Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00
Вид материала | Документы |
- Вступ, 2450.79kb.
- Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
- Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання, 496.62kb.
- На тлі світового досвіду, 6808.62kb.
- Верховна Рада України Програма сприяння Парламенту України університету Індіани Запрошують, 73.59kb.
- И в России выполнен в рамках Программы поддержки гражданского общества «Диалог» (irex), 825.27kb.
- Конференция проводится в рамках программы партнёрства Правительства Красноярского Края, 1401.51kb.
- Общественный доклад, 1124.13kb.
- Законодавство та практика, 2584.73kb.
- Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів, 687.28kb.
ТАБЛИЦЯ 6.5: СТРУКТУРА ВИТРАТ СЕГМЕНТУ ВИРОБІВ З ТЕКСТИЛЮ, %
Елементи операційних витрат | «Полісся» | «Горлівчанка» | «Мрія» | «Любич» | ||||
2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2003 | 2004 | |
Матеріальні витрати | 67,6 | 50,4 | 21,9 | 21,3 | 8,7 | 8,8 | 28,4 | 35,6 |
Витрати на оплату праці | 15,9 | 27,2 | 43,7 | 45,3 | 46,0 | 33,6 | 39,0 | 40,8 |
Відрахування на соціальні заходи | 6,1 | 10,3 | 15,5 | 16,3 | 17,3 | 12,7 | 14,4 | 13,7 |
Амортизація | 9,0 | 7,7 | 13,3 | 10,4 | 7,7 | 9,3 | 2,2 | 2,7 |
Інші операційні витрати | 1,4 | 4,5 | 5,5 | 6,7 | 20,3 | 35,5 | 16,0 | 7,1 |
РАЗОМ | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Значна варіація частки матеріальних витрат пояснюється тим, що деякі швейні підприємства (наприклад, «Мрія») працюють переважно на давальницькій сировині, а інші – і на внутрішній ринок. Частка витрат на оплату праці змінюється, відповідно, у «дзеркальному відображенні» до матеріальних витрат. Частка амортизації на швейних підприємствах в цілому менша, ніж на прядильно-ткацьких, оскільки вартість швейного обладнання менша. Відносно невелика і частка інших операційних витрат.
Сегмент матеріалів текстильних інших. Внутрішня структура цього сегменту є досить складною; крім того, саме тут велика частка виробників, для яких виготовлення текстильної продукції є неосновною діяльністю. Тому для аналізу структури витрат обрані два більш-менш профільних підприємства: ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» (м. Рівне) та АТЗТ «Харківський канатний завод» (м. Харків), табл. 6.6. Структура витрат є нестійкою. Рівень матеріальних затрат досить високий (35-55%), також значні витрати на оплату праці. Частка амортизації порівняно невелика.
В табл. 6.7 подана структура витрат двох підприємств, що виготовляють панчішно-шкарпеткові вироби: ВАТ «Прилуцька панчішна фабрика ім. 8 березня» (м. Прилуки Чернігівської області) та ВАТ «Лаванда» (м. Феодосія).
ТАБЛИЦЯ 6.6: СТРУКТУРА ВИТРАТ СЕГМЕНТУ МАТЕРІАЛІВ ТЕКСТИЛЬНИХ ІНШИХ, %
Елементи операційних витрат | Неткані матеріали | Канати, мотузки | ||
2003 | 2004 | 2003 | 2004 | |
Матеріальні витрати | 35,4 | 55,1 | 40,7 | 38,3 |
Витрати на оплату праці | 33,5 | 23,9 | 17,7 | 18,7 |
Відрахування на соціальні заходи | 11,5 | 9,0 | 7,4 | 7,8 |
Амортизація | 12,1 | 7,9 | 14,8 | 8,2 |
Інші операційні витрати | 7,6 | 4,2 | 19,5 | 27,0 |
РАЗОМ | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
ТАБЛИЦЯ 6.7: СТРУКТУРА ВИТРАТ СЕГМЕНТУ ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ, %
Елементи операційних витрат | «Прилуки» | «Лаванда» | ||
2003 | 2004 | 2003 | 2004 | |
Матеріальні витрати | 63,3 | 69,0 | 16,0 | 37,1 |
Витрати на оплату праці | 19,2 | 18,7 | 17,7 | 36,3 |
Відрахування на соціальні заходи | 6,4 | 7,3 | 8,7 | 15,0 |
Амортизація | 2,1 | 2,0 | 4,0 | 6,8 |
Інші операційні витрати | 9,0 | 3,0 | 53,7 | 4,8 |
РАЗОМ | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Навіть у такій однорідній підгалузі структура витрат двох досліджуваних підприємств суттєво розрізняється: на Прилуцькій фабриці дуже висока частка матеріальних витрат, на «Лаванді» витрати на матеріали і оплату праці практично однакові. Амортизація скрізь невисока, що пояснюється скоріше не низькою вартістю, а високою зношеністю обладнання. На «Лаванді» за рік кардинально змінилася сума інших операційних витрат.
Завершує аналіз структури витрат у різних сегментах текстильного сектору розгляд сегменту трикотажних виробів та полотен трикотажних. Тут представлені чотири підприємства: ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»» (м. Київ), ЗАТ «Трикотажна фабрика «Роза»» (м. Київ), ВАТ «Софія» (м. Бровари Київської області) та ВАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія»» (м. Мукачево Закарпатської області). Порівняльний аналіз структури витрат подано у табл. 6.8.
ТАБЛИЦЯ 6.8: СТРУКТУРА ВИТРАТ СЕГМЕНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ, %
Елементи операційних витрат | «Киянка» | «Роза» | «Софія» | «Мрія» | ||||
2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2003 | 2004 | |
Матеріальні витрати | 11,9 | 36,2 | 48,3 | 58,0 | 19,4 | 28,6 | 10,0 | 13,3 |
Витрати на оплату праці | 26,4 | 20,9 | 8,5 | 9,1 | 40,0 | 35,3 | 49,2 | 49,4 |
Відрахування на соціальні заходи | 9,9 | 7,7 | 3,4 | 3,6 | 15,2 | 13,8 | 18,6 | 21,3 |
Амортизація | 9,7 | 24,0 | 4,7 | 5,4 | 18,4 | 17,2 | 4,3 | 5,0 |
Інші операційні витрати | 42,1 | 11,2 | 35,1 | 23,9 | 7,0 | 5,0 | 17,9 | 10,9 |
РАЗОМ | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Знову-таки спостерігається суттєва варіація структури витрат. «Киянка», «Софія» і «Мрія» є типовими виконавцями замовлень з давальницької сировини, а отже, мають невисоку частку матеріальних витрат. «Роза» купує частину сировини для виконання замовлень самостійно. Частка витрат на оплату праці закономірно вище там, де менша частка матеріальних витрат; частка амортизації на середньому рівні порівняно з іншими сегментами; інші операційні витрати досить високі. Для більшої наочності усереднені структури витрат основних сегментів за даними 2004 року подаються на рис. 6.4.
РИСУНОК 6.4: СТРУКТУРА ВИТРАТ ПО СЕГМЕНТАХ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРУ У 2004 Р., %
Частка матеріальних витрат виявилася найвищою у виробництві пряжі та тканин текстильних та панчішно-шкарпеткових виробів, найменшою – у виробництві виробів з текстилю та трикотажних виробів, тобто там, де найвищою є частка виробів з давальницької сировини.
Частка витрат на оплату праці є найвищою у виробництві виробів з текстилю. Частка відрахувань на соціальні заходи не дуже варіює по сегментах і в цілому є пропорційною витратам на оплату праці.
Частка амортизації найвища у виробництві трикотажних полотен та виробів, найменша – у виробництві панчішно-шкарпеткових виробів. Зрештою, частка інших операційних витрат майже однакова у всіх сегментах, крім панчішних виробів, де є меншою.
1 – виробництво пряжі та тканин текстильних;
2 – виробництво виробів з текстилю;
3 – виробництво матеріалів текстильних інших;
4 – виробництво панчішно-шкарпеткових виробів;
5 – виробництво трикотажних полотен та виробів
Аналізуючи основні фактори, що визначають суму та структуру витрат у текстильному секторі, скористаємося експертним висновком директора Київського науково-дослідного інституту текстильної та галантерейної
промисловості (КиївНДІТГП), академіка АІН України В.Д.Омельченко.
За його ствердженням, від українських товаровиробників можна почути багато нарікань на недосконалість вітчизняних законів та різних нормативних актів, на великі відрахування на сертифікацію, стандартизацію, різні дозволи, штрихове кодування тощо, що все разом суттєво підвищує собівартість української продукції. Інакше кажучи, український виробник має справу з непрямим регулюванням цін.
Для вивчення факторів, що формують структуру витрат, КиївНДІТГП було проаналізовано складові собівартості різних асортиментних груп виробів легкої промисловості, які виготовляють відомі українські підприємства. Для зручності розуміння цих складових їх, на відміну від діючих показників бухгалтерського обліку, наведено у звичному для більшості працівників підприємств традиційному вигляді (табл. 6.9).
ТАБЛИЦЯ 6.9. СКЛАДОВІ СОБІВАРТОСТІ ВИРОБНИЦТВА, %
Складові собівартості | Тканини | Трикотаж та панчохи | Текстильна галантерея |
Сировина та матеріали | 21-89 | 41-58 | 1,9-75 |
Заробітна плата (основна + додаткова) | 0,8-5,2 | 5-10,8 | 3,9-10,6 |
Нарахування на заробітну плату | 0,3-1,8 | 1,8-2,3 | 1,6-2,9 |
Утримання устаткування | 5,6-15,2 | 9-10 | 3,8-21,2 |
Витрати:
| 6,8-25,7 1,4-30,9 0,1-0,6 | 17-22,6 14-24 0,4-1,8 | 4,8-8,8 7,8-21,6 0,2-0,4 |
Аналіз даних, наведених у таблиці, на думку академіка В.Д. Омельченка, свідчить, що складові собівартості продукції текстильного сектору за своїм значенням не лише не наблизились до країн з розвинутою ринковою економікою, а й стали гірші, ніж були до 1992 р. Вітчизняна текстильна промисловість просто потерпає через відсутність вітчизняних сировини і матеріалів, відсоток вартості яких у собівартості продукції іноді сягає майже 90%. Водночас, витрати на заробітну плату у порівнянні з розвинутими країнами невеликі й становлять у середньому 7-9% від собівартості продукції (в табл. 6.9, на відміну від попередніх таблиць, до заробітної плати віднесена лише пряма заробітна плата основних виробничих робітників). Значні на вітчизняних підприємствах також витрати, пов’язані з організацією і управлінням виробництвом та збутом продукції.
КиївНДІТГП були проаналізовані також зведені затрати підприємств текстильної промисловості на сертифікацію, дозволи, штрих-кодування тощо. Як показала практика, ці затрати становлять частки відсотка до обсягів виготовленої продукції і ніякої суттєвої ролі у собівартості продукції не відіграють. З погляду академіка В.Д. Омельченка, в претензіях керівників підприємств щодо цих витрат більше емоцій, ніж дійсно значних фінансових втрат. У всьому світі цей вид витрат має місце, і тому й в Україні слід розглядати ці витрати як такі, що відповідають світовій практиці.
Інша справа, що в Україні є низка підприємств, які, у зв’язку з особливостями асортименту і місцезнаходження замовників своєї продукції, вимушені постійно платити істотні митні збори та за пов’язані з цим процедури. У багатьох випадках ці затрати становлять кілька сотень тисяч гривень у рік, що вже не може не впливати на конкурентоспроможність українських товарів, зокрема, текстильної промисловості. Наприклад, на деяких швейних підприємствах, які працюють за давальницькою схемою, ці витрати становлять у собівартості продукції понад 5%, а за необхідності обов’язкового авалювання простих векселів, зростуть ще більше.
Крім відносно високих витрат, пов’язаних з організацією і управлінням виробництвом, та необхідністю сплачувати істотні митні збори та інші податки при завезенні сировини та обладнання, академік В.Д. Омельченко відносить до причин неконкурентоспроможної собівартості вітчизняних товарів також такі:
- зростання умовно-постійних витрат внаслідок низької завантаженості виробничих потужностей в умовах відсутності попиту;
- нижча продуктивність праці порівняно з розвиненими західними країнами та вищий рівень оплати праці порівняно із східними; отже, за співвідношенням продуктивності та оплати праці Україна поступається й тим, і іншим;
- відносно високий рівень нарахувань на заробітну плату;
- висока енергоємність виробництва товарів легкої промисловості.
Зауважимо, що з приводу витрат на сертифікацію, дозволи, штрих-кодування тощо існує й інша точка зору. Дійсно, офіційно ці витрати невеликі. Але, на думку експертів з підприємств текстильного сектору (виробництво трикотажних виробів; експерти забажали лишитися анонімними), саме тут мають місце неофіційні платежі грошима, натурою і послугами, дозвільні органи мають можливість затягувати в часі тощо. Як наслідок – це сфера корупції та адміністративного контролю за суб’єктом господарювання.
СЕРЕДНЯ ПРИБУТКОВІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗА СЕГМЕНТАМИ
Економічна доцільність здійснення підприємницької діяльності визначається її прибутковістю.
В ході аналізу прибутковості з’ясовують два основних аспекти: по-перше, чи є підприємство прибутковим взагалі, тобто чи вдається за рахунок доходів повністю покривати витрати; і по-друге, чи є отриманий прибуток достатнім, тобто чи є прийнятною норма прибутку на вкладений капітал у даному виробництві порівняно з альтернативними варіантами використання капіталу.
Проведемо аналіз прибутковості виробництва у текстильному секторі за зазначеними аспектами.
На рис. 6.5 подано динаміку рентабельності продукції легкої промисловості в цілому у 1991-2004 рр. (до 2000 р. включно – рентабельність продукції як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції; з 2001 р. – рентабельність операційної діяльності як відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат на операційну діяльність).
РИСУНОК 6.5: РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, %
Нетривалий підйом рентабельності спостерігався у 1991-1993 рр., коли в умовах тотального дефіциту підприємства нарешті отримали можливість самостійно встановлювати ціни на продукцію. Проте в подальшому хвиля порівняно недорогих імпортних товарів легкої промисловості спричинила потужний конкурентний тиск на ціни вітчизняних виробників, і рентабельність почала знижуватися. З 1996 року вона практично коливається навколо нуля. Що ж до сектору текстилю та пошиття одягу, то про його прибутковість можна судити за показником «витрати на одиницю виробленої продукції», який наведено вище (рис. 6.3). Для більшої наочності, виведений з цього показника рівень рентабельності продукції сектора подано на рис. 6.6.
РИСУНОК 6.6: РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ У СЕКТОРІ ВИРОБНИЦТВА ТЕКСТИЛЮ ТА ПОШИТТЯ ОДЯГУ, %
Рівень рентабельності сектора в цілому протягом всього досліджуваного періоду залишався від’ємним; пік збитковості припадає на 2002 р., а в 2003-2004 рр. збитки були меншими, ніж у 2000-2001 рр. За даними анкетування керівників та менеджерів підприємств текстильного сектору на питання «Як би Ви визначили фінансовий стан Вашого підприємства за результатами діяльності у 2005 р.?» отримані такі відповіді (рис. 6.7).
РИСУНОК 6.7: РОЗПОДІЛ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРА У 2005 Р., %
Найбільшою виявилася частка прибуткових підприємств (38,5%), але вона складає трохи більше третини. Майже стільки ж (36,3%) не отримують ані прибутків, ані збитків; чверть підприємств галузі (25,3%) є збитковими. На перший погляд, такий розклад мав би забезпечувати прибутковість галузі в цілому, оскільки прибуткових підприємств більше, ніж збиткових. Насправді ж все залежить від розмірів підприємств, що потрапили до тих чи інших груп, а також і від розмірів самих прибутків та збитків.
Більш повне уявлення про рівень прибутковості підприємств різних сегментів текстильного сектору забезпечує аналіз фінансової звітності деяких провідних виробників.
В табл. 6.10 представлено динаміку основних фінансових показників підприємств за 2001-2004 рр. та рентабельність капіталу у 2004 р.
Показники рентабельності капіталу розраховані таким чином:
- ROE – рентабельність власного капіталу: чистий прибуток, поділений на середньорічний підсумок І розділу пасиву балансу «Власний капітал» (у відсотках);
- ROI – рентабельність інвестованого капіталу; чистий прибуток, поділений на середньорічний підсумок І та ІІІ розділів пасиву балансу: «Власний капітал» та «Довгострокові зобов’язання» (у відсотках);
- ROA – рентабельність активів; чистий прибуток, поділений на середньорічний підсумок по всіх розділах балансу (у відсотках).
У табл. 6.10 значення чистого прибутку виділені жирним шрифтом, від’ємні значення рентабельності капіталу – сірим растром.
Із 22 досліджених текстильних підприємств 12 (54,5%) виявилися збитковими, ще 4 (18,2%) – беззбитковими (показники рентабельності капіталу менше 1%), і лише 6 (27,3%) отримували прибутки, проте розміри цих прибутків незначні. При середньорічній відсотковій ставці банків за депозитами у 2004 р. 7,8% (дані Державного комітету статистики України), показники рентабельності капіталу не перевищували 4,9%, тобто вкладення капіталу у підприємницьку діяльність в текстильному секторі слід вважати економічно недоцільним. Виключенням є ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс»», де зареєстровані значення ROE=99,4%, ROI=99,4% та ROA=49,8%, але аналіз звіту про фінансові результати показує, що таку прибутковість забезпечив не «операційний дохід», а «інший звичайний дохід» – інакше кажучи, продаж майна. Також високі показники ROE=ROI=148,7% має ЗАТ КСК «Чексил», у якого дуже мала частка статутного капіталу; проте з урахуванням кредиторської заборгованості, віддача активів стає цілком типовою для сектору і складає ROA=3,73%.
Більш докладний аналіз прибутковості по окремих сегментах текстильного сектору дає такі результати.
ТАБЛИЦЯ 6.10: ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ ПІДПРИЄМСТВ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРУ, ТИС. ГРН.
Підприємство | Показник | Роки | ROE,\* ROI, ROA,% | |||
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |||
Прядіння, ткацтво, оброблення тканин | ||||||
ВАТ «Демітекс» | Виручка від реалізації | 21921 | 42745 | 44695 | 64693 | 3,48 |
Чистий доход | 18268 | 37811 | 39536 | 57810 | 2,78 | |
Чистий прибуток | -1313 | 1708 | 1394 | 1457 | 2,04 | |
Дебіторська заборгованість | 3315 | 19501 | 26807 | 17821 | х | |
Кредиторська заборгованість | 8032 | 8334 | 8750 | 5294 | х | |
ВАТ ТО «Текстерно» | Виручка від реалізації | 42818 | 39139 | 33169 | 25013 | -11,2 |
Чистий доход | 36352 | 32674 | 27636 | 20844 | -7,8 | |
Чистий прибуток | 10627 | -4865 | -5980 | -6319 | -4,5 | |
Дебіторська заборгованість | 918 | 907 | 1145 | 543 | х | |
Кредиторська заборгованість | 7784 | 12217 | 30317 | 41037 | х | |
ВАТ Стеблівська БПТФ | Виручка від реалізації | 1097 | 1227 | 1015 | 2303 | 2,96 |
Чистий доход | 914 | 1023 | 846 | 1843 | 2,96 | |
Чистий прибуток | 101 | -88 | 84 | 42 | 2,06 | |
Дебіторська заборгованість | 51 | 93 | 138 | 246 | х | |
Кредиторська заборгованість | 49 | 26 | 246 | 747 | х | |
ВАТ «Но текс» | Виручка від реалізації | 3609 | 1129 | 1129 | 603 | 99,4 |
Чистий доход | 3008 | 960 | 960 | 354 | 99,4 | |
Чистий прибуток | -845 | -3006 | -3006 | 4159 | 49,8 | |
Дебіторська заборгованість | 170 | 323 | 323 | 73 | х | |
Кредиторська заборгованість | 171 | 271 | 271 | 30 | х | |
ВАТ «Чексіл» | Виручка від реалізації | - | 84577 | 95153 | - | 148,7 |
Чистий доход | - | 76898 | 86208 | 2003 р. | 148,7 | |
Чистий прибуток | - | 671 | 2159 | 3,73 | ||
Дебіторська заборгованість | - | 5553 | 2646 | - | х | |
Кредиторська заборгованість | - | 9954 | 6322 | - | х |
ВАТ «Льонотекс» | Виручка від реалізації | 4243 | немає | 1602 | 23005 | -2639,6 | | |||||||||
Чистий доход | 3536 | даних | 1335 | 19419 | -227,9 | | ||||||||||
Чистий прибуток | 678 | -«- | -1231 | -8332 | -29,6 | | ||||||||||
Дебіторська заборгованість | 561 | -«- | 1052 | 3190 | х | | ||||||||||
Кредиторська заборгованість | 4742 | -«- | 9401 | 20648 | х | | ||||||||||
ВАТ «Старосамбірський» | Виручка від реалізації | 2344 | 2401 | 2401 | 2233 | 0,042 | | |||||||||
Чистий доход | 2055 | 2169 | 2169 | 1961 | 0,042 | | ||||||||||
Чистий прибуток | -93 | -5 | -5 | 2 | 0,040 | | ||||||||||
Дебіторська заборгованість | 178 | 171 | 171 | 195 | х | | ||||||||||
Кредиторська заборгованість | 37 | 52 | 52 | 98 | х | | ||||||||||
ЗАТ «Дарна» | Виручка від реалізації | немає | 5624 | 3278 | 3424 | -45,1 | | |||||||||
Чистий доход | даних | 4617 | 2695 | 2841 | -35,7 | | ||||||||||
Чистий прибуток | -«- | -5747 | -7506 | -7422 | -21,4 | | ||||||||||
Дебіторська заборгованість | -«- | 7034 | 619 | 1196 | х | | ||||||||||
Вироби з текстилю | | |||||||||||||||
ВАТ «Горлівчанка» | Виручка від реалізації | 1338 | 860 | 815 | 960 | -1,81 | | |||||||||
Чистий доход | 1294 | 838 | 800 | 937 | -1,78 | | ||||||||||
Чистий прибуток | -111 | -217 | -107 | -26 | -1,15 | | ||||||||||
Дебіторська заборгованість | 118 | 63 | 59 | 59 | х | | ||||||||||
Кредиторська заборгованість | 68 | 36 | 43 | 11 | х | | ||||||||||
ВАТ ШФ «Мрія» (Єнакієве) | Виручка від реалізації | 219 | 141 | 371 | 363 | 0,90 | | |||||||||
Чистий доход | 182 | 117 | 309 | 302 | 0,69 | | ||||||||||
Чистий прибуток | -382 | -33 | -350 | 9 | 0,54 | | ||||||||||
Дебіторська заборгованість | 2 | 10 | | 13 | х | | ||||||||||
Кредиторська заборгованість | 6 | 6 | 179 | 279 | х | | ||||||||||
| АТЗТ ШФ «Любич» | Виручка від реалізації | 889 | 1031 | 665 | 346 | -17,1 | |||||||||
| Чистий доход | 740 | 860 | 554 | 287 | -17,0 | ||||||||||
| Чистий прибуток | 29 | 8 | -77 | -45 | -12,8 | ||||||||||
| Дебіторська заборгованість | 80 | 93 | 81 | 36 | х | ||||||||||
| Кредиторська заборгованість | 54 | 50 | 37 | 20 | х | ||||||||||
| Матеріали текстильні інші | |||||||||||||||
| ВАТ «Рівненська Ф нетканих…» | Виручка від реалізації | 8995 | 27731 | 27731 | 15255 | -14,2 | |||||||||
| Чистий доход | 7501 | 23931 | 23931 | 12834 | -11,5 | ||||||||||
| Чистий прибуток | 735 | 662 | 662 | -1532 | -5,3 | ||||||||||
| Дебіторська заборгованість | 3656 | 13074 | 13074 | 1759 | х | ||||||||||
| Кредиторська заборгованість | 5025 | 13186 | 13186 | 3413 | х | ||||||||||
| АТВТ «Харківський канатний…» | Виручка від реалізації | 8662 | 3459 | 3459 | 4907 | -33,6 | |||||||||
| Чистий доход | 7219 | 2882 | 2882 | 4090 | -33,1 | ||||||||||
| Чистий прибуток | 2174 | 452 | 452 | -2533 | -24,6 | ||||||||||
| Дебіторська заборгованість | 2526 | 637 | 637 | 636 | х | ||||||||||
| Кредиторська заборгованість | 601 | 309 | 309 | 2447 | х | ||||||||||
| Панчішно-шкарпеткові вироби | |||||||||||||||
| ВАТ «Прилуцька панчішна…» | Виручка від реалізації | 8619 | 7361 | 5333 | 5208 | -12,1 | |||||||||
| Чистий доход | 7182 | 6146 | 4324 | 4325 | -12,1 | ||||||||||
| Чистий прибуток | -94 | -96 | -297 | -341 | -9,3 | ||||||||||
| Дебіторська заборгованість | 84 | 240 | 83 | 249 | х | ||||||||||
| Кредиторська заборгованість | 170 | 643 | 479 | 580 | х |