Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00
| Вид материала | Документы |
- Вступ, 2450.79kb.
- Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
- Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання, 496.62kb.
- На тлі світового досвіду, 6808.62kb.
- Верховна Рада України Програма сприяння Парламенту України університету Індіани Запрошують, 73.59kb.
- И в России выполнен в рамках Программы поддержки гражданского общества «Диалог» (irex), 825.27kb.
- Конференция проводится в рамках программы партнёрства Правительства Красноярского Края, 1401.51kb.
- Общественный доклад, 1124.13kb.
- Законодавство та практика, 2584.73kb.
- Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів, 687.28kb.
Територіальний розподіл підприємств панчішно-шкарпеткового сегменту таких самий, як і решти трикотажних виробів.
У Західному та Центрально-Західному регіонах розташовані 9 з 14 найбільш помітних виробників, а саме ЗАТ «Україна» (м. Житомир), ТОВ «Теркурій-2» (м. Тернопіль), АТЗТ «Виробничо-торгівельна фірма «Мальва»» (м. Чернівці), ВАТ «Прилуцька панчішна фабрика» (м. Прилуки Чернігівської області), АТЗТ «Сабіна» (Кіровоградська панчішна фабрика, м. Кіровоград), ВАТ «Сокальська панчішна фабрика» (м. Сокаль Львівської області), ВАТ «Панчішне товариство «Вірність» (м. Сокаль Львівської області), ЗАТ «Панчішна фабрика «Шанс»» (м. Львів), ЗАТ «Трикотажна фірма «Промінь»» (м. Львів), ДП «Олвіс» (м. Київ).
Ще 4 відомих підприємства знаходяться у Східному та Центрально-Східному регіонах. Це ВАТ «Аура» (м. Миколаїв), ВАТ «Маріупольська панчішна фабрика» (м. Маріуполь Донецької області), ЗАТ «Харківська панчішна фабрика» (м. Харків; торгова марка «Вікторія»), АТЗТ «Панчішна фабрика «Рубіжанка»» (м. Рубіжне Луганської області).
Зрештою, на півдні України знаходиться ВАТ «Лаванда» (Феодосійська панчішна фабрика, м. Феодосія).
Для характеристики зовнішньої конкуренції на ринку трикотажних тканин, трикотажних та панчішно-шкарпеткових виробів, нагадаємо, що у 2004 р. офіційний імпорт трикотажних тканин перевищував внутрішнє виробництво у 5,06 рази, пуловерів та подібних виробів – у 2,2 рази, а по панчішно-шкарпетковим виробам складав 37,2% від внутрішнього виробництва. У той же час, ситуація із співвідношенням офіційного та неофіційного імпорту саме в цьому сегменті була одною з найзагрозливіших.
Аргументом на користь такого твердження може слугувати факт підготовки Асоціацією «Укрлегпром» у 2004 р. за поданням трьох провідних виробників панчішно-шкарпеткового сегменту (ЗАТ «Україна», м. Житомир; ТОВ «Теркурій-2», м. Тернопіль; ВАТ «Лаванда», м. Феодосія) Заяви про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну панчішно-шкарпеткових виробів. Аналітичні матеріали заяви охоплюють період 2001-2003 рр., надалі вони доповнюються агрегованими даними 2004-2005 рр., які свідчать про те, що актуальність проблеми з часом не лише не знижується, а навпаки, загострюється.
Отже, з аналітичних матеріалів витікає, що протягом 2001-2003 рр. відбувалося послідовне витіснення українських виробників з вітчизняного ринку панчішно-шкарпеткових виробів. На рис. 5.2. представлена динаміка зміни обсягів виробництва, реалізації та товарних запасів вітчизняних виробників у 2001-2003 рр., на рис. 5.3 – ті ж показники поквартально у 2003 р. Панчішно-шкарпеткові фабрики значною мірою працюють на відкритий ринок, тобто реалізують продукцію через роздрібну мережу. У 2003 р. обсяги реалізації стали менше, ніж обсяги виробництва, що призвело до зростання товарних запасів з 10 до 10,6 млн. грн.
На рис. 5.3 добре видно, що зазначені негативні процеси посилювалися протягом 2003 р. й особливо яскраво проявилися у ІV кварталі.
РИСУНОК 5.2: ВИРОБНИЦТВО, РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ТОВАРНІ ЗАПАСИ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ У 2001-2003 РР. (МЛН. ГРН.)
РИСУНОК 5.3: ВИРОБНИЦТВО, РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ТОВАРНІ ЗАПАСИ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ЗА 4 КВАРТАЛИ 2003 РР. (МЛН. ГРН.)
На перший погляд, скорочення реалізації і зростання запасів можуть здаватися відносно незначними. Але порівняння обсягів реалізації продукції вітчизняних виробників з обсягами імпорту панчішно-шкарпеткових виробів наочно демонструє всю небезпечність ситуації, що складається. На рис. 5.4-5.5 подане співставлення виробництва та імпорту у вартісному вимірі (відповідно у 2001-2003 рр. та поквартально у 2003 р.), на рис. 5.6-5.7 – у натуральному вимірі за аналогічні періоди.
У вартісному вимірі обсяги імпорту впевнено наздоганяють обсяги власного виробництва; особливо переконливо виглядає поквартальна динаміка 2003 р. У натуральному ж вимірі вітчизняні виробники вже давно безнадійно відстали від імпортерів. Частка ринку вітчизняних виробників у вартісному вимірі скоротилася з 79,7% у 2001 до 55,8% у 2003 р., а у натуральному – з 20,9% у 2001 р. до 11,2% у 2003 р., тобто вдвічі за два роки.
РИСУНОК 5.4: СПІВСТАВЛЕННЯ ОБСЯГІВ ВНУТРІШНЬОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ІМПОРТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ У 2001-2003 РР., МЛН. ГРН.
РИСУНОК 5.5: СПІВСТАВЛЕННЯ ОБСЯГІВ ВНУТРІШНЬОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ІМПОРТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ЗА 4 КВАРТАЛИ 2003 РР., МЛН. ГРН.
РИСУНОК 5.6: СПІВСТАВЛЕННЯ ОБСЯГІВ ВНУТРІШНЬОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ІМПОРТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ У 2001-2003 РР., МЛН. ПАР
РИСУНОК 5.7: СПІВСТАВЛЕННЯ ОБСЯГІВ ВНУТРІШНЬОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ІМПОРТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ЗА 4 КВАРТАЛИ 2003 РР., МЛН. ПАР.
На рис. 5.8 подається структура імпорту панчішно-шкарпеткових виробів за країнами походження у вартісному вимірі, на рис. 5.9 – те ж у натуральному вимірі.
Перевага імпорту з Китаю є абсолютною: 2003 р. ця країна забезпечувала 69,0% загальних обсягів імпорту у вартісному та 78,6% - у натуральному вимірі. На другому місці Туреччина, частка якої у вартісному вимірі 10,0%, у натуральному – 12,7%. Це виробники більш дешевої продукції. Наступні позиції займають Італія (відповідно 9,9% та 4,5%) та Франція (3,6% та 0,2%); вони, навпаки, імпортують більш дорогу продукцію. Всі інші країни в сумі забезпечують лише 7,5% загального обсягу імпорту у вартісному та 4,1% - у натуральному вимірі, тобто їх товари також не найдешевші.
На рис. 5.10 надана характеристика причин витіснення вітчизняної продукції з власного ринку, а саме – порівняння цін по окремих країнах.
РИСУНОК. 5.8. СТРУКТУРА ІМПОРТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ЗА КРАЇНАМИ ПОХОДЖЕННЯ У ВАРТІСНОМУ ВИМІРІ, %
РИСУНОК 5.9: СТРУКТУРА ІМПОРТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ЗА КРАЇНАМИ ПОХОДЖЕННЯ У НАТУРАЛЬНОМУ ВИМІРІ, %
РИСУНОК 5.10: ЦІНА 1 ПАРИ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ПО КРАЇНАХ ПОХОДЖЕННЯ У 2001-2003 Р., ГРН.
Найдорожчою є продукція з Франції, на другому місці – вітчизняний виробник. Навіть імпорт з Італії виявляється набагато дешевшим, не кажучи вже про турецькі та особливо китайські товари.
Недобросовісність митної вартості товарів з Туреччини та Китаю є очевидною: навіть сировина, необхідна для виготовлення пари шкарпеток, коштує більше, ніж заявлена вартість інвойсу. Крім того, за даними огляду світових цін, середня ціна 1 пари складає щонайменше 2,50 грн. Якщо ж міркувати далі, то ніхто й ніколи не бачив на вітчизняних речових ринках китайських шкарпеток, які продавалися б за 7 або навіть 16 копійок за пару. Отже, рентабельність цієї продукції для тих, хто її завозить, є надвисокою. Цілком можливо, що цільове призначення частини отриманих прибутків досить добре пояснює той факт, чому митна вартість продукції не дивує українську митницю та інші владні структури…
Але і це ще не все. У табл. 5.17 подається порівняння офіційного і реального обсягів імпорту в Україну панчішно-шкарпеткових виробів, яке наводиться у згаданих аналітичних матеріалах Укрлегпрому.
ТАБЛИЦЯ 5.17. ПОРІВНЯННЯ ОФІЦІЙНОГО І РЕАЛЬНОГО ОБСЯГІВ ІМПОРТУ В УКРАЇНУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ, ТИС. ДОЛ. США
| Показник | 2001 | 2002 | 2003 |
| Офіційний імпорт в Україну | 3813 | 5085 | 11366 |
| Реальний імпорт з урахуванням даних ТЕМів | 28216 | 34578 | 65923 |
| Перевищення офіційних обсягів | 7,4 | 6,8 | 5,8 |
Отже, розглянутий вище потік імпортної продукції, що витісняє з ринку вітчизняного виробника, насправді є потужнішим іще у 6-7 разів, а тому частка українських панчіх та шкарпеток на ринку – не 11,2%, а іще у 6-7 разів менша.
Лабораторні дослідження свідчать, що панчішно-шкарпеткові вироби, які ввозяться, виготовляються не з бавовняної та не з напіввовняної пряжі, а у кращому випадку зі змішаної пряжі з невеликим вмістом бавовни та вовни. В переважній більшості вони виробляються із синтетичних ниток. При цьому в більшості випадків на товарних етикетках зазначено, що ці панчішно-шкарпеткові вироби виготовлені із 100%-ної бавовни.
Продавці імпортного товару, як правило, не мають сертифікатів походження, а на етикетках імпортних товарів відсутні дані щодо адреси виробника чи продавця, артикулу, ґатунку та інших реквізитів, що є грубим порушенням Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про торгівлю».
Асоціацією «Укрлегпром» проведені оціночні розрахунки втрат державного бюджету України в результаті неконтрольованого імпорту в Україну панчішно-шкарпеткових виробів. Лише у 2003 р. ці втрати склали 177859 тис. грн., в тому числі по ПДВ 118573 тис. грн. та по ввізному миту й іншим податкам – 59286 тис. грн.
Виходячи з результатів проведеного аналізу та керуючись статтями 8-11, 13-16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо
імпорту в Україну», Асоціація «Укрлегпром» у своїй Заяві просить:
- порушити спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну панчішно-шкарпеткових виробів;
- застосувати щодо імпорту в Україну панчішно-шкарпеткових виробів спеціальні заходи, передбачені ст. 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» у вигляді запровадження квотування імпорту в Україну цього товару на рівні обсягів офіційного імпорту в Україну;
- як перший крок до захисту інтересів національного товаровиробника та попередження руйнування національного виробництва, терміново встановити рекомендовані ціни на імпорт панчішно-шкарпеткових виробів на рівні цін національного товаровиробника.
Проте про вживання будь-яких заходів по результатах розгляду владними структурами зазначеної заяви й досі невідомо. Щоправда, у 2004 р. імпорт розглядуваної товарної категорії в Україну зменшився і склав 53,4% від рівня 2003 р.; проте у 2005 р. це зменшення було з лихвою компенсоване: обсяг імпорту збільшився у 4,4 рази, порівняно з 2004, та у 2,3 рази, порівняно з 2003 р. Що ж до неофіційного імпорту, то лише по Китаю він перевищував офіційні поставки у 2004 р. в 39,3 рази, а за 6 місяців 2005 р. – у 3,9 рази.
Ситуація щодо інших номенклатурних груп текстильних виробів є в основному подібною до розглянутої вище.
Таким чином, зацікавленості владних структур у захисті конкурентних позицій вітчизняних виробників на внутрішньому ринку досі не спостерігається.
РІВЕНЬ КОНКУРЕНЦІЇ ТА КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ РІЗНИХ ПІДПРИЄМСТВ СЕКТОРА
У громадській свідомості міцно вкоренилася думка про недостатню конкурентоспроможність вітчизняної продукції легкої і, зокрема, текстильної промисловості, як на внутрішньому, так і на світовому ринку. За роки незалежності робилося багато висновків про причини зубожіння вітчизняної легкої промисловості, тобто, про причини відсутності конкурентних переваг, а також про можливі шляхи їх створення.
За свідоцтвом експерта – директора Київського науково-дослідного інституту текстильно-галантерейної промисловості, академіка В.Д. Омельченка, колективом його закладу проаналізовано матеріали різних з’їздів працівників легкої промисловості, пленумів ЦК галузевої профспілки, виступів та публікацій у ЗМІ та фахових виданнях, вирішень галузевої ради соціального партнерства тощо. У табл. 5.18 наведено основні причини низької конкурентоспроможності вітчизняної продукції легкої промисловості, які, на думку провідних фахівців галузі, призвели до спаду виробництва (в порядку зменшення вагомості).
ТАБЛИЦЯ 5.18: ПРИЧИНИ СПАДУ ВИРОБНИЦТВА У ЛЕГКІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
| Причини | Вагомість, % |
| Недобросовісна конкуренція з боку імпортних товарів та наявність істотного «тіньового» сектору виробництва, торгівля неякісним контрабандним товаром | 30 |
| Недостатня платоспроможність населення | 20 |
| Непродумана приватизація підприємств, розукрупнення та деспеціалізація виробництв | 16 |
| Несприятливий інвестиційний клімат та відсутність продуманої інвестиційної політики | 13 |
| Низький технічний рівень устаткування на підприємствах базових підгалузей та залежність від завезення сировини і матеріалів | 11 |
| Погана організація виробництва та збуту продукції | 10 |
| Погіршення умов праці вітчизняних товаровиробників | |
| Зупинка оптової торгівлі після ліквідації обласних оптових баз | |
| Монетарні шляхи регулювання курсу валют |
Аналіз висловлювань фахівців галузі свідчить, що у різні роки називались неоднакові причини спаду виробництва товарів легкої промисловості. Якщо спочатку переважали висловлювання про суто технічні недоліки галузі, то надалі почастішали посилання на загальноекономічні й навіть політичні мотиви. Тепер на чільне місце у виробництві товарів вітчизняної легкої промисловості виходять чинники, які визначають конкурентоспроможність продукції (якість, ціна тощо).
Водночас фахівці називали також проблеми, за умови розв’язання яких можна збільшити виробництво товарів легкої промисловості. На підставі аналізу і узагальнення пропозицій щодо виходу легкої промисловості з кризи їх розміщено у такий ранжировочний ряд (табл. 5.19). Всього визначено 21 вагому пропозицію; в табл. 5.19 вказано лише ті, що згадували найчастіше.
ТАБЛИЦЯ 5.19. ШЛЯХИ ВИХОДУ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ З КРИЗИ
| Пропозиції | Вагомість, % |
| Зняти з виробників товарів легкої промисловості непосильний податковий тягар. Відмінити ПДВ на вироби дитячого асортименту. Ввести диференційовані ставки податків на вітчизняні та імпортні товари | 35 |
| Ефективно захистити українського виробника товарів легкої промисловості від безконтрольного ввезення товарів, які реалізуються за тіньовими схемами. Прийняти закон про захист вітчизняного виробника від імпортних поставок. Забезпечити дійовий захист кордонів України | 25 |
| Сприяти експорту промислових послуг, роботі на давальницькій сировині. Розширити спектр форм розрахунків за операціями з давальницькою сировиною. Здійснювати протекціонізм у експорті. Скасувати обмеження на експорт текстилю | 15 |
| Сприяти модернізації основних фондів легкої промисловості | 8 |
| Захищати інтереси вітчизняного товаровиробника в органах державного управління | 6 |
| Забезпечувати збільшення обсягів обігових коштів для запуску виробництва. Прискорити передачу соціальної сфери у комунальну власність | 4 |
| Інші пропозиції | 7 |
Більшість пропозицій є слушними й мають бути корисними, але лише за умови, якщо самі підприємства легкої промисловості наполегливо прагнутимуть виготовляти конкурентоспроможну продукцію, а не ту, яку звикли. Проте чимало й пропозицій, які зводяться до вимог зменшення податків та забарикадування від імпорту. Але це не відповідає світовим економічним реаліям і тільки гальмуватиме вступ до світової спільноти.
З метою з’ясувати, як самі підприємства текстильного сектору оцінюють рівень конкуренції, з яким їм доводиться мати справу, та свої сили і слабини у конкурентній боротьбі, при анкетуванні керівників і менеджерів підприємств текстильного сектору передбачено низку відповідних питань.
Так, на запитання «Оцініть, будь ласка, рівень конкуренції у секторі, де працює Ваше підприємство, на внутрішньому ринку України» отримано такі відповіді (рис. 5.11).
РИСУНОК 5.11: ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНЦІЇ У ТЕКСТИЛЬНОМУ СЕКТОРІ, %
Близько 70% респондентів оцінює рівень конкуренції на внутрішньому ринку текстильних виробів як «високий» та «дуже високий».
Відповіді на питання «Яким чином Вашому підприємству вдається витримувати конкуренцію на внутрішньому та на зовнішніх ринках?» подані на рис. 5.12.
В п’ятірку провідних конкурентних переваг підприємств текстильного сектора на внутрішньому ринку ввійшли: конкурентоспроможні ціни (58,6%), вища якість порівняно з конкурентами (47,1%), налагоджена мережа збуту (42,5%), оновлення асортименту (36,8%) та вивчення попиту (31,0%).
Для зовнішнього ринку вирішальною конкурентною перевагою є налагоджена мережа збуту (56,0%, навіть важливіше, ніж на внутрішньому ринку). Друге місце посіли вища якість, ніж у конкурентів, та конкурентоспроможні ціни (по 52,0%), далі – оновлення асортименту (36,0%) та вивчення попиту (32,0%).
Щодо інших факторів, то вдосконалення технологій та технічних характеристик продукції більше цінується на зовнішньому ринку, а вдосконалення дизайну – на внутрішньому. Найменше голосів набрали унікальність продукції та модифікація продукції, що пояснюється в першу чергу тим, що продукція сектору є більш стандартизованою та менш «креативною» порівняно, скажімо, з сектором пошиття одягу.
РИСУНОК 5.12: КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ПІДПРИЄМСТВ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРА, %
Вища якість
Конкурентоспроможні ціни
Налагоджена мережа збуту
Вдосконалення технологій
Постійне вивчення попиту
Унікальність продукції
Модифікація продукції
Технічні характеристики
Оновлення асортименту
Вдосконалення дизайну
Інше
РОЛЬ ТІНЬОВОГО СЕКТОРУ
Загальновідомим є факт, що український ринок товарів легкої промисловості значною мірою насичується імпортом, а у багатьох випадках псевдоімпортом, який продають за низькими цінами. Імпортна та тіньова продукція витісняє продукцію вітчизняних виробників, що працюють у полі законодавчої і податкової слухняності.
Ринок товарів легкої промисловості в Україні протягом останніх років зростає, але частка на ньому товарів вітчизняного виробництва невпинно зменшується. На початку 2001 р. Київським науково-дослідницьким інститутом текстильно-галантерейної промисловості (КиївНДІТГП) проведене дослідження співвідношення товарів офіційного та невідомого походження у вітчизняній роздрібній торгівлі (магазини, речові ринки, базари, вулична торгівля тощо). До групи виробів невідомого походження віднесено товари, вироблені як за кордоном, так і в Україні, за підробленими товарними знаками відомих фірм чи фірм, які взагалі не існують. На рис. 5.13 наведено результати дослідження для деяких номенклатурних груп продукції текстильного сектору.
РИСУНОК 5.13: СПІВВІДНОШЕННЯ ТОВАРІВ ОФІЦІЙНОГО І НЕВІДОМОГО ПОХОДЖЕННЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ У 2001 Р., % (ТКАНИНИ – НЕВІДОМОГО ІМПОРТНОГО ПОХОДЖЕННЯ)
Найбільша частка товарів невідомого походження зареєстрована у групах «тканини» та «верхній трикотаж», найменша – у групі «дитячий трикотаж».
Слід зазначити, що у період проведення дослідження (2001 р.) зареєстровані значно вищі темпи зростання обсягів продажу товарів невідомого походження порівняно з товарами вітчизняних виробників. Забезпечити подібні темпи було б непідсильним завданням для стихійних «човників»; отже, це слід вважати наслідком цілеспрямованої політики на досить високому владному рівні. В той же час, темпи росту цін на вітчизняні товари виявлялися вищими за темпи росту цін на аналогічні товари невідомого походження. Особливу занепокоєність дослідників викликало застосування для виготовлення нібито закордонних товарів, які продаються в Україні, сировини сумнівної якості, а дуже часто і сировини, яка шкодить здоров’ю людини.
У матеріалах дослідження КиївНДІТГП звертається увага на той факт, що кожний пересічний громадянин України, що опинився у скрутному життєвому становищі і конче потребує роботи, може за бажанням за один день отримати для реалізації вироби легкої промисловості або заступити продавцем цього товару за лоток тощо. Напрошується логічна схема – робітник з українського підприємства легкої промисловості, яке простоює, починає реалізувати товари невідомого чи тіньового походження. Дуже часто кваліфіковані робітники вимушені виготовляти текстильні вироби у тіньових фірмах, які свідомо розпорошують своє виробництво по багатьох місцях, далеких від юридичної адреси.
Стало за правило, коли багато таких фірм, щоб легалізувати свою діяльність, частину свого товару зі справжніми етикетками постачають до великих магазинів, і водночас той самий товар вже з «імпортними» етикетками у великій кількості постачається на речові ринки. Про сплату будь-яких податків при цьому вже не йдеться.
Розрахунки, виконані КиївНДІТГП згідно обсягів товарної маси та трудомісткості її виготовлення, показують, що для виготовлення та обслуговування реалізації тіньового товару вітчизняного походження по легкій промисловості в цілому у 2001 р. були задіяні 25-32 тис робочих місць. За кордоном для забезпечення виготовлення товарів, що надходять в Україну різними шляхами, були задіяні ще майже 18-23 тис. робочих місць. Таким чином, великі вітчизняні підприємства стали також великими експортерами своїх робочих місць.
Автори дослідження зазначають, що в Україні тенденції розвитку ринку товарів легкої промисловості зараз є такими ж, як і в США, Великобританії, Франції, Німеччині, де власне виробництво товарів в 2-3,5 рази менше, ніж їх внутрішнє споживання, і де ринок заповнюється імпортом з країн Сходу. Різниця між Україною і цими країнами полягає тільки в одному: там майже немає внутрішніх тіньових товаропотоків, та майже весь імпорт товарів легкої промисловості потрапляє у державне податкове поле. Крім того, суворо виконуються акцизна і внутрішня цінова політика.
В порядку коментарів до результатів дослідження КиївНДІТГП зазначимо, що проблеми тіньової продукції вітчизняного походження в цілому менш характерні для текстильного сектору порівняно, наприклад, із сектором пошиття одягу і навіть вироблення взуття. По-перше, виготовити сучасні тканини на «підпільних» підприємствах практично неможливо; залишається лише варіант продажу за неофіційними каналами частини продукції легальних виробників. По-друге, значна частка продукції сектору має виробниче призначення (пряжа, нитки, тканини); в свою чергу, офіційні виробники не ризикують закуповувати сировину невідомого походження, а отже, покупцем неофіційної сировини може бути лише такий самий неофіційний виробник або кінцевий роздрібний споживач.
З усіх сегментів сектору тіньове внутрішнє виробництво дещо більшою мірою властиве сегментам трикотажних та панчішно-шкарпеткових виробів в силу технологічної можливості здійснення малосерійного виробництва за наявності порівняно невеликої кількості обладнання.
Значно більше проблем для текстильного сектору створює не тіньове виробництво, а тіньовий імпорт. Особливу занепокоєність викликає масований імпорт товарів легкої промисловості з Китаю, частка якого лише у офіційному імпорті сягає більше 50-60 відсотків. Значна частка китайських товарів завозиться без митного оформлення, що підтверджується порівняльною статистикою Китаю та України. У табл. 5.20 подаються аналітичні матеріали Асоціації «Укрлегпром» щодо імпорту в Україну деяких товарів текстильного сектору з Китаю за даними ТЕМ у складі Посольства України у Китаї та Держмитслужби України за 2004 р., у табл. 5.21 – аналогічні дані за 6 місяців 2005 р. По переважній більшості номенклатурних позицій китайська сторона фіксує кількість товару у декілька разів більшу, ніж українська сторона.
ТАБЛИЦЯ 5.20: ПОРІВНЯННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ КИТАЮ ТА УКРАЇНИ ПО ДЕЯКИХ НОМЕНКЛАТУРНИХ ГРУПАХ ТОВАРІВ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРУ ЗА 2004 Р.
| Код | Найменування товару | Од. виміру кількості | Дані ТЕМ у складі ПУ в Китаї | Дані митної служби України, тис. дол. | Відхилення, +/-, тис. дол. | |
| кількість | тис. дол. | |||||
| 5111 | Тканини з кардочесаної вовни | тис. м. | 170,3 | 986 | - | +986 |
| 5112 | Тканини з гребне чесаної вовняної пряжі | тис. м. | 143,4 | 807 | - | +807 |
| 5113 | Тканини з грубого волосу тварин | тис. м. | - | - | 182 | -182 |
| 51 | Всього тканини вовняні | тис. м. | 313,7 | 1793 | 182 | +1611 |
| 5208 | Тканини бавовняні, <85% бавовни, >200 г/кв.м | тис. м. | 3847,7 | 4877 | - | +4877 |
| 5209 | Тканини бавовняні, <85% бавовни, <200 г/кв.м | тис. м. | 6248,6 | 11326 | - | +11326 |
| 5210 | Тканини бавовняні, >85% бавовни, >200 г/кв.м | тис. м. | 5438,7 | 1972 | - | +1972 |
| 5211 | Тканини бавовняні, >85% бавовни, <200 г/кв.м | тис. м. | 97,3 | 144 | 7937 | -7793 |
| 5212 | Тканини бавовняні інші | тис. м. | 80,7 | 11 | - | +11 |
| 52 | Всього тканини бавовняні | тис. м. | 15713,0 | 18330 | 7937 | +10393 |
| 5309 | Тканини з льону | тис. м. | 455,1 | 854 | - | +854 |
| 5311 | Тканини з інших рослин | тис. м. | 2221,4 | 3299 | 134 | +3165 |
| 53 | Всього тканини лляні | тис. м. | 2676,5 | 4153 | 134 | +4019 |
| 5407 | Тканини з синтетичних ниток | тис. м. | 94378,0 | 70278 | - | +70278 |
| 5408 | Тканини з штучних ниток | тис. м. | - | - | - | - |
| 5512 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 1535,5 | 1623 | - | +1623 |
| 5513 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 2576,0 | 2202 | - | +2202 |
| 5514 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 1569,9 | 1728 | - | +1728 |
| 5515 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 1922,0 | 3947 | - | +3947 |
| 5516 | Тканини з штучних волокон | тис. м. | 796,4 | 1231 | - | +1231 |
| 54-55 | Всього тканин з хімволокон і ниток | тис. м. | 102777,8 | 81009 | - | +81009 |
| 6302 | Білизна постільна, столова, туалетна | тис. шт. | 34477,0 | 18586 | 896 | +17690 |
| 6303 | Фіранки, гардини та штори | тис. шт. | 628,7 | 628 | - | +628 |
| 6001 | Полотна трикотажні ворсові | тонн | 3290,1 | 10667 | - | +10667 |
| 6002 | Полотна трикотажні інші | тонн | 12,2 | 46 | 5185 | -5139 |
| 60 | Всього трикотажні полотна | тонн | 3302,3 | 10713 | 5185 | +5528 |
| 6115 | Панчішно-шкарпеткові вироби | тис. шт. | --- | 50171 | 1245 | +48926 |
ТАБЛИЦЯ 5.21: ПОРІВНЯННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ КИТАЮ ТА УКРАЇНИ ПО ДЕЯКИХ НОМЕНКЛАТУРНИХ ГРУПАХ ТОВАРІВ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРУ ЗА 6 МІС. 2005 Р.
| Код | Найменування товару | Од. виміру кількості | Дані ТЕМ у складі ПУ в Китаї | Дані митної служби України, тис. дол. | Відхилення, +/-, тис. дол. | |
| кількість | тис. дол. | |||||
| 5111 | Тканини з кардочесаної вовни | тис. м. | 152,2 | 964 | - | +964 |
| 5112 | Тканини з гребне чесаної вовняної пряжі | тис. м. | 45,2 | 291 | - | +291 |
| 5113 | Тканини з грубого волосу тварин | тис. м. | 8,2 | 35 | - | +35 |
| | Всього тканини вовняні | тис. м. | 205,6 | 1290 | - | +1290 |
| 5208 | Тканини бавовняні, <85% бавовни, >200 г/кв.м | тис. м. | 1744,9 | 2423 | - | +2423 |
| 5209 | Тканини бавовняні, <85% бавовни, <200 г/кв.м | тис. м. | 2490,6 | 3830 | - | +3830 |
| 5210 | Тканини бавовняні, >85% бавовни, >200 г/кв.м | тис. м. | 2102,0 | 795 | - | +795 |
| 5211 | Тканини бавовняні, >85% бавовни, <200 г/кв.м | тис. м. | 232,5 | 254 | 1980 | -1726 |
| 5212 | Тканини бавовняні інші | тис. м. | 141,3 | 28 | - | +28 |
| | Всього тканини бавовняні | тис. м. | 6711,3 | 7330 | 1980 | +5350 |
| 5309 | Тканини з льону | тис. м. | 528,6 | 1451 | - | +1451 |
| 5311 | Тканини з інших рослин | тис. м. | 401,5 | 585 | 4 | +581 |
| | Всього тканини лляні | тис. м. | 930,1 | 2036 | 4 | +2032 |
| 5407 | Тканини з синтетичних ниток | тис. м. | 55334,4 | 43580 | 13799 | +29781 |
| 5408 | Тканини з штучних ниток | тис. м. | 13,7 | 19 | - | +19 |
| 5512 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 494,9 | 340 | - | +340 |
| 5513 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 1065,1 | 983 | - | +983 |
| 5514 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 2205,7 | 1285 | - | +1285 |
| 5515 | Тканини з синтетичних волокон | тис. м. | 627,6 | 1161 | - | +1161 |
| 5516 | Тканини з штучних волокон | тис. м. | 910,8 | 1527 | - | +1527 |
| | Всього тканин з хімволокон і ниток | тис. м. | 60652,2 | 48895 | 13799 | +35096 |
| 6302 | Білизна постільна, столова, туалетна | тис. шт. | 20675,3 | 13564 | 3285 | +10279 |
| 6303 | Фіранки, гардини та штори | тис. шт. | 88,1 | 140 | 89 | +51 |
| 6001 | Полотна трикотажні ворсові | тонн | 1712,4 | 6806 | 488 | +6318 |
| 6002 | Полотна трикотажні інші | тонн | | - | - | - |
| | Всього трикотажні полотна | тонн | 1712,4 | 6806 | 488 | +6318 |
| 6115 | Панчішно-шкарпеткові вироби | тис. шт. | --- | 26283 | 5605 | +20678 |
| 6110 | Светри, пуловери, джемпери | тис. шт. | 4482,2 | 6943 | 5037 | +1906 |
| | ВСЬОГО ТЕКСТИЛЬ | --- | --- | 113287 | 30287 | 83000 |