Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
| Вид материала | Диплом |
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 3731.81kb.
- Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 1209.87kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 150.95kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 34.03kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 12.08kb.
- План роботи комунального закладу «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної, 2769.22kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 481.81kb.
Культуротворчість як провідний напрямок у сучасному освітньому просторі
(для вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін)
Актуальність теми. Глобальні об'єднувальні тенденції, конститутивні зміни в сфері праці, професійна міграція радикально оновлюють виробництво та вимоги до фахівців. За цих умов високо цінується здатність у максимально обмежений термін пристосуватися до змін і зреалізувати креативний потенціал незалежно від рівня незбігання попередніх і нинішніх цінностей. Думка про становлення нового типу творчості як звичної професійної діяльності (У. Бек, М. Гайо, М. Маффесолі, Ю. Сухарьов) спонукають до перегляду орієнтирів у професійній підготовці. Створення нового, що спричинює оновлення культурних смислів, визначено як культуротворчість. Науковці в різні часи критерієм творчих пошуків називали виготовлення потрібного нового продукту (Й. Гердер, Р. Вайсберг). Вітчизняні вчені також наголошують на корисних нововведеннях (Є. Андрос). Важливо, що саме необхідність і значущість для соціального оточення стала визначальною характеристикою культуротворчості в педагогічній практиці.
Мета курсів: підготовка вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін до формування культуротворчості учнів з урахуванням нової виробничої парадигми – культуротворчої праці.
Завдання:
- Розглянути культуротворчість на філософському, загальнонауковому, спеціальнонауковому та вузькоспеціальному рівнях, розширити знання щодо методик пошуку конвенцій при створенні нового та їх застосування в процесі розвитку творчих здібностей у школярів, збалансовувати практики культуроспоживання і культуротворчості, визначати синергетичні параметри педагогічних ситуацій і застосовувати відповідні методи, форми, прийоми.
- На засадах діяльнісного, соціокультурного, соціально-психологічного, синергетичного підходів виокремити фактори, які детермінують в суспільстві потребу в культуротворчій праці.
- Показати педагогічну систему формування культуротворчості учнів, зміст і логіку набуття ними спрямованості на культуротворчість, методику її реалізації.
Теоретична частина навчального плану курсів передбачає ознайомлення слухачів зі змістом таких понять як культуротворчий процес, культуротворча здатність, структура культуротворчої діяльності та її вплив на культуротворчий процес як процес самоідентифікації людини в соціумі та в загальному культурному полі сучасності. План курсів передбачає ознайомлення слухачів з функціонуванням історично сформованих систем культурних форм фіксації, збереження та трансляції досягнень досвіду людства.
Практична частина плану передбачає ознайомлення з різними типами та видами аналізу витворів художньої культури на уроках суспільно-гуманітарного циклу відповідно до специфіки кожної навчальної дисципліни. Слухачі здобудуть навички щодо використання в своїй практиці аналізу-інтерпретації. Окрему увагу буде приділено культурологічному аналізу як найбільш змістовному з точки зору пробудження, формування та розвитку в учнів здатності до культуротворчості.
У рамках курсів передбачаються окремі спецкурси та факультативи, спрямовані на практичні рекомендації щодо формування культуротворчої особистості.
Нові
2.2.
Учителі української мови і літератури
2.2.1.
Загальна підготовка
із впровадженням програми «Intel® Навчання для майбутнього»
очний формат – 144 г.
Загальна підготовка
(для вчителів української мови та літератури категорії «спеціаліст» та ІІ кваліфікаційної категорії)
Навчально-тематичний план і програма курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури категорії «спеціаліст» та ІІ кваліфікаційної категорії складені з урахуванням сучасних вимог до викладання предмета, відповідно до нових концептуальних підходів мовно-літературної освіти. Спрямований на компенсацію недостатніх знань, умінь і навичок з педагогічної майстерності, оновлення та систематизацію раніше набутих.
Мета курсів: підвищення рівня професійної компетентності вчителів української мови й літератури: удосконалення інформаційної, методичної, психолого-педагогічної компетентностей педагога як ключових.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах полягає у вивченні матеріалів, що пов’язані зі стратегією реформування системи освіти на державному та регіональному рівнях. Педагоги матимуть можливість розглянути питання щодо упровадження нових стандартів, переходу на нові методи навчання, профілізації старшої школи тощо. Цей блок акцентує також увагу на тому, що одним із важливих напрямів української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів.
Професійна складова курсів передбачає корекцію професійної підготовки, оволодіння навичками педагогічної творчості в контексті стилю творчої індивідуальності. Учителі матимуть змогу оволодіти технологією оцінювання навчальних досягнень учнів, набути навичок аналізу уроку.
Під час курсів учителі матимуть змогу ознайомитися зі змістом програми Intel@ Навчання для майбутнього. Тренери нададуть інформацію щодо проектної технології. Слухачі навчаться готувати портфоліо власного проекту.
На курсах піднімаються філософські та методологічні питання науки, педагогічних досліджень, узагальнення й поширення вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи. План курсів включає організацію творчої групи, авторської школи, укладання альтернативних програм, рекомендацій.
Під час курсів дається установка на новаторський пошук.
Оновлені
2.2.2.
Проблемні
дистанційні
очний формат – 36 г.
+
дистанційний формат
Інтерактивне навчання в курсі “Українська мова і література”
(для вчителів української мови та літератури І кваліфікаційної категорії)
Актуальність проблеми. Соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО “Освіта: прихований скарб”. Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога і творчості школяра, а систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме її у навчально-виховному процесі. Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом.
Мета курсів полягає в ознайомленні вчителів з різними методиками, які сприяють розвитку в учнів навичок діалогічного мовлення, критичного мислення, допомагають створенню в класах комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах дасть можливість опрацювати матеріали, пов’язані з процесами модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, розглянути питання щодо упровадження нових стандартів, перехід на нові методи навчання, введення ефективних технологій оцінювання знань учнів, профілізації старшої школи тощо.
Професійний блок побудований так, що вчителі зрозуміють, що суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників.
План-графік підвищення кваліфікації передбачає поточний дистанційний контроль, консультації, написання творчої роботи. Координатор (тьютор) затверджує індивідуальний план слухача (тема творчої роботи, терміни виконання, контрольних робіт у системі On-Line, перелік модулів і терміни їх вивчення, термін консультацій по Internet та дати заліків).
Оновлені
2.2.3.
Проблемні
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Створення культуротворчого простору для розвитку мовної освіти учасників педагогічного процесу
(для вчителів-методистів)
Актуальність проблеми. Україна як європейська держава, історія, культура й економіка якої органічно вплетені у світову й європейську, не може стояти осторонь від трансформаційних та глобалізаційних процесів. Завдання сучасної освіти – навчити учня жити в умовах сучасних цивілізаційних викликів.
Стратегічні орієнтири в розвитку українського суспільства змінюють вимоги до освіти і науки, визначають галузь однією з пріоритетних, а модернізацію освіти - основою поступу суспільства.
Метою курсів є створення умов і можливостей для розуміння і вироблення власної позиції вчителів-словесників щодо наповнення змісту базової освіти культурними компонентами, впливу на становлення особистості в культурному середовищі соціуму в цілому та школи зокрема, змін в теорії мовної освіти та освітніх технологіях.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя передбачає розгляд таких стратегічних напрямів розвитку освіти, як: запровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освіті як основи формування життєспроможної самодостатньої особистості школяра та студента; організація профільного навчання у старшій школі; запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційної освіти в навчальний процес школи, професійно-технічних та вищих навчальних закладів; розробка стратегії мовного прориву в системі неперервної освіти області та інші.
Блок професійної підготовки передбачає розгляд культурної стратегії освіти в цілому та аксіологічної складової базових предметів: мови і літератури. Вирішуватимуться проблеми культурного середовища, культурного саморозвитку дитини в освіті, педагогічної підтримки, культурної діяльності, культурного самовизначення через вивчення української мови і літератури тощо.
Змістові модулі програми орієнтовані на лекційно-практичні заняття, тренінги, практикуми, роботу з комп’ютером, контрольно-оцінювальну діяльність. Педагогам буде надана можливість створити авторський проект з проблеми, вибудувати культурну модель філологічної освіти учня, визначити перспективу розвитку мовної культури суб’єктів навчання.
Оновлені
2.2.4.
Проблемні
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Ділова активність на уроках української мови і літератури
(для молодих фахівців)
Актуальність проблеми. Завдання сучасної школи - підготувати людину до життя в інноваційному за типом розвитку суспільстві, зробити людину дієвою, успішною й забезпечити системний прогрес суспільства. Освіта повинна формувати сучасну систему цінностей, орієнтація на яку дасть змогу максимально самореалізуватися, зміцнюючи при цьому гуманістичні засади самого суспільства.
Мета курсів: вдосконалення методичної, психолого-педагогічної, рефлексивної компетентностей учителя, стимулювання педагогів щодо використання активних методів організації навчального процесу, на формування ділової комунікативної активності учнів через застосування диференційованих вправ, рольових ігор, проблемних ситуацій тощо.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає вивчення модулів з питань модернізації сучасної освіти, оновлених підходів до формування змісту мовної і літературної освіти; нової концепції літературної освіти; стандартизації освіти; діалогізації процесу навчання; інформатизації, профілізації освіти, дистанційного й компетентнісно орієнтованого навчання; ІКТ-компетенції тощо.
Професійна підготовка передбачає реалізацію практичних ідей та завдань в системі проектних технологій, які спрямовані на формування творчої ініціативи, самостійної роботи, на отримання позитивного результату діяльності, на вироблення активної громадянської позиції тощо.
Оновлені
2.2.5.
Авторські
очно-дистанційні
очний формат – 108 г.
+
дистанційний формат
Формування життєвих компетентностей учнів в умовах профільного навчання
(за авторськими програмами ШингофІ.Л., учителя Донецької школи № 65, Димченко Л.М., учителя ліцею ДонНУ, Ралькіної С.М., учителя Добропільської гімназії)
(для вчителів української мови та літератури, які працюють у профільних класах)
Курси забезпечують зростання рівня професійної компетентності вчителя як умови реалізації орієнтованого підходу в навчально-виховний процес.
Метою курсів є орієнтація слухачів на технології компетентнісно орієнтованого навчання в умовах профілізації, на освоєння технологій оцінювання рівня сформованості ключових компетентностей.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає вивчення питань, що пов'язані з процесами глобалізації, інтеграції, а також розгляд питань модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, питань профілізації школи тощо.
Професійна підготовка ґрунтується на ознайомленні з авторськими технологіями, розробці творчих проектів, обміну досвідом щодо формування ключових компетентностей учнів тощо.
Оновлені
2.2.6.
Проблемні
очно-дистанційні
із впровадженням програми «Intel® Навчання для майбутнього»
очний формат – 108 г.
+
дистанційний формат
Література як засіб формування полікультурної компетентності особистості
(для вчителів української мови та літератури, які викладають у старших класах)
Головна задача сучасної школи - розкриття потенціальних можливостей і здібностей учнів та підготовка маленької людини до життя. Отже, метою вчителя стає формування ключових компетенцій учнів за допомогою рефлексій їхніх дій, так як саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві. Курси зорієнтовані на вчителів, які працюють за оновленими програмами з літератури та здатні створити оптимальні умови навчання для інтелектуального розвитку і самореалізації особистості через засвоєння літературних знань.
Метою курсів є ознайомлення педагогів із змінами в сучасній парадигмі освіти, з нормативно-правовою базою, із аксіологічним змістовим наповненням шкільного курсу літератури та можливостями розвитку полікультурних компетентностей через вивчення предмета, з інноваційними технологіями навчання тощо.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає вивчення питань, що пов'язані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації, формування інформаційного світу, модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях тощо.
Професійна підготовка вчителя ґрунтується на вивченні сучасних освітніх технологій, що сприяють формуванню ключових і предметних компетентностей особистості. Під час курсів учителі матимуть змогу ознайомитися зі змістом програми Intel@ Навчання для майбутнього. Тренери нададуть інформацію щодо проектної технології. Слухачі навчаться складати портфоліо власного проекту. Особливості вивчення української мови будуть представлені факультативно.
Оновлені
2.2.7.
Авторські
Проблемні
очний формат – 108 г.
Технологічний потенціал учителя української мови і літератури як чинник життєтворчості особистості школяра
(за авторськими технологіями
Путрової О.М., учителя Донецького НВК «Гармонія», Іноземцевої О.М., учителя Зугреської школи № 9, Попової Т.Ю., учителя Верхньоторецької школи Ясинуватського р-ну)
(для вчителів української мови та літератури ІІ кваліфікаційної категорії)
Актуальність проблеми. Модернізація загальної середньої освіти, стратегічна мета входження України до Європейського співтовариства, динамізація економіки країни зумовили необхідність істотного оновлення освітнього змісту, структури, методів, організаційних форм навчання, спрямованого на створення оптимальних умов для демократизації і піднесення ефективності навчально-виховного процесу, реалізації особистісного потенціалу кожного учня, формування його як особистості, компетентної у власній життєдіяльності. Зростає роль технологічного потенціалу вчителя, здатного розв’язати ці та інші завдання сучасної освіти.
Мета курсів: вивчення авторських освітніх технологій як моделей спільної роботи вчителя й учнів щодо планування, організації та проведення реального процесу навчання за умови забезпечення комфортності для всіх суб’єктів педагогічної діяльності.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає опанування модулів щодо шляхів реформування системи освіти в Україні та регіоні, зокрема, розгляд питань профілізації старшої школи, роботи з обдарованими, інклюзивної освіти тощо.
Професійна складова передбачає теоретичне та практичне осмислення сучасних технологій навчання та виховання, підготовку вчителя до їх запровадження, розгляд питань психолого-педагогічного супроводу учнів у процесі формування ключових і предметних компетентностей тощо. Програмою передбачено проведення таких форм навчання, які сприятимуть модернізації фахової майстерності філологів, виходу на нові якісні параметри освітянського процесу. Авторські педагогічні проекти спрямовані на збагачення технологічного потенціалу вчителя, підвищення активності кожної особистості та сприяння позитивного впливу на життєтворчі складові учнів у мовно-літературному вимірі освіти. Учителі матимуть змогу розробити власні технологічні моделі уроків, вибудувати конструктивно-прогностичні персоніфіковані проекти за філологічними новаціями.
Оновлені
2.2.8.
Проблемні
очний формат – 72 г.
Формування лінгвістичних компетентностей учнів в освітньому середовищі сільської школи
(для вчителів сільських шкіл)
Актуальність проблеми. Один із магістральних напрямів реформування освітньої системи України - компетентнісна стратегія, пов’язана з принципово новим цілепокладанням у педагогічному процесі, з перенесенням акцентів зі знань, умінь і навчальних результатів як результатів навчання на формування компетентності учнів.
Соціокультурне середовище сільської дитини має свої особливості і відрізняється від соціокультурного середовища міської дитини. Це виявляється у різнобічних відносинах, зв'язках, взаємостосунках дитини з людьми, природою, культурою, взагалі з суспільством, тому актуальною є підготовка вчителя до формування предметних компетентностей в умовах сільської школи.
Мета курсів: вдосконалення професійної майстерності вчителів української мови, які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості, формування їх мотиваційної, когнітивної, технологічної та рефлексивної готовності до формування компетентної особистості школяра.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає опанування модулів щодо модернізації сучасної освіти на державному та регіональному рівнях, соціалізації сучасної особистості, профілізації старшої школи тощо.
Професійна підготовка зорієнтована на активізацію фахової діяльності вчителя-філолога, на ознайомлення з технологіями щодо розвитку мовленнєво-лінгвістичних компетентностей учнів. Програмою передбачено створення проекту такої технологічної моделі, яка ґрунтується на засадах: учень - співпраця – активна діяльність – самоосвіта – дистанційне навчання. Пропонуються різні форми навчання, особлива увага звертається на дистанційну освіту (розширення і трансформація інформаційного середовища), апробація моделі: відкрите навчання + клас.
Оновлені
2.2.9.
Проблемні
очний формат – 108 г.
Система роботи вчителів української мови і літератури базових шкіл щодо педагогічного супроводу філологічно обдарованих учнів
(курси переважно розраховані на вчителів української мови та літератури, які працюють у базових школах та зорієнтовані на різні форми роботи з філологічно обдарованими учнями)
Актуальність проблеми. У Національній доктрині розвитку наголошено, що система загальної середньої освіти повинна забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, різносторонній розвиток у них творчих обдарувань, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості. Аналіз нормативних документів у сфері освіти засвідчує, що проблема обдарованості з кожним роком стає все актуальнішою.
У великих містах, обласних і навіть районних центрах функціонує мережа спеціалізованих навчальних закладів для обдарованих дітей. Проте навчатися в них усі обдаровані діти можливості не мають. Насамперед це стосується школярів сільської місцевості. Тому вчителям сільської загальноосвітньої школи дуже важливо своєчасно виявляти таких дітей, зорієнтовувати навчально-виховний процес на перетворення обдарованої особистості у справжній суб’єкт освітнього процесу. Вчителеві необхідно, використовуючи різні види діяльності з метою розвитку творчих здібностей школярів, враховувати психологічні і фізичні особливості учнів, формувати і підтримувати у них позитивну мотивацію, залучати їх до активної діяльності, навчати самовихованню і самооцінюванню.
Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Отже, виникає проблема підготовки вчителя до роботи з обдарованими дітьми.
Метою курсів є створення тимчасового мікросередовища для фахівців, які через лекційно-практичну діяльність, тренінги, презентаційні проекти, складання і виконання конкурсних завдань, дискусійно-аналітичну роботу, моделювання різних форм навчальних занять матимуть можливість оновити науково-теоретичні знання та збагатитися досвідом роботи науковців і фахівців-колег із зазначеної проблеми.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах буде сприяти осмисленню актуальності проблеми через визначення сучасних завдань освіти на державному та регіональному рівнях.
Професійний блок модулів орієнтує фахівців бути конкурентоспроможними та виховувати в учнів прагнення бути успішними, брати участь в інтелектуальних змаганнях і перемагати.
Нові
2.2.10.
Інтегровані
Тематичні
очний формат – 72 г.
Українознавство в системі базових гуманітарних дисциплін
(для фахівців, які викладають українську мову, літературу, українознавство)
Актуальність теми. Курси орієнтують педагогів на вивчення предмета «Українознавство», який закладає основу національного самоусвідомлення, дає ключ до розуміння складних соціально-історичних проблем сучасності. Завданням українознавства є не тільки відродження пам'яті історії, а й створення на ґрунті уроків минулого передумов для осмислення проблем сучасності та визначення перспектив і способів досягнення мети у майбутньому.
Метою курсів є відродження правильного розуміння поняття “українознавство” , допомога вчителю щодо втілення в практику шкільного життя народної та академічної педагогіки, формування питомих рис громадянина, підготовки покоління до самостійного життєвого вибору шляху та перспектив майбутнього, збагачення теоретичним і практичним матеріалом для подальшої роботи.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителів передбачає усвідомлення ними завдань, що стоять перед школою й проголошені в сучасних стратегічних документах про освіту: законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, – що спрямовані на перехід освітньої системи на новий гуманістично-інноваційний тип освіти. На часі постає завдання не лише передачі учневі повноцінної ґрунтовної інформації, а активний розвиток його розумових здібностей, націлювання на самостійне здобуття знань, опора на власний досвід, осмислення й критичний аналіз навчальних текстів тощо.
Професійна підготовка полягає в осмисленні вчителем найголовніших концентрів українознавства: Україна-етнос, природа, мова, нація, держава, культура, Україна – ментальність, історична доля.
Форми підвищення кваліфікації за кредитно-модульною
системою навчання
2.2.11.
Інтегровані
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Інтеграція в системі роботи вчителя-словесника
(для вчителів української мови, літератури, українознавства)
Актуальність проблеми. Проблема інтегральної взаємодії предметів суспільно-гуманітарного циклу як засобу формування цілісних знань школярів особливо актуальна в умовах модернізації освітньої галузі. Її реалізація в умовах предметного підходу до навчання залежить від оптимального добору і структурування навчального матеріалу, побудови уроків історії, української та зарубіжної літератур з використанням міжпредметних зв’язків та технологій, розроблених на інтегрованій основі, а саме: інтегральної технології предметів суспільно-гуманітарного циклу.
Метою курсів є орієнтація на моделювання інтегрованих уроків, на розвиток творчості та самоосвітньої діяльності як учителя, так і учнів, сприяння самоусвідомленню, самореалізації. Слухачі курсів ознайомляться з авторськими технологіями застосування інтегрованого навчання, з методикою використання комп’ютерних технологій при вивченні української мови та літератури.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає вивчення питань, що пов'язані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації. У цьому блоці розглядаються шляхи модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, питання профілізації школи тощо.
Професійна підготовка спрямована на визначення ролі інтеграції в системі гуманізації освіти, науково-теоретичних засад інтеграції в системі гуманізації освіти.
Курси передбачають ознайомлення вчителів з теоретичними засадами інтеграції навчання в курсі гуманітарних дисциплін, із зразками нетрадиційних форм роботи, що об’єднують різні види мистецтв, ряд предметних дисциплін для кращого засвоєння української мови і літератури, для розвитку духовного світу учнів. Діяльність педагогів буде спрямована на впровадження «Українознавства» як виховної навчально-інтегративної системи, спрямованої на вироблення гуманістичних життєвих принципів.
Оновлені
2.2.12.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат
Розвиток креативної обдарованості школяра в системі педагогічної діяльності
(для вчителів української мови та літератури І і вищої кваліфікаційних категорій)
Актуальність проблеми. Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності.
Сьогодні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.
Такі якості можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних впливів в системі освіти, яка сама є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій для досягнення визначеної мети.
Концепція сучасної креативної освіти відповідає основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти. Ці та інші документи, а також питання профілізації старшої школи, гуманізації та гуманітаризації освіти тощо розглядаються в соціально-гуманітарному блоці курсової підготовки.
Професійна підготовка вчителя полягає в ознайомленні з тематикою лекційно-практичної діяльності, орієнтованою на розкриття понять «творчість», «креативність», «обдарованість».
Під час курсів буде зроблено акцент на організацію роботи з обдарованими учнями, виявлення їхньої здатності до творчості. Зміст програми курсів спрямований на вирішення питань, що стосуються розвитку креативної обдарованості школярів на уроках української мови та літератури, співвідношення інтелекту та творчості.
Курси зорієнтовані на стимулювання науково-дослідної, пошукової діяльності. Учителі матимуть змогу ознайомитися з авторськими технологіями, розробити творчі проекти, поділитися досвідом щодо формування компетентностей учнів.
Оновлені
2.2.13.
Тематичні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат – 72 г.
+
дистанційний формат