, вранці мати виявила на тулубі та кінцівках багрово-сині плями різних розмірів (від 0,5 до 3 см. у діаметрі), з’явилась носова кровотеча. Загальний стан страждає мало, температура тіла нормальна. В периферичній крові ер.- 3,3 • 1012/л, нв –118 г/л, ц.п. –0,8, лейк. –5,8 • 109/л, е.-21о, п/ед. –4 , с/я – 44%, лімф. 46%, м.-4%, ШОЕ – 6 мм/год, ретикулоцити – 0,8%, тромбоцити 30 000 в 1 л. Визначте клініко-гематологічний синдром.

Задача 2

У дитини 2-х років відмічається блідість шкіри і слизових оболонок, дистрофія нігтів, волосся, анорексія, порушеня смаку. В периферичній крові: Ер.-2,8• 1012/л, Нв. –84 г/л, ц.п. – 0,56, лейк. – 6,2 • 109/л, еоз.- 3%, п.- 2%, с. 35 %, л.- 57%, м – 3%, тромбоцитів – 220 000/л, ретікулоцитів – 1%, ШОЕ – 4 мм/год. З’ясуйте клініко-гематологічний синдром.

Задача 3

У дитини 4 років шкіра має лимонний колір, відмічаються слабкість , апетит, печінка виходить з-за реберної дуги на 3 см., селезінка – на 5 см. В периферичній крові: Ер. – 2,7 • 1012/л, Нв. – 82 г/л, ц.п. – 1,1, лейк. – 6,0 • 109/л, еоз. – 3%, п. – 3%, с. 40%, л. – 48%, м. –6%, ШОЕ – 6 мм/г, ретикулоцити – 20%тромбоцити – 55‰. З’ясуйте клініко-гематологічний синдром.


Еталони відповідей:

Задача 1

Геморагічний синдром

Задача 2

Анемічний синдром

Задача 3

Гемолітичний синдром (гемолітична анемія)

Технічні засоби та матеріали забезпечення заняття:
    1. Таблиці:

“Внутрішньоутробні етапи гемопоезу”

“Вікові особливості гемопоезу у дітей”

“Фізіологічні перехрести клітин білої крові у дітей”

“Периферичні лімфатичні вузли”
    1. Схеми:

“Показники червоної крові у дітей різного віку”

“Показники білої крові у дітей різного віку”
    1. Набір тестових завдань вихідного контролю
    2. Методичні розробки :

а) “Анатомо-фізіологічні особливості системи крові у дітей”

б) “Мієлограма здорових дітей різного віку”

в) “Показники периферичної крові у дітей різного віку”

г) “Методика дослідження системи крові у дітей”

д) “Методика оцінки загального аналізу крові у дітей”.

Джерела інформації.

Основні:
    1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія – К., 1999 г. – с. 179-188, 428-439.
    2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.: Медицина. 1985г. – с.238-263.
    3. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А.Баранова – М.: Медицина. 1998г. – с. 253-261.
    4. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми/ під. Редакцією В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ, “України”, 2002 р. – с. 166-183.
    5. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998г. – с.187 – 200.

Додаткові:

  1. Гематологические болезни у детей /под редакцией М.П.Павловой. – Минск: “Вышейшая школа”, 1996. – с.430.
  2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. /за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ. – «Знання України». – 2002. – с.166-184.
  3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. –М.:Мед. информ. Агенство, -2003.-604с.
  4. Чернишова Л.І., Самарін Д.В. Первинні комбіновані імунодефіцити у дітей.-Київ, 2004.-240 с.

Програма самопідготовки студентів до теми:

1. Вивчати основні та додаткові джерела інформації згідно до теми заняття.

2. Вміти провести методику дослідження системи крові у дітей: пальпація лімфатичних вузлів

3. Вміти виконувати догляд за дітьми з ураженням системи крові.

4. Звернути увагу та вивчити основні патологічні синдроми уражень системи крові у дітей.


ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС) ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ





№

з.п.
ТЕМА
Кількість годин
Вид контролю

Модуль 1 : Розвиток дитини. Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей.




1.
Підготовка до практичних занять - теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.

29
Поточний контроль на практичних заняттях

2.
Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:









Предмет і місце педіатрії, основні етапи розвитку.

Організація лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.


1


1
Підсумковий модульний контроль




Енергетичний обмін у дітей.
1
Підсумковий модульний контроль




Білковий обмін у дітей.

1
Підсумковий модульний контроль




Вуглеводний обмін у дітей.

1
Підсумковий модульний контроль




Ліпідний обмін у дітей.

1
Підсумковий модульний контроль




Водно-електролітний та кислотно-лужний обмін у дітей.

1
Підсумковий модульний контроль




Вітаміни, їх значення для розвитку дитини.

1
Підсумковий модульний контроль




Написання історії хвороби

5
Підсумковий модульний контроль

3.
Підготовка до підсумкового модульного контролю

5
Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ

47


РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ


№ з. п.

Модуль 1 (поточна навчальна діяльність)
Максимальна кількість балів



Змістовий модуль 2



1.
Тема 3
6

2.
Тема 4

6




Змістовий модуль 3




3.
Тема 5

6

4.
Тема 6

6

5.
Тема 7
6

6.
Тема 8

6




Змістовий модуль 4




7.
Тема 1

6




Змістовий модуль 5




8.
Тема 2

6

9.
Тема3

6




Змістовий модуль 6




10.
Тема 4

6

11.
Тема 5

6

12.
Тема 6

6




Змістовий модуль 7




13.
Тема 7

6

14.
Тема 3

6

15.
Тема 9

6




Змістовий модуль 8



16.
Тема 10

6

17.
Тема 11

6




Змістовий модуль 9




18.
Тема 12

6




Змістовий модуль 10



19.
Тема 13
6




Змістовий модуль 11



20.
Тема14
6

Всього за модуль 1:
120

Підсумковий модульний контроль:
80

РАЗОМ сума балів:
200