Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание План проведення практичного заняття Форми і методи самоконтролю

Подобный материал:

• Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
• Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
• Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
• Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.

План проведення практичного заняття:

№	Елементи практичного заняття	Час (хв.)
1.	Перевірка присутніх.	5
2.	Тестовий контроль для оцінки вихідного рівня знань та його аналіз.	15
3.	Демонстрація та пояснення викладачем методики клінічного обстеження хворого з патологією серцево-судинної системи.	20
4.	Самостійна робота студентів із хворими. Викладач із студентами здійснує обхід обстежених дітей.	30
5.	Клінічного контроль обстеження хворих, заключний контроль кінцевого рівня знань.	40
6.	Підсумки та ітогова оцінка знань і умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.	10
Разом:		120

Перелік теоретичних питань:

5. 
   Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у дітей різного віку та їх клінічне значення.
   
6. Методика клінічного обстеження хворого з патологією серцево-судинної системи:
   

а). опитування;

б). особливості огляду: положення в ліжку, колір шкіри та видимих слизових оболонок, ціаноз, набряки, пульсація та вибухання крупних судин шиї, наявність серцевого горба, серцевого поштовха;

в). пальпація пульсу та його характеристика;

г). пальпація і характеристика верхівкового поштовху;

д). наявність симптома “котячого муркотання”;

е). особливості перкусії, визначення меж відносної та абсолютної тупості серця;

ж). особливості аускультації: точки та порядок вислухування серця, характеристика тонів, наявність шума та його характеристика;

з). визначення артеріального тиску, вікові нормативи;

і).проведення функціональних проб: проба Штанге-Генча, ортокліностатична, проба Шалкова.

5. Методики додаткового обстеження серцево-судинної системи: електрокардіографія, фонокардіографія, ехокардіографія. Особливості ЕКГ і ФКГ у дітей раннього віку.
   

Методика проведення практичного заняття:

1. 
   Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її актуальність викладач проводить письмовий тестовий контроль знань.
   
2. Аналіз виконаних тестів та розгляд припущених помилок.
   
3. В палаті відділення викладач демонструє методику клінічного обстеження хворого з патологією серцево-судинної системи.
   
4. Викладач розподіляє хворих для СРС, дає завдання.
   
5. Студенти самостійно працюють зі дітьми: збірають анамнез, обстежують їх. Оформлюють протокол огляду хворого з оцінкою стану серцево-судинної системи та обгрунтуванням патологічного синдрому.
   
6. Викладач проводить розбір хворих з аналізом обгрунтування патологічного клінічного синдрому. Підпис протоколів.
   
7. Під час клінічного контролю викладач проводить заключний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних завдань.
   

8)Викладач підводить підсумки заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю:

Тестові завдання.

1. В якому віці відмічається інтенсивне збільшення та диференціювання міокарду?

A. до 1 року

B. в перші 2 роки життя

C. в 5 років

D. 6-10 років

E. в перші 6 місяців

2. Коли виникає анатомічне закриття артеріальної протоки?

A. к 6 місяцям

B. к 1 року

C. к 3 рокам

D. к 2 місяцям

E. к 6 рокам

3. Яка частота пульсу у здорової новонародженої дитини?

A. 120 ударів/хв

B. 80 ударів/хв

C.100 ударів/хв

D. 140 ударів/хв

E. 60 ударів/хв

4. Мітральний клапан серця вислуховується:

1. 
   у нижнього краю грудини
   
2. в 2 міжpебіp’ї зліва
   
3. в 2 міжpебіp’ї справа
   

D. у верхівки серця

E. в міжлопаточній ділянці

5. Яке комунікаційне сполучення виконує функцію автоматизму 1 порядку?

A. атpиовентpикуляpне сполучення

B. синусовий вузол

C. пучок Гісса

D. волокна Пуpкин’є

E. ніжки пучка Гісса

6. Яка частота пульсу у здорової новонародженої дитини?

A. 120 ударів/хв

B. 80 ударів/хв

C.100 ударів/хв

D. 140 ударів/хв

E. 60 ударів/хв

7. Які показники систолічного артеріального тиску у дитини 3-7 років?

A. 70-75 мм.pт.ст

B. 80-90 мм.pт.ст

C. 100-110 мм.pт.ст

D. 90-100 мм.pт.ст

E.60-70 мм.pт.ст

8. Якими аускультативними змінами характеризується ДМШП (дефект міжшлуночкової перетинки )?

м’який систолічний шум в 3-4 міжребір’ях зліва

систолічний шум в 2 міжребір’ї справа

грубий систолічний шум в 2 міжребір’ї зліва

діастолічний шум в 3-4 міжребір’ях зліва

E. грубий систолічний шум в 3-4 міжребір’ях зліва

9. Якими аускультативними змінами характеризується відкрита артеріальна протока?

A. грубий систолічний шум у 3-4 міжpебіp’ї зліва

B. систоло-діастолічний шум "машини" у 2 міжpебіp’ї зліва

C. грубий діастолічний шум у 2 міжpебіp’ї зліва

D. систолічний шум у 2 міжpебіp’ї справа

E. систолічний шум у 2 міжpебіp’ї зліва

10. Чим обумовлена нестабільність pитма у плода та новонародженого?

A. високою чутливістю к ацетилхоліну

B. високою чутливістю к норадpеналіну

C. дисбалансом вегетативної нервової системи

D. малим вмістом мітохондрій в синусовому вузлі

E. активністю ектопічних осередків


Еталони відповідей:

1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
B	D	D	D	B	D	D	E	B	C