Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00

Вид материала

Документы

Содержание Таблиця 9.1. рейтинг проблем, що виникали у виробників в зв’язку з проходженням адміністративних процедур у 2005 р. Реєстрація / перереєстрація Одержання дозволів (погоджень) Сертифікація та стандартизація Процедури, пов’язані з експортом Процедури, пов’язані з імпортом Перевірки контролюючими органами Рисунок 9.3: зміни процесу проходження адміністративних процедур у 2005 р. порівняно з попередніми роками Вплив суб’єктів господарювання на регуляторне середовище діяльності Рисунок 9.4: участь представників підприємств текстильного сектору в обговоренні проектів рішень центральної та місцевої влади у Рисунок 9.5: ступінь згоди підприємців сектору із твердженням про необхідність сплати неофіційних платежів чиновникам Рисунок 9.6: ступень розповсюдженості причин для сплати чиновникам неофіційних сум підприємцями текстильного сектора Рисунок 9.7: форми сплати неофіційних платежів чиновникам підприємствами текстильного сектора Участь підприємств сектора у діяльності бізнес-об’єднань (бізнес-асоціацій) Таблиця 10.1. провідні бізнес-об’єднання, до яких залучені підприємства сектора текстильних виробів Український союз промисловців і підприємців Комісія з питань легкої промисловості Українська спілка товаровиробників і підприємців Торгово-промислова палата України Комітет підприємців легкої промисловості при ТПП ... Полное содержание

Подобный материал:

• Вступ, 2450.79kb.
• Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
• Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання, 496.62kb.
• На тлі світового досвіду, 6808.62kb.
• Верховна Рада України Програма сприяння Парламенту України університету Індіани Запрошують, 73.59kb.
• И в России выполнен в рамках Программы поддержки гражданского общества «Диалог» (irex), 825.27kb.
• Конференция проводится в рамках программы партнёрства Правительства Красноярского Края, 1401.51kb.
• Общественный доклад, 1124.13kb.
• Законодавство та практика, 2584.73kb.
• Доповідь підготовлено в рамках проекту "Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів, 687.28kb.

В табл. 9.1 подані рейтинги конкретних проблем, що виникали у виробників текстильного сектору у 2005 р. в зв’язку з проходженням конкретних адміністративних процедур. В анкеті відповідне питання було відкритим, отже, проблеми названі безпосередньо операторами ринку текстильних виробів.

Оцінки, наведені в таблиці, говорять самі за себе, і немає потреби їх повторювати. Варто лише зауважити, що на початку рейтингу скрізь знаходиться позиція «займає багато часу», а там, де це суттєво – «ціна», «велика сума штрафів» та інші грошові фактори.

Як справжні підприємці, респонденти оцінюють адміністративну систему с позиції «час – гроші».

Проблема	% згадувань
Перевірки контролюючими органами
Займає багато часу	24,0
Часті перевірки контролюючих органів	16,0
Контролюючі органи заважають своїми перевірками	12,0
Ціна	8,0
Часта зміна законодавчої бази	8,0
Бюрократична система	4,0
Несуттєві зауваження	4,0
Плани на штрафи	4,0
Складність системи	4,0
Застарілі стандарти	4,0
Митні проблеми	4,0
Перевірка податковою інспекцією протягом 30 днів	4,0
Високі вимоги	4,0
Психологічне напруження	4,0
Той, хто перевіряє, не несе матеріальної відповідальності	4,0
Значно завищені вимоги	4,0
Порушується графік відвідувань	4,0
Податкові проблеми	4,0
Робота чиновників на місцях	4,0
Йде планомірне знищення підприємства, що потім його продати	4,0

Проблем, пов’язаних із проходженням адміністративних процедур, у підприємців дійсно виникає багато. Складається враження, що значна частина цих проблем породжена навіть не недосконалістю законодавства як такою, а елементарною (чи навмисною) неорганізованістю, злиднями бюджетних організацій, силою бюрократичних традицій у суспільстві. Хоча тиск з боку системи, безумовно, теж має місце – чого варті, наприклад, такі висловлювання, як «плани на штрафи» або «йде планомірне знищення підприємства, що потім його продати».

На завершення аналізу респондентам було поставлене ще одне питання: «Як змінився процес отримання різноманітних дозволів для Вашого підприємства в 2005 р. порівняно з попередніми роками?» (рис. 9.3).

Незважаючи на перехід держави до демократичного шляху розвитку, 78,2% респондентів впевнені, що у регуляторному середовищі нічого не змінилося. Зміни на краще відчули лише 12,8%, і це може пояснюватися випадковістю або елементарним звиканням. 9,0% вважають, що проходити адміністративні процедури стало ще складніше.

В ході анкетування керівників та менеджерів підприємств текстильного сектору проводилася оцінка можливостей їх впливу на формування регуляторного середовища у державі.

Перше питання цього блоку - чи доводилося представникам підприємств у 2005 р. брати участь в обговореннях проектів рішень, що регулюють ведення підприємницької діяльності (на рівні центральних та місцевих органів влади). Відповіді подані на рис. 9.4.

Лише 9,7% обстежених підприємств брали у 2005 р. участь у обговоренні проектів рішень, що регулюють ведення підприємницької діяльності (а більше 90% не мали до цього жодного відношення). Ступінь залучення до обговорення рішень місцевої влади дещо вища (22,9%); на

цьому рівні «директорський корпус» традиційно має деякий вплив.

Щодо кількості випадків участі представників підприємств у громадських обговореннях проектів рішень, що регулюють ведення підприємницької діяльності, то, згідно до даних анкетування, і на рівні центральної, і на рівні місцевої влади це мало місце лише по одному разу.

На питання «Чи згодні Ви з твердженням, що для підприємств Вашої галузі звичайною є ситуація, коли вони змушені платити додаткові неофіційні платежі чиновникам?» отримані такі відповіді (рис. 9.5).

Як бачимо, зовсім не всі підприємці мають справу з «необмеженим свавіллям» чиновників – навпаки, більшість опитаних (37,3%) не підтверджують розповсюдженість внесення неофіційних платежів. Ще 22,7% скоріше не згодні, що подібна практика є поширеною – разом це рівно 60%.

Проте, з іншого боку, 21,3% вважають неофіційні платежі цілком звичайною практикою, і 18,7% скоріше погоджуються із цим твердженням.

Отже, явище безумовно має місце, хоча й не поголовно поширюється на всі суб’єкти господарювання. В деяких випадках

підприємства є «своїми», до яких не застосовується загальноприйнята система поборів. В інших випадках підприємства отримують «зелене світло» внаслідок належності до потужних бізнесових груп, наявності впливових «друзів» у вищих ешелонах державної влади тощо. Певна категорія підприємців не бажає свідчити про наявність неофіційних платежів навіть у анонімних опитуваннях, діючи згідно засади «від гріха подалі».

Далі з’ясовуються причини, з яких здійснюються неофіційні платежі. На думку респондентів, вони є такими (рис. 9.6).

Отже, 70,6% опитаних вважають, що неофіційні суми сплачують для прискорення проходження адміністративних процедур (так би мовити, за «додаткові зручності»). 54,9% формулюють підстави для хабарів скоріше як «уникнення перешкод у проходженні адміністративних процедур» (а підстави для таких перешкод завжди можна знайти – було б бажання). Лише 23,5% респондентів вважають, що чиновники напряму вимагають внесення певних сум, і 3,9% посилаються на «інші» причини.

Відповіді на питання «Який відсоток свого чистого річного прибутку підприємства Вашої галузі зазвичай сплачують у вигляді неофіційних платежів чиновникам?» коливаються у досить широкому інтервалі – від відсутності неофіційних платежів до 50% прибутку, але в середньому оцінюваний показник склав 6,7%. Не зовсім зрозуміло, щоправда, що роблять ті підприємства (а їх у секторі багато), які є збитковими. Крім того, розміри самих прибутків теж суттєво варіюють; отже, масштаби поборів, якщо такі мають місце, залишаються невизначеними.

Гістограма розповсюдженості форм сплати неофіційних платежів чиновникам представлена на рис. 9.7.

Найбільш розповсюдженою є грошова форма (55,3%). Другу позицію займає сплата у формі внесення добровільних платежів до фондів або сплати на рахунки організацій, вказаних чиновниками (31,6%). Далі за рейтингом – платежі у натуральній формі (23,7%), у формі передплати відомчих видань (21,1%) та «інші» форми (18,4%).

На завершення аналізу зазначимо, що додаткові консультації з експертами галузі підтвердили дуже низький рівень впливу представників підприємств текстильного сектору на діяльність владних структур. При тому, що структури для здійснення такого впливу формально існують (Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, ради аналогічного призначення при Державній митній службі, Міністерстві фінансів, Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерстві промислової політики України, Державній податковій службі, місцевих державних адміністраціях), насправді вони не здійснюють будь-якого помітного впливу на регуляторне середовище господарської діяльності, зокрема, майже не беруть участі у підготовці та прийнятті законодавчих та інших нормативних документів.

Докладніше роль бізнес-асоціацій та бізнес-об’єднань у секторі текстильних виробів розглядається у наступному розділі.


РИСУНОК 9.7: ФОРМИ СПЛАТИ НЕОФІЦІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ЧИНОВНИКАМ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРА, %




10. БІЗНЕС-ОБ’ЄДНАННЯ

УЧАСТЬ ПІДПРИЄМСТВ СЕКТОРА У ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕС-ОБ’ЄДНАНЬ (БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЙ)

В усьому світі однією з невід’ємних ознак розвиненого бізнес-середовища є існування професійних асоціацій, діяльність яких спрямована на захист інтересів членів асоціацій, надання їм юридичної, консультаційної та практичної допомоги, здійснення незалежних експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері, сприяння у питаннях вдосконалення професійних знань та підвищення кваліфікації, інформаційне забезпечення та координація розвитку галузі.

Надамо характеристику провідних вітчизняних бізнес-асоціацій, до діяльності яких залучені підприємства текстильного сектору.

Сьогодні в Україні немає спеціалізованої професійної асоціації текстильників, проте підприємства беруть участь у кількох бізнес-об’єднаннях більш високого рівня (табл. 10.1).

Профспілка підприємств текстильної та легкої промисловості

Федерація профспілок України Майдан Незалежності, 2, м. Київ, 01012, Україна Телефон: +38(044) 228-01-14, +38(044) 228-24-56 Факс: +38(044) 229-00-69 Веб-сайт: ссылка скрыта Профспілка підприємств текстильної та легкої промисловості E-mail: lena_s@uprotel.net Голова – Єфименко Ольга Іллівна

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) – всеукраїнська громадська неприбуткова організація, у складі якої – понад 38 тисяч представників усіх галузей економіки та форм власності з усіх областей країни, в тому числі підприємства сектора текстильних виробів. Метою діяльності УСПП проголошене прискорення соціально-економічних перетворень в Україні шляхом створення системи дієвих механізмів впливу промисловців та підприємців на формування стратегії соціально-економічного розвитку держави. Основні завдання УСПП:

• розробка та лобіювання законодавства, що сприяє створенню цивілізованих умов господарювання;
  
• сприяння переходу економіки країни до інноваційної моделі розвитку;
  
• формування науково-технічного, інноваційного та кадрового потенціалу економіки України;
  
• формування дієвих механізмів взаємодії бізнесу та влади;
  
• сприяння формуванню ефективної фінансово-кредитної та тарифної політики тощо.
  

Протягом 10 років існування УСПП за його ініціативою прийнято декілька Законів України та інших законодавчих та нормативних актів, внесені пропозиції до проекту Податкового кодексу, розроблена Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 рр. тощо.

Останнім часом діяльність УСПП викликає багато нарікань з боку реального бізнесу як формальна та неефективна, а експерти оцінюють її результати дослівно як «нульові, якщо не від’ємні».

Українська спілка товаровиробників і підприємців (УСТП) створена у 1998 році з метою відновлення керованості процесами в сфері виробництва товарів народного споживання. Керівництво Спілки наголошує, що в Україні ж контроль за станом справ у галузі з боку держави практично втрачено, а ефективні інституції на недержавному, насамперед галузевому, рівні відсутні. УСТП відстоює необхідність відновлення галузевого управління в формі галузевого самоврядування. В межах УСТП діють галузеві ліги текстильників, переробників шкіри та хутра, деревообробників, завершується робота щодо створення ліги підприємств торгівлі.

Загальними засадами роботи УСТП проголошені:

• забезпечення сприятливого середовища для нормального функціонування підприємств, що виробляють товари народного споживання, шляхом формування відповідних програм, складання проектів нормативних актів та переконання урядових установ щодо доцільності прийняття відповідних рішень;
  
• взаємодія з профспілками, іншими об’єднаннями роботодавців та громадськими організаціями задля формування сприятливого соціального клімату в суспільстві;
  
• координація зусиль членів спілки для забезпечення умов ефективного господарювання, зокрема для підвищення ефективності використання виробничих потужностей, відновлення виробництва, модернізації основних фондів, залучення інвестиційних ресурсів та подальшого розвитку сировинної бази;
  
• надання членам Спілки методичних, організаційних та інформаційних послуг: розповсюдження ефективних схем управління; поліпшення організації маркетингових досліджень; активізація рекламної діяльності; розвиток галузевої науки, перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців різного профілю для підприємств і організацій.
  

Варто зауважити, що в теперішній час УСТП практично не здійснює будь-якої активної діяльності.

Комітет підприємців легкої промисловості при Торгово-промисловій палаті України. Торгово-промислова палата (ТПП) України відповідно до Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» – недержавна, неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об'єднує юридичні особи та громадян України. В усіх областях, містах Києві та Севастополі функціонують регіональні ТПП, у великих містах і промислових центрах – представництва регіональних ТПП. Торгово-промислові палати сьогодні нараховують у своїх лавах 3,6 тис. членів.

Палата працює над вирішенням таких проблем, як створення програм навчання підприємців; формування експортно-імпортної, виставкової культури та сучасного маркетингу; реорганізація і вдосконалення Комплексної системи інформаційного забезпечення в системі ТПП України та шляхи підвищення її ефективності; участь ТПП України у підготовці нормативно-правових актів, пов'язаних із запровадженням в Україні міжнародної системи тимчасового ввезення і вивезення товарів, та інших.

При ТПП України створені і діють чотири комітети підприємців: базових галузей промисловості, легкої промисловості, агропромислового комплексу і малого та середнього бізнесу. Їх завданням є підтримка нових економічних структур, поширення вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи в умовах ринкової економіки,

лобіювання в органах виконавчої та законодавчої влади інтересів відповідних галузей шляхом участі в процедурах розробки, розгляду і прийняття нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, державних програм тощо.

Членами ТПП за напрямом «Текстильна промисловість та пошиття одягу» є 256 підприємств, в тому числі: прядіння волокна (11); оброблення тканин (1); виробництво виробів з текстилю (49); виробництво інших текстильних матеріалів (17); виробництво трикотажних та в'язаних тканин (5); виробництво виробів з трикотажних та в'язаних тканин (31); виготовлення шкіряного одягу (7); виробництво одягу з текстилю (168); виробництво хутра та хутряних виробів (12).

Українська асоціація підприємств легкої промисловості (Укрлегпром) створена у 2000 році і об’єднує на добровільних засадах більше 100 провідних підприємств легкої промисловості, обсяг виробництва промислової продукції якими становить більше 60 відсотків загального обсягу виробництва товарів легкої промисловості по Україні.

Серед членів Укрлегпрому, зокрема, відомі провідні підприємства текстильного сектора – ЗАТ КСК «Чексіл» (м. Чернігів), АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат», АТЗТ «Київська трикотажна фабрика «Роза», ПП «Текстиль-контакт» (м. Київ), ВАТ «Текстерно» (м. Тернопіль), АТЗТ «Україна» (м. Житомир), ВАТ «Демітекс» (м. Полтава) та багато інших.

Укрлегпром проводить роботу з практичного вирішення проблем, пов’язаних з захистом інтересів вітчизняного товаровиробника, просуванням українських товарів на внутрішні та зовнішні ринки, аналізом стану ринків окремих груп товарів для застосування спеціальних заходів, участю у тендерних закупівлях товарів, організацією оптових ярмарків, лобіюванням ініціатив підприємств в державних органах виконавчої влади, підготовкою нормативних актів та інших нагальних питань, які потребують вирішення на державному рівні. З цією метою розробляються проекти законів України, постанови Кабінету Міністрів України, опрацьовуються нагальні питання податкової, митно-тарифної політики.

За побажаннями підприємств та з урахуванням проблем, що виникають в процесі роботи, проводяться наради, конференції, семінари, круглі столи з актуальних питань податкової, митно-тарифної політики, виконання державних замовлень, новітніх технологій у виробництві товарів легкої промисловості.

Організована робота щодо пошуку партнерів для членів Асоціації по інвестуванню та створенню спільних підприємств, розширенню ринків збуту, рекламуванню продукції. З метою розширення інформованості щодо привабливості українських підприємств для потенційних партнерів, розпочата робота по створенню банку даних.

Федерація роботодавців України (ФРУ) створена та діє за спеціальним Законом України «Про організації роботодавців».

Членами ФРУ є 15 Всеукраїнських галузевих та 29 обласних, Київська і Севастопольська міські організації (об’єднання) роботодавців. До їх складу входять 470 обласних, міських та районних організацій (об’єднань) роботодавців. Зокрема, до складу ФРУ входить Українська організація роботодавців легкої промисловості. На підприємствах, що входять до організацій-членів Федерації, працює близько 10 млн. найманих робітників, які забезпечують виробництво 70% ВВП у державі.

ФРУ є членом Міжнародної організації роботодавців (МОР) і представляє інтереси українських роботодавців у Міжнародній організації праці (МОП) та інших міжнародних організаціях.

Основними напрямами діяльності ФРУ є:

• підготовка та проведення експертизи проектів законодавчих та нормативних актів у соціально-економічній сфері;
  
• вдосконалення законів про соціально-трудові відносини і підприємництво;
  
• забезпечення зайнятості населення та ефективності виробництва;
  
• захист інтересів вітчизняного товаровиробника при вступі до СОТ;
  
• сприяння інтеграції України у світовий економічний простір тощо.
  

Федерація бере участь у підготовці та підписанні Генеральної, галузевих та регіональних угод. Представники ФРУ є учасниками робочої групи з розробки нового Трудового Кодексу України.

Федерацією роботодавців України лише за 2005 рік:

• опрацьовано 2405 документів, проектів, нормативних та законодавчих актів; з них 525 направлені на безпосередній захист інтересів роботодавця;
  
• розроблено 5 проектів Законів України та опрацьовано 13 законопроектів.
  

Останнім часом діяльність Федерації роботодавців України викликає активне незадоволення ряду представників бізнесових структур внаслідок того, що ФРУ недостатньо об’єктивно представляє інтереси реального бізнесу при укладанні угод із об’єднаннями профспілок та урядом, і, крім того, фактично дублює структури УСПП, а отже, не проводить самостійної політики. Незадоволення діяльністю ФРУ загострилося до того, що 22 лютого 2006 р. Інтерфакс-Україна повідомив про створення оргкомітету із заснування альтернативної Конфедерації роботодавців України, до якого, до речі, увійшли і представники бізнес-структур текстильного сектору.

Отже, представники власників українських промислових і фінансових груп, які входять до складу юридичних осіб ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк), консорціуму «Індустріальна група» (Київ, управляє активами корпорації ІСД), ТОВ «Смарт-Груп», ТОВ «Мідленд Кепітал Менеджмент» (один з акціонерів ВАТ

«Запоріжсталь») і ТВК «Текстиль-Контакт» домовилися про створення організаційного комітету із заснування Конфедерації роботодавців України.

Як повідомляється в розповсюдженому прес-релізі, Конфедерація роботодавців створюється відповідно до закону України «Про організації роботодавців» і передбачається як міжгалузева організація, що представлятиме інтереси всеукраїнських галузевих об'єднань роботодавців під час соціального діалогу на умовах рівності з усіма учасниками соціального партнерства.

У повідомленні відзначено, що «вперше в історії незалежної України представники власників провідних фінансово-промислових груп об'єднали свої зусилля для створення єдиної організації, яка б представляла бізнес із метою підвищення конкурентоспроможності, розвитку, захисту власних інтересів на національному рівні й могла вести переговори з урядом і представниками всеукраїнських профспілкових організацій».

Сторони підписали меморандум про створення оргкомітету із заснування Конфедерації роботодавців України, що є відкритим для приєднання всіх власників підприємств, які розділяють «мету й цілі» повноважних сторін, викладених у цьому меморандумі.

«Сторони, спираючись на рішення власників підприємств, які пропагують принципи прозорості й сумлінності ведення бізнесу, беруть участь у створенні значної частки національного продукту України й, відповідно, формують значну частину валютного балансу держави, прагнуть створити справедливі умови розвитку вітчизняної промисловості, підвищення внутрішньої й зовнішньої конкурентоспроможності нашої країни, сприяти створенню рівних і справедливих умов розвитку підприємництва в Україні», - зазначено в прес-релізі.

Однією із причин необхідності об'єднати свої зусилля учасники меморандуму визнали неадекватне й неефективне представлення інтересів реальних власників підприємств існуючими всеукраїнськими організаціями роботодавців при укладанні галузевих і генеральних угод з об'єднаннями профспілок і урядом, пояснюється в документі.

Відповідно до меморандуму, сторони домовилися про необхідність створення оргкомітету із заснування Конфедерації роботодавців України, робота якого повинна полягати в сприянні створенню організацій роботодавців, всеукраїнських галузевих об'єднань роботодавців і підготовки проведення установчого з'їзду Конфедерації роботодавців України.

Робота організаційного комітету може завершитися на установчому з'їзді Конфедерації роботодавців України відповідним звітом і складанням повноважень.

Головою оргкомітету обраний Олексій Мірошниченко.

Як повідомлялося, ряд об'єднань роботодавців скритикували проект нової генеральної угоди на 2006-2009 роки між всеукраїнськими організаціями роботодавців, об'єднаннями профспілок і урядом, а також вказали на непрозорість роботи щодо його підготовки. Зокрема, про це заявляло Всеукраїнське об'єднання обласних організацій роботодавців у сфері будівництва, проектування й архітектури, ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно»» і Харківська обласна організація роботодавців.

Профспілка працівників текстильної та легкої промисловості України була легалізована 31 грудня 1999 року відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і отримала статус Всеукраїнської громадської організації, діяльність якої розповсюджується на всій території України.

Метою профспілки є представництво, здійснення та захист професійних, трудових, економічних, соціальних прав і інтересів членів Профспілки, поліпшення умов життя та праці.

Сьогодні Профспілка працівників текстильної та легкої промисловості України – всеукраїнська добровільна громадська організація, яка об'єднує на добровільних засадах працівників підприємств, організацій, установ текстильної та легкої промисловості, учнів, викладачів, працівників навчальних закладів галузі, пенсіонерів, а також інших працівників, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, незалежно від форм власності підприємств та відомчої належності.

Пріоритетними напрямками діяльності Профспілки є захист інтересів членів Профспілки у сфері зайнятості і оплати праці, при реформуванні відносин власності, в питаннях охорони праці, здоров'я, соціального захисту трудящих. Значна увага приділяється роботі на рівні урядових структур, Верховної Ради щодо вирішення проблем стабілізації виробництва, збереження трудових колективів, проводиться робота з законодавчою та виконавчою владою, спільні з Міністерством промислової політики та асоціацією «Укрлегпром» заходи щодо стабілізації роботи галузі. Взаємовідносини з роботодавцями будуються на основі Галузевої угоди, а на підприємствах через колективні договори.

Галузева Профспілка об'єднує 26 обласних організацій, розташованих у всіх областях, Республіці Крим та в місті Київ. В свою чергу обласні організації Профспілки об'єднують 613 первинних профспілкових організацій. Профспілка працівників текстильної та легкої промисловості України налічує 209402 чоловіка. Оцінимо відповідність бізнес-об’єднань та бізнес-асоціацій, до діяльності яких залучені підприємства сектору текстильних виробів, критеріям, що були представлені на початку розділу (табл. 10.2).


ТАБЛИЦЯ 10.2. ДЕЯКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЙ, ДО ЯКИХ ЗАЛУЧЕНІ ПІДПРИЄМСТВА ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРУ

Критерії	УСПП	УСТП	ТПП	Укрлегпром	ФРУ	ФПУ
Наявність обласних організацій, зареєстрованих як юридичні особи у більш ніж половині регіонів України	+	-	+	-	+	+
Фактична сплата членських внесків юридичними та фізичними особами	+	-	+	+	+	+
Наявність корпоративних (галузевих) стандартів та етичних кодексів діяльності, що відповідають світовим (європейським) фаховим стандартам і зареєстровані у встановленому державою порядку	-	-	-	-	-	-
Наявність чинної системи сертифікації членів професійної асоціації на відповідність фаховим стандартам діяльності	-	-	-	-	-	-
Наявність фахових посадових кваліфікаційних характеристик, фахових (галузевих) навчальних програм для вищих та спеціалізованих навчальних закладів, тренінгових кваліфікаційних програм та іспитів тощо	-	-	-	-	-	-
Наявність власних друкованих та електронних ЗМІ	+	-	+	-	-	+
Проведення національних та міжнародних науково-практичних конференцій, участь у виставковій діяльності	+	-	+	+	+	+
Наявність третейського суду	-	-	-	-	-	-
Періодичне здійснення незалежного аудиту діяльності з обов’язковою публікацією висновків	+	-	+	-	-	-

З даних табл. 10.2 випливає, що бізнес-об’єднання і бізнес-асоціації, до діяльності яких залучені підприємства сектору текстильних виробів, лише частково відповідають тим критеріям, які в усьому світі є запорукою прозорої та ефективної діяльності будь-яких громадських організацій.

На сьогодні поточний рівень організації та впливовості галузевого самоврядування у секторі текстильних виробів залишає бажати кращого. Підтвердженням такого висновку можна вважати відкритий лист керівників групи провідних підприємств текстильного сектора Голові Кабінету Міністрів України Ю.І.Єханурову від 15.03.2006 р.

У відкритому листі ініціативна група підприємців із створення організації роботодавців в текстильній промисловості України висловлює свою надзвичайну стурбованість у зв’язку з реаліями та можливими негативними наслідками процесу підписання нової Генеральної Угоди між всеукраїнськими організаціями роботодавців, об’єднаннями профспілок та Урядом. Підкреслюється, що сьогодні реальний власник-роботодавець практично будь-якої галузі виробництва відсторонений від розроблення і прийняття на себе тих зобов’язань, які за чинним законодавством він має прийняти на себе та належним чином відтворити у колективних угодах. На думку авторів листа, Представники Федерації роботодавців України, Всеукраїнської асоціації роботодавців не забезпечили своєчасне ознайомлення реальних роботодавців з проектом Генеральної Угоди. Разом з тим, навіть первинний аналіз пропозицій, що надійшли від профспілок, підтверджує, що положення проекту зазначеної Генеральної Угоди не забезпечені у правовому порядку та не прораховані економічно.

У листі міститься перелік конкретних пропозицій щодо виправлення ситуації, яка склалася, в тому числі – «створити необхідні умови для активізації процесу створення реальних територіальних, галузевих та міжгалузевих всеукраїнських організацій роботодавців та їх об’єднань з метою забезпечення їх реального і якнайширшого

представництва на переговорах та у період підписання Генеральної Угоди».

Лист підготували: Ломач В.В. (ВАТ «Текстерно»), Соколовський О.Б. (ПП «Текстиль-Контакт»), Вайнберг М.С. (ЗАТ ТФ «Роза»), Ємельянчик С.М. (ТОВ «ТК-Ресурс»), Тімонов І.С. (ЗАТ «ЧШК»), Моісеєнко В.В. («Ватафарм»), Попов Д.В. (ЗАТ «Камвольно-суконна компанія «Чексіл»), Кузьмінський Б.П. (АТЗТ «Україна»), Бродецький М.А. (ВАТ «Коростишівська Прядильно-ткацька фабрика»), Кропива О.А. (ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»), Каріка І.В. (ЗАТ «Домі текс»), Вернер М.Й. (ЗАТ «Кременчуцька ф-ка трикотажного полотна»). Джерело: Агентство новин УНІАН, 22.03.2006, ссылка скрыта.

З метою з’ясувати рівень залучення підприємств текстильного сектора до діяльності зазначених вище або інших бізнес-об’єднань під час проведення анкетування керівників та менеджерів поряд з іншими були поставлені такі питання.

Перше питання – «Чи є Ваше підприємство членом бізнес-асоціації або об’єднання підприємств?». Відповіді подані на рис. 10.1.

Переважна частина підприємств сектора (майже 80%) не є і ніколи не була членами жодних бізнес-асоціацій, що й не дивно, бо професійних асоціацій текстильників в Україні взагалі не існує. Ті 14,9% респондентів, які підтвердили своє членство у бізнес-асоціаціях, скоріше за все залучені до асоціацій більш високого рівня. Ще 5,3% респондентів раніше належали до якихось асоціацій, але у теперішній час припинили своє членство у них. Наступні питання призначені для тих респондентів, які визнали своє членство у бізнес-асоціаціях у поточний момент часу. Відповіді на запитання, до якої саме бізнес-асоціації належить підприємство, подані на рис. 10.2.




Більше половини (57,1%) підприємств є членами галузевих бізнес-асоціацій; можна впевнено припустити, що мається на увазі Українська асоціація підприємств легкої промисловості («Укрлегпром»).

Ще 50% належать до об’єднань підприємств різних галузей / видів діяльності; тут мова скоріше йде про Український союз промисловців і підприємців або Комітет підприємців легкої промисловості при Торгово-промисловій палаті України. Оскільки сума відповідей перевищує 100%, деякі підприємства водночас є членами і галузевих, і об’єднаних (міжгалузевих) бізнес-асоціацій.

Наступне питання з’ясовує адміністративний рівень бізнес-асоціацій, до яких залучені підприємства текстильного сектору; відповіді подаються на рис. 10.3. Переважна більшість підприємств (46,2%) залучена до національних бізнес-асоціацій, по 23,1% – до обласних та місцевих осередків.

Лише 15,4% підприємств з тих, що взагалі є членами асоціацій, тобто 0,149*0,154 = 2,3% від загальної кількості обстежених підприємств, є членами міжнародних бізнес-асоціацій (на жаль, не зазначено, яких саме).

Отже, рівень залучення підприємств текстильного сектору до діяльності бізнес-об’єднань і бізнес-асоціацій є дуже низьким, а діяльність цих угрупувань в сучасних умовах – в цілому неефективною.