Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю"

Вид материала

Документы

Содержание 4.Причини виникнення проблем 4.1 Причини існування бар’єрів започаткування бізнесу Недостатній рівень співпраці бізнесу та влади. Відсутність ефективної інформаційної підтримки державою представників бізнес-середовища. Неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг. 4.2 Причини перешкоди в залученні ресурсів Обмежена пропозиція довгострокових кредитів. Недостатній рівень іпотечного кредитування. 4.3. Причини, що зумовлюють неефективний захист прав власників Недосконалість судової системи. Неефективність позасудової системи захисту прав власників. Відсутність корпоративної культури провадження бізнесу та ефективного законодавства у цій сфері. Причини несприятливого регуляторного середовища Нормативно-правові акти розглядають як інструменти реалізації бізнес- і політичних інтересів, а не як інструменти впровадження д Відсутність аналізу ефективності впроваджуваних законодавчих змін. Відсутність відповідальності влади. Державним органам вигідно працювати в недосконалому правовому середовищі

Подобный материал:

• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 376.32kb.
• План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю, 553.43kb.
• Організаційно-методичні вказівки щодо організації роботи з соціального захисту учнів, 32.88kb.
• 1. Створити громадську раду з питань агропромислового комплексу при голові обласної, 73.53kb.
• Організаційно-методичні вказівки для громадських інспекторів та соціальних педагогів, 143.43kb.
• Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010, 93.79kb.
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 398.47kb.
• Затверджено, 176.91kb.
• Ведення систематизації законодавства юридичними службами місцевих органів виконавчої, 152.21kb.
• Затверджено, 877.19kb.

4.Причини виникнення проблем

Для запровадження заходів, що сприятимуть поліпшенню стану бізнес-середовища, необхідно чітко визначити причини перелічених вище проблем, аби виявити сфери, що потребують вдосконалення. Аналіз причин існування перешкод підприємництва здійснено за кожним з критерієм, які ми визначили як необхідні для ефективності бізнес-середовищ.

4.1 Причини існування бар’єрів започаткування бізнесу

З урахуванням результатів аналізу та громадської позиції причинами існування бар’єрів на вхід до ринку ми визначили:

• Недостатній рівень співпраці бізнесу та влади. Не налагоджено ефективних комунікацій між бізнесом, громадськістю та владою, що дали б змогу врахувати інтереси бізнесу у виробленні правил реєстрації, сприяли б прискоренню реєстраційних процедур.
  
• Відсутність ефективної інформаційної підтримки державою представників бізнес-середовища. Органи державної влади не сприяють поширенню інформації про перелік реєстраційних і післяреєстраційних процедур, необхідних у започаткуванні бізнесу дозволів, особливості оподаткування певних видів підприємницької діяльності залежно від реґіону провадження бізнесу (наприклад, якщо бізнес започатковується у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку). Представники влади не зацікавлені у наданні високоякісних державних послуг.
  
• Неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг. Багато питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг (зокрема з отриманням дозволів) належно не врегульовано. Це створює можливості для зволікання процесу видачі дозвільних документів, необґрунтованого збільшення витрат підприємців, а також для зловживань посадовцями.
  

4.2 Причини перешкоди в залученні ресурсів

Для підприємців, які вже започаткували діяльність, нагальними є питання залучення коштів і доступу до розвиненої інфраструктури. Причини, що ускладнюють залучення фінансових ресурсів:

• Обмежена пропозиція довгострокових кредитів. Внаслідок високого рівня ризику українські банки та небанківські фінансові установи не надають достатнього обсягу довгострокових кредитів, а це обмежує можливості придбання та оновлення виробничого обладнання. Короткострокові кошти надають під високі процентні ставки та заставу великого розміру, проте брак кредитної історії позичальників стримує кредиторів.
  
• Недостатній рівень іпотечного кредитування. Законодавчі ініціативи³⁸ у цій сфері потребують часу, аби стати дієвими: врегулювання іпотечних питань стримується невирішеними законодавчо аспектами у сфері іпотечних цінних паперів і недержавних пенсійних фондів.
  

Окрім фінансових та інформаційних ресурсів, підприємці потребують доступу до виробничої інфраструктури, проте цьому заважає неефективне регулювання природних монополій.

Послуги в інфраструктурних галузях надають переважно монопольні підприємства, що перебувають у власності держави. Для бізнесу важливо бути впевненим, що інфраструктурні послуги він отримає за очікуваними цінами, оскільки вони мають велику питому вагу у собівартості виробленої продукції. Однак рішення щодо ціноутворення увінфраструктурних галузях продиктовано політичними міркуваннями, впливом інтересів окремих підприємств.

Іншим аспектом, що створює перешкоди провадженню бізнесу, є нерівномірність і недостатній рівень якості розвитку інфраструктури, особливо у сільських місцевостях.

4.3. Причини, що зумовлюють неефективний захист прав власників

Залучивши ресурси, підприємець хоче мати гарантовані права власності на ці ресурси та прибуток, отриманий від їх використання. Проте наявних гарантій недостатньо. На нашу думку, причинами цього є:

• Недосконалість судової системи. Бізнесові не гарантовано захисту прав через неврегульованість судової системи. Рішення в різних судових процесах у тій самій справі неузгоджені і залежать передусім від успішності лобі та хабарництва представників різних зацікавлених сторін. Виконання рішень суду не контрольоване абозволікається.
  
• Неефективність позасудової системи захисту прав власників. Механізми позасудового захисту прав власників не набулиповсюдного поширення, оскільки нині залишаються погано врегульованими на законодавчому рівні.
  
• Відсутність корпоративної культури провадження бізнесу та ефективного законодавства у цій сфері. Не захищеними є акціонери компаній, що стримує їх від інвестування в діяльність підприємств в умовах непрозорого бізнес-середовища, де дотримання прав власності не гарантовано. Акціонерні товариства в Україні почали утворюватися лише за часів незалежності, а тому система стандартів корпоративного управління ще не повною мірою сформована, взаємовідносини між акціонерами та менеджерами компаній не врегульовано. Оскільки звичаєвої корпоративної культури ще не набуто, то особливо важливим є дотримання законодавчо встановлених правил корпоративного управління. Однак низький рівень правової культури підприємців і брак суворого контролю за їх виконанням призводить до ігнорування стандартів корпоративного управління.
  

4. Причини несприятливого регуляторного середовища

Ефективність діяльності підприємця залежать від його впевненості щодо чіткості “правил гри”, проте в українських умовах тут виникають численні перешкоди, а саме:

• Нормативно-правові акти розглядають як інструменти реалізації бізнес- і політичних інтересів, а не як інструменти впровадження державної політики. Українські промислово-фінансові групи, маючи переваги на масштабах виробництва завдяки горизонтальній і вертикальній інтеґрації, разом із впливом економічним мають вплив політичний. Завдяки ґрунтовній фінансовій підтримці рішення органів влади лобіюють. Часто політиками стають колишні підприємці, які лише офіційно полишають бізнес, але вже через органи влади провадять ті рішення, що є економічно вигідними для галузі, інтереси якої вони переслідують.
  
• Відсутність аналізу ефективності впроваджуваних законодавчих змін. Регуляторні обмеження необхідні і для суспільства, і для бізнесу, проте в українських умовах вони інколи надмірні. Перед тим як запроваджувати або змінювати правила гри в бізнесі органи державної влади не проводять детальний аналіз наслідків таких змін, досвід інших країн не адаптується саме до українських умов ведення бізнесу.
  
• Відсутність відповідальності влади. Правила вироблення державної політики приймають, проте не виконують, оскільки немає належного механізму контролю за їх дотриманням. Внаслідок цього законодавчі зміни та доповнення з’являються майже одночасно з появою основного документа закону, а у середньостроковому періоді напрацьовують не механізм виконання прийнятого закону, а заміна його новим невиконуваним. Органи державної влади не відповідають за неконтрольоване втручання в підприємницьку діяльність. Щодо органів контролю, то взагалі не створено законодавчих норм, які регулювали б, які саме контрольно-ревізійні органи, як часто та якою мірою можуть здійснювати процедури перевірки для певних видів бізнесу. Не створено механізмів, які дозволяли б підприємцеві в судовому порядку оскаржити дії контрольно-ревізійних служб.
  
• Державним органам вигідно працювати в недосконалому правовому середовищі. В умовах складного та непрозорого бізнес-середовища нелегальні платежі стають вигіднішими за офіційні. Тому неврегульованість процедурних питань, пов’язаних з наданням державних послуг та їх офіційно низька якість, стимулюють підприємців до сплати хабарів, аби прискорити подолання адміністративних бар’єрів.