Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю"

Вид материала

Документы

Содержание Міжнародний центр перспективних досліджень 3. Наслідки наявних проблем 14 5. Головні цілі для поліпшення бізнес-середовища 19 Поліпшення бізнес-середовища в Україні як пріоритет державної політики 2.1Регуляторні та адміністративні бар’єри, які ускладнюють входження на ринок 2.2Ускладнений доступ до ресурсів та інфраструктури, який гальмує розвиток бізнесу 2.3Відсутність гарантій захисту прав власників 2.4Відсутність чітких і справедливих правил гри 2.5Несправедливий розподіл доходів через систему податків і загальнообов’язкових платежів 3.Наслідки наявних проблем 4.Причини виникнення проблем 4.1 Причини існування бар’єрів започаткування бізнесу Недостатній рівень співпраці бізнесу та влади. Відсутність ефективної інформаційної підтримки державою представників бізнес-середовища. Неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг. 4.2 Причини перешкоди в залученні ресурсів Обмежена пропозиція довгострокових кредитів. Недостатній рівень іпотечного кредитування. 4.3. Причини, що зумовлюють неефективний захист прав власників Недосконалість судової системи. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 376.32kb.
• План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю, 553.43kb.
• Організаційно-методичні вказівки щодо організації роботи з соціального захисту учнів, 32.88kb.
• 1. Створити громадську раду з питань агропромислового комплексу при голові обласної, 73.53kb.
• Організаційно-методичні вказівки для громадських інспекторів та соціальних педагогів, 143.43kb.
• Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010, 93.79kb.
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 398.47kb.
• Затверджено, 176.91kb.
• Ведення систематизації законодавства юридичними службами місцевих органів виконавчої, 152.21kb.
• Затверджено, 877.19kb.

Доповідь підготовлено в рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю”. Проект є результатом спільної ініціативи Міністерства економіки та з питань європейської інтеґрації України й Міжнародного центру перспективних досліджень і здійснюється в межах проекту Радники з державної політики на підтримку реформ в Україні (PAR) Канадського бюро міжнародної освіти (CBIE) за фінансової підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку (CIDA)

	Поліпшення бізнес-середовища в Україні
		Аналітична доповідь МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ПЕРСПЕКТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ вул. Пимоненка, 13а, Київ, Україна, 04050. Тел.: (044) 236 4477, 4377, факс: 236 4668, e-mail: ishevliakov@icps.kiev.ua

Зміст

Поліпшення бізнес-середовища в Україні як пріоритет державної політики

Економіка України вже впродовж кількох років зростає високими темпами. Останніми роками почалося реформування податкової системи, відбулися суттєві поліпшення в регулюванні відносин власності, фінансового сектору. Незважаючи на це, ми вважаємо, що вдосконалення бізнес-середовища повинно й надалі залишатися головним пріоритетом державної політики.

Така позиція має під собою певне підґрунтя. Незважаючи на позитивні зрушення в підприємницькому середовищі України, без нових якісних перетворень не можна очікувати на те, що Україна, її економіка, добробут громадян найближчим часом досягнуть того рівня, який ми зараз спостерігаємо в країнах Західної Європи, інших провідних країнах світу.

Швидке піднесення економіки України в 2000-2003 роках не повинно заспокоювати. Адже навіть з урахуванням поточного пожвавлення економіки рівень ВВП України на кінець 2003 року становив лише близько 54% показника ВВП 1990 року. Без усунення наявних перешкод у реалізації ділової активності, без збільшення приросту інвестицій і підвищення ефективності використання наявних виробничих потужностей Україна ще не скоро подолає розрив ВВП відносно базового 1990 року, а тим паче – досягне рівня добробуту, властивого європейським країнам.

Цю тезу можна підкріпити простими прикладами.

В Україні 2003 року відбувалося рекордне збільшення інвестицій. Їхня питома вага у ВВП України досягла 19,3%. Здавалося б, це чимале досягнення. Проте розрахунки показують, що якщо питома вага інвестицій у ВВП становитиме 20%, Україні знадобиться 45 років, аби досягти рівня показників країн ОЕСР з ВВП у розрахунку на особу. Тому нам конче потрібно підвищувати цей показник.

Крім того, без зростання інвестицій у бізнес-середовище ми не можемо очікувати на підвищення ефективності використання основних фондів. А це завдання вкрай важливе для України. За підрахунками МВФ¹, за умов, коли приросту інвестицій не відбуватиметься, наявних виробничих потужностей не вистачатиме для забезпечення подальшого зростання ВВП вже до 2006 року (за середнього темпу приросту ВВП 6%). Якщо ж врахувати, що в середньому показник економічного піднесення української економіки перевищував 6% ( 7,2% – середнє значення за період 2000–2003 рр.), стане очевидним, що зношеність основних фондів відбувається навіть швидшими темпами. Це означає, що вже 2005 року (якщо ми не забезпечимо бізнесові можливостей оновлювати виробничі потужності) утримувати наявні темпи приросту української економіки стане неможливим і Україна постане на порозі ще одного економічного спаду.

Отже, постає питання залучення коштів для підтримання та подальшого стимулювання темпів піднесення української економіки. Ми вважаємо, що пожвавлення економіки впродовж останніх років заклало підвалини для економічного прориву в Україні. Рушійною силою цього повинні стати внутрішні та зовнішні інвестиції.

Зважаючи на той факт, що внутрішні інвестиційні ресурси зараз обмежені, ми повинні забезпечити умови для залучення в економіку України зовнішніх інвестицій. Приклад сусідніх країн переконує, що завдяки цьому можна досягти суттєвого піднесення економіки та підвищення добробуту громадян.

Наприклад, за результатами 2003 року Україна залучила кумулятивно 5,5 млрд. доларів США прямих іноземних інвестицій. Сусідня з нами Польща досягла такого показника ще 1995 року. Як наслідок, річний середньодушовий валовий продукт у Польщі становить 4 240 доларів США, а в Україні – лише 720 доларів США. Хоча стартували ми на однакових умовах (2400 доларів США на особу).

Вивчення досвіду успішніших від нас сусідів дає можливість зробити висновок, що залучити необхідні кошти для подальшого піднесення можна за умови забезпечення гарантій прав інвесторів і створення сприятливих умов для іноземних і, звичайно, вітчизняних підприємців.

Саме тому нині, коли ми маємо найбільш сприятливий момент для того, щоб максимально використати поточні зовнішньокон’юнктурні умови, ми наголошуємо на необхідності активних дій з вирішення проблем бізнес-середовища.

А проблем таких чимало. Консультації з представниками бізнесу та громадськості дали нам змогу виявити більш як два десятки суттєвих перешкод для суб’єктів підприємницької діяльності. Проаналізувавши їх, ми визначили п’ять груп головних проблем бізнес-середовища в Україні:

• регуляторні та адміністративні бар’єри, які ускладнюють входження на ринок, освоєння нових видів продукції тощо;
  
• ускладнений доступ до ресурсів та інфраструктури, який гальмує розвиток бізнесу, знижує його продуктивність і конкурентоспроможність;
  
• відсутність гарантій захисту прав власників, що значно підвищує ризикованість інвестицій в економіку України;
  
• брак чітких і справедливих правил гри, що є однією з головних передумов виникнення корупції в Україні;
  
• несправедливий розподіл доходів через систему податків і загальнообов’язкових платежів, що знижує рентабельність бізнесу в Україні, а отже, зменшує його привабливість для потенційних інвесторів.
  

Існування цих проблем завдає суттєвої шкоди економіці нашої країни, призводить до виникнення багатьох негативних наслідків. Головним з них ми вважаємо корупцію.

За індексом сприйняття корупці 2003 року Україна посіла 106 місце з 133 країн². Опитування підприємців свідчать, що понад 90% з них були змушені впродовж року давати хабарі. За оцінками самих підприємців, корупція – другий, після податкового навантаження, чинник, що тисне на підприємництво, гальмує його розвиток.³ Саме існування корупції змушує представників бізнесу “відмивати” величезні суми, підживлюючи таким чином тіньову економіку. Втрати тільки від хабарів за найпесимістичнішими підрахунками становлять 1,5 млрд. доларів США щороку⁴, а це близько 13% доходів Державного бюджету, запланованих на 2004 рік. Це ті інвестиції, яких так бракує українській економіці. Це ті цифри, які відлякують потенційних інвесторів, передусім іноземних.

Зв’язок між корупцією та причинами, що її зумовлюють, двосторонній. З одного боку, недосконалість регуляторного середовища створює стимули для корупції та хабарництва, надаючи можливість оперативного подолання перешкод підприємницької діяльності. З іншого – корумпованість спричиняє подальше поглиблення неефективності і адміністративного регулювання, і ринкового саморегулювання. Отже, корупція не вирішує наявних проблем, не усуває перешкод провадження бізнесу, а лише тимчасово їх полегшує, а в довгостроковому періоді призводить до подальшого розширення тіньової сфери економіки, незадовільного рівня якості державних послуг і неможливості прогнозувати наслідки впроваджуваної державної політики.

Ми вважаємо, що, вирішуючи завдання поліпшення бізнес-середовища, ми також сприятимемо зменшенню рівня корупції в нашій державі. Для цього ми пропонуємо спрямувати зусилля уряду на досягнення таких цілей:

• вдосконалення регуляторного середовища;
  
• реформування системи податків і соціальних платежів;
  
• реформування системи державного управління;
  
• забезпечення захисту прав власності.
  

У цьому документі ми проаналізували альтернативні способи вирішення цих завдань і визначили серед них ті, які, на нашу думку, є пріоритетними. Серед таких завдань, які необхідно вирішити найближчим часом, ми визначили:

(і) Для вдосконалення регуляторного середовища:

• залучення громадськості як рівноправного учасника регуляторного процесу;
  
• захист суб’єктів господарювання від негативних наслідків, викликаних вадами актів законодавства.
  

(іі) Для реформування системи податків і соціальних платежів:

• перегляд і скорочення податкових пільг;
  
• об’єднання соціальних фондів для мінімізації “непродуктивних” витрат бізнесу.
  

(ііі) Для реформування системи державного управління:

• забезпечення інформаційної відкритості та прозорості влади.
  

(іv) Для забезпечення захисту прав власності:

• створення ефективної системи позасудового захисту прав власності.