Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00

Вид материала

Документы

Содержание Виробництво виробів з текстилю та інших текстильних матеріалів Західній та Центрально-Західній Україні Південній Україні Східні та Центрально-Східні регіони України Виробництво трикотажних і в’язаних тканин та виробів з них Таблиця 5.9: характеристика зат «роза» (м. київ) Таблиця 5.10: характеристика ват «софія» (м. бровари київської області) Таблиця 5.11: характеристика ват «мрія» (м. мукачеве закарпатської області) Таблиця 5.12: характеристика зат «лутри» (м. луганськ) Таблиця 5.13: характеристика тов «дім моди «rito» (м. київ) Таблиця 5.14: характеристика тов «деа груп» (м. київ) Східний та Центрально-Східний регіони Південному регіоні Таблиця 5.15: характеристика зат «україна» (м. житомир) Таблиця 5.16: характеристика тов «теркурій-2» (м. тернопіль)

Подобный материал:

• Вступ, 2450.79kb.
• Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
• Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання, 496.62kb.
• На тлі світового досвіду, 6808.62kb.
• Верховна Рада України Програма сприяння Парламенту України університету Індіани Запрошують, 73.59kb.
• И в России выполнен в рамках Программы поддержки гражданского общества «Диалог» (irex), 825.27kb.
• Конференция проводится в рамках программы партнёрства Правительства Красноярского Края, 1401.51kb.
• Общественный доклад, 1124.13kb.
• Законодавство та практика, 2584.73kb.
• Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів, 687.28kb.

Східному та Центрально-Східному регіонах України найбільшим підприємством бавовняної промисловості є вже згадане вище ТОВ ВО «ТК-Донбас» (раніше – Донецький бавовняний комбінат). В середині 90-х рр. комбінат призупинив свою діяльність внаслідок дефіциту коштів і був на грані банкрутства. За чотири роки робота комбінату була відновлена, у його виробництво інвестовані великі фінансові кошти, внаслідок чого він увійшов до трійки найбільших бавовняних підприємств України.

ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат» (м. Нікополь Дніпропетровської області) – найбільший в країні виробник швейних бавовняних ниток. Підприємства бавовняної промисловості розміщені у Макіївці (ВАТ «Макіївська бавовнопрядильна фабрика «Мактекс»»), Харкові (ОП «Харківська бавовняна прядильно-ткацька фабрика»), Волчанську (АТ «Волчанська бавовняна ткацька фабрика»), Люботині (ЗАТ «Люботинська бавовняна текстильна фабрика»), Краснограді (ОП «Красноградська бавовняна ткацька фабрика»), Конотопі (Конотопська фабрика нетканих матеріалів). Ці підприємства контролюються місцевими концернами «широкого профілю».

У вовняній промисловості Сходу України діють 17 фабрик та заводів і близько 50 дрібних підприємств. Одним з найбільших є харківське об’єднання ЗАТ «Харків-Вовна», яке має у своєму складі два виробничих підприємства, де виробляється мита вовна, стьобані вовняні ковдри, технічні тканини. Відоме також підприємство «Красная нить» (дочірнє підприємство концерну «Епос»; спеціалізація – тканини тонкосуконні, пальтові, костюмні, меблеві, килимові). Два великих підприємства працюють у м. Суми. Зокрема, це ТОВ «Каскад-Текстиль», яке з 2001 р. є співвласником ЗАТ «Сумикамволь» (продукція ЗАТ – пряжа вовняна, напіввовняна та акрилова, ватин, трикотажні вироби тощо), а також Сумське орендне виробничо-торговельне вовняне об’єднання, що виготовляє вовняну і напіввовняну пряжі, вовняні драпи, платтяні та суконні тканини. Відоме також ЗАТ «Глухівська суконна фабрика» (м. Глухів Сумської області; продукція – тканини взуттєві).

Досить великі підприємства вовняної підгалузі східноукраїнського регіону діють у Донецьку (ЗАТ «Донецька суконна фабрика», продукція – вовняні та напіввовняні тканини, взуттєві тканини, вовняна пряжа), Кривому Розі (ЗАТ «Вовнопрядильна фабрика»; спеціалізується на випуску верхніх трикотажних виробів, вовняної, напіввовняної та лляної пряжі), Луганську (ЗАТ «Лутекс»; продукція – вовняні, напіввовняні та камвольні тканини, сукно, ватин, вовняна та напіввовняна пряжа).

До лляних підприємств сходу України можна віднести, наприклад, Марчихіно-Будську лляну фабрику (СМТ Марчихіна Буда Ямпільського району Сумської області; спеціалізується на випуску лляних комплектів постільної білизни та лляних скатертин, а також шпагату).

Центром шовкової промисловості у східній частині України є м. Лисичанськ Луганської області. В 1998 році тут було відкрите АТЗТ «Текстильеластотехніка», яке працює за новітніми технологіями; продукція – тканини з штучних та синтетичних волокон переважно виробничого призначення. Шовкова фабрика знаходяться також в Запоріжжі (ЗАТ «Шовкова нить», виробництво шовку-сирця та відходів кокономотання), але виробництво шовку в поточний момент практично не здійснюється.

Аналіз показує, що основні проблеми текстильної промисловості України полягають не у матеріально-технічному стані підприємств, а в недостатньо організованій системі управління, насамперед, відсутності сучасного менеджменту і маркетингу. Значна частка підприємств не використовує сучасні інформаційні технології і навіть елементарні засоби комунікації (зокрема, не мають Web-сайтів та електронної пошти), що ізолює їх від світового ринку. Слабким місцем українських текстильників є збут продукції, і ті підприємства, які змогли швидко пристосуватися до нових умов, створивши потужні збутові структури, й досі залишаються конкурентоспроможними.

Для об’єктивного уявлення про позиції провідних вітчизняних виробників на ринку пряжі й тканин варто ще раз нагадати, що за даними проведеного вище дослідження (розділ 1) офіційний імпорт перевищував власне виробництво пряжі та ниток текстильних у 11,92 рази, тканин текстильних – у 5,89 рази. Щодо пряжі зафіксоване перевищення імпорту над виробництвом пряжі синтетичної та штучної у 72 рази; імпорт пряжі вовняної і бавовняної склав близько 90% від внутрішнього виробництва, волокон лляних та пряжі лляної – близько 30%. Щодо тканин текстильних імпорт перевищував власне виробництво по всіх підкатегоріях, крім лляних тканин, які, згідно статистики, не імпортуються взагалі. Тканин шовкових імпортували більше, ніж виробляли, у 85,6 рази; вовняних – у 3,28 рази, бавовняних – у 11,0 рази; тканин зі штучних чи синтетичних волокон – у 8,8 рази, тканин спеціальних – у 2,0 рази. Провідними країнами-імпортерами недорогих тканин були Китай, Туреччина, Росія, Індія, Пакистан тощо, дорогих – Італія, Франція, Німеччина, Японія та інші.

Якщо ж врахувати ще й неофіційний імпорт, який, за аналітичним матеріалами асоціації «Укрлегпром», лише по тканинах текстильних і лише з Китаю, у декілька разів перевищував офіційний (див. нижче у даному розділі, підрозділ «Роль тіньового сектора), то конкурентні позиції вітчизняних виробників доводиться оцінювати як дуже непривабливі.

Виробництво виробів з текстилю та інших текстильних матеріалів

В цьому сегменті за даними 2004 р. працювало найбільше виробників (виробництво виробів з текстилю – 335 за основним видом діяльності, 555 взагалі у галузі; виробництво інших текстильних матеріалів – 103 за основним видом діяльності, 173 взагалі у галузі). Частка підприємств, для яких зазначений вид діяльності є основним, в даному сегменті найменша (близько 60% для обох видів діяльності).

Ситуація у секторі в цілому характеризується тим, що, незважаючи на наявність підприємств різних розмірів, визнаних лідерів на цих ринках немає, а частка малих та середніх підприємств є найбільшою порівняно з іншими сегментами сектору. Більшість виробників, крім досліджуваної продукції, виготовляють також і іншу (наприклад, виробниками постільної, столової, туалетної, кухонної білизни, занавісок та штор тощо найчастіше є швейні фабрики, які виготовляють також текстильний одяг).

Найбільш помітними виробниками продукції сегменту по географічних регіонах України можуть вважатися такі підприємства.

У Західній та Центрально-Західній Україні знаходяться декілька виробників постільної білизни, зокрема КП швейна фірма «Віта» (м. Гайсин Вінницької області), Дім моделей спецодягу (м. Київ), АТ швейне підприємство «Любич» (с. Літки Київської області), фабрика «Нарциз» (м. Хуст Закарпатської області), Добрянська швейна фабрика «Полісся» (смт Добрянка Чернігівської області), ВАТ «Рівнельон» (м. Рівне), КП швейна фабрика «Рівнестиль» (м. Рівне), Роздольська швейна фабрика (смт Роздол Львівської області), швейна фабрика «Світанок» (смт Макарів Київської області), Чернігівська ВТФ «Северянка» (м. Чернігів), КП швейна фабрика «Сквіратекс» (м. Сквіра Київської області), швейна фабрика «Хмельницьклегпром» (м. Хмельницький), АТЗТ «Швея» (м. Краматорськ Донецької області), ВТ фірма «Елія» (м. Дніпропетровськ) та інші. Коломийська гардинна фабрика (м. Коломия Івано-Франківської області) виготовляє як постільну білизну, так і гардинні вироби. Виробниками ковдр та пледів є вже згадані при аналізі попереднього сегменту ЗАТ «Чексіл» (м. Чернігів), ВАТ Дунаєвецька суконна фабрика (м. Дунаєвці Хмельницької області) та ЗАТ Славутська суконна фабрика (м. Славута Хмельницької області).

В Західному регіоні розвинене також і виробництво матеріалів текстильних інших. Зокрема, мотузки та канати пропонують ВАТ «Льонокомбінат «Старосамбірський»» (м. Старий Самбір, Львівська область) та АТ «Льонок» (м. Коростень Житомирської області). Виробництвом нетканих матеріалів займається іноземне підприємство (ІП) «Альтеко» (с. Софіївська Борщагівка Київської області). ЗАТ «Фабрика технічних тканин «Технофільтр»» (м. Київ) виготовляє технічні та фільтрувальні тканини, а також побутові та технічні сітки. Варто назвати й ЗАТ «Житомирська фабрика нетканих матеріалів» (м. Житомир), Бориславську фабрику нетканих матеріалів (м. Борислав Львівської області), Могилев-Подольську фабрику нетканих матеріалів (м. Могилев-Подольск Вінницької області) та ВАТ «Рівнельон», яке також виробляє неткані матеріали.

До матеріалів текстильних інших віднесена й така номенклатурна позиція, як тканини вузькі (стрічки та тасьма). Виготовленням цієї продукції займаються здебільшого вузькоспеціалізовані підприємства – стрічкоткацькі фабрики. У Західному та Центрально-Західному регіонах, зокрема, знаходяться ЗАТ «Київська стрічкоткацька фабрика» (м. Київ), АТЗТ ВТФ «Гоголівська стрічкоткацька фабрика» (м. Гоголів Київської області), Народицька стрічкоткацька фабрика (м. Народичи Житомирської області), Новояричівська плетельна фабрика (м. Новояричи Львівської області) тощо. Вату та ватин виготовляють ЗАТ «Піонтекс» (м. Київ), ЗАТ КСК «Чексіл» (м. Чернігів), ЗАТ «Житомирська фабрика нетканих матеріалів», Могилев-Подольська фабрика нетканих матеріалів (м. Могилев-Подольск Вінницької області), Кременецька фабрика «Ватин» (м. Кременець Тернопільської області) та підприємство «Ватфарм» (м. Черкаси); останній виробник спеціалізується виключно на медичній ваті.

У Південній Україні постільну білизну виробляють Одеська швейна фабрика (м. Одеса), ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика» (м. Євпаторія, АР Крим) та інші. На виробництві махрових рушників спеціалізується Симферопольська бавовняна ткацька фабрика (м. Сімферополь). Щодо матеріалів текстильних інших, то неткані матеріали виготовляє ТОВ «Іскож» (м. Одеса). Взагалі ж у Південному регіоні розташовано найменше виробників виробів з текстилю та матеріалів текстильних інших.

Східні та Центрально-Східні регіони України є місцем знаходження таких виробників постільної білизни, як Валковська швейна фабрика (м. Валки Харківської області), ВАТ «Швейна фабрика «Веселка» (м Красноармійськ Донецької області), швейна фабрика «Горлівчанка» (м. Горлівка Донецької області), Лозовське швейне ВТП (м. Лозова Харківської області), ВКФ «Мрія» (м. Єнакієве Донецької області), КП Ольшанське швейне ВТП (с. Ольшани Харківської області), Павлоградська швейна фабрика (м. Павлоград Дніпропетровської області), ПП «Синій льон» (м. Дніпропетровськ), Макіївське ВТП АТЗТ «Спецодяг» (м. Макіївка Донецької області), КП Кролевецька фабрика художнього ткацтва (м. Кролевець Сумської області) та інших. Гардинно-тюлеві вироби, занавіски та штори виготовляє ТОВ Роменська гардинно-тюлева фабрика (м. Ромни Сумської області).

Серед виробників матеріалів текстильних інших на Сході України варто згадати килимовий комбінат ВАТ «Епос-холдинг» (м. Харків). Мотузки та канати в цьому регіоні пропонують АТ «Харківська канатна фабрика» (м. Харків), підприємство «Харківнить», а також Марчихіно-Будська фабрика з переробки сільськогосподарської сировини (смт Марчихіна Буда Сумської області). На АТЗТ «Текстильеластотехніка» (м. Лисичанськ) виробляють технічні тканини для конвеєрних стрічок та фільтрувальні тканини для цукрової промисловості. ТОВ «Харків Техноткань» – відомий виробник тканин технічних, фільтрувальних та спеціального призначення.

У Дніпропетровську знаходиться КП «Фабрика нетканих матеріалів», яка, крім власне нетканих матеріалів, виготовляє також вату швейну. Стрічки та тасьму виготовляють Харківська стрічкоткацька фабрика та стрічкоткацька фабрика у м. Марганець Дніпропетровської області.

За даними аналізу, виконаного у розділі 1, імпорт, зокрема, матеріалів текстильних інших у 2004 р. перевищував їх внутрішнє виробництво у 3,13 рази. Для килимів та килимових виробів імпорт був більшим за виробництво у 1,4 рази, для мотузок, канатів, шпагату та сіткових полотен – у 1,5 рази, для матеріалів нетканих – у 3,7 рази, для вузьких тканин, тюлі та мережива, вишивок – у 29,3 рази, для повсті та фетру – у 6,2 рази, для виробів текстильних інших (насамперед вати та тканин кордних, просочених та покритих) – у 3,1 рази. В свою чергу, обсяг неофіційного імпорту значно перевищував обсяг офіційного (див. нижче у даному розділі, «Роль тіньового сектору»). Отже, діяльність виробників і цього сегменту текстильних виробів здійснюється під потужним зовнішнім конкурентним тиском, і на сьогоднішній день конкурентних переваг практично немає.

Виробництво трикотажних і в’язаних тканин та виробів з них

Сегмент трикотажних та в’язаних тканин та виробів з них в теперішній час є одним з найбільш «населених» в текстильному секторі; тут працює більше 200 підприємств, для яких цей вид діяльності є основним, а в цілому – близько 250 підприємств. Гравці ринку суттєво розрізняються за розмірами, походженням та стратегіями, проте все ж можливо виділити певні стратегічні групи.

Найбільш значну за обсягами виробництва групу українських виробників трикотажу представляють підприємства, що виготовляють продукцію переважно за давальницькими схемами. Це насамперед великі і колись добре знані на внутрішньому ринку підприємства: КП «Трикотажна фабрика «Киянка»» (м. Київ; продукція – вироби трикотажні чоловічі, жіночі, дитячі, спортивні), АТЗТ «Київська трикотажна фірма «Роза»» (м. Київ; сфера діяльності – виробництво трикотажних виробів: хутра штучного, трикотажних полотен), ВАТ «Софія» (м. Бровари Київської області; продукція – верхні трикотажні вироби), ЗАТ «Любава» (м. Черкаси; продукція – верхні трикотажні вироби для дорослих та дітей), ВАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія»» (м. Мукачево Закарпатської області; продукція – трикотажна білизна, одяг дитячий, футболки, джемпери, піжами, пуловери, брюки, плаття) та багато інших виробників. Частина з них ввозить в Україну пряжу, вивозить – готову продукцію, інші ввозять готове трикотажне полотно і шиють з нього одяг на експорт. Виробництво носить масовий характер. Пряжа використовується недорога, оскільки вироби позиціонуються у Європі переважно для людей з невеликим достатком; асортимент не надто різноманітний, проте якість виготовлення виробів висока. Внутрішній ринок отримує дуже невелику частку продукції цих фабрик, причому або із залишків давальницької сировини, або із імпортної сировини, яку підприємства закуповують самостійно. Пряжа вітчизняних виробників майже не використовується: у провідних фірм вона надто дорога, у інших – недостатньо якісна.

Багато українських споживачів сьогодні зовсім не знають товарні марки підприємств цієї стратегічної групи. Ця продукція в Україні не «розкручена», тому що працювати на вільний ринок набагато складніше і дорожче, ніж за замовленням. На загальному тлі дещо виділяються вироби Броварського ВАТ «Софія», вони відрізняються використанням пряжі більш високого ґатунку й витонченим видом виробів. Але асортиментний ряд для внутрішнього ринку дуже обмежений, система збуту не відпрацьована, реклама торгової марки не здійснюється.

До розглядуваної стратегічної групи нещодавно долучилася Білоцерківська швейна фабрика, яка має спільне виробництво з французькими партнерами. Основною спеціалізацією є виготовлення трикотажних виробів на базі підприємства для реалізації на зовнішній ринок. Одним з замовників є французький засновник. Подібні процеси активно розгортаються по всій Україні; фабрики відроджуються шляхом акціонування з придбанням контрольного пакету акцій вітчизняними підприємцями або за рахунок інвестицій іноземних партнерів.

Більш докладна характеристика типових представників даної групи – АТЗТ «Роза», ВАТ «Софія» та ВАТ «Мрія» – подається у табл. 5.9-5.11.


ТАБЛИЦЯ 5.9: ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «РОЗА» (М. КИЇВ)

Створення	1922 р. – створена трикотажна фабрика 2001 р. – відбулася державна реєстрація ЗАТ «Роза»
Загальна характеристика	Найкрупніший виробник трикотажних полотен в Україні. Виробляє також штучне хутро, здійснює пошиття швейних та трикотажних виробів. У виробництві зайняті близько 640 чол. Виробництво трикотажних полотен – до 26 т, штучного хутра – до 15,5 млн. кв. м, швейних виробів – до 24 млн. шт. на рік.
Продукція	Пропонуються більш ніж 250 зразків трикотажних полотен: джерсі (кулірна гладь); плюш (махрове полотно); фліс (футероване, начосне полотно); рибана (ластикове переплетення); піке (пресове полотно); штучне хутро на трикотажній основі, в т.ч. жакардове хутро та хутро із спеціальними видами оброблення, а також трикотажний одяг чоловічий, жіночий та дитячий.
Сертифікація	Всі трикотажні полотна та штучне хутро мають сертифікати відповідності та гігієнічні сертифікати.
Виробництво	Виробництво трикотажу включає: основов’язальне виробництво (обладнання фірми «Textima» (Німеччина)); круглов’язальне виробництво («Jumberca» (Іспанія), «Orizio» (Італія); «Textima» (Німеччина)); фарбувально-оздоблювальне виробництво (сушильне обладнання «Santex» (Швейцарія), «Textima» (Німеччина), «Elitex» (Чехія); ежекторні машини фірми «Thies» (Швейцарія), друкарські машини «Циммер» (Австрія)). Використовуються барвники і допоміжні речовини фірм «Ciba», «BASF», «Clariant» тощо. У виробництві штучного хутра використовується обладнання: оброблювальне – фірм «Artos» и «Henz-Hergert» (Німеччина), в’язальне – «Wildman Jakkard» (США), підготовче – «Temafa», «Krupp Schpinbau» (Німеччина). На 10 швейних потоках встановлене обладнання фірм «PFAFF», «Union Special» (Німеччина), «Rimoldi» (Італія).
Збут	Партнерами ЗАТ «Роза» є відомі фірми «S.A. Artex» (Франція), «ORDIPOL Sp.Z.o.o.» (Польща), «H Weidemann Fashion AG & Co.KGaA» (Німеччина), «EURODIS SPRL» (Бельгія), «KARSTADT Quelle» та «Mode&PREIS». В числі партнерів – великі торгові мережі України та Києва. Є два фірмових магазини у Києві.
Стратегічні плани	На фабриці здійснюється технічне переоснащення: встановлюється обладнання, що дозволяє виробляти нові сучасні види продукції, зокрема, полотна, що мають високий ступінь розтягнення, з вкладенням Lycra тощо.

ТАБЛИЦЯ 5.10: ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «СОФІЯ» (М. БРОВАРИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Створення	1962 р. – створена трикотажна фабрика 1993 р. – відбулася державна реєстрація ВАТ «Софія»
Загальна характеристика	Один з найбільших в Україні виробників верхніх трикотажних виробів. На фабриці працює близько 700 чоловік у трьох виробничих цехах. В даний час виробничі потужності підприємства складають близько 1,5 млн. одиниць трикотажних виробів на рік.
Продукція	Асортимент продукції, що випускається, складається з різноманітних верхніх трикотажних виробів для жінок, чоловіків, дітей (джемпери, жакети, спідниці, жилети, топи, штани, пальто, плаття, пончо, шапки, шарфи, у тому числі клубні. Виконуються також роботи з пошиття швейних виробів.
Сертифікація	Система менеджменту якості базується на посібнику з якості та технологічних режимах, що регламентують виробничі процеси. Головним елементом системи управління якістю є постійний контроль якості на всіх етапах виробничого процесу (вхідний контроль сировини й матеріалів, вихідний контроль на лініях виробництва і контроль готової продукції). Сировинна лабораторія підприємства оснащена відповідним устаткуванням.
Виробництво	В'язальне устаткування нараховує 55 плосков’язальних машин «Stoll» (Німеччина), 5 плосков’язальних машин «Universal» (Німеччина), 15 круглов’язальних машин «Jumberka» (Іспанія) і дозволяє задовольняти вимоги ринку верхніх трикотажних виробів у класах від 3-го до 12-го. Швейне устаткування таких компаній, як «Juki», «Pfaff», «Brother», «Textima», «Duerkopp», «Rimoldi», встановлене на 6 швейних потоках, дає можливість застосовувати сучасні технології пошиття виробів.
Збут	Здійснюється співробітництво з такими відомими фірмами як «Canda» (C&A Group, Німеччина), «UK International» (Франція), «Jammers & Leufgen» (Німеччина) «Falke» (Німеччина), «ZARA» (Іспанія), «LE-GO» (Німеччина). Більш 80% продукції експортується в країни ЄС. Компанія розробляє свої власні колекції, що продаються у фірмових магазинах компанії та у великих магазинах України під власними марками: Brex, Sofiline, Bravadi.
Стратегічні плани	На замовлення компанії Jones Apparel Group (США) була проведена перевірка незалежною аудиторською компанією Interteck Testing Services (ITS) відповідності діяльності підприємства стандартам компанії Jones Apparel Group. Це сприятиме розвитку зовнішніх зв’язків.

ТАБЛИЦЯ 5.11: ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «МРІЯ» (М. МУКАЧЕВЕ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Створення	1972 р. – підприємство прийняте в експлуатацію 1994 р. – здійснено викуп майна державного орендного підприємства і створене ВАТ «Софія»
Загальна характеристика	На даний час ВАТ «МТФ «Мрія»» є одним з найбільших виробників трикотажних виробів в Україні та найбільшим підприємством у галузі легкої промисловості в Закарпатській області. Річний обсяг реалізації продукції понад 4,5 млн. грн.
Продукція	Основними видами продукції є білизняний та верхній трикотаж, а саме: трикотажна білизна; одяг для дітей; футболки; джемпери; піжами; пуловери; брюки; сукні.
Сертифікація	Центральна виробнича лабораторія (ЦВЛ) забезпечена вимірювальною технікою і випробувальним обладнанням, необхідним для проведення тестів. ЦВЛ є акредитованою у системі УкрСЕПРО і може брати участь у проведенні: сертифікаційних випробувань; арбітражних аналізів; робіт з перевірки діяльності інших акредитованих лабораторій.
Виробництво	5-6 років тому фабрика працювала по повній схемі: перемотування, в’язання, фарбування, закрій полотна, пошив та пакування трикотажних виробів. На даний час в’язання та фарбування полотна здійснюються у невеликих обсягах. Виробництво оснащене круглов’язальними машинами MLBF (Mayer), Monarch, Metin-Nov, LegMach, Interlok, Multisingl, Jepex, Multiripp, фарбувальними машинами Soft Stream (Німеччина) та Soft Flow (Італія), барками Б-2 та МКП-1, сушильно-стабілізаційними машинами «Elitex» (Чехія), каландрами «Ferrari» (Італія), машинами СБП-150ТК, лінією «Santex». Для оздоблення полотен малюнками встановлена ротаційна машина «Stork» (Голландія) із стабілізаційною лінією «Ariali» (Італія). Машина «МНМ» Multipla (Італія, Німеччина) призначена для друку малюнків від 1 до 5 кольорів.
Збут	Фабрика має досвід співпраці з іноземними компаніями, такими як DONAU (Австрія), ROYALTY (Угорщина), GERLAH (Словаччина) тощо. Компанія «Thygesen Тextile Production A/S» (Данія) є найбільшим замовником виробів з давальницької сировини. Реалізація продукції на внутрішньому ринку здійснюється через власний магазин "Мрія" в центрі міста та орендовану секцію в ЦУМі.
Стратегічні плани	У близькому майбутньому керівництво фабрики планує поновити повний робочий цикл, зокрема такі операції, як в'язання, фарбування та оздоблення, що призведе до збільшення конкурентоспроможності підприємства.

Другу стратегічну групу утворюють трикотажні підприємства, продукція яких спрямована переважно на внутрішній ринок. Це, наприклад, компанія «Робіка» (м. Київ; трикотажні вироби), ЗАТ Луганська фірма «Лутрі» (м. Луганськ; повний цикл виробництва трикотажних виробів: в’язання; фарбування та оздоблювання полотна; розкрій та пошив готових виробів); ВАТ «Виробничо-торговельне підприємство «Надія»» (м. Чернігів; виробництво трикотажних виробів з напіввовняної пряжі); ТОВ Дім моди «RITO» (м. Київ; продукція – трикотажні вироби); ТОВ «Деа Груп» (м. Київ; продукція – трикотажний одяг для дітей та жінок) та інші.

Ці підприємства менші за розміром та за масштабами виробництва. Вироби можна придбати на ринку, у трикотажних відділах універмагів, в маленьких магазинчиках-павільйонах типу «Жіночий трикотаж» або у відділах магазинів пряжі, взуття, шкіргалантереї. Є фірмові магазини при фабриках.

Привертає до себе увагу, наприклад, нове київське підприємство – ТОВ «Деа Груп». Це виробник жіночого, чоловічого і дитячого трикотажного одягу та шитих виробів. Елементи пропонованих колекцій добре поєднуються між собою.

Наявність моделей, виконаних у різних кольорових гамах, готових комплектів одягу з напіввовняної пряжі, хороша якість і смак, виразні рекламні матеріали в місцях продажу – все виглядає привабливо і зумовлює споживчий попит.

Трикотажне підприємство «Марія Collection» займає особливу ринкову нішу – виготовлення дизайнерського одягу з лляної та бавовняної пряжі.

Докладна характеристика типових підприємств другої групи – ЗАТ «Лутрі», ТОВ ДМ «RITO», ТОВ «Деа груп» подана в табл. 5.12-5.14.


ТАБЛИЦЯ 5.12: ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ЛУТРИ» (М. ЛУГАНСЬК)

Створення	1970 р. – створена трикотажна фабрика 1993 р. – відбулася державна реєстрація ЗАТ «Лутри»
Загальна характеристика	Є широко відомим виробником трикотажних виробів в Україні. Чисельність працівників – 188 чол. Середня потужність виробництва трикотажних виробів – 5 млн. шт. на рік, швейних виробів з текстилю – 1 млн. шт. на рік. Річний обсяг реалізації продукції – понад 5 млн. грн.
Продукція	Асортимент, що випускається: білизняний трикотаж, вироби для спорту та відпочинку, шорти, тартленніки, спортивні костюми, вироби з легкого трикотажу для жінок. Сировина – бавовняна пряжа, штучні та синтетичні нитки; сумішева пряжа з натуральних та синтетичних волокон.
Сертифікація	У 1994 р. в Парижі фірмі «Лутри» був вручений європейський приз якості, в 1996 р. в Іспанії – нагорода «Краща торгова марка», в 1998 р. – нагорода «Арка якості», в 1998 р. в Брюсселі – нагорода «ЄвроМаркет 1998».
Виробництво	Фабрика має повний цикл виробництва трикотажних виробів: в’язання, фарбування й обробка полотна, розкрій та пошив готових виробів. На підприємстві встановлене обладнання для в’язання полотен фірм «Monarch», «Relanit», «Mayer Cie», METIN (Чехія), фарбувально-оброблювальне обладнання фірм «Briieckner» (Німеччина), «Santex» (Швейцарія), «Ferrari» (Італія), обладнання для неперервного друку «Stork» (Нідерланди), для штучного друку – МММ (Австрія), вишивальні машини KSM фірми «Pfaff», ZSK (Німеччина), швейні машини фірм «Pfaff», «Juki», «Yamatо», «Rimoldi», «Union Special», «Brothers». Використовуються барвники та допоміжні речовини таких фірм, як Ciba, BASF, Dr.Th. Boeme.
Збут	Фірма має 10-річний досвід роботи щодо експорту полотна та готових виробів у США та країни Європи. Протягом багатьох років «Лутри» виконує замовлення для таких компаній, як Harve Benard Ltd., Body Drama, Casablanka, Network (США); Upstairs, C&A, Whorl (Німеччина); Vantex-Adidas, Cofradec, VTN (Франція). Виконуються замовлення вітчизняних партнерів, вироби реалізуються у роздрібну торгівлю.
Стратегічні плани	Невідомі

ТАБЛИЦЯ 5.13: ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «ДІМ МОДИ «RITO» (М. КИЇВ)

Створення	1991 р. – створене мале підприємство 1997 р. – компанія перереєстрована у ТОВ 2001 р. – зареєстрована торгова марка «RITO»
Загальна характеристика	Одна з провідних українських фірм, що виробляє трикотажний одяг класу «Люкс»; підприємство зі 100%-ним приватним капіталом. Чисельність працівників – 100 чол. Обсяги випуску продукції щомісячно складають близько 2000 од.. обсяги реалізації – понад 200 тис. грн. на рік.
Продукція	Відмінною ознакою Дому Моди «RITO» є широка кольорова гама та величезний асортимент моделей. Одяг є популярним завдяки невеликим серіям виготовлення та можливості замовлень за каталогом. Крім двох сезонних колекцій (в середньому близько 70 комплектів кожна) кожного тижня випускається 10-15 експериментальних зразків нового дизайну. Колекції розробляє група високопрофесійних стилістів, лауреатів всеукраїнських конкурсів, учасників великих міжнародних виставок prêt-a-porte в Парижі, Мілані, Лондоні, Москві. Проводяться сезонні покази.
Сертифікація	-
Виробництво	Фабрика «RITO» має власні виробничі площі у передмісті м. Києва. Виробнича база нараховує декілька сучасних в’язальних машин з комп’ютерним управлінням Stoll (плосков’язальні 12 кл., 5 кл., 10 кл., 8 кл., 3 кл.) і технологічне обладнання для розкрійних, швейних та термічних операцій виробництва Німеччини, зокрема фірми «Textima». При підборі сировини (виробництва Італії, Німеччини), поряд з вимогами моди, враховуються якість і практичність.
Збут	Співвідношення каналів реалізації продукції: власна торгова мережа – 60%, передача на реалізацію в роздрібну мережу – 30%, дрібнооптова реалізація в роздрібну мережу – 10%. Фірмовий магазин Дому Моди «RITO» знаходиться на Подолі (вул. Ігоревська, 5). Філіали, що працюють за договорами франчайзингу, відкриті у м. Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Севастополі, Івано-Франківську (разом 10 магазинів). Функціонують також секції в універмагах.
Стратегічні плани	Розроблена і виконується стратегія довгострокового розвитку, що охоплює фінансовий, маркетинговий, виробничий і організаційний аспекти діяльності.

ТАБЛИЦЯ 5.14: ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «ДЕА ГРУП» (М. КИЇВ)

Створення	2002 р. – створене ТОВ «Деа Груп»
Загальна характеристика	Діяльність підприємства спрямована на розробку, виробництво і реалізацію в Україні та за її межами своєї продукції – красивого, модного і практичного одягу для дітей і жінок (в т.ч. і для вагітних). Чисельність працівників – 38 чол. За сезон фірма виготовляє близько 500 нових моделей одягу. Обсяг виробництва становить близько 150 тис. виробів за 6 місяців.
Продукція	Одяг для дітей та жінок виготовляється винятково з натуральної сировини, що відповідає світовим вимогам якості. Тканини і пряжа містять волокна рослинного і тваринного походження; нитки мають підвищену міцність. Фурнітура виготовляється з натуральної та екологічно чистої сировини.
Сертифікація	Нитки, з яких виготовляються трикотажні вироби, сертифіковані.
Виробництво	ТОВ «Деа Груп» - сучасне підприємство з потужними технічною, технологічною базою та високою культурою виробництва. Постачальниками сировини є відомі в усьому світі виробники трикотажних тканин – польська фірма «Teofilof», чеські «Sintex» та «Perla», українська трикотажна фабрика «Роза», Кременчуцька трикотажна фабрика; виробники ниток: компанія «Коутс» (Польща, Угорщина, Англія); фурнітури: «Бонетті», «Мар-Пол», КПКП «Блискавка» (Баришівка); підкладкових тканин «Dolwis», Луцький шовковий комбінат, «Рівнельон», Чернігівхімволокно, Київ хімволокно, Малинська паперова фабрика «Дана». Серед партнерів фірми – «Моден стійл», постачальник пряжі «Чайковський текстиль – Україна», тканин – «Чексіл».
Збут	ТОВ «Деа Груп» співпрацює з торговельними організаціями, що активно просувають якісні європейські бренди в Україні – це «Heilemann», «Miroglio», «Schaefer», «Даніс», «Глобо Стійл», «Текстиль-Контакт», «ТК Фурнітура», «Аванті», «Nota Bene», «Сі Мун», фабрика «Євросувенір».

Аналіз стратегічних груп виробників трикотажних полотен та виробів з них ще раз доводить, що доки великі підприємства, які залежать від кон’юнктури світового ринку, постачають одяг до Європи, невеликі підприємства випускають малими серіями більш оригінальну продукцію і потрохи опановують внутрішній ринок.

Розгляд територіального розподілу виробників сегменту трикотажних полотен та виробів з них переконливо свідчить, що трикотажна промисловість сконцентрована переважно у Західному та Центрально-Західному регіонах України. Тут знаходиться 18 з 28 найбільш помітних операторів ринку. Це такі виробники, як КП «Трикотажна фабрика «Киянка»» (м. Київ; продукція – вироби трикотажні чоловічі, жіночі, дитячі, спортивні), АТЗТ «Київська трикотажна фірма «Роза»» (м. Київ; сфера діяльності – виробництво трикотажних виробів: хутра штучного, трикотажних полотен; надання послуг щодо пошиття виробів з давальницької сировини), компанія «Робіка» (м. Київ; трикотажні вироби); ВАТ «Софія» (м. Бровари Київської області; продукція – верхні трикотажні вироби), ВАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія»» (м. Мукачево Закарпатської області; продукція – трикотажна білизна, одяг дитячий, футболки, джемпери, піжами, пуловери, брюки, плаття), ЗАТ «Власта» (м. Львів; продукція – верхній трикотаж, нижня білизна), ВАТ «Трикотажна фабрика «Львов’янка»» (м. Львів, вироби трикотажні), ЗАТ «Любава» (м. Черкаси; продукція – верхні трикотажні вироби для дорослих та дітей: джемпери та жакети, плаття та спідниці, пальто, сарафани, костюми спортивні тощо); ТОВ «Силена» (м. Ужгород Закарпатської області; продукція – верхній трикотаж, трикотажні шапочки, рукавички, пряжа), трикотажна фірма «Арніка» (м. Чернівці; верхній трикотаж, виконання замовлень з давальницької сировини), ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена» (м. Славутич Київської області; продукція – трикотажні вироби), ВАТ «Білоцерківське виробничо-торгове трикотажне підприємство» (м. Біла Церква Київської області; продукція – трикотаж чоловічій, жіночій, дитячій), ВАТ «Виробничо-торговельне підприємство «Надія»» (м. Чернігів; виробництво трикотажних виробів з напіввовняної пряжі), ЗАТ «Трикотажна фірма «Луч»» (м. Львів, продукція – трикотажне полотно, трикотажні вироби), ЗАТ «Хмельницька трикотажна фабрика» (м. Хмельницький; продукція – верхні трикотажні вироби, білизняний трикотаж), трикотажна фабрика (м. Івано-Франківськ; продукція – верхній трикотаж), підприємство Марія Collection (м. Київ) та інші.

На другому місці за кількістю трикотажних підприємств Східний та Центрально-Східний регіони. Тут розташовані ЗАТ Луганська фірма «Лутрі» (м. Луганськ; повний цикл виробництва трикотажних виробів: в’язання; фарбування та оздоблювання полотна; розкрій та пошив готових виробів), ТОВ «Спорттрикотаж» (м. Харків; продукція – вироби спортивні трикотажні), ВАТ «Кременчуцька трикотажна фабрика» (м. Кременчук Полтавської області; продукція – трикотажні полотна, верхні трикотажні вироби), КП «Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» (м. Дніпропетровськ; продукція – технічний та білизняний трикотаж, трикотажні вироби, білизна, ковдри, напіввовняний ватин), виробничо-комерційна фірма «Тіко-маркетинг» (м. Комсомольськ Полтавської області; виробництво верхнього і нижнього білизняного трикотажу), ТОВ «Шахтарський трикотаж» (м. Шахтарськ; пошиття дитячого. Жіночого та чоловічого білизняного та верхнього трикотажу), дочірнє підприємство «Трикотаж» ЗАТ «Шерстепрядильна фабрика» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; продукція – гребінна пряжа, верхній трикотаж, ковдри), дочірнє підприємство «Ю-Топаз» ЗАТ «Оветрі» (м.

Орджонікідзе Дніпропетровської області; трикотажні вироби) та інші.

Зрештою, у Південному регіоні України трикотажних підприємств значно менше. З помітних виробників можна назвати, наприклад, виробничо-торгове об’єднання «Трикотаж» (м. Сімферополь, АР Крим; продукція – верхній трикотаж).

Окрему групу у трикотажному секторі представляють підприємства, що виготовляють панчішно-шкарпеткові вироби. В структурі обсягів виробництва товарів легкої промисловості ці вироби завжди займали досить помітне місце. Сьогодні в Україні налічується більше 30 середніх і малих підприємств панчішно-шкарпеткової галузі, серед яких провідними є ЗАТ «Україна» (м. Житомир, торгова марка «Легка хода»), ВАТ «Лаванда» (Феодосійська панчішна фабрика, м. Федосія), ТОВ «Теркурій-2» (м. Тернопіль), ВАТ «Аура» (м. Миколаїв), ДП «Олвіс» (м. Київ), ВАТ «Прилуцька панчішна фабрика» (м. Прилуки Чернігівської області), ЗАТ «Мальва» (м. Чернівці). Безперечними лідерами галузі є перші три підприємства зазначеного переліку, які разом забезпечують майже 75% вітчизняного виробництва подібних товарів у вартісному вимірянні (ЗАТ «Україна» близько 38%, ВАТ «Лаванда» – 29%, ТОВ «Теркурій-2» – до 8%).

Докладна характеристика провідних виробників панчішно-шкарпеткових виробів – ЗАТ «Україна» та ТОВ «Теркурій-2» – подається у табл. 5.15-5.16.

ТАБЛИЦЯ 5.16: ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «ТЕРКУРІЙ-2» (М. ТЕРНОПІЛЬ)

Створення	1998 р. – на базі посередницького підприємства розпочато власне виробництво панчішно-шкарпеткових виробів 1999 р. – створене ТОВ «Теркурій-2»
Загальна характеристика	Підприємство пропонує шкарпетки з натуральної сировини. Чисельність працівників – 200 чол. Виробнича потужність – близько 11 млн. пар на рік. Крім виробництва панчішно-шкарпеткових виробів та торгово-посередницьких операцій з сировиною (прядива, поліефірних нитей з країн Прибалтики та Європи для текстильних підприємств України й Росії), підприємство є ексклюзивним дистриб’ютором в Україні, Росії та інших країнах СНД провідних фірм-виробників обладнання з виробництва панчішно-шкарпеткових виробів.
Продукція	ТОВ «Теркурій-2» пропонує сезонні колекції чоловічих, жіночих та дитячих шкарпеток з натуральної сировини ( склад – бавовна 75%, ПА 25% або бавовна-60%, ПА-36%, дорластан-4%) у елегантній кольоровій гамі від чорного до світло-сірого (для дітей – різнокольорові).
Сертифікація	-
Виробництво	Підприємство оснащене найсучаснішим високотехнологічним обладнанням з комп’ютерним управлінням провідних європейських виробників випуску 2000-2003 рр. Це, зокрема, машини для зашивання виробів «CONTI COMPLETT» (Італія), формувальні машини «HELIOT INTERNATIONAL» (Франція), а також в’язальні автомати фірми «UNIPLET» (Чехія). Обладнання підприємства найбільш високопродуктивне в Україні.
Збут	Розгорнута потужна мережа агентів, дилерів з реалізації готової продукції.