Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
| Вид материала | Диплом |
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 3731.81kb.
- Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 1209.87kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 150.95kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 34.03kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 12.08kb.
- План роботи комунального закладу «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної, 2769.22kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 481.81kb.
Формування готовності вчителя-філолога до розвитку мовно-літературної обдарованості учнів
(для молодих фахівців)
Актуальність теми продиктована проголошенням освіти основою зростання конкурентоспроможності країни в сучасному світі, що ставить в центр розвитку людського потенціалу країни й створення умов для задоволення потреб громадян у якісній освіті. Саме обдаровані складають його особливий ресурс, тому що володіють неординарними здібностями, які проявляються у вигляді високих досягнень у тому чи іншому виді діяльності. Наразі проблема розвитку та збереження інтелектуально-творчого потенціалу обдарованих дітей, незважаючи на зусилля науки і практики, не розв’язується. Успішний і стійкий розвиток особистості відбувається в процесі її самореалізації, тому важливим завданням сучасної освіти є виявлення й створення педагогічних умов самореалізації обдарованих дітей для їх повноцінного розвитку й збереження в майбутньому своїх видатних якостей.
Мета курсів – забезпечити умови для формування мотиваційної, когнітивної, технологічної та рефлексивної готовності вчителів-філологів до здійснення педагогічного супроводу розвитку мовно-літературної обдарованості школярів, надати допомогу в розробці на базі навчального закладу ефективної системи підготовки учнів до участі в олімпіадному та конкурсному русі.
Соціально-гуманітарна підготовка на цих курсах передбачає розкриття питань модернізації системи освіти в Україні та регіоні, визначення пріоритетних напрямків її розвитку: профілізація старшої школи, запровадження особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісно орієнтованого підходів до навчання тощо.
Професійна підготовка вчителів спрямована на формування готовності педагога до роботи з обдарованими дітьми через поглиблення знань слухачів про сутність обдарованості як психолого-педагогічної проблеми, психологічні особливості обдарованих дітей, специфіку пізнавальної та творчої сфери, ознайомлення з навчальними програмами для обдарованих дітей, традиційними та інноваційними методами і технологіями діагностування, розвитку та моніторингу мовно-літературної обдарованості; зі шляхами подолання проблем соціалізації обдарованої дитини.
Практична складова передбачає залучення слухачів до активної діяльності у творчих групах щодо проектування моделей психолого-педагогічного супроводу розвитку обдарованості в умовах навчальних закладів різних типів; створення навчальних міні-комплексів для розвитку мовно-літературної обдарованості; відбору й упорядкування збірників творчих, ситуативних завдань, підготовки програм факультативів, спецкурсів для обдарованих дітей; моделювання наскрізної послідовної системи підготовки учнів до участі в олімпіадах, творчих конкурсах тощо.
Протягом курсів планується гнучка динамічна система консультування з питань психологічної підготовки педагога до роботи з обдарованою дитиною, адаптації обдарованих дітей до умов навчального закладу, забезпечення взаємодії сім’ї і школи щодо розвитку обдарованості, створення паспорту і портфоліо обдарованої дитини, підготовки комп’ютерних презентацій.
Оновлені
2.2.14.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Моніторинг якості мовної освіти учнів у системі підготовки до ЗНО
(для вчителів української мови та літератури І і вищої кваліфікаційних категорій)
Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно побачити реальний стан освіти. Але важливим є не просто моніторинг освіти, а відстеження та прогнозування її поступового динамічного розвитку.
Метою курсів є орієнтація вчителів на впровадження тестових технологій, організацію і проведення аналітичної, корекційної, творчої роботи, самоосвітньої діяльності, дослідницького вивчення предмета, удосконалення педагогічної майстерності щодо підготовки випускників до зовнішнього оцінювання.
Курси спрямовані на удосконалення знань учителів щодо державної мовної політики, положень регіональної програми «Моніторинг якості мовної освіти» та нормативно-методичного супроводу зовнішнього незалежного оцінювання. Ці та інші питання розглядаються в соціально-гуманітарному блоці курсів.
Професійна підготовка полягає в спрямованні змісту програми курсів на розуміння прогресивних факторів самоорганізованої загальноосвітньої системи, в якій підґрунтям усіх перетворень стають реальні знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості.
Оновлені
2.2.15.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 108 г.
+
дистанційний формат
Розвиток критичного мислення учнів через форми активного навчання на уроках української мови і літератури
(для молодих фахівців)
Актуальність проблеми. Критичне мислення - продуктивна й позитивна розумова діяльність. Люди, які вміють критично мислити, живуть активним життям, відчувають себе творцями та реформаторами свого життя. Майбутнє здається їм відкритим і залежним від їхньої волі, а не закритим і зумовленим наперед. Підходячи до всього критично, ми усвідомлюємо всю різноманітність цінностей, реакцій, суспільних структур. Критичне мислення - це процес, а не результат.
Курси розраховані на зміни в педагогічній практиці вчителя-філолога, на сприяння активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення.
Метою курсів є впровадження діяльнісної (стратегічної) змістової лінії стандарту освіти в практику роботи вчителів, формування професійних компетенцій для впровадження активних методів навчання, що забезпечують особистісно зорієнтований підхід і розвиток критичного мислення..
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає вивчення питань, що пов'язані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації. У цьому блоці розглядаються шляхи модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, визначається місце проблеми розвитку критичного мислення, розкриваються питання профілізації школи тощо.
Професійна підготовка полягає у проведенні демонстрацій, пояснень, практикумів, зорієнтованих на формування власних суджень і вироблення такого способу викладання, який сприятиме організації ефективного навчання. Передбачається ознайомлення вчителів з різними методиками, які сприяють розвитку в учнів навичок діалогічного мовлення, критичного мислення, допомагають створенню комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Учителі навчаться організовувати роботу в групах, створювати алгоритми тематичних блоків
Термін навчання ділиться на три етапи: організаційно-настановна сесія, контрольно-дистанційний етап, підсумково-звітний.
План-графік підвищення кваліфікації передбачає вхідний, поточний, дистанційний, вихідний контролі, Інтернет-консультації, Інтернет-семінари, підготовка творчого проекту, проходження навчальної практики. Координатор (тьютор) затверджує індивідуальний план слухача (тема творчої роботи, терміни виконання, контрольних робіт у системі On-Line, перелік модулів і терміни їх вивчення, термін консультацій за Internet та дати заліків). Під час підсумково-звітної сесії педагоги складуть залік, захистять кооперативні творчі проекти, візьмуть участь у конференції з обміну досвідом тощо.
Оновлені
2.2.16.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Методологія сучасного уроку з української мови і літератури
(для молодих фахівців)
Актуальність проблеми. Наша держава стоїть на порозі глобальних змін у суспільстві. Людина, вимоги до життя дуже змінилися. Основні проблеми, які вчитель має розв’язати на уроці з учнями, - уміння мислити, комунікабельність, тобто необхідно пробудити творчість, активність, захоплення дітей, інтерес до навчального процесу. Тому важливо використовувати особливі форми і методи навчання для цього. Актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інтегративності мислення.
Мета курсів: систематизація раніше набутих знань, умінь і навичок та ознайомлення з інноваціями в теорії та практиці філологічної освіти, з концепцією сучасного уроку, з технологією впровадження компетентнісно орієнтованого навчання.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає опанування модулів щодо трансформаційних процесів сучасної освіти та ролі школи в реалізації її завдань.
Професійна складова передбачає розгляд сучасний урок як такого, що характеризується наступними ознаками:
- Головною метою уроку є розвиток кожної особистості, у процесі навчання й виховання.
- На уроці реалізується особистісно-орієнтований підхід до навчання.
- На уроці реалізуються ідеї гуманізації й гуманітаризації навчання.
- На уроці реалізується діяльнісний підхід до навчання.
- Організація уроку динамічна й варіативна.
- На уроці використовуються сучасні педагогічні технології.
Загальною функцією сучасного уроку є цілісне формування й розвиток особистості школяра на основі розвиваючого й навчання, що виховує.
Звідси треба, що основною ідеєю сучасного уроку є єдність навчання, виховання й розвитку.
Термін навчання поділяється на дві сесії. Перша сесія – це лекційно-практичні заняття щодо концептуально-технологічного підходу до оновлення сучасної системи освіти та змісту програмного забезпечення вивчення української мови і літератури, ознайомлення з науково-теоретичною базою сучасного уроку мови і літератури. Друга сесія – це лекційно-практичні заняття з фахової підготовки, захист курсових проектів, підготовлених у міжсесійний період, залік та визначення перспективи на міжкурсовий період. Дистанційний етап передбачає самостійно-творчу роботу під керівництвом тьютора в системі On-Line.
Оновлені
2.3.
Учителі російської мови і літератури
2.3.1.
Загальна підготовка
очний формат – 144 г.
Загальна підготовка
(для вчителів російської мови і літератури другої кваліфікаційної категорії та категорії «спеціаліст»)
Нові підходи до організації освіти, її переструктурування, зумовлюють необхідність подальшої модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Становлення школи, яка забезпечить нову якість освіти, можливе за умови зростання рівня розвитку професійної культури, творчого потенціалу, кращих якостей особистості педагога. Домінуючою метою підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для їх роботи у сучасній школі є встановлення співвідношення між соціальними вимогами до професійної діяльності педагога в умовах становлення компетентнісно орієнтованого навчання та рівнем його підготовки до виконання професійних функцій в умовах модернізації освіти.
Мета курсів: удосконалення професійних знань та умінь учителів, ознайомлення з перспективними технологіями та новаторським досвідом, пошук більш раціональних методів навчання, розвитку та виховання, оволодіння аналізом своєї діяльності для подальшої корекції власної роботи, формування здатності до навчання впродовж життя.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителів передбачає усвідомлення ними завдань, що стоять перед школою й проголошені в сучасних стратегічних документах про освіту: законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Національній доктрині розвитку освіти», – що спрямовані на перехід освітньої системи на новий гуманістично-інноваційний тип освіти, підвищення її конкурентноспроможності в європейському та світовому освітніх просторах. На часі постає завдання не лише передачі учневі повноцінної грунтовної інформаціії, а активний розвиток його розумових здібностей, націлювання на самостійне здобуття знань, опора на власний досвід тощо.
В основу змісту програми покладено ідеї особистісно розвиваючого, компетентнісно орієнтованого, комунікативно-діяльнісного, діалогічного та акмеологічного навчання.
Практичний модуль надасть можливість слухачам стати активними учасниками різноманітних тренінгів і творчих лабораторій щодо моделювання сучасного уроку мови і літератури.
Учителі матимуть змогу ознайомитись із майстер-класами та творчими лабораторіями кращих педагогів області, ППЗ, електронною бібліотекою.
Слухачам будуть надані консультації щодо оновленого змісту мовної і літературної освіти, розвитку життєвих компетентностей та предметних компетенцій школярів.
Підсумком роботи на курсах буде творчий проект – розробка міні-кейсів на електронних носіях.
Оновлені
2.3.2.
Загальна підготовка
очний формат – 144 г.
Загальна підготовка
(для вчителів російської мови і літератури вищої та першої кваліфікаційних категорій або тих, які претендують на дані категорії)
Одним з головних завдань педагогічної освіти є підготовка педагога, здатного до самореалізації, саморозвитку, ефективної професійної діяльності в нових соціально-економічних умовах, який має високий рівень культури, освіченості, інтелігентності, професійної компетентності та здатний забезпечити всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства.
Необхідність змін у підготовці учителя відповідає викликам часу, зростанню вимог і якісним перетворенням у суспільстві, отже, – важливим соціальним і педагогічним питанням. Суспільству потрібні вчителі, які б сприйняли зміни, що відбуваються в освіті, адаптувалися до них, трансформували в собі нову освітньо-світоглядну парадигму і працювали на рівні вимог часу.
Мета курсів: розширення й поглиблення знань слухачів щодо загальної культури та методичної компетенції, питань фахово-функціональної підготовки в галузі “Мови і літератури”, вивищення загальнокультурної ерудиції та відповідних предметних компетенцій.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає вивчення модулів з питань змін у сучасному освітньому полі, оновлених підходів до формування змісту мовної і літературної освіти; нової концепції літературної освіти; стандартизації освіти; діалогізації процесу навчання; технологізації самоосвітньої діяльності суб’єктів педагогічного процесу; інформатизації, профілізації освіти, дистанційного й компетентнісно орієнтованого навчання; ІКТ-компетенції тощо.
Професійна підготовка включає модулі щодо актуальних проблем теорії та методики викладання предмета; науково-теоретичної та методичної підготовки з російської мови і літератури; культури комунікацій, моделювання сучасних уроків, конструювання різнорівневих завдань для контрольно-оцінювальної діяльності.
Для слухачів буде організовано низку тренінгів, практикумів, семінарських занять, а також запропоновано ряд спецкурсів, факультативів (“Компетентнісно орієнтоване навчання”, “Основи ораторської майстерності”, “Методика компаративного аналізу художнього тексту”, “Стилістика і культура мовлення”, «Світова література» тощо) і консультацій, відеолекторій; вони ознайомляться з можливостями самоосвітньої діяльності, дистанційного і профільного навчання, технологією формування «мовного портфоліо». Вони ознайомляться з технологією моделювання сучасного уроку за допомогою ППЗ, методикою проведення творчих майстерень, лабораторних робіт, практикумів, імітаційних і неімітаційних ігор; будуть брати участь у майстер-класах тощо.
Оновлені
2.3.3.
Проблемні
Дистанційні
очний формат – 36 г.
+
дистанційний формат
Організація моніторингових досліджень щодо якості мовної і літературної освіти школярів
(для вчителів російської мови і літератури всіх кваліфікаційних категорій)
Актуальність проблеми. Проблеми якості національної освіти та моніторинг розглядаються комплексно – починаючи від загальнодержавного, регіонального та закінчуючи рівнем окремого навчального закладу.
Реформування загальної середньої школи орієнтує сучасного словесника на широку диференціацію, варіативність, профільність та інтегративність як у змісті літературної освіти, так і формах організації пізнавального процесу.
Освіта початку ІІІ тисячоліття - це освіта для конкретної людини і для суспільства в цілому. Вона передбачає врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, формування у них орієнтації на той чи інший вид майбутньої діяльності. У зв’язку з необхідністю здійснення особистісного підходу до учнів, особливого значення набуває постійне, системне спостереження їх діяльності, що дає змогу побачити успіхи і поразки школярів, внести корективи, спланувати подальшу роботу. Саме такі можливості відкриває моніторинг.
Мета курсів: забезпечення загальної, функціональної, фахової, галузевої і методичної підготовки педагога, який, працюючи в оновлених умовах, здатний здійснювати моніторингові дослідження в оцінюванні результатів якості сучасної мовно-літературної освіти, коригувати власну професійну діяльність за результатами досліджень. Розвиток рефлексивної здатності вчителя.
При проведенні курсів вирішуються задачі:
- розширити загальний кругозір та поглибити знання з методики навчання російської мови і літератури;
- забезпечити розвиток інтелектуального потенціалу вчителя; навичок аналітичного мислення в обсязі, необхідному для вирішення практичних і науково-методичних задач; уміння працювати з науковою літературою;
- визначити суть і характер нерозв’язаних наукових проблем, запропонувати свої варіанти вирішення, оволодівати навичками наукового пошуку в літературі за фахом та самостійного вивчення пов’язаних з цим проблем;
- спроектувати та спланувати педагогічну діяльність, визначити та вирішувати професійні завдання;
- навчити вчителів здійснювати діагностику та моніторинг рівня розвитку дітей – розумового, морального - за допомогою комплексу інноваційних методик.
Соціально-гуманітарний блок підготовки вчителя містить модулі щодо стратегії реформування освіти в Україні та перспективи її розвитку в регіоні, питання здоров’язбереження, трудового законодавства, актуальних проблем сьогодення тощо.
У професійному блоці слухачам буде запропоновано теоретичний модуль, який включатиме лекції щодо глобального розуміння якості освіти, рівня навчальних досягнень учнів як інтегрованого показника якості загальної середньої освіти, різниці між якістю і контролем, причин і невідповідностей результату цілям, прозорості і якості системи відстеження, типології інструментарію моніторингових досліджень, теорією кваліметрії тощо.
Практичні модулі включатимуть низку практикумів щодо моделювання міні-досліджень, проектування тест-пакетів і тест-карт; анкет, опитувальників, тренінгів з апробації методик, опрацювання технологічних карт, узагальнення кваліметричних даних тощо.
Педагоги матимуть змогу ознайомитися з ППД працівників методичних служб, керівників методичних об’єднань, учителів, адміністрації навчальних закладів щодо проведення моніторингових досліджень. Передбачається знайомство з досвідом роботи кращих учителів області за даною проблемою, проведення факультативних занять із актуальних проблем освітянського сьогодення (“Компетентнісно орієнтоване навчання”, “Організація самоосвітньої діяльності школярів”, “Організація моніторингових досліджень щодо якості мовної і літературної освіти учнів”, “Організація дистанційного навчання школярів”, ”Профілізація освіти”).
Учителі прослухають низку спецкурсів (“Технологія проведення творчих майстерень”, “Мультимедійний урок російської мови і літератури”, “Методика компаративного аналізу художнього тексту” тощо).
Результати роботи на курсах – модель аналогічного дослідження: програма, завдання, критеріальна база тощо.
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
Оновлені
2.3.4.
Проблемні
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Інтерактивні методи, технології та прийоми викладання російської мови і літератури
(для вчителів російської мови і літератури всіх кваліфікаційних категорій)
Актуальність проблеми. Останнім часом технологія інтерактивного навчання широко використовується в Україні, бо педагогічна практика показала: на уроках учитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню.
Технологізація особистісно-зорієнтованого освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків, методичних рекомендацій до їх проведення. Це повинно знайти вияв у змісті, способах, організаційних формах і методах здійснення цього процесу, зорієнтованих на формування й розвиток в учнів пізнавальної самостійності, мовного чуття, комунікативних умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), відборі тематики роботи з розвитку усного і писемного мовлення учнів з урахуванням соціокультурної лінії змісту навчання, урахуванні індивідуальних особливостей учнів, їхніх пізнавальних потреб, інтересів, прагнень до самопізнання і саморозвитку.
За цього підходу визначальними мають бути групова робота, учнівські диспути, рольові ігри, керовані дослідження, розігрування діалогів, ведення бесіди, розвиток уяви, творчих .здібностей, самооцінювання, використання методу проектів у роботі передусім з найобдарованішими і найактивнішими школярами, освітніх можливостей позакласних заходів з мови тощо.
Мета курсів: вивищення методичної компетентності педагога через навчання його моделюванню навчального процесу із застосуванням інтерактивних технологій навчання, розвивати здатність до рефлексії, самовдосконалення.
Курси розраховані на вчителів різних категорій, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції, і знайомлять із новітніми підходами до організації навчання – інтерактивними технологіями, які допомагатимуть учителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає опанування знаннями щодо стратегії реформування системи освіти в Україні та приоритетних перспективних напрямків розвитку регіональної освіти, містить знання щодо здоров’язбереження, трудового законодавства, безпеки життєдіяльності, актуальних проблем сьогодення тощо
Реалізуючи завдання професійної підготовки, педагоги матимуть змогу випробувати технології колективного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо; брати участь у роботі майстер-класів і педмайстерень, тренінгів щодо розвитку різних видів пам’яті та мисленнєвих операцій, формуванні й проектуванні портфоліо учня й учителя тощо.
Слухачам буде надано низку електронних презентацій для здійснення самоосвітньої роботи у міжатестаційний та курсовий періоди.
Передбачається знайомство з досвідом роботи кращих учителів області за даною проблемою, проведення факультативних занять із актуальних проблем освітянського сьогодення (“Компетентнісно орієнтоване навчання”, “Організація самоосвітньої діяльності школярів”, “Організація моніторингових досліджень щодо якості мовної і літературної освіти учнів”, “Організація дистанційного навчання школярів”, ”Профілізація освіти”).
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
Оновлені
2.3.5.
Тематичні
очний формат – 72 г.
«Читання без кордонів»: Російська література кінця ХХ - початку XXI століть: основні етапи, тенденції, естетичні пошуки
(для вчителів російської мови і літератури всіх кваліфікаційних категорій)
Актуальність теми. Література на зламі ХХ–XXI століть є важливим етапом у розвитку російської словесності. Вона характеризується співіснуванням і взаємодією різних естетичних систем (реалізму, модернізму, постмодернізму), інтенсивністю творчих пошуків письменників, є одним із засобів пізнання мінливої дійсності. Складність ситуації полягає в тому, що поруч із авторами, чия творчість стала “класикою” сучасної літератури, існує два-три десятки імен, що оцінюються літературознавцями і критиками дуже неоднозначно.
Мета курсів: вивищення спеціальної компетентності вчителя російської мови і літератури щодо викладання означеної теми, вдосконалення методичної компетентності, здатності вчителя до використання сучасних технологій навчання.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах забезпечить усвідомлення необхідності та напрямків модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, дасть можливість розглянути питання щодо упровадження нових стандартів, переходу на нові методи і технології навчання, розкриє питання профілізації старшої школи тощо.
Змістовна лінія модулів професійної підготовки містить питання вивчення російської літератури від модерністської до поставангардної та сучасної літератури. Учителі матимуть змогу ознайомитися з новими технологіями та методикою викладання літератури кінця ХХ - початку XXI століть, оновити та систематизувати раніше набуті знання в результаті самостійного пошуку, моделювати і конструювати уроки різних типів і жанрів, проектувати самоосвітню діяльність; формувати уміння та навички діяльнісно-діалогічного навчання, роботи з літературно обдарованими дітьми. Передбачається низка спецкурсів: “Нобелівські лауреати”, “Компаративний аналіз художнього тексту”, «Риторика», «Мультимедійний урок літератури», «Формування поліхудожньої компетенції учнів», «Розвиток критичного мислення творчого читача».
Заплановано ознайомлення слухачів з учнівськими презентаціями навчальних тем з літератури, проектування власних презентацій, створення кейсів щодо навчально-методичного супроводу вивчення сучасної літератури.
Планується проведення майстер-класів, літературних віталень, конкурсу ораторської майстерності тощо.
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
2.3.6.
Авторські
Проблемні
очний формат – 72 г.
Естетичне та духовне виховання учнів засобами сучасних педтехнологій на уроках літератури
(за авторською методикою Белозерової Л.С., учителя російської мови і літератури Маріупольської школи № 52)
(для вчителів російської мови і літератури м. Маріуполя, Новоазовського, Першотравневого, Володарського районів всіх кваліфікаційних категорій)
Актуальність проблеми. В суспільстві постійно здійснюється розвиток і зміна явищ матеріальної й духовної культури у взаємодії їх змісту та форми. Людина відображає реальну дійсність у єдності і протилежності не тільки раціонально, за допомогою узагальнень і понять, а й емоційно, шляхом створення художніх образів. Їх естетичне ставлення характеризується категоріями прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного, потворного. Естетика як наука вивчає суть і закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві і людській діяльності.
Реально оцінити оточуючі явища, дати їм свою оцінку зможе тільки людина з високим рівнем сформованості естетичної культури.
Мета та завдання:
Надати методичні рекомендації вчителям російської мови та літератури щодо впровадження перспективного досвіду роботи з проблеми; допомогти слухачам курсів відокремити перспективний досвід запропонованої моделі, опрацювати його, окреслити модель своєї подальшої роботи на основі одержаних знань і набутих умінь
Соціально-гуманітарний блок підготовки вчителя містить модулі щодо стратегії реформування освіти в Україні та перспективи її розвитку в регіоні, питання використання сучасних освітніх технологій, актуальних проблем сьогодення тощо.
Професійний блок передбачає знайомство з авторською технологією. Ефективним шляхом підвищення ефективності естетичного виховання школярів являється введення у технологію шкільного навчального процесу активних форм і методів, групового навчання, проблемності, нетрадиційності.
Рівень естетичної культури учнів значно підвищується, якщо у процесі занять вони усвідомлюють залежність між рівнем естетичної культури й результатами навчальної роботи. У ході навчальної роботи, побудованої на принципах гуманізації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, коли вчитель прогнозує й моделює естетичну реакцію учнів у процесі організації й поєднанні їх репродуктивної й пошукової діяльності створюються необхідні умови, що позитивно впливають на становлення естетичної культури учнів.
Ефективність естетичного виховання визначається характером відносин у шкільному колективі: чіткість співпраці; зацікавленість у справах і успіхах кожного учня; пріоритет естетичних ідеалів у всіх справах; добрі етичні стосунки; персональна відповідальність і вольові зусилля кожного за якісне виконання навчальних завдань складають основу поведінки школярів, важливою характеристикою якої являється естетична культура.
Динаміка рівня естетичної культури у позитивний бік обумовлюється змінами суті навчального процесу, його організації й технології, коли вчитель і учні активні й діяльні, а стосунки будуються на принципах співтворчості й співробітництва, взаємної поваги й естетизації всіх сторін шкільного життя.
Курси проводитимуться на базі м. Маріуполя
ЗОШ № 52
2.3.7.
Авторські
Проблемні
очний формат – 108 г.
Використання нових інформаційних технологій на уроках російської мови та літератури
(за авторською методикою вчителів-майстрів : Данілової І.М., учителя російської мови і літератури НВК «ЗОШ № 1 – ліцей «Спектр»; Плис Л.М., учителя російської мови і літератури Харцизької школи №10; Бібік С. В., учителя російської мови і літератури Донецької ЗОШ № 90; Криворучко О.В., учителя російської мови і літератури Донецького ліцею № 30)
(для вчителів російської мови і літератури всіх кваліфікаційних категорій)
Актуальність проблеми. ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.
Організація навчально-виховного процесу за авторськими технологіями свідчить, що чим частіше використовуються комп’ютери у процесі вивчення різних предметів, зокрема російської мови та літератури, чим раніше учні починають працювати з комп’ютером, тим ефективнішими є результати навчання.
Мета курсів: вдосконалення методичної, інформаційної, спеціальної компетентностей вчителя через опанування інформаційно-комунікативними технологіями.
Соціально-гуманітарний блок підготовки вчителя містить модулі щодо пріоритетних напрямків реформування освіти в Україні та перспектив її розвитку в регіоні, питання здоров’язбереження, актуальних проблем сьогодення тощо
Професійна підготовка вчителя передбачає знайомство з методикою педагогів-майстрів щодо формування мовної особистості, розвитку життєвих компетентностей та предметних компетенцій учнів на уроках російської мови, літератури, у позаурочній діяльності; використання інноваційних педагогічних технологій в практику навчальної діяльності; виокремлення перспективного досвіду щодо роботи з філологічно обдарованими учнями з метою внесення коректив у власну педагогічну систему; опрацювання методики аналізу, самоаналізу уроку, позакласного заходу та технології моделювання сучасного уроку російської мови і літератури; заняття щодо вивищення ІКТ-компетентності.
Учителі матимуть змогу випробувати технології колективного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо; брати участь у роботі майстер-класів і педмайстерень, тренінгів щодо розвитку різних видів пам’яті та мисленнєвих операцій, формуванні й проектуванні портфоліо учня й учителя, узагальнення власного педагогічного досвіду тощо.
Передбачається педпрактика на базі шкіл-лабораторій.
Форми підвищення кваліфікації за кредитно-модульною
системою навчання
2.3.8.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Комунікативно-орієнтований підхід до вивчення російської мови у класах з українською мовою навчання
(для вчителів російської мови, які викладають у класах з українською мовою навчання)
Актуальність проблеми. Рівень мовної освіти завжди був і залишається визначальним у характеристиці соціального розвитку суспільства загалом і кожної особистості зокрема. Основна мета вивчення мов і літератур у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у створенні оптимальних умов для активного оволодіння учнями державною та рідною мовами, формуванні мовної, комунікативної, етнокультурної компетенцій, що надає можливість користуватися ними в різних суспільних сферах діяльності та інтегруватися в українське суспільство.
У зв'язку з цим учителі-словесники мають надавати пріоритет процесу учіння, самостійній пізнавальній діяльності учнів, розвитку в них творчих здібностей, ініціативності, вмінь працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для життєвих потреб, формулювати й відстоювати власну думку чи громадянську позицію щодо тих або інших подій та явищ.
Мета курсів: удосконалення методичної компетентності слухачів через опанування ними комунікативно-орієнтованого підходу до вивчення російської мови в умовах україномовного освітнього простору, розвиток педагогічної рефлексії, творчості.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах дасть можливість усвідомлення необхідності та напрямків модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, переходу на нові методи і технології навчання, розкриє питання профілізації старшої школи тощо.
Змістовна лінія модулів навчально-тематичного плану професійної підготовки передбачає ознайомлення слухачів з особливостями комунікативно-орієнтованого навчання, технологією формування і розвитку мовленнєвих навичок, необхідних для вільного володіння мовою в усній і писемній формах, організацією самоосвітньої діяльності й дистанційного навчання. Комунікативно-діяльнісний підхід означає вивчення мови як засобу спілкування і здійснюється процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів - аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письма, а робота над мовною теорією, формування знань та вмінь із мови підпорядковуються інтересам розвитку мовлення; передбачає широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу.
Робота за даним планом надасть учителю можливість творчо підійти до реалізації змісту програми; передбачається робота з електронними підручниками, у творчих групах, участь у мовленнєвих семінарах-практикумах щодо опрацювання технологій формування комунікативної компетенції школярів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях, практикум щодо аналізу тексту, тренінг щодо моделювання КСВ, опрацювання ППЗ, формування ІКТ-компетенції тощо.
Результат роботи курсів – міні-кейс на електронних носіях: тренінги щодо розвитку комунікативної компетенції школярів, моделі уроків, тестові завдання тощо.
Учителям буде запропоновано низку спецкурсів (“Текстоцентричний підхід до викладання російської мови”, “Моніторинг якості мовної освіти школярів”, “Риторика”).
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції
Нові
2.3.9.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очний формат – 72 г.
Розвиток ключових і предметних компетентностей школярів засобами російської мови і літератури
(для вчителів російської мови і літератури всіх кваліфікаційних категорій)
Актуальність використання в практиці роботи вчителя мови і літератури технології компетентнісно-діяльнісного навчання викликана сучасним станом як шкільної освіти, так і літературної.
Пріоритетної значущості за цих умов набуває розуміння кожним суб’єктом нової філософії стосунків, здатність вибудовувати таку систему уроків (занять), які гарантували б отримання планованого кінцевого результату.
Мета курсів: формування мотиваційної, когнітивної, технологічної та рефлексивної готовності вчителя до реалізації завдання щодо формування життєвої компетентності учнів, сприяти вибудовуванню системи діяльності вчителя літератури й учня-читача на нових чи/і оновлених стосунках, де посередником буде художній твір, літературно-мистецькі матеріали, засоби комунікації тощо.
Соціально-гуманітарна підготовка на цих курсах дає можливість визначити місце даної проблеми в системі сучасної освіти, націлює вчителя на творчий пошук, реалізацію завдання вдосконалення власної професійної діяльності тощо.
Зміст модулів професійної підготовки стосується життєтворчості, формування життєвих компетентностей школярів і надпредметних компетенцій; стратегії розвитку культури полеміки та самопрезентації, уміння вести діалог із представниками інших культур, а також умінь, необхідних для сприймання та побудови тексту; формування знань та розвиток уміння здійснювати аналіз тексту; жанрів масової та ділової комунікації, уміння володіти найважливішими методами і прийомами мисленнєвої діяльності, досвіду емотивно-ціннісного ставлення до світу та творчої діяльності.
Слухачі будуть задіяні в таких формах діяльності, як практикум, комунікативно-ситуативний тренінг, спіч-клуб, творча майстерня, майстер-клас, презентація творчого проекту тощо. Їм буде запропоновано спецкурси з основ красномовства, ораторської майстерності, педагогічної комунікації, риторики. Слухачам будуть надані матеріали на електронних носіях для самоосвіти та здійснення компетентного педагогічного супроводу розвитку предметних компетенцій та життєвих компетентностей учнів.
Результатом роботи курсів буде створення міні-збірки тренінгів щодо розвитку комунікативної і літературної компетенцій учнів.
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
Нові
2.3.10.
Тематичні
за кредитно-модульною системою навчання
очний формат – 72 г.