Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00
Вид материала | Документы |
- Вступ, 2450.79kb.
- Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
- Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання, 496.62kb.
- На тлі світового досвіду, 6808.62kb.
- Верховна Рада України Програма сприяння Парламенту України університету Індіани Запрошують, 73.59kb.
- И в России выполнен в рамках Программы поддержки гражданского общества «Диалог» (irex), 825.27kb.
- Конференция проводится в рамках программы партнёрства Правительства Красноярского Края, 1401.51kb.
- Общественный доклад, 1124.13kb.
- Законодавство та практика, 2584.73kb.
- Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів, 687.28kb.
ТАБЛИЦЯ 5.3: ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ КСК «ЧЕКСІЛ» (М. ЧЕРНИГІВ)
Створення | 1954 – початок будівництва; 1963 – початок експлуатації З 1994 – створення акціонерного товариства З 2002 – обрання нової маркетингової стратегії |
Загальна характеристика | Один з найбільших у Європі виробників вовняних і напіввовняних тканин для пошиття одягу різноманітного призначення. Чисельність працівників – близько 2800 чол. Обсяг промислової продукції – 95,1 млн. грн. за рік. |
Продукція | Асортимент продукції нараховує більш 2000 артикулів: камвольні костюмні чистововняні, напіввовняні тканини, тканини із вкладенням волокна Lycra®, тканини для форменого, шкільного і спеціального одягу, елітні камвольні тканини з пряжі номерів super 80’s та super 100’s, вовноподібні тканини складу поліестер-віскоза з додаванням льону і бавовни, велюри, тканини з довгим спрямованим ворсом з ангорської вовни, тканини букле. Також пропонується пряжа трикотажна і для ручного в’язання, пледи, ковдри, матраци, подушки, ватин. |
Сертифікація | Сертифікована система менеджменту якості ISO 9001 (2003 р.). Отримано «Сертифікат на систему управління навколишнім середовищем» ISO 14001-97 (2004 р.) та сертифікат відповідності продукції вимогам європейського стандарту «Еко-Текс 100» («Oeko-Tex Standard 100», 2005 р.). Багатьом тканинам присвоєні знаки «Woolmark» та «Woolblendmark»; виробництво тканин з лайкрою акредитоване фірмою «DuPont». |
Виробництво | Здійснюється повний цикл виробництва камвольних та суконних тканин: від миття вовни до готового товару. У прочісуванні, прядінні, сухому оздоблюванні і фарбуванні використовується обладнання фірм Німеччини («Truetzschler» тощо), Італії («Октир»), Швейцарії та інших країн. Випуск пряжі здійснюється класичним методом та методом сайроспан. Застосовуються хімікати фірм BASF, Cognis, Ciba, Dr.Th.Bіhme. |
Збут | Торгові представники у Києві (ТП «Деснянка»), Львові, Харкові (ТП ТОВ «Хартекс»). На зовнішньому ринку компанія продає продукцію через іноземних посередників у США, Канаду, Італію, Швецію, Німеччину, Голландію, Англію, Іспанію, Туреччину, Сірію, Польщу, Росію, Естонію, Молдову. Експорт – приблизно 50%. |
ТАБЛИЦЯ 5.4: ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» (М. ЧЕРКАСИ)
Створення | 1967 – початок експлуатації З 1994 – закрите акціонерне товариство |
Загальна характеристика | Найбільше підприємство шовкової підгалузі текстильної промисловості України. Розрахункова потужність – 70 млн. пог. м тканин на рік. Чисельність працівників – близько 1000 чол. Обсяг промислової продукції – 13,6 млн. грн. за рік. |
Продукція | Різноманітний за сировинним складом, структурою та зовнішнім оформленням асортимент тканин. За призначенням – це тканини підкладкові, плащові, меблево-декоративні, платтяні, галантерейні, сорочечні та спеціальні. |
Сертифікація | Комбінат нагороджено призом «За краще торгове ім’я та надійне партнерство», а також європейською нагородою за якість «Золота зірка». |
Виробництво | У складі комбінату два великих виробництва: крутильно-ткацьке (9 цехів) та фарбувально-оздоблювальне (5 цехів). Цехи оснащені сучасним технологічним обладнанням вітчизняного та іноземного виробництва. Це – пневматичні ткацькі станки (Чехія), безчовникові ткацькі станки СТБ (Росія), красильні джигери фірми «Вальд Хенриксен» (Данія), красильна лінія фірми «Кюстерз Циттауер» (Німеччина), ротаційні печатні машини фірми «Шторк» (Голландія), плоскопечатні машини «Меккано-Тессиле» (Італія), сушильно-стабілізаційні машини «Елітекс» (Чехія) та інші. Лише за останні 10 років у технічне переозброєння вкладено 15,4 млн. дол. США. |
Збут | Комбінат співпрацює з торговими організаціями, виконує держзамовлення. Продукція експортується у США, Італію, Австрію, Німеччину, Чехію, Угорщину, Ірландію та ін., де успішно конкурує з аналогічними тканинами виробництва країн Європи. |
Стратегічні плани | Зацікавлені у закупівлі барвників, хімікатів, деякого обладнання, зокрема, лінії термозольного фарбування. Згодні на зовнішньоторговельні операції на бартерній основі. Тенденції обсягів реалізації свідчать про непогані перспективи на внутрішньому і світовому ринках. Для вирішення проблем із забезпеченням енергоресурсами будується власна котельня. |
ТАБЛИЦЯ 5.5: ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ ВО «ТК-ДОНБАС» (М. ДОНЕЦЬК)
Створення | 1972 – створений Донецький бавовняний комбінат 1994 – реорганізований у ВАТ «Донтекс» 1999 – повністю зупинений внаслідок банкрутства 2003 – викуплений компанією «Текстиль-Контакт», перейменований у ТОВ ВО «ТК-Донбас» і відновлений |
Загальна характеристика | В теперішній час є єдиним підприємством з великими вітчизняними інвестиціями в бавовняній підгалузі текстильній промисловості України. Входить до складу торгово-промислової групи «Текстиль-Контакт» (створена у 1995 р.). Планова чисельність працівників – 1400 чол. Випуск бавовняних тканин – 18,7 млн. кв. м на рік. Випуск пряжі бавовняної – 2,3 тис. т на рік. |
Продукція | Основна продукція: бавовняні тканини сурові та готові поверхневою щільністю від 100 до 400 г/кВ. м, шириною від 95 до 150 см – ситець, бязь, діагональ, саржа, тик, фланель, змішані тканин з вкладенням вовни, поліефірних волокон, льону, а також бавовняна пряжа: 20/1 та 34,5/1 – О.Е.; 40/1 и 50/1 – О.Е. и R.S. |
Сертифікація | - |
Виробництво | До складу підприємства входять прядильно-ткацьке та оздоблювальне виробництва. Використовується технологічна лінія по підготовці волокна до прядіння фірми «Трючлер» (Німеччина), фільтрувальна станція фірми «Лува» (Швейцарія), компресорна станція фірми «Атлас Копко» та стрічечні машини фірми «Ритер» (Швейцарія). Крім того, задіяне таке обладнання:
|
Збут | Ексклюзивним дистриб’ютором продукції, яку виготовляє ВО «ТК-Донбас», на території України є ПП «Текстиль-Контакт» (м. Київ). На міжнародному ринку інтереси підприємства представляє ця ж компанія, яка має партнерські відносини з підприємствами більш ніж 30 країн світу. Коло клієнтів та партнерів «Текстиль-Контакту» налічує більше 7000 вітчизняних та зарубіжних підприємств. |
Практично всі великі текстильні підприємства створені у 1960-70 рр., змінили форму власності на початку 1990-х і пережили після розпаду СРСР тривалий період кризи. Відродження галузі розпочалося теж майже синхронно – у 2002-2004 роках, але результати виявилися не для всіх однаковими.
Найбільших успіхів досягли ті підприємства, які отримали дійсно зацікавленого власника, швидко й рішуче провели реструктуризацію та модернізацію виробництва, впроваджують сучасні форми менеджменту і маркетингу та активно виходять із продукцією на зовнішні ринки, причому виключно під власною торговою маркою.
Дуже важливою умовою успіху виявилося також створення вертикально інтегрованих структур, які об’єднують постачальників сировини, виробників тканин та збутові підрозділи. Серед тих, хто сьогодні дійсно є лідером не лише за розміром, а й за рівнем діяльності – ВАТ ТО «Текстерно», ЗАТ КСК «Чексіл», ВАТ «Демітекс». Їх продукція сертифікована за міжнародними стандартами, визнана на світовому ринку, вони мають власні торговельні структури. До зазначених підприємств наближаються ТОВ ВО «ТК-Донбас», ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» та ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат».
Значно більш складна ситуація спостерігається на ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» та ЗАТ «Житомирська лляна мануфактура». Тут приватизація виявилася неефективною; щодо обох підприємств не виконуються інвестиційні зобов’язання, і фінансовий стан є вкрай складним. Зокрема, на ВАТ «ХБК» відбуваються процеси згортання виробництва та скорочення штату працівників; Фондом Держмайна України в середині 2005 р. розглядалося питання про повернення пакету акцій у державну власність. Ситуація на ЗАТ «ЖЛМ» є ненабагато кращою: тут зростають борги за заробітною платою, не здійснюється модернізація виробництва. Отже, питання про виживання цих підприємств в умовах ринку досі залишається відкритим.
В українській легкій промисловості існує близько 100 підприємств середнього розміру, які нещодавно завершили свою реструктуризацію або ще знаходяться на цій стадії. Крім того, є ще більш ніж 1000 різноманітних, головним чином приватних, підприємств, які важко піддаються контролю.
Далі подається характеристика діяльності низки помітних текстильних підприємств середнього розміру по регіонах України. Варто зазначити, що більшість бавовняних підприємств у кінці 80-х – на початку 90-х рр. проводили оновлення технологічного обладнання, що в сучасних умовах дозволяє їм конкурувати з азіатськими постачальниками текстилю. В основному середні підприємства спеціалізуються на виготовленні текстильної продукції побутового та технічного призначення з сировини відносно невисокого рівня якості. Обсяги виробництва є невеликими, продукція орієнтована переважно на задоволення місцевих потреб, хоча деякі підприємства епізодично співпрацюють із закордонними партнерами.
Найбільш розвиненою зоною української легкої промисловості є Західна та Центрально-Західна Україна, де зосереджено кілька успішно працюючих підприємств текстильної промисловості. Зокрема, ВАТ «Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика» (СМТ Стеблів Черкаської області) виготовляє бавовняні, напіввовняні та ватні ковдри, пледи, комплекти білизни, ватні ковдри, сурові бавовняні доріжки. ВАТ «Хмельницька бавовняна прядильно-ткацька фабрика» (м. Хмільник Вінницької області) спеціалізується на виготовленні ватних матраців, подушок, бавовняної пряжі та тканин для ковдр. Кам’янець-Подільська бавовняна фабрика (м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області) виготовляє сурові, рушникові тканини, готові бавовняні вироби та бавовняну пряжу. ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс»» (м. Нововолинськ Волинської області) – одна з найстаріших на заході України. Її продукція – пряжа, махрові рушники різної довжини та ширини, простирадла, тканини. ТОВ «Укрінтекс» (м. Черкаси) є сумісним українсько-німецьким підприємством.
У вовняній промисловості на заході України представлені такі підприємства, як ВАТ «Дунаєвецька суконна фабрика» (м. Дунаєвці Хмельницької області; випускає вовняні костюмні тканини, ковдри і пледи, вовняну пряжу); ВАТ «Богуславська суконна фабрика» (м. Богуслав Київської області; продукція – пледи, платки, шарфи, ковдри, тканини килимові, платочні, взуттєві), ТОВ «Березанська суконна фабрика» (м. Березань Київської області, спеціалізація – килимові тканини), ВАТ «Стрийска суконна фабрика» (м. Стрий Львівської області; виробляла напіввовняну та вовняну пряжу, вовняні тканини, ковдри та килимові вироби; щоправда, у 2006 р. розглядається справа про ліквідацію цієї юридичної особи); ЗАТ «Славутська суконна фабрика» (м. Славута Хмельницької області; вовняна пряжа та жакардові напіввовняні ковдри).
Середніми за розміром підприємствами лляної промисловості західної та центрально-західної зони є ТОВ «Лінен Фореве» (створено у 2004 р. на базі ВАТ «Рівнельон», м. Рівне; виготовляє лляні технічні та побутові тканини), а також ВАТ «Льонокомбінат «Старосамбірський»» (м. Старий Самбір, Львівська область; льоноволокно, пряжа лляна, шпагат, неткані матеріали тощо), ТОВ «Ємільчино-льон» (СМТ Ємільчине Житомирської області; первинна обробка льону, виробництво лляного волокна) тощо.
Головним центром шовкової промисловості центрально-західної частини України вважається Київ. Тут знаходиться ЗАТ «Дарна» («Дарницький шовковий комбінат») – колись найбільший у країні шовковий комбінат, що виготовляв різні види тканин з натурального шовку, включаючи крепдешин та креп-жоржет, набивні жакардові та полотняні волокна, а також ткані з хімічних волокон. Зараз виробництво тканин з натурального шовку повністю припинено, підприємство знаходиться в скрутному становищі, проте ще виготовляє незначну кількість штучних та тентових тканин.
Київську «прописку» має також ЗАТ «Київський шовковий комбінат» – підприємство, засноване у 1946 р., яке донедавна випускало тканини з натурального шовку; наразі також не працює.
Виробництвом синтетичних підкладкових тканин займається підприємство з іноземною інвестицією (ПІІ) «Альтеко» (с. Софіївська Борщагівка Київської області).
У Південній Україні розташовані ВАТ «Керченська бавовнопрядильна фабрика» (випускає пряжу бавовняну кардну однониткову), ВАТ «Симферопольська бавовняна ткацька фабрика» (м. Сімферополь; продукція – махрові рушники та простирадла), Генічеська бавовняна прядильно-ткацька фабрика (м. Генічеськ Херсонської області; є структурною одиницею Херсонського бавовняного виробничого об’єднання), Одеське виробниче бавовняне об’єднання (м. Одеса; головна виробнича одиниця – «Одеський текстильний комбінат» – виробляє декоративні бавовняні тканини, рушники, простирадла махрові) та багато інших. Ці підприємства належать до сфери впливу фінансових груп, що їх контролюють народні депутати України.
Великих підприємств вовняної промисловості на півдні України небагато, в основному присутні фірми, що займаються лише продажем вовняних виробів. Безпосередньо виробництвом займаються лише декілька фабрик, в тому числі ВАТ «Бахчисарайська вовнопрядильна фабрика» (м. Бахчисарай; в’язані вироби та напіввовняна пряжа), Одеське виробничо-торгове суконне ЗАТ «Лазурь» (м. Одеса; вовняні тканини, вовняний одяг), АТ «Татарбунарська суконна фабрика» (м. Татарбунарськ; взуттєва байка та напіввовняні тканини).
Єдиним підприємством шовкової підгалузі на півдні є Запорізька шовкомотальна фабрика, що займається обробкою шовку та виготовленням шовкових ниток та пряжі.
ТАБЛИЦЯ 5.6: ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «ДЕМІТЕКС» (М. ПОЛТАВА)
Створення | 1992 – ОП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» та міжнародна холдингова компанія «I.H.F. Co Ltd» (Великобританія) створили АТЗТ «Демітекс» 1998 – АТЗТ «Демітекс» реорганізоване у ВАТ з іноземними інвестиціями «Демітекс» 2002 – ВАТ з іноземними інвестиціями «Демітекс» перереєстроване як ВАТ «Демітекс» |
Загальна характеристика | Один з найбільш потужних в Україні виробників високоякісної пряжі з бавовни, хімічних волокон та їх суміші, гребінної та кардної, трикотажного та ткацького призначення. Чисельність працівників – 807 чол. Випуск продукції – до 10 тис. тонн за рік. Обсяг промислової продукції – 64,7 млн. грн. за рік. |
Продукція | Пряжа пневмомеханічного способу прядіння однониткова кардна від 16,5 до 100 текс, пряжа кільцевого способу прядіння однониткова кардна від 15,4 до 50 текс, однониткова гребінна від 7,5 до 20 текс, кручена, кардна від 15,4х2 до 25х2 текс, кручена, гребінна від 7,5х2 до 20х2 текс. Освоєна технологія виробництва меланжевої, віскозної, бавовно-акрилової, поліефірно-віскозної, поліефірно-бавовняної та багатокомпонентної пряжі. |
Сертифікація | Якісні показники пряжі відповідають світовим стандартам згідно Uster® Statistics і входять до кращих 25% обсягу світового випуску. |
Виробництво | Використовуються дві системи прядіння: кардна та гребінна. У гребінній системі використовується кільцевий спосіб прядіння, у кардній – кільцевий та пневмомеханічний. Встановлене обладнання фірм «ЕСС» (Великобританія), «Truetzschler», «Rieter», «Schlafhorst» (Німеччина), «Muratec» (Японія), «Zellweger Uster» (Швейцарія), західноєвропейських фірм «Hollingsworth», «Grossenhainer» та інших. |
Збут | Пряжа реалізується в Україні трикотажним і ткацьким підприємствам: АТ «Роза» (м. Київ), АТ «Мальва» (м. Чернівці), АТ «Лутрі» (м. Луганськ), АТ «Україна» (м. Житомир). Експорт здійснюється у Англію, Бельгію, Німеччину, Румунію, Польщу, Туреччина, Росію, Білорусію тощо. |
Стратегічні плани | У 2004 році інвестовано 630 тис. дол. США для створення власного ткацького виробництва з фарбуванням та обробкою. Планується також випуск махрових тканин шириною 2,6 м та бязі шириною 3,6 м. |
ТАБЛИЦЯ 5.7: ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ЖИТОМИРСЬКА ЛЛЯНА МАНУФАКТУРА» (М. ЖИТОМИР)
Створення | 1961 – створений Житомирський льонокомбінат 1969 – освоєно проектну потужність 1994 – створене ВАТ «Льнотекс» 2003 – ВАТ «Льнотекс» реорганізоване у ЗАТ «Житомирська лляна мануфактура». Виробництво відновлене за рахунок засобів приватного інвестора – ТОВ «Металон» |
Загальна характеристика | Однин з найбільших в Європі виробників лляних та напівлляних тканин. Проектна потужність складає 25 млн. пог. м тканин на рік. Чисельність працівників – 1680 чол. Випуск продукції – до 7,8 млн. пог. м за рік. Обсяг промислової продукції – 23,0 млн. грн. за рік. |
Продукція | Асортимент нараховує більше 120 артикулів тканин: костюмно-сукняних (близько 60% асортименту), постільних, столових, декоративних та технічних груп, а також готові вироби (постільна білизна, скатертини, серветки). Надаються послуги з обробки льону методом флокового друку (нанесення ворсового друку на гладко фарбовані або пофарбовані методом «батик» тканини). |
Сертифікація | - |
Виробництво | Комбінат складається з п'яти основних виробництв, розміщених у двох виробничих корпусах, - прядильного, двох ткацьких і двох оздоблювальних. Крім того, наявні транспортний і ремонтно-будівельний цехи. Протягом 2003-2004 рр. у поновлення виробництва інвестовано більше 37 млн. грн. Це дозволило створити цикл з виробництва тканин з 100% вмістом натуральних волокон. Підприємство – єдиний український виробник лляних тканин, що забезпечує такі види фінішної обробки, як пом’якшення, проти усадочна, незминальна, водовідштовхуюча обробка та інші. |
Збут | Інтереси ЗАТ «ЖЛМ» на внутрішньому і зарубіжних ринках представляє компанія «Торговий Дім «Житомирський льонокомбінат»». Значна частина продукції (80-85%) експортується. |
Стратегічні плани | Є відомості, що інвестори, спершу «Текстиль-Імпекс», а потім київське ТОВ «Металон», не виконують плани санації. Платоспроможність підприємства не відновлюється, борги до середини 2005 р. перевищили 37 млн. грн., зарплатний борг – майже 7 млн. грн. Отже, головний стратегічний план – вихід з кризового стану. |
ТАБЛИЦЯ 5.8: ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ВОЛИНСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» (М. ЛУЦЬК)
Створення | 1977 – створено Луцький шовковий комбінат «Волтекс» 1992 – створене відкрите акціонерне товариство 2002 – внаслідок реструктуризації і зміни власника створено ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» |
Загальна характеристика | Основна спеціалізація – переробка штапельних волокон поліефіру та віскози у суміші. Чисельність працівників – близько 688 чол. Обсяг промислової продукції – 41,3 млн. грн. за рік. |
Продукція | Підприємство спеціалізується на виробництві платтяно-костюмних, технічних, декоративних, гардинних тканин, вишивки, сурової та окрашеної пряжі. |
Сертифікація | Розроблена програма сертифікації підприємства по стандартах ISO 9000 (якісні параметри роботи підприємства), ISO 14000 (екологічні параметри роботи підприємства), EOQ (сертифікація персоналу). |
Виробництво | На підприємстві представлені всі три основних виробництва повного циклу: прядильне, ткацьке, оздоблювальне, а також допоміжні служби. В даний час на підприємстві без зупинки виробництва проводиться і його реструктуризація, в основу якої покладено виробництво невеликих партій тканин – до 3 млн. пог. м на рік. |
Збут | Ексклюзивним представником комбінату по реалізації продукції на ринку України (до 50% загального обсягу виробництва) виступає ТОВ «Прем’єр-Стиль». Більше половини продукції комбінату експортується у країни близького зарубіжжя – Росію, Білорусію, Молдову, Болгарію, Румунію, Прибалтику; окремі партії продукції реалізуються у країни Євросоюзу та Північної Америки. |
Стратегічні плани | Розширення асортименту технічних та костюмних лляних тканин, в тому числі збільшення вкладення натуральних волокон і модернізація виробничих ланцюжків, розширення присутності на ринку України у традиційних сегментах, вихід з новим асортиментом у більш дорогий сегмент костюмних тканин. Затверджено Стратегічний план розвитку ВШК на найближчі декілька років. Йде робота щодо поліпшення якості і дизайну тканин, прийнята програма зниження собівартості продукції. ВШК виступає ініціатором створення творчих спілок у форматі «100% українське» – вітчизняні тканини, перспективні вітчизняні дизайнери та український пошив. |
У