План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі у розробці та реалізації управлінських рішень у Рівненській області
| Вид материала | Документы |
- 1. Створити громадську раду з питань агропромислового комплексу при голові обласної, 73.53kb.
- Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010, 93.79kb.
- Кабінет міністрів україни постанова, 326.85kb.
- План заходів щодо залучення українських підприємств до участі у виставках І ярмарках, 24.79kb.
- Про план заходів щодо реалізації в районі Концепції державної міграційної політики, 41.81kb.
- Про середньостроковий план заходів щодо реалізації Стратегії розвитку Житомирської, 399.34kb.
- План заходів на 2012-2015 роки щодо реалізації Стратегії економічного І соціального, 275.65kb.
- До Програми заходи щодо реалізації обласної програми відродження та розвитку козацьких, 425.18kb.
- План заходів з підготовки та проведення у 2010 році Дня охорони праці в Україні під, 64.72kb.
- Затвердити план районних заходів щодо реалізації заходів щодо профілактики вживання, 36.69kb.
| СХВАЛЕНО: розпорядженням голови облдержадміністрації від ____ грудня 2005 року №___ | ЗАТВЕРДЖЕНО: рішенням обласної ради від _____ грудня 2005 року № ____ |
| | |
Проект
План заходів
щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі у розробці та реалізації управлінських рішень
у Рівненській області
Рівне, 2005
План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі у розробці та реалізації управлінських рішень у Рівненській області
І. Вступ.
Однією із необхідних умов функціонування громадянського суспільства є участь громадськості у процесі розробки і реалізації управлінських рішень. Демократія є ефективною якщо громадяни мають можливість впливати на процес вироблення та реалізації політики.
За умов сучасної системи непрямої демократії потреби громадян не можуть бути відображені повною мірою у формулюванні політики, оскільки їхня участь обмежена, здебільшого, вибором своїх представників. Однак, демократію не можна звести лише до виборчих інститутів та процесів (політичних партій, виборів тощо), оскільки це спричиняє розрив між виборцями та обраними ними представниками влади. Сьогодні в Україні існує реальна потреба створити ефективні механізми спілкування та взаємодії між громадянами та їхніми представниками у міжвиборчі періоди. Така взаємодія збільшує поінформованість громадян і допомагає їм регулярно оцінювати діяльність органів влади.
У багатьох демократичних країнах протягом декількох останніх десятиліть досить ефективною виявилася низка механізмів участі громадськості в процесі розробки та прийняття рішень. Кожен з цих механізмів має свої переваги та недоліки; і різні методи використовуються для різних цілей. В Україні подібні механізми та процедури залучення громадськості лише починають запроваджуватися, будучи відсутніми в історії попередньої держави через те, що ні уряд, ні громадяни не мали чіткої ідеї впливу громадян на розробку державної політики. За радянських часів лише масові демонстрації та громадські зустрічі, які проводилися за наказом та під контролем держави, розглядалися як найбільш ефективні методи залучення громадськості. Всі ці фактори були руйнівними для розвитку громадянського суспільства в Україні.
Визначення понять.
Інформування громадян.
Влада розповсюджує інформацію про свої рішення (політичні, економічні, соціальні, тощо) за власної ініціативи або ця інформація надається владою згідно з вимогами (запитів) громадськості.
В обох випадках інформація надходить тільки в одному напрямі, від влади до громадян. Відносини мають односторонній характер.
Інформація, яку надає влада повинна бути повною, точною, об‘єктивною, надійною та відповідною.
Приклади: офіційні звіти, прес-конференції, офіційні друковані органи, веб-сайти органів влади і т.д.
Проведення консультацій з громадянами.
Влада просить громадян надсилати відгуки щодо політичного курсу, ефективності діяльності інститутів влади.
Для цього визначається, чию думку та з якого приводу в процесі розробки політичного курсу необхідно знати. Для того, щоб встановити зворотній зв’язок з суспільством, влада повинна надати громадянам інформацію завчасно (це обов’язковою та істотною умовою). Таким чином, консультації забезпечують двосторонні відносини між владою та громадянами.
Приклади: коментарі та пропозиції громадян до проектів суспільно значущих рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; коментарі та пропозиції до законопроектів, рішень уряду, місцевих розпорядчих документів, тощо; опитування громадської думки щодо основних напрямків розвитку громад та вирішення найактуальніших питань життєдіяльності громад; вивчення потреб та проблем громадян.
Залучення громадян до державного управління. Активна участь громадян.
Громадяни активно приймають участь в процесі розробки, прийняття та реалізації рішень влади.
Така участь передбачає, що самі громадяни відіграють певну роль в процесі прийняття рішень. Вони вносять свої власні пропозиції. В той же час відповідальність за формулювання курсу влади та кінцеве рішення лягає на владу.
Участь громадян забезпечує більш якісний рівень двосторонніх відносин між владою та суспільством, які базуються на принципах партнерства.
Приклади: відкриті робочі групи, експертні комісії, в роботі яких задіяні представники громадськості, щодо.
Що дає відкрита державна політика громадянам та органам влади?
Уряд (місцева влада):
- Можливість виконувати своє основне завдання – ефективне управління, побудоване на обізнаності щодо проблем і потреб громадян;
- Управління здійснюється з врахуванням пропозицій громадян до органів влади;
- Через підвищення інформованості, обізнаності та участі підвищується рівень відповідальності громадян за свій внесок в розбудову міст
- Підвищення довіри до влади з боку громадян.
Громадяни:
- Можливість забезпечення своїх основних потреб, наявність перспектив;
- Можливість внесення власних пропозицій та вимог. Реалізація громадської ініціативи;
- Забезпечення очікувань за рахунок впливу та участі в державному управлінні;
Завдяки інформуванню, консультуванню та активній участі громадян вплив, який можуть здійснювати громадяни на процес прийняття рішень, значно збільшується;
- Підвищення довіри до влади.
Спільні інтереси:
- в процесі взаємодії формується сильна, відповідальна, прозора влада;
- в процесі співпраці враховуються та вирішуються першочергові потреби громади;
- реалізується принцип сильної громади: «міста керовані людьми та заради людей»;
- через налагодження механізмів комунікацій формується довгострокова співпраця, побудована на взаємній довірі.
Враховуючи зміни, що відбуваються в політичній системі України та в системі державного управління, важливість питання розвитку управління за максимальної відкритості та максимально широкої участі громадян стає все більш актуальним та не повинно викликати сумніву щодо доцільності.
ІІ. Аналіз вимог чинного законодавства України
з питань інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до розробки та реалізації управлінських рішень .
В законодавстві України визначено чимало прав та можливостей для реалізації громадянами своїх прав щодо отримання інформації про діяльність органів влади та участі в управлінні державними справами. Також законодавство містить цілу низку обов’язків органів влади щодо інформування громадян, проведення консультацій.
На сьогоднішній день питання інформаційної відкритості органів державної влади України регулює кілька десятків вітчизняних та міжнародних законодавчих актів.
Основним документом у цій сфері є Конституції України. Зокрема, у статті 5 визначено, що „Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”, у статті 38 зазначено: „ Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами ....”, стаття 34 гарантує кожному право мати свободу думки і слова, вільно виражати свої погляди та переконання, а також вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Стаття 40 Основного Закону України визначає, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або ж особисто звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які, своєю чергою, зобов'язані розглядати ці звернення і надавати на них обґрунтовані відповіді в установлений законом строк.
До кола основних законодавчих актів, що регламентують процедури роботи з державною інформацією, належать Конституція України, Закони України "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про звернення громадян", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та ін.
До основних документів щодо відкритості роботи органів виконавчої влади відносяться укази Президента України:
- від 17 травня 2001 року N 325/2001 року "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" (із змінами та доповненнями);
- від 31 липня 2004 року N 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики";
- від 15 вересня 2005 року N 1276/2005 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».
Велике значення мають також постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" (із змінами та доповненнями);
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2004 року № 759-р "Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" ;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2005 року №356 „Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами”.
Складовою національного законодавства є також Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська конвенція з прав людини (Прийнятний резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 2200А (ХХі) від 16 грудня 1966 р., вступив у силу 23 березня 1976 р. Ратифікована Україною у вересні 1997 р.) та інші міжнародні акти, що визначають принципи доступу громадян до державної інформації.
Функції інформаційної відкритості, державну інформаційну політику, її принципи та гарантії визначено в статтях 5, 6 та 10 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII "Про інформацію".
Вони включають, зокрема, створення механізму здійснення права на інформацію та на доступ до інформації про діяльність і рішення державних органів, що загалом узгоджується з нормами Конституції та принципом верховенства права.
Форми доступу до інформації.
Узагальнений аналіз законодавчих актів України щодо оприлюднення інформації державними органами дозволяє визначити такі основні форми доступу:
а) офіційні сайти державних органів, включаючи інформацію у форматі сайту на електронних носіях - дискетах чи інших електронних повідомленнях, що їх видають державні службовці;
б) офіційні повідомлення власних інформаційних служб державних органів, включаючи прес-конференції та публічні виступи уповноважених посадових осіб;
в) офіційні засоби масової інформації (друковані та електронні ЗМІ та інші видання, наприклад бюлетені та збірники, визначені законом або регулюючим органом);
г) повідомлення безпосередньо зацікавленим особам або їх представникам (усні, письмові, надані засобами зв'язку чи за допомогою спеціальних засобів, як от криптографії чи сурдоперекладу);
д) державні архіви та власні архіви державних органів;
е) повідомлення в інших друкованих та електронних засобах масової інформації, а також у мережі Інтернет.
Доступ до інформації, що підлягає обов'язковому оприлюдненню, здійснюється через офіційні повідомлення, сайти державних органів та офіційні засоби масової інформації. Як правило, в інших формах надається інформація на запит особи або додаткова інформація (як от роз'яснення або консультації щодо правових актів чи планів діяльності державного органу), надання якої безпосередньо державними службовцями і через офіційні ЗМІ технічно та економічно неефективне.
Закону України "Про інформацію", як один з основних нормативно-правових актів, що регулює стосунки громадян та державних органів як учасників інформаційних відносин, містить та регулює всі основні правовідносини, що стосуються прав громадян на отримання інформації про діяльність органів влади, зокрема. Поряд з іншими нормативно-правовими документами, Закону України "Про інформацію" громадянам надає право на отримання інформації, а державні органи зобов’язує забезпечувати права, свободи і законні інтереси громадян на одержання інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування. Стаття 43 Закону "Про інформацію" досить широко визначає права всіх учасників інформаційних відносин на одержання інформації/
Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2001 року N 325/2001 року "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" в державі відбувався процес законодавчого та інституційного забезпечення процесу участі громадян в управлінні державними справами, доступу до інформації про діяльність органів державної влади, а також на забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів.
Зокрема, Указом передбачено забезпечення умов для вільного доступу громадян до інформації шляхом створення інформаційно-консультативних центрів при органах влади, впорядкування механізмів надання громадянам послуг, розширення можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій при консультуванні з громадськістю.
Указом Президента України від 31 липня 2004 року N 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" передбачено створення при центральних та місцевих органах влади дорадчих структур відповідальних за проведення консультацій з громадськістю, забезпечення через засоби масової інформації постійного діалогу керівників органів державної влади з громадянами. Згідно з даним Указом центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні вжити заходів щодо поглиблення партнерських відносин із громадськими організаціями, всебічного врахування суспільно значущих громадських ініціатив, здійснення інформаційно-просвітницької роботи стосовно можливостей громадськості брати участь в управлінні державними справами. Крім того, питання забезпечення участі громадян в управлінні державними справами включено до навчальних програм підготовки державних службовців.
Нещодавно, у вересні 2005 року прийнято новий Указ Президента України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Згідно з Указом Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади необхідно вжити заходів щодо забезпечення участі громадськості в підготовці, організації обговорення та оприлюднення Національних доповідей, організації та проведення на конкурсів з визначення нових форм участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, внесення пропозицій до стратегій розвитку інститутів громадянського суспільства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" передбачено створення та забезпечення діяльності громадських рад (з 2005 року колегій) при центральних та місцевих органах виконавчої влади. Вказані колегії повинні забезпечити координацію заходів, пов‘язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.
4 лютого 2005 року була затверджена Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", у якій Уряд планує зробити в сфері адміністративної реформи такі кроки:
- забезпечити прозорість діяльності всіх органів державної влади. Всі рішення, зміст яких не стосується безпеки держави, нормативно-правові акти та суспільно значущі судові рішення, а також інформація про витрачання державних коштів повинні бути доступні всім громадянам, у тому числі й через мережу Інтернет;
- започаткувати практику публічного діалогу членів уряду з громадськістю з питань реалізації державної політики у конкретних сферах.
Всі ці наміри не повинні залишитися деклараціями і надзвичайно важливо, щоб засади інформаційної відкритості стали невід'ємним чинником формування та реалізації державної політики на центральному та місцевому рівні.
ІІІ. Міжнародні практика управління за участю громадян.
Міжнародна практика має широкий діапазон концепцій та практичних прикладів зміцнення консультаційних процесів, взаємодії з громадськістю та діалогу громадян з органами державної влади. Однак вибирати єдину найкращу модель було б помилково.
Існує багато прикладів забезпечення проведення консультацій та участі громадян в управлінні державними справами як в країнах розвиненої демократії, так і в країнах, які нещодавно зазнали політичних та інституційних змін, зокрема, діяльність громадських інформаційних центрів і громадських дорадчих комітетів у Румунії та Македонії; проведення громадських бюджетних слухань у Румунії та Росії. Серед інших прикладів можна зазначити Хартію послуг в Італії; публікацію брошур, що містять інформацію про членів місцевих рад у Боснії та Герцеговині; розроблення Стратегії зростання та зменшення бідності в Албанії; використання Інтернету в Австралії, Фінляндії, Великої Британії та Словенії.
Європейський Союз встановив декілька основних принципів, які регулюють його відносини із зацікавленими сторонами, а також набір мінімальних стандартів для консультаційних процесів, здійснюваних Європейською Комісією, зокрема:
- сприяти ширшому залученню зацікавлених сторін через більшу прозорість процесу консультацій, що допоможе збільшити підзвітність Комісії;
- визначити основні принципи і стандарти консультацій, що допоможуть Комісії оптимізувати процедури консультацій і здійснювати їх чітко і систематично;
- створити послідовну і одночасно гнучку структуру консультацій, яка враховуватиме конкретні вимоги різноманітних зацікавлених сторін, а також потребу розробити відповідну стратегію консультацій для кожної пропозиції щодо державної політики;
- сприяти процесові взаємного навчання та обміну найкращим практичним досвідом всередині Комісії.
Уряд Великої Британії у 2000 році ухвалив Практичні правила проведення письмових консультацій, що складаються з шести критеріїв, обов‘язкових для застосування на всіх рівнях влади. Зокрема, передбачено, що консультаційний процес має бути широким і забезпечувати щонайменше 12 тижнів для його здійснення, пропозиції щодо рішень у сфері державної політики повинні чітко визначати: на кого ці рішення вплинуть, з ким необхідно проводити консультації, які питання порушувати і який повинен бути термін надання відповідей, тощо. Канцелярія Кабінету Міністрів Великої Британії постійно переглядає ефективність Практичних правил.
У Канаді Громадські засідання розглядаються як особливо ефективна форма громадських консультацій, що мобілізують багатьох громадян до консультацій стосовно конкретних урядових проектів. Громадські засідання є одним із потенційно потужних методів урахування голосів громадян при ухваленні рішень у сфері державної політики. Експерименти, пов‘язані з проведенням громадських засідань, показали ряд переваг цієї методики. Зокрема, результати інформаційного діалогу з громадянами доводяться до відома посадовців безпосередньо і без будь-яких скорочень; по-друге, не можна ігнорувати результати обговорень, оскільки це може спричинити серйозніші проблеми.
Оскільки електронні форми проведення консультацій стають дедалі важливішими, результати досліджень Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) „Громадяни в режимі „он-лайн” можуть викликати зацікавлення з погляду застосування цих форм, як доповнення до традиційних інструментів.
Ефективність залучення громадян до участі в державних справах залежить від визнання владними органами тих фактів, що доступ до інформації є базовою передумовою, консультації є ключовим елементом розроблення державної політики, а участь громадськості – ґрунтується на партнерських відносинах. Нові інструменти, пов‘язані із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), можуть бути корисними у кожній із цих сфер.
Багато держав-учасниць ОЕСР почали проводити експерименти з низкою ІКТ задля забезпечення ширшої участі громадян у процесах розроблення державної політики. Початковий досвід засвідчив можливості, динаміку та межі застосування таких інструментів. Разом з тим, виникає ряд питань з цього приводу. Наприклад: ”Як забезпечити дотримання прав громадян на одержання інформації в епоху Інтернету? Які аспекти нинішньої структури й організації органів державної влади, розподілу і наявних навичок необхідно змінити для того, щоб забезпечити їх відповідність новим стандартам взаємодії з громадськістю? Яким є статус електронних дискусійних форумів?” Лише декілька країн-членів ОЕСР розпочали розв‘язувати ці питання, зокрема, розробляючи кодекс поведінки державного службовця або офіційні правила надання відповідей на електронні листи громадян.
На місцевому рівні створення Центрів (бюро) інформування громадян в Македонії є корисним підходом для полегшення доступу й залучення громадян до процесу вироблення державної політики через надання громадянам ліпшої інформації та сприяння розв‘язанню їхніх проблем, пов‘язаних з наданням державних послуг. Центри інформування громадян також є пунктами приймання скарг і пропозицій.
Хоча робота кожного з Центрів інформування громадян пристосована до потреб місцевої громади і пов‘язана з її діяльністю та послугами, всі вони мають спільні цілі:
- збільшення прозорості органів місцевого самоврядування ;
- забезпечення зворотного зв‘язку в процесі розгляду потреб громадян муніципальними посадовцями;
- розв‘язання плутанини, що виникає серед громадян стосовно компетенції органів влади й того, куди слід звертатися для отримання необхідних документів та інформації;
- сприяння двостороннього зв‘язку з громадянами та зменшення тиску громадян на муніципальні органи.
Представлені міжнародні підходи щодо залучення громадян до управління державними справами можуть стати джерелом досвіду, необхідного для майбутнього процесу прийняття рішень щодо ухвалення консультаційних процедур в Україні.