Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю"
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 376.32kb.
- План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю, 553.43kb.
- Організаційно-методичні вказівки щодо організації роботи з соціального захисту учнів, 32.88kb.
- 1. Створити громадську раду з питань агропромислового комплексу при голові обласної, 73.53kb.
- Організаційно-методичні вказівки для громадських інспекторів та соціальних педагогів, 143.43kb.
- Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010, 93.79kb.
- Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 398.47kb.
- Затверджено, 176.91kb.
- Ведення систематизації законодавства юридичними службами місцевих органів виконавчої, 152.21kb.
- Затверджено, 877.19kb.
6.2Реформування системи податків і соціальних платежів
6.2.1Пропоновані напрями та інструменти для досягнення мети
Податки, а також загальнообов’язкові платежі (внески) до соціальних фондів45, з одного боку, створюють фінансове навантаження на бізнес, з іншого – є джерелом фінансування державних видатків. З огляду на це питання реформування податкової системи та системи загальнообов’язкового соціального страхування ми розглядатимемо комплексно в одному розділі. Надалі для спрощення тексту термін "податки та загальнообов’язкові внески до соціальних фондів” замінено на термін “обов’язкові платежі”.
Незважаючи на неабиякі зрушення в реформуванні податкової системи, реформу загальнообов’язкового державного страхування, хиби у цих сферах, на думку підприємців, залишаються однією з головних перешкод для розвитку бізнес-середовища.
Ми вважаємо, що зниження ставок обов’язкових платежів не супроводжується усуненням глибинних причин наявних проблем. Крім того, ресурс зниження ставок обов’язкових платежів є обмеженим, оскільки необхідно забезпечувати принаймні мінімальний рівень державних видатків. Тому необхідно шукати інші варіанти реформування системи податків і соціальних платежів.
Подальші якісні перетворення ми пов’язуємо з усуненням інших (відмінних від високих ставок) причин, що спричиняють проблеми бізнес-середовища. Ідеться про:
|
Ми вважаємо, що для реформування системи податків і соціальних платежів потрібен рух у трьох напрямах:
(і) Зменшення податкового тиску
Рух у цьому напрямі повинен, з одного боку, забезпечити поступове зменшення частини доходів, які підприємці змушені віддавати у вигляді податків. А з іншого – забезпечити розширення податкової бази (зокрема через зростання бізнесу) і тим самим наповнення бюджету та фінансування державних видатків у повному обсязі.
(іі) Зменшення тиску платежів до соціальних фондів
Необхідно забезпечити перерозподіл “соціального” навантаження між трьома групами (бізнес–держава–громадяни) таким чином, щоб, з одного боку, забезпечити фінансування соціальних видатків повною мірою, з іншого – створити умови для збільшення доходів бізнесу, виведення заробітної плати з тіні (що повинно збільшити базу, з якої сплачуються соціальні платежі).
(ііі) Створення прозорого та стабільного податкового законодавства, удосконалення системи адміністрування обов’язкових платежів
Зазвичай цей напрям асоціюється з розробкою та прийняттям Податкового кодексу. Проте ми вважаємо, що нині не існує достатніх підстав вважати, що Податковий кодекс у кінцевому підсумку буде сприятливішим за наявні податкові закони. На нашу думку, вирішення завдань цього напряму повинно відбуватися через реформування регуляторного процесу (див. Розділ 6.1) а також через реформування системи державного управління (див. Розділ 6.3).
6.2.2Оцінка переваг і недоліків
(і) Зменшення податкового тиску
Зменшуючи для підприємців податкове навантаження, держава повинна також дбати про наповнення бюджету на рівні, достатньому для фінансування всіх бюджетних видатків. На першому етапі зниження податкових ставок головним джерелом компенсації втрат бюджету є детінізація економіки та розширення бази оподаткування як наслідок зростання доходів суб’єктів господарювання. Проте цей “ресурс” обмежений. Подальше зниження податкових ставок потребує вжиття активних дій, спрямованих на збільшення фінансових можливостей держави.
З-поміж таких дій ми виділяємо:
- Перегляд і скорочення податкових пільг
Податковий тягар через систему пільг розподіляється в бізнес-середовищі нерівномірно. Здебільшого пільги необґрунтовані, економічно неефективні і встановлюються для реалізації інтересів впливових бізнес-груп. Такі пільги необхідно ліквідувати.
В окремих випадках податкові пільги можуть бути замінені адресним субсидуванням.
Скасування пільг дасть змогу збільшити надходження до бюджету і тим самим створити “резерв” для подальшого скорочення податкових ставок.
Ризики та обмеження: для окремих галузей ліквідація пільг може мати негативні наслідки. Спротив впливових політичних і бізнес-груп.
Переваги: відповідає принципам СОТ, принципам справедливості тощо. Забезпечує швидке зростання бюджетних надходжень.
- Реформування бюджетних відносин
Збільшити фінансування пріоритетних видатків бюджету (охорона здоров’я, соціальний захист тощо) можна не тільки завдяки збільшенню податкових надходжень до бюджету, а й ефективнішому використанню наявних бюджетних коштів, інших джерел (наприклад, коштів від приватизації). Для забезпечення цього необхідно:
- підвищити ефективність і прозорість бюджетного процесу, зробити доступним для широкого загалу розрахунки статей бюджету (особливо видаткових);
- впровадити санкції за порушення бюджетної дисципліни, неправильне використання бюджетних коштів;
- вдосконалювати систему оцінки ефективності та доцільності здійснених бюджетних витрат для їх оптимізації в майбутньому.
Крім того, реформування бюджетних відносин повинно відбуватися в напрямі децентралізації бюджетних потоків. Необхідно поступово збільшувати частку, що залишається в місцевих бюджетах. Це стимулюватиме місцеву владу розвивати бізнес-середовище в реґіонах.
Ми вважаємо, що завдяки підвищенню ефективності використання бюджетних коштів можна забезпечити повне фінансування державних видатків меншими коштами. Таким чином ми розширимо свої можливості зниження ставок основних податків.
Ризики та обмеження: неочевидний ефект. В умовах існування сильного галузевого лобі, складно впровадити.
Переваги: довгостроковий ефект.
(іі) Зменшення тиску соціальних платежів
За рахунок соціальних платежів підприємств держава фінансує свої соціальні зобов’язання перед суспільством. Іншим джерелом є бюджет. Найпростіший спосіб зменшення навантаження на підприємства – збільшити обсяг фінансування соціальних видатків з бюджету. Проте реалізація такого варіанта в умовах податкової реформи неможлива.
Тому поточне завдання уряду – сконцентрувати свої зусилля на інших (альтернативних) варіантах, з-поміж яких ми виділяємо:
- Перенесення частини навантаження з працедавців на працівників
Рівноцінне перенесення навантаження з працедавців на працівників46 не призведе до суттєвого зменшення бюджетів соціальних фондів. Не зазнають суттєвих втрат і громадяни. По-перше, частина втрат компенсується завдяки суттєвому зменшенню 2004 року ставки податку з доходів громадян. По-друге, це стимулює підприємства до виведення заробітної плати з тіні, що підвищить соціальну захищеність працівників. По-третє, збільшення доходів підприємств може стимулювати їх до підвищення рівня оплати праці.
Ризики та обмеження: незначне скорочення доходів громадян.
Переваги: підвищення рівня соціальної захищеності громадян. Збереження бюджетів соціальних фондів на рівні, не нижчому занаявний. Нескладне впровадження.
- Об’єднання соціальних фондів для мінімізації “непродуктивних” витрат
Велику частина коштів до різних соціальних фондів витрачають не на фінансування соціальних видатків держави, а на утримання цих фондів. Крім того, ускладнена система адміністрування збільшує “непродуктивні” витрати бізнесу (на звітування, облік, сплату штрафів, хабарів тощо). Ми вважаємо, що об’єднанняв один усіх соціальних фондів дасть можливість:
- по-перше, зменшити “адміністративні” витрати з бюджетів соціальних фондів і, відповідно, збільшити обсяг соціальних видатків;
- по-друге, знизити тиск соціальних платежів через зниження ставок таких платежів. Зменшення надходжень від підприємств компенсуватиметься за рахунок зменшення “адміністративних” витрат;
- по-третє, опосередковано знизити тиск соціальних платежів на бізнес через зменшення “непродуктивних” витрат бізнесу.
Ризики та обмеження: спротив адміністративного апарату. Потребує змін у законодавстві та інституційних перетворень. Ускладнення доступу до соціального захисту. Незначне зменшення надходжень від соціальних платежів.
Переваги: не матиме наслідком скорочення доходів громадян. Зменшує витрати підприємств.
- Розвиток альтернативних форм соціального та пенсійного страхування
Ідеться передусім про створення системи недержавного пенсійного страхування та поширення добровільного соціального страхування47. За наявності таких форм з держави знімається частина відповідальності за соціальний захист громадян. Держава фінансуватиме лише мінімально необхідний рівень соціальних видатків.
Такий варіант вигідний і для інших груп: суспільства та бізнесу. Для бізнесу знижується навантаження завдяки зменшенню ставок соціальних платежів. Для громадян збільшується якість соціального забезпечення, розмір соціальних виплат.
Ризики та обмеження: потребує чималого обсягу часу на впровадження. Потребує суттєвих змін у законодавстві, урегулювання багатьох питань. Недовіра громадян до недержавних фондів і фінансових інституцій.
Переваги: найпрогресивніший варіант. Довгостроковий ефект. Надає можливість суттєво знизити навантаження на бізнес.
6.2.3Пріоритети
Ми визначили пріоритети за кожним з описаних вище напрямів. До уваги взятотакож позицію громадськості, яка під час громадських консультацій висловилася за:
|
З огляду на потенційний ефект та наявні ризики та обмеження ми вважаємо, що пріоритетами з реформування системи податків і соціальних платежів повинні стати:
1. Перегляд і скорочення податкових пільг.
2. Об’єднання соціальних фондів для мінімізації “непродуктивних” витрат в Єдиний соціальний фонд.