Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00

Вид материала

Документы

Содержание Чистий прибуток Трикотажні вироби Чистий прибуток Чистий прибуток Чистий прибуток 7. Експортна діяльність

Подобный материал:

• Вступ, 2450.79kb.
• Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
• Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання, 496.62kb.
• На тлі світового досвіду, 6808.62kb.
• Верховна Рада України Програма сприяння Парламенту України університету Індіани Запрошують, 73.59kb.
• И в России выполнен в рамках Программы поддержки гражданского общества «Диалог» (irex), 825.27kb.
• Конференция проводится в рамках программы партнёрства Правительства Красноярского Края, 1401.51kb.
• Общественный доклад, 1124.13kb.
• Законодавство та практика, 2584.73kb.
• Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів, 687.28kb.

ВАТ «Лаванда» (Феодосія)	Виручка від реалізації	121	2101	2101	2333	-27,6
	Чистий доход	101	2101	2101	2331	-17,6
	Чистий прибуток	-349	-345	-345	-368	-14,7
	Дебіторська заборгованість	1	328	328	234	х
	Кредиторська заборгованість	37	250	250	82	х
Трикотажні вироби
ЗАТ «Роза» (Київ)	Виручка від реалізації	немає	немає	21261	20513	2,52
	Чистий доход	даних	даних	18419	16125	2,52
	Чистий прибуток	-«-	-«-	94	494	1,77
	Дебіторська заборгованість	-«-	-«-	3624	7532	х
	Кредиторська заборгованість	-«-	-«-	5115	5034	х
ВАТ «Софія» (Бровари)	Виручка від реалізації	7984	11320	11320	10879	-17,2
	Чистий доход	7687	10785	10785	10028	-9,4
	Чистий прибуток	99	-1337	-1337	-1598	-8,0
	Дебіторська заборгованість	1499	631	631	587	х
	Кредиторська заборгованість	178	1432	1432	1318	х
ВАТ «Мрія» (Мукачево)	Виручка від реалізації	6028	4373	3835	4643	0,03
	Чистий доход	5935	4296	3770	4498	0,02
	Чистий прибуток	17	13	28	2	0,02
	Дебіторська заборгованість	420	394	564	581	х
	Кредиторська заборгованість	514	408	378	390	х
ЗАТ «Киянка» (Київ)	Виручка від реалізації	немає	немає	4810	1655	0,29

У сегменті «Прядіння, ткацтво, оброблення тканин» (представлені всі підгалузі – бавовняна, вовняна, лляна, шовкових тканин з хімічних волокон) з досліджених 9 підприємств більш-менш стабільно працює лише одне – ВАТ «Демітекс» (м. Полтава), якому вдається послідовно нарощувати обсяги реалізації та зменшувати кредиторську заборгованість. Зважаючи на високий технологічний рівень виробництва, відповідність продукції світовим стандартам Uster® Statistics та широке коло ділових партнерів як в Україні, так і за кордоном, задовільні фінансові результати є цілком логічними. Позитивні прибутки має також ВАТ «Чексіл» (м. Чернігів), проте інформація про результати діяльності цього підприємства у 2004 р. відсутня. Проте інші добре знані великі текстильні комбінати – наприклад, ВАТ ТО «Текстерно» (м. Тернопіль), ЗАТ «Дарна» (в минулому – Дарницький шовковий комбінат), ВАТ «Льонотекс» (зараз – «Житомирська лляна мануфактура») – є збитковими, причому з часом фінансова ситуація стрімко погіршується. На останньому підприємстві у 2004 р. зареєстровано збиток у розмірі 2639,6% власного капіталу. На грані беззбитковості балансують менші за розміром підприємства – ВАТ «Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика» та ВАТ «Льонокомбінат «Старосамбірський»», а також ЗАТ «Текстильеластотехніка» (м. Лисичанськ). ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс»» лише шляхом продажу майна підприємства у 2004 р. вийшла з перебування у збитковому стані, але чи вдасться зберегти прибутковість у майбутньому, не вдаючись до подальшого розпродажу, невідомо.

Вибірково проведений аналіз причин збільшення збитків у 2004 р. на ВАТ ТО «Текстерно» та ЗАТ «Дарна» призвів до таких висновків.

На ВАТ «Текстерно» виручка від реалізації скоротилася у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 24,6% ( з 33169 до 25013 тис. грн.), а собівартість реалізованої продукції – на 13,4% (з 28569 до 24754 тис. грн.). Отже, мало місце скорочення обсягів реалізації продукції та зниження її рентабельності внаслідок того, що витрати на виробництво зростали швидше, ніж ціни на кінцеву продукцію. Що ж до адміністративних витрат та витрат на збут, то вони у досліджуваному періоді абсолютно зростали, хоча й не дуже суттєво (адміністративні – від 3979 до 4079 тис. грн., на збут – від 655 до 673 тис. грн.) Зросли також інші операційні витрати – від 2847 до 3227 тис. грн.

На ЗАТ «Дарна» ситуація є дещо іншою: виручка від реалізації у 2004 р. зросла на 4,4% (від 3277,9 до 3424,2 тис. грн.), а собівартість – на 56,3% (від 6654,3 до 10402,1 тис. грн.); отже, обсяги виробництва залишалися практично незмінними, рентабельність зменшувалася. Щоправда, на ЗАТ «Дарна» адміністративні витрати майже не зростали, а витрати на збут та інші операційні витрати навіть скорочувалися, але ситуацію в цілому це не покращило.

Таким чином, основною причиною погіршення фінансового стану в прядильно-ткацькому сегменті слід вважати зменшення обсягів реалізації у зв’язку з відсутністю попиту на продукцію, що спричинено, насамперед, скороченням потреби у тканинах з боку швейних та трикотажних підприємств тих сегментів, для

яких призначена продукція досліджуваних виробників – як всередині країни, так і за кордоном, оскільки конкурентний тиск готових текстильних виробів з Китаю тощо відчувають скрізь.

Причини фінансового занепаду, як бачимо, знаходяться переважно у сфері маркетингу і пов’язані з недостатньою конкурентоспроможністю продукції – в деяких випадках за якістю (незважаючи на наявність сертифікатів ISO, це теж в деяких випадках має місце у зв’язку з використанням низькосортної вітчизняної сировини), в деяких випадках за ціною, а інколи текстильників «підставляють» трикотажники і швейники, оскільки неконкурентоспроможною за дизайном і якістю пошиття виявляється саме їх продукція.

Ситуація у інших сегментах відрізняється ненабагато.

У сегменті «Вироби з текстилю» представлені переважно невеликі швейні фабрики, що займаються пошиттям поряд з іншими виробами також постільної білизни. 2 з 4 фабрик є збитковими, причому на одній ситуація з часом дещо поліпшується, на другій – погіршується. ВАТ ШФ «Мрія» досягла беззбитковості лише у 2004 р., і знов-таки, як і розглянуте вище ВАТ «Нотекс», не завдяки продажу продукції, а завдяки «іншим операційним доходам». Помірні прибутки отримує лише найкрупніше з розглянутих підприємств – ВАТ ШФ «Полісся», але й вони не забезпечують економічну доцільність функціонування підприємства (ROI=4,9% при депозитній ставці 7,8%).

У сегменті «Матеріали текстильні інші» обидва підприємства – ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» та АТВТ «Харківський канатний завод» отримували прибутки до 2003 р. включно, а у 2004 р. стали збитковими. На Рівненській фабриці ситуація абсолютно така ж, як на ВАТ «Чексіл» (зменшення реалізації та рентабельності продукції). На Харківському заводі реалізація, щоправда, зростала; отже, для нього причина збитковості не у відсутності попиту, а лише у суттєвому зростанні витрат, насамперед адміністративних.

У сегменті «Панчішно-шкарпеткові вироби» збитковість обох обстежених підприємств з часом зростає. Причини: у Прилуцької панчішної фабрики – зниження реалізації; у ВАТ «Лаванда» реалізація стабільна, але зростають витрати, насамперед інші операційні.

З 5 обстежених підприємств сектору «Трикотажні вироби» два є збитковими, два – беззбитковими і одне (ЗАТ «Роза») забезпечує вельми помірний прибуток (ROI=2,52% при депозитній ставці 7,8%). Особливо складним є фінансовий стан ВАТ «Софія» – і це незважаючи на те, що всі експерти визнають цілком прийнятну якість продукції, що виділяється на фоні інших виробників. Причини зростання збитків ті ж, що й для інших виробників: скорочення реалізації і зростання витрат. Оскільки ВАТ «Софія» працює здебільшого на давальницькій сировині, скорочення реалізації спричинено насамперед зменшенням обсягів замовлень – іноземні партнери надають перевагу розміщенню виробництва у інших країнах.

Дані табл. 6.10 наводять на думку, що більш збитковими є більші за розміром текстильні підприємства. Для перевірки цієї гіпотези проведено два аналітичних розрахунки.

По-перше, розраховано коефіцієнт парної кореляції між середньорічною вартістю активів підприємства та чистим прибутком за даними 2004 р. Цей коефіцієнт дорівнює -0,46, тобто існує зворотний зв’язок середньої щільності між вартістю активів підприємства та його прибутковістю: чим більше підприємство, тим більш збитковим воно є.

По-друге, всі обстежені підприємства поділені на дві групи: з вартістю активів до 10000 тис. грн. включно та більше цієї суми. В першій групі (підприємства меншого розміру) середня рентабельність активів ROA виявилася додатною (+0,54% річних), а серед великих підприємств – від’ємною (–6,78% річних).

Отже, середнім та малим підприємствам легше пристосуватися до зміни умов ринкового середовища, ніж великим комбінатам. Фінансовий стан на сьогодні є складним практично для всіх підприємств текстильного сектору, але найгіршим – у сегменті прядіння, ткацтва й оброблення тканин та сегменті трикотажних виробів, де значною є частка великих підприємств.

На завершення фінансового аналізу сектора виконана перевірка гіпотези про те, що наявність іноземних інвестицій у підприємство впливає на рівень його прибутковості. За даними фінансової звітності, опублікованої на сайті istock.com.ua, з 22 обстежених підприємств мають іноземні інвестиції лише 3:

• ВАТ ТО «Текстерно»; 29,53% акцій належить компанії Scepel Limited, Британські Віргінські острови, Trident Chambers. Wickhams Cau, P.O.BOX 146, Roand Town, Tortola, Britis;
  
• ВАТ «Горлівчанка»; 60,5% акцій належить компанії BORTNICK CORPORATION, Commonwealth of Pennsylvania Department of State;
  
• ВАТ «Софія»; 53,96% акцій належить компанії Амвелт Інтернешнл ІНК, 71 Харбор Стр, Стейтен Айленд, Нью-Йорк, 10308.
  

Як видно з табл. 6.10, всі зазначені підприємства протягом 2002-2004 рр. були збитковими. Показники рентабельності капіталу становили:

• ВАТ ТО «Текстерно»: ROE=-11,2%, ROI=-7,8% та ROA=-4,5%;
  
• ВАТ «Горлівчанка»: ROE=-1,81%, ROI=-1,78% та ROA=-1,15%;
  
• ВАТ «Софія»: ROE=-17,2%, ROI=-9,4% та ROA=-8,0%.
  

Отже, залучення іноземних інвестицій само по собі ще не є гарантією успішної і прибуткової фінансової діяльності.

В ході додаткових консультацій з експертами щодо причин збитковості переважної більшості підприємств текстильного сектору у 2004-2005 р., зокрема, з’ясовувалося, чи розповсюджена на

підприємствах практика штучного завищення витрат з метою уникання оподаткування прибутків. Ті експерти, які приймали участь у консультаціях (начальник управління легкої промисловості Мінпромполітики України Юрій Черній, заступник директора Департаменту регуляторної політики Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Олександр Бородиня, представники кількох підприємств сектору) одностайно стверджують, що в умовах:

• масованої експансії імпорту на вітчизняному ринку, що погіршило умови реалізації на внутрішньому ринку;
  
• підвищення курсу гривні порівняно із іноземною валютою, що ускладнило прямі експортні поставки;
  
• запровадження (щоправда, з подальшою відміною) авалювання простих векселів, що створило проблеми з отриманням замовлень на виготовлення продукції з давальницької сировини
  

та з урахуванням багатьох інших негативних чинників для більшості підприємств у штучному завищенні витрат просто не було потреби.

У той же час деякі факти свідчать на користь того, що «тінізація» фінансових потоків у секторі все ж має місце. Наприклад, принаймні 45% підприємців, охоплених опитуванням, засвідчили, що мають достатньо власних коштів для інвестування виробництва. Крім того, понад 95% устаткування українського та понад 59% устаткування закордонного виробництва підприємства закуповують за власні кошти, без залучення будь-яких зовнішніх ресурсів. Таким чином, є підстави твердити, що більшість підприємств сектору насправді є прибутковими, однак визначити рівень цієї прибутковості та відстежити реальну динаміку її розвитку в сучасних умовах практично неможливо.


7. ЕКСПОРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ