Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю"

Вид материала

Документы

Содержание 6.3Реформа системи державного управління 6.3.2Оцінка переваг і недоліків Ризики та обмеження Ризики та обмеження Забезпечення інформаційної відкритості та прозорості влади.

Подобный материал:

• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 376.32kb.
• План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю, 553.43kb.
• Організаційно-методичні вказівки щодо організації роботи з соціального захисту учнів, 32.88kb.
• 1. Створити громадську раду з питань агропромислового комплексу при голові обласної, 73.53kb.
• Організаційно-методичні вказівки для громадських інспекторів та соціальних педагогів, 143.43kb.
• Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010, 93.79kb.
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 398.47kb.
• Затверджено, 176.91kb.
• Ведення систематизації законодавства юридичними службами місцевих органів виконавчої, 152.21kb.
• Затверджено, 877.19kb.

6.3Реформа системи державного управління

6.3.1Пропоновані напрями та інструменти для досягнення мети

З погляду розвитку бізнес-середовища, головна мета реформи системи державного управління – побудувати таку систему взаємовідносин між органами влади та бізнесу, за якої:

• “непродуктивні” витрати бізнесу⁴⁸ будуть мінімізованими;
  
• можливості органів влади займатися пошуком ренти (тобто використовувати надані повноваження для задоволення власних інтересів, а не інтересів бізнесу, суспільства) будуть мінімальними.
  

Бажаний стан системи державного управління ми визначаємо через критерії (принципи), яким вона повинна задовольняти. Зокрема система державного управління повинна відповідати принципам:

• ефективності – максимально швидко та якісно надавати державні послуги за мінімальний час і кошти. Це дасть можливості бізнесові легше і дешевше отримувати різні рішення, погодження, ліцензії тощо;
  
• доступності та прозорості – механізми роботи влади повинні бути прозорими і чітко визначеними. Це допоможе, по-перше, уникати зловживань (зокрема корупції), по-друге, зробити процес ухвалення рішень контрольованим, а самі рішення – прогнозованими;
  
• допоміжності (субсидіарності) – влада повинна виконувати тільки ті функції, які не можуть бути виконані на нижчому рівні (місцевим самоврядуванням, неурядовими організаціями, бізнесом). Послуги органів влади повинні бути максимально наближені до бізнесу;
  
• відповідальності – влада повинна відповідати за порушення законодавства та за шкоду, завдану неефективними чи неправомірними діями. Відповідальність влади та бізнесу повинна бути “симетричною” (рівнозначною).
  

Реформа системи державного управління повинна забезпечити усунення таких причин наявних у бізнес-середовищі проблем:

відсутність відповідальності влади; неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням державних послуг; недостатній рівень співпраці бізнесу–влади–громадських організацій.

Реформування системи державного управління може відбуватися із застосуванням таких інструментів:

(і) Децентралізація та оптимізація влади

Передусім завдання цього варіанта – забезпечити уникнення дублювань державних функцій (особливо у питаннях контролю та регулювань бізнесу), зменшивши таким чином державне втручання в бізнес-середовище.

Крім того, необхідно наблизити владу до бізнесу та інших “споживачів” державних послуг, зменшивши таким чином непродуктивні витрати.

У рамках цього варіанта вирішення цих завдань ми пов’язуємо з переглядом функцій органів влади, зокрема з погляду доцільності та ефективності втручання в діяльність бізнесу, їх скороченням і наступним перерозподілом і горизонтально (між центральними органами виконавчої влади), і вертикально (між різними рівнями влади).

(іі) Забезпечення інформаційної відкритості та прозорості влади

Під інформаційною відкритістю влади ми розуміємо створення можливостей для легкого доступу бізнесу до процесу ухвалення владних рішень (передусім регуляторних)⁴⁹.

Реалізація цього варіанта означає забезпечення для бізнесу реального доступу до інформації про діяльність органів влади, їхнього права щодо втручання в діяльність суб’єктів господарювання, порядок такого втручання тощо. Інформації про те, які рішення, коли і в якому порядку можуть приймати органи влади.

Крім того, інформаційна відкритість неможлива без постійного звітування влади. Влада повинна демонструвати наслідки свого втручання та ефективність своїх дій.

(ііі) Посилення відповідальності влади за дії, спрямовані на створення перешкод для бізнесу

Виправити перекоси у відносинах влада–бізнес можна також посиливши відповідальність влади за свої дії. Нині навіть за умови існування чітких, простих і прозорих процедур надання певних державних послуг, бізнес, отримуючи їх, стикається з проблемами. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що органи влади не відповідають за порушення вимог чинного законодавства. Їх бажання займатися пошуком ренти (вигоди для себе), зокрема через створення бюрократичних бар’єрів, не врівноважено відповідними “ризиками” (фінансових втрат, кримінальної відповідальності, втрати роботи тощо).

Реалізація цього варіанта передбачає чітке визначення відповідальності влади та порядку притягнення до такої відповідальності. Крім того, необхідно створити ефективні механізми контролю за діями влади. Адже за відсутності контролю встановлення найжорсткішої відповідальності не матиме ефекту.

6.3.2Оцінка переваг і недоліків

(і) Децентралізація та оптимізація влади

Для децентралізації та оптимізації влади необхідно здійснити докорінне реформування системи влади в Україні, забезпечивши, зокрема:

• перегляд функцій і перехід на побудову влади за функціональною ознакою (визначивши ефективність виконання певних функцій);
  

• визначити функції, які можуть бути передані на нижчі рівні (на рівень місцевого самоврядування, неурядовим організаціям);
  
• створивши прозорі механізми фінансування органів влади;
  
• провести інституційні перетворення у системі органів влади.
  

Ризики та обмеження: спротив державного апарату. Потребує чималих ресурсів на втілення. Потребує великих інституційних перетворень. Не є гарантією усунення бюрократичних бар’єрів.

Переваги: наближення влади до бізнесу (мінімізація “непродуктивних” витрат).

(іі) Забезпечення інформаційної відкритості та прозорості влади

Реалізація цього напряму потребує:

• впровадження регулярного моніторингу, оцінки та звітування органів влади про свою діяльність, плани. Необхідно чітко визначити, хто, коли і про що звітує, як громадськість та уряд можуть використовувати звіти органів влади;
  
• створення та закріплення в законодавстві спрощених процедур надання державних послуг, ухвалення рішень щодо бізнесу. Ми вважаємо також за доцільне зобов’язати органи влади вести роз’яснювальну роботу щодо цих процедур, забезпечивши необхідне фінансування;
  
• встановити обов’язок органів влади регулярно розповсюджувати інформацію про свої функції, права та обов’язки, про права та обов’язки громадян і представників бізнесу. Ми вважаємо також за доцільне зобов’язати органи влади вести роз’яснювальну роботу щодо процедур надання державних послуг, забезпечивши необхідне фінансування.
  
• чітко визначити вартість державних послуг, методику її розрахунку та забезпечити розповсюдження цієї інформації.
  

Ризики та обмеження: не гарантує усунення регуляторних перешкод і бюрократичних бар’єрів.

Переваги: не потребує суттєвих фінансових витрат на впровадження. Не потребує великого обсягу часу для впровадження. Ліквідує “інформаційний голод” представників бізнесу щодо питань функціонування органів влади.

(ііі) Посилення відповідальності влади за дії, спрямовані на створення перешкод для бізнесу

Посилення відповідальності влади потребує:

• чіткого визначення видів та обсягів відповідальності органів влади, їхніх посадових осіб за порушення вимог законодавства (встановлених процедур і правил), за ухвалення рішень, що завдали шкоди бізнесу;
  
• розроблення та впровадження механізмів контролю за діяльністю влади. На нашу думку, найефективнішим кроком може стати створення системи громадського контролю, який забезпечить зовнішній контроль;
  
• спрощення процедур притягнення влади до відповідальності;
  
• закріплення на законодавчому рівні механізмів відшкодування збитків, завданих діями органів влади, їхніх посадових осіб.
  

Ризики та обмеження: спротив державного апарату. Ризик великих фінансових втрат держави. Потребує суттєвих законодавчих змін.

Переваги: засоби примусу є найбільш дієвими.

6.3.3Пріоритети

Під час консультацій громадськість наголошувала на необхідності здійснити реформу влади в Україні, зокрема:

запровадити звітність (публічну) органів влади перед підприємцями, інформування владою бізнесу про свої дії; провести децентралізацію влади та передати частину повноважень бізнес-асоціаціям, органам місцевого самоврядування, залучати їх до ухвалення владних рішень; посилити контроль за владою (зокрема через створення механізмів громадського контролю) та її відповідальність (зокрема відповідальність посадових осіб); знизити бюрократичні бар’єри, зокрема через зменшення кількості контролюючих інстанцій (та переорієнтування їх з репресій на допомогу бізнесу), впроваджуючи процедури отримання державних послуг, які потребують мінімум спілкування між представниками бізнесу і представниками влади; підвищувати моральне обличчя і професійний рівень державних службовців.

З огляду на позицію громадськості всі запропоновані інструменти реформування системи державного управління можуть розглядатися як пріоритетні.

Проте ми вважаємо за доцільне визначити пріоритетом Забезпечення інформаційної відкритості та прозорості влади.

По-перше, цей інструмент не потребує великих ресурсів на впровадження. По-друге, він не викликатиме спротиву державного апарату, що є важливим для зрушення реформи з місця. По-третє, цей варіант логічно продовжує і розширює пріоритет, визначений у попередньому розділі.