Типова програма навчальної практики кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Романенко О. В.: кандидат психологічних наук, доцент

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Основні терміни дисципліни Здоров’я людини Класовий градієнт здоров’я Критерії професійної адаптації Професійне здоров’я Професійно-прикладна фізична підготовленість Психологія здоров’я Соціальне здоров’я Статусна неконгруентність Стратифікаційна мобільність Фізична працездатність Фізичний розвиток Зміст дисципліни Тема 2. Рівні та фактори здоров’я людини. Тема 5. Психічне здоров’я людини. План семінарських та практичних занять. Завдання для індивідуальної роботи Підручники, посібники Питання для підготовки до заліку Типова програма навчальної практики ... Полное содержание

Подобный материал:

• Типова програма стажування кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2408.02kb.
• Вихованн, 2030.5kb.
• Укладач: Яценко Т. В, 1443.89kb.
• Психологічна модель успішности у кризові періоди суспільства, 41.82kb.
• Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності, 3009.91kb.
• Програми підготували: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Институту, 1224.4kb.
• Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки, 816.28kb.
• В. В. Остроухов; кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, 5901.85kb.
• Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук, 3973.47kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальностей: «геологія»-,"геохімія"- 0707, 325.46kb.

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адаптація – пристосування організму до умов навколишнього середовища.

Акцентуація – дисгармонійний розвиток характеру, гіпертрофований прояв окремих його рис, що обумовлює підвищену вразливість особистості щодо певного роду впливів та утруднює її адаптацію у деяких специфічних ситуаціях.

Гомеостаз – реакції, спрямовані на підтримання певних рівнів стаціонарного стану, на координацію комплексних процесів для усунення чи обмеження дії несприятливих, шкідливих факторів, на створення чи збереження оптимальних форм взаємодії організму із середовищем у змінених умовах існування.

Дискомфорт – брак умов, необхідних для життєдіяльності людини.

Здоров’я – стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, що забезпечує високу працездатність, соціальну активність та адаптивність організму.

Здоров’я людини (за І.І.Брехманом) – здатність людини зберігати, відповідно до вікової категорії, стійкість в умовах різких змін кількісних та якісних параметрів потоку сенсорної, вербальної та структурної інформації.

Індивідуальне здоров’я – оптимальне функціонування фізіологічних систем людини (фізичне), наявність позитивного психоемоційного настрою (психічне) та активна соціальна позиція людини (соціальне здоров'я).

Класовий градієнт здоров’я полягає в тому, що чим вище місце тієї чи іншої соціальної групи у вертикальній структурі суспільства, тим краще здоров’я представників цієї групи.

Критерії професійної адаптації – успішність виконуваної роботи, зокрема, своєчасність та безпомилковість професійних дій, вміння не створювати собі та іншим травматичних ситуацій; вартість психофізіологічних витрат під час виконання роботи.

Професійне здоров’я – це властивість організму зберігати необхідні компенсаторні та захисні механізми, що забезпечують професійну надійність та працездатність у всіх умовах професійної діяльності.

Професійно-прикладна фізична підготовленість – розвиток професійно важливих фізичних та психофізіологічних якостей, що забезпечують опірність організма до несприятливих факторів професійної діяльності.

Психічне здоров’я – гармонійне поєднання всіх суттєвих властивостей особистості, її стійкість, врівноваженість та здатність протидіяти впливам, що порушують її цілісність.

Психогігієна – самостійний розділ медицини, що поєднує в собі систему заходів, спрямованих на збереження та зміцнення психічного здоров’я людини.

Психологія здоров’я – це комплекс специфічних освітніх, наукових та професійних вкладів психології як наукової дисципліни по зміцненню та підтримці здоров’я, попередженню та лікуванню хвороб, визначенню факторів та діагностичних показників здоров’я, хвороби, а також по удосконаленню системи охорони здоров’я та формуванню політики здорового способу життя; наука про психологічні причини здоров’я, про методи та засоби його збереження, зміцнення та розвитку.

Рефлексія – процес самопізнання суб’єктом своїх внутрішніх психічних дій, станів.

Рівні здоров’я – фізичне, психічне та соціальне здоров’я.

Соціальне здоров’я – соціальна значущість певних захворювань через їх поширеність, економічні втрати, важкість; вплив суспільного устрою на причини виникнення хвороб, характер їх перебігу та можливий результат.

Статусна неконгруентність – це невідповідність між собою висококорельованих індикаторів класового статусу (освіта, рівень матеріального статку, соціально-професійний статус).

Стратифікаційна мобільність – це зміна соціального рангу протягом життя одного індивіда чи кількох поколінь.

Фізична підготовленість – це зовнішній прояв рівня фізичної активності: рівня розвитку фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості, вправності) та ступеня володіння руховими навичками та вміннями, що необхідні для успішного здійснення певного роду діяльності (професійної, військової, спортивної).

Фізична працездатність – здатність підтримувати задані темп та інтенсивність фізичних зусиль.

Фізичне здоров’я – стан організму людини, що характеризується адаптивними можливостями до різних факторів середовища існування, рівнем фізичного розвитку, фізичною та функціональною підготовленістю організму до виконання фізичних навантажень.

Фізичний розвиток – це біологічний процес становлення та зміни природніх морфологічних та функціональних властивостей організму протягом його життя.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Здоров’я як системна категорія


Тема 1. Психологія здоров’я як наука.

Визначення психології здоров’я та задачі науки. Історія становлення психології здоров’я як самостійної галузі психології. Внесок В.М.Бєхтєрєва, Дж.Матараццо, М.М.Амосова, Д.Енджела, К.Дінейки, І.І.Брехмана, Г.С.Нікіфорова, В.А.Ананьєва, Г.Л.Апанасенко, В.П.Войтенко у розвиток психології здоров’я. Зв’язок психології здоров’я з іншими науками. Співвідношення психогігієни, психопрофілактики та психології здоров’я.

Література: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 16, 17, 23, 28, 32, 33, 34, 48


Тема 2. Рівні та фактори здоров’я людини.

Поняття про здоров’я. Значення здоров’я та підходи до його вивчення. Рівні здоров’я. Критерії здоров’я.

Групи психологічних факторів здоров’я. Незалежні фактори: обоумовлюючі, когнітивні, фактори соціального середовища, демографічні змінні. Поведінкові фактори здоров’я: копінг, зловживання речовинами, дотримання правил збереження здоров’я. Здоровий спосіб життя. Мотивуючі фактори здоров’я: стресори, існування в хворобливому стані.

Література: 1, 2, 4, 7, 9, 10, 15, 16, 17, 20, 23, 25, 28, 29, 30, 32,33,34, 47.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Фізичне здоров’я людини


Тема 3. Фізичне здоров’я людини.

Поняття про фізичне здоров’я. Прояви самоорганізації тіла людини як біологічної системи: самооновлення, саморегуляція, самовідновлення. Поняття про гомеостаз. Довготривала та короткочасна адаптація організму. Фактори фізичного здоров’я. Фізичний розвиток. Фізична підготовленість. Функціональна підготовленість.

Оцінка та самооцінка фізичного здоров’я. Критерії оцінки фізичного здоров’я. Самооцінка стану як суб’єктивний критерій оцінки здоров’я. Антропометричні, біохімічні, анатомічні та фізіологічні показники як складові об’єктивного критерію оцінки стану здоров’я. Оцінка стану здоров’я за Г.Л.Апанасенко.

Методики оцінки та самооцінки стану здоров’я. Кількісний підхід до оцінки здоров’я за М.Амосовим. Метод функціональних проб як об’єктивний підхід до оцінки функціональних резервів організму. Проба Штанге. Проба Генча. ЖЄЛ. Ортостатична проба. Проба PWC. Гарвардський степ-тест.

Література: 2, 8, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 24, 27, 29, 32, 35, 38.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Соціальне та психічне здоров’я людини


Тема 4. Соціальне здоров’я людини.

Здоров’я як соціальний феномен. Роль медичної статистики у характеристиці соціального здоров’я населення. Соціальний рівень індивідуального здоров’я. Здоров’я суспільства та девіантна поведінка. Види девіацій як критерій оцінки суспільного здоров’я. Показники соціального здоров’я. Благополуччя популяції. Структурні характеристики суспільств як детермінанти соціального здоров’я. Соціальні класи. Класовий градієнт здоров’я. Стратифікаційна мобільність. Статусна неконгруентність людини. Вікові особливості стану здоров’я. Моделі пояснення гендерних відмінностей у стані здоров’я.

Здоров’я та соціальні інститути. Основи сексуального здоров’я. Психологічні аспекти ВІЧ/СНІДу. Самооцінка соціального здоров’я.

Ставлення до здоров’я, його компоненти. Внутрішня картина здоров’я. Роль сім’ї у формуванні ставлення до здоров’я.

Здоровий спосіб життя. Компоненти здорового способу життя. Мотиви дотримання здорового способу життя. Шляхи формування здорового способу життя. Оцінка рівня задоволеності якістю життя.

Література: 3, 5, 8, 10, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 28, 30, 32, 33, 35, 37, 38, 40.


Тема 5. Психічне здоров’я людини.

Поняття про психічне здоров’я. Критерії оцінки психічного здоров’я: властивості особистості, переважаючі психічні стани, адекватність психічного відображення, гармонійність особистості. Розумова працездатність як показник психічного здоров’я. Психологічна стійкість особистості. Емоціна стійкість особистості. Психологічні типи як форми психічного здоров’я

Психічне здоров’я студентів. Психогігієна розумової праці та режиму дня. Психічна саморегуляція та здоров’я. Методики дослідження психічного здоров’я, визначення нервово-психічної адаптації. Методика психоемоційної релаксації.

Література: 5, 6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 30, 31, 32, 34, 36, 38, 40, 44, 46, 48.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Прикладні аспекти здоров’я людини


Тема 6. Психологія професійного здоров’я.

Поняття професійного здоров’я. Концепція психологічного забезпечення професійного здоров’я. Професійне самовизначення. Фактори впливу на процес професійного самовизначення. Професійна підготовка. Психолого-педагогічні принципи успішності професійної підготовки. Професійна адаптація. Напрямки адаптації. Критерії успішності первинної професійної адаптації.

Стрес у професійній діяльності. Типові стресори професійної діяльності. Розвиток емоційної стійкості як шлях збереження професійного здоров’я. Програма професійного самозбереження. Професійне вигоряння. Причини вигоряння та ресурси його подолання.

Література: 6, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 36, 39, 40 – 45.


ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Здоров’я як системна категорія


Тема 1. Психологія здоров’я як наука.

Самостійна робота – 10 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Підготуватись до семінарського заняття :

• Охарактеризувати внесок одного з вчених (В.М.Бєхтєрєва, Дж.Матараццо, М.М.Амосова, Д.Енджела, К.Дінейки, І.І.Брехмана, Г.С.Нікіфорова, В.А.Ананьєва, Г.Л.Апанасенко, В.П.Войтенко) у розвиток психології здоров’я як науки.
  
• Пояснити, як співвідносяться між собою такі галузі: психологія здоров’я, психогігієна, психопрофілактика, медицина, медична психологія.
  
• Подумайте, які риси особистості сприятимуть розвиткові психосоматичних захворювань. Чому?
  

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 16, 17, 23, 28, 32, 33, 34, 48.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Психологія здоров’я: її предмет та задачі.
   
2. Історія розвитку психології здоров’я як науки.
   
3. Зв’язок психології здоров’я із суміжними галузями психології та медицини.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 4, 5, 8, 9, 10, 16, 23, 32, 48.


Тема 2. Рівні та фактори здоров’я людини.

Самостійна робота – 6 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.
   
2. Підготуватись до семінарського заняття :
   

Навести 10-15 приказок, прислів’їв про здоров’я, здоровий спосіб життя.

Обґрунтувати існування різноманіття визначень поняття „здоров’я”.

Визначити зв’язки між групами факторів здоров’я.

3. Підготувати до семінарського заняття реферативне повідомлення на тему: ”Стресори та існування у хворобливому стані як мотивуючі фактори здоров’я”
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 1, 2, 7, 16, 17, 28, 33, 34.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Рівні здоров’я. Індивідуальне здоров’я та здоров’я населення.

2.Критерії психічного та соціального здоров’я.

3.Охарактеризувати незалежні фактори здоров’я.

4.Охарактеризувати поведінкові фактори здоров’я.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 4, 9, 10, 15, 16, 20, 23, 25, 29, 30, 32, 47.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Фізичне здоров’я людини


Тема 3. Фізичне здоров’я людини.

Самостійна робота – 16 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Підготуватись до семінарського заняття :

• Пояснити, яке значення має рухова активність для формування стану фізичного здоров’я людини?
  
• Охарактеризувати риси організму людини як складної біологічної системи.
  

3. Підготуватись до практичного заняття:

• З курсу біології людини повторити прийоми вимірювання пульсу та артеріального тиску людини.
  
• Самостійно опрацювати методику оцінки фізичної працездатності за допомогою Гарвардського степ-тесту та методику оцінки фізичного здоров’я (за Г.Л.Апанасенко).
  

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 24, 27, 29, 32, 35, 38.


Семінарське заняття – 2 год.

1.Фактори фізичного здоров’я: фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональна готовність.

2.Суб’єктивні та об’єктивні показники фізичного здоров’я.

3.Охарактеризуйте основні підходи до об’єктивної оцінки рівня фізичного здоров’я.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 8, 11, 14, 16, 17, 29, 32.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати методику самооцінки рівня фізичного здоров’я (за В.П.Войтенко).
   
2. Оволодіти методикою оцінки фізичної працездатності за допомогою 6-моментної функціональної проби.
   
3. Опрацювати методику оцінки адаптаційного потенціалу Р.М.Баєвського.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18, 19, 20, 21.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Соціальне та психічне здоров’я людини


Тема 4. Соціальне здоров’я людини.

Самостійна робота – 16 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.
   
2. Опрацювавши літературні джерела, підготуватись до семінарських занять, розкривши такі питання:
   

• Внутрішня картина здоров’я людини.
  
• Компоненти ставлення до здоров’я.
  
• Структурні характеристики суспільства як детермінанти соціального здоров’я.
  

3. Піготувати реферативні повідомлення на тему: «Основні психологічні аспекти проблеми ВІЧ/СНІДу», «Проблеми сексуального здоров’я сучасної молоді».

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3, 5, 8, 10, 17, 18, 23, 28, 30, 32, 35, 37, 38, 40.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Види девіацій як критерій оцінки суспільного здоров’я.
   
2. Структурні характеристики суспільств як детермінанти соціального здоров’я.
   
3. Психологічні моделі пояснення відмінностей у стані здоров’я.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 8, 10, 16, 23, 28, 30, 37.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Компоненти ставлення до здоров’я.

2. Внутрішня картина здоров’я.

3. Роль сім’ї у формуванні ставлення до здоров’я.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 10, 17, 28, 30, 35, 38.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Здоровий спосіб життя та його складові.
   
2. Мотиви дотримання здорового способу життя.
   
3. Шляхи формування здорового способу життя.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 8, 17, 23, 28, 30, 33, 35, 48.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати методику оцінки якості життя як показника соціального здоров’я.
   
2. Опрацювати методику оцінки рівня задоволеності якістю життя (за Р.Еліотом).
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18, 19, 20, 21.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати методику оцінки набутих та втрачених персональних ресурсів (за С.Хобфолл).
   
2. Опрацювати методику оцінки дотримання норм здорового способу життя за тестом „Здорова поведінка” [19, Ст.490 - 493].
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18, 19, 20, 21.


Тема 5. Психічне здоров’я людини.

Самостійна робота – 18 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Підготуватись до семінарського заняття.

• Законспектувати основні положення щодо психічної саморегуляції як невід’ємного компоненту здоров’я людини.
  
• Ознайомитись з історією створення методик м’язової релаксації.
  
• Охарактеризувати психологічні типи як форми психічного здоров’я.
  
• Визначити ознаки та стадії перевтоми в навчальній діяльності.
  
• Визначити умови виникнення нервово-психічних розладів у студентів.
  

3. Підготуватись до практичних занять.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 5, 6, 12, 15, 16, 17, 19, 22, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 44, 48.


Семінарське заняття - 2 год.

1. Поняття про психічне здоров’я.
   
2. Критерії оцінки психічного здоров’я.
   
3. Психологічна стійкість особистості.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни:15, 16, 19, 22, 34, 36, 38, 44, 48.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Психічне здоров’я студентів.
   
2. Психічна саморегуляція та здоров’я.
   
3. Психогігієна розумової праці та режиму дня.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 14, 15, 34, 36, 38, 44, 48.

Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати методику діагностики виявлення та аналізу причин емоційного дискомфорту в житті людини.
   
2. Опрацювати тест нервово-психічної адаптації С.Б.Семичова.
   
3. Дати відповіді на контрольні питання.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18, 19, 20, 21, 31, 46.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати методику ТПАНС.
   
2. Оволодіти методикою зняття втоми, відпочинку організму (С.М.Шингаєв), активації роботи організму (Рева О.М.).
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18, 19, 20, 21.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Прикладні аспекти здоров’я людини


Тема 6. Психологія професійного здоров’я.

Самостійна робота – 16 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Підготуватись до семінарських занять:

• Ознайомитись з методиками роботи керівника щодо визначення психічного здоров’я персоналу.
  
• Законспектувати основні принципи, методи та напрямки роботи психолога при наданні психологічної допомоги в екстремальних умовах життєдіяльності.
  

3. Опрацювавши літературні джерела, самостійно розкрити питання стресорів професійної діяльності та проблеми професійного вигоряння.
   
4. Підготуватись до практичних занять.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 6, 10, 12, 14, 15, 17, 18, 22, 26, 39, 41, 42, 43, 44.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Поняття професійного здоров’я.
   
2. Концепція психологічного забезпечення професійного здоров’я.
   
3. Стрес у професійній діяльності.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 10, 14, 17, 18, 26, 39, 41, 42, 43.


Семінарське заняття – 2 год.

1. Професійне вигоряння.
   
2. Причини вигоряння.
   
3. Особистісні поведінкові та соціальні ресурси подолання професійного вигоряння.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 10, 16, 21, 22, 41, 42, 43.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати методику визначення психічного стану персоналу.
   
2. Опрацювати методику роботи із співробітниками, що мають відхилення в психічному здоров’ї.
   
3. Опрацювати методику самооцінки стану (АСС).
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18, 19, 20, 21, 22, 26, 36, 39, 40.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Опрацювати виробничий варіант методики м’язової релаксації.
   
2. Опрацювати схему тренінгу формування емоційної стійкості для забезпечення ефективності діяльності в емоціогенно напружених умовах діяльності (Рева О.М.).
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 18,19,20,21,44, 45.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

(до всіх змістових модулів)

3. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.
   
4. Забезпечити усунення студентами поточної академічної заборгованості.
   

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Підручники, посібники:

1. Агаджанян Н. А., Ананьев В. А., Андреев Ю. А. и др. Основы валеологии. — Кн. 2. Киев: Олимпийская литература, 1999.
   
2. Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья: Учебное пособие. - СПб., 1998.
   
3. Ананьев В. А., Давиденко Д. И., Петленко В. П., Хомутов Г. А. Этюды валеологии / Под общ. ред. Д. Н. Давиденко. СПб.: СПбГТУ, БПА, 2001.
   
4. Ананьев В.А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоровья. – СПб.: Речь, 2006. – 384 с.
   
5. Апанасенко Г. Л., Попова Л. А. Медицинская валеология. К.: Здоров'я, 1998.
   
6. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль Э.И. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. – К.: Здоровье, 1988. – 168 с.
   
7. Брехман И. И. Валеология — наука о здоровье. — М., 1990.
   
8. Брехман И. И. Введение в валеологию — науку о здоровье. Л.: Наука, 1987.
   
9. Булич Е.Г., Муравов І.В. Теоретичні основи валеології: Навч. посібник.–К.: ІЗМН, 1997.– 224 с.
   
10. Васильєва О. С, Филатов Ф. Р. Психология здоровья человека (эталон, представлення, установки): Учебное пособие. — М., 2001.
    
11. Дінейка К. Рух, дихання, психофізичне тренування. – К.: Здоров’я, 1988.– 176 с.
    
12. Иванов Ю.Г. Прикладная валеология. – Луганск: Истоки, 1998. – 64 с.
    
13. Карвасарский Б.Д. Неврозы. – М.: Медицина, 1980. – 448 с.
    
14. Корнієнко О.В. Підтримання психосоматичного здоров’я практично здорових людей: Навч.посібник. – К.: Вид.центр “Київський університет”, 2000. – 126 с.
    
15. Левківська Г.П., Сорочинська В.Є., Штифурок В.С. Адаптація першокурсників в умовах вищого навчального закладу освіти: Навч. посібник. – К., 2001. – 128с.
    
16. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб., Питер, 2006. – 607 с.
    
17. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я / Навчальний посібник: М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк, А.Ф.Косенко, Т.І.Кочергіна. Загальна редакція М.С.Корольчука. – К.: Фірма “ІНКОС”, 2002. – 272 с.
    

Практикуми:

18. Ананьев В.А. Практикум по психологии здоровья. Методическое пособие по первичной специфической и неспецифической профилактике. – СПб.: Речь, 2007. – 320 с.
    
19. Диагностика здоровья. Психологический практикум / Под ред. проф. Г.С.Никифорова. – СПб.: Речь, 2007. – 950 с.
    
20. Куликов Л. В. Руководство к методикам диагностики психических со­стояний, чувств и психологической устойчивости личности. Опи­сание методик, инструкции по применению. СПб., 2003.
    
21. Практикум по психологии здоровья / Под ред. Г.С.Никифорова. – СПб.: Питер, 2005. – 351 с.
    

Монографії, збірники, статті:

18. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. – М.: Наука, 1976. – 272 с.
    
19. Амосов Н. М. Раздумья о здоровье. М.: Физкультура и спорт, 1987.
    
20. Амосов Н. М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. М.: АСТ; Донецк: Сталкер, 2002.
    
21. Ананьев В.А. Структурные состовляющие внутренней картины здоровья // Тезисы докладов. VI Нац. Конгресс по профилактической медицине и валеологии. СПб., 1999. С. 127-129.
    
22. Антонова–Турченко О.Г. Як вижити серед конфліктів.–К., 1991. – 32 с.
    
23. Апанасенко Г.Л. К проблеме трактовки механизмов восстановления физической загрузки // Теория и практика физической культури. – 1985. – №6. – С.49 -52.
    
24. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. — СПб.: МАПО, 1992. – 56 с.
    
25. Бехтерев В. М. Избраннне труды по психологии личности: В 2 т. Т. 2. Личность и условия ее развития и здоровья / Под ред. Г. С. Никифорова, Л. А. Коростылевой. - СПб., 1999.
    
26. Валеология человека. Здоровье — любовь — красота: В 5 т. Физиче­ское и психическое здоровье. СДб.: Петроградский и К"; Минск: Оракул, 1996. Т. 3.
    
27. Водопьянова Н. Е., Ходырева Н. В. Психология здоровья // Вестник ЛГУ. Сер. 6. - 1991. Вып 4.
    
28. Войтенко В. П. Здоровье здоровых. К.: Здоров’я, 1991.
    
29. Волков В. Ю., Ланев Ю. С, Петленко В. П., Давиденко Д. Н. и др. Науч­ные основы физической культуры и здорового образа жизни / Под общ. ред. Д. Н. Давиденко. СПб.: СПбГТУ, БПА, 2001.
    
30. Горбунов Г.Д. Учитесь управлять собой. – Л., Знание, 1976. – 32 с.
    
31. Гурвич И. Н. Социальная психология здоровья. — СПб., 1999.
    
32. Давиденко Д. Н., Зорин В. Е., Борилкевич В. Е. и др. Социальные и био­логические основы физической культуры /Отв.ред. Д. Н. Дави­денко. СПб.: СПбГУ, 2001.
    
33. Дашкевич О.В. Активная саморегуляция состояний спортсменов. – К.: ФиС, 1970.
    
34. Магльований А.В., Бєлов В.М., Котова О.Б. Організм та особистість. Діагностика та керування. – Львів: Медична газета, 1998. – 250 с.
    
35. Никифоров Г. С. Надежность профессиональной деятельности. — СПб., 1996.
    
36. Психическая и психофизическая адаптация человека. – Л.: Наука, 1988. – 295 с.
    
37. Петрусинский В.В., Розанова Е.Г. Психотехнические игры и упражнения. Техники игровой психокоррекции. – Владос, 2010. – 128с.
    
38. Рева О.М. Здоровий спосіб життя як предмет наукового аналізу // Актуальні проблеми сучасної психології: реалії та перспективи розвитку. Збірник матеріалів конференції, 15 квітня 2008 року / За заг. ред. Н.К.Вічалковської. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. – С. 154-160.
    
39. Рева О.М. Методологічні основи формування емоційної стійкості у осіб ранньої юності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наук.праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2002. – Т.4. – Ч.3. – С.215-224.
    
40. Рева О.М. Оцінка якості життя як показник стану здоров’я студентської молоді // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С.Д.Максименка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2008. – Том Х, Вип. 7. – С. 436-446.
    
41. Рева О.М. Резерви використання тренінгу розвитку емоційної стійкості у професійно-психологічній підготовці працівників міліції // Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 25-27 травня 2006 року. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. – ст. 157 – 163.
    
42. Ходырева Н. В. Психологические фактори здоровья // Актуальные проблемы практической психологии. — СПб., 1992.
    
43. Ходырева Н. В. Психологический аспект формирования здорового образа жизни // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / Под ред. Г. С. Никифорова. - СПб.,1991.
    

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Визначення психології здоров’я та задачі науки.
   
2. Історія становлення психології здоров’я як самостійної галузі психології.
   
3. Внесок В.М.Бєхтєрєва, Дж.Матараццо, М.М.Амосова, Д.Енджела, К.Дінейки, І.І.Брехмана, Г.С.Нікіфорова, В.А.Ананьєва, Г.Л.Апанасенко, В.П.Войтенко у розвиток психології здоров’я.
   
4. Зв’язок психології здоров’я з іншими науками.
   
5. Співвідношення психогігієни, психопрофілактики та психології здоров’я.
   
6. Поняття про здоров’я. Значення здоров’я та підходи до його вивчення.
   
7. Рівні здоров’я.
   
8. Критерії визначення стану здоров’я.
   
9. Групи психологічних факторів здоров’я. Незалежні фактори: обоумовлюючі, когнітивні, фактори соціального середовища, демографічні змінні.
   
10. Поведінкові фактори здоров’я: копінг, зловживання речовинами, дотримання правил збереження здоров’я.
    
11. Поняття про здоровий спосіб життя. Мотивуючі фактори здоров’я: стресори, існування в хворобливому стані.
    
12. Фізичне здоров’я людини та його критерії оцінки.
    
13. Прояви самоорганізації тіла людини як біологічної системи: самооновлення, саморегуляція, самовідновлення. Поняття про гомеостаз.
    
14. Довготривала та короткочасна адаптація організму.
    
15. Фактори фізичного здоров’я. Фізичний розвиток.
    
16. Фізична підготовленість. Функціональна підготовленість.
    
17. Оцінка та самооцінка фізичного здоров’я.
    
18. Критерії оцінки фізичного здоров’я.
    
19. Самооцінка стану як суб’єктивний критерій оцінки здоров’я. Антропометричні, біохімічні, анатомічні та фізіологічні показники як складові об’єктивного критерію оцінки стану здоров’я.
    
20. Оцінка стану здоров’я за Г.Л.Апанасенко. Методики оцінки та самооцінки стану здоров’я.
    
21. Кількісний підхід до оцінки здоров’я за М.Амосовим. Метод функціональних проб як об’єктивний підхід до оцінки функціональних резервів організму.
    
22. Проба Штанге. Проба Генча. ЖЄЛ.
    
23. Ортостатична проба. Проба PWC. Гарвардський степ-тест.
    
24. Здоров’я як соціальний феномен. Соціальний рівень індивідуального здоров’я.
    
25. Роль медичної статистики у характеристиці соціального здоров’я населення.
    
26. Здоров’я суспільства та девіантна поведінка. Види девіацій як критерій оцінки суспільного здоров’я.
    
27. Показники соціального здоров’я. Благополуччя популяції.
    
28. Структурні характеристики суспільств як детермінанти соціального здоров’я.
    
29. Соціальні класи та здоров’я людини.
    
30. Класовий градієнт здоров’я.
    
31. Стратифікаційна мобільність населення та здоров’я людини.
    
32. Статусна неконгруентність людини та її здоров’я.
    
33. Вікові особливості стану здоров’я.
    
34. Моделі пояснення гендерних відмінностей у здоров’ї.
    
35. Здоров’я та соціальні інститути.
    
36. Основи сексуального здоров’я. Психологічні аспекти ВІЧ/СНІДу.
    
37. Здоровий спосіб життя. Компоненти здорового способу життя.
    
38. Мотиви дотримання здорового способу життя.
    
39. Шляхи формування здорового способу життя.
    
40. Оцінка рівня задоволеності якістю життя.
    
41. Роль сім’ї у формуванні ставлення до здоров’я.
    
42. Поняття про психічне здоров’я.
    
43. Властивості особистості як критерій оцінки психічного здоров’я.
    
44. Переважаючі психічні стани як критерій оцінки психічного здоров’я.
    
45. Адекватність психічного відображення як критерій оцінки психічного здоров’я.
    
46. Розумова працездатність як показник психічного здоров’я.
    
47. Психологічна стійкість особистості.
    
48. Психологічні типи як форми психічного здоров’я.
    
49. Психічне здоров’я студентів.
    
50. Психогігієна розумової праці та режиму дня.
    
51. Психічна саморегуляція та здоров’я.
    
52. Методи оптимізації психоемоційного стану.
    
53. Поняття професійного здоров’я. Концепція психологічного забезпечення професійного здоров’я.
    
54. Професійне самовизначення. Фактори впливу на процес професійного самовизначення.
    
55. Професійна підготовка. Психолого-педагогічні принципи успішості професійної підготовки.
    
56. Професійна адаптація. Напрямки та критерії успішності первинної професійної адаптації.
    
57. Стрес у професійній діяльності. Типові стресори професійної діяльності.
    
58. Розвиток емоційної стійкості як шлях збереження професійного здоров’я.
    
59. Програма професійного самозбереження.
    
60. Професійне вигоряння. Причини вигоряння та ресурси його подолання.
    

ТИПОВА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ


1. МЕТА І ЗМІСТ ПРАКТИКИ

1.1. Мета практики: Ознайомлення з напрямком роботи практичного психолога «психологічна діагностика».

1.2. Завдання практики:

• ознайомлення студентів з тим, як на практиці здійснюється професійна психодіагностика із застосуванням професіограм та психодіагностичних методик;
  
• здобуття, закріплення та поглиблення теоретичних знань з психодіагностики;
  
• формування професійних навичок застосування знань у галузі психологічної діагностики;
  
• набуття навичок проведення науково-дослідної роботи, збір і узагальнення діагностичного матеріалу;
  
• виявлення ділових та моральних якостей майбутнього спеціаліста у галузі практичної психології;
  
• сприяння студентові у виборі напрямку майбутньої професійної діяльності психолога.
  

1.2. Зміст практики:

• Вивчення типових функціональних обов’язків працівників служби психологічного забезпечення. Підготовка рекламного оголошення про відкриття підрозділу психологічної служби студента-практиканта.
  
• Ознайомлення з тим, як на практиці здійснюється професійна психодіагностика із застосуванням психодіагностичних методик.
  
• Оформлення кімнати для проведення психодіагностичної процедури з урахуванням фонового, технічного та інструментального забезпечення.
  
• Застосування на практиці засобів формування вибірки досліджуваних.
  
• Проведення попереднього ознайомлення з досліджуваними з використанням методів бесіди та спостереження.
  
• Проведення експериментально-психологічних досліджень дітей або
  дорослих за такими напрямками:
  

• дослідження відчуття та сприймання;
  
• дослідження уваги та пам’яті;
  
• дослідження мислення та інтелекту;
  
• дослідження емоційно-мотиваційної сфери;
  
• дослідження характеру та темпераменту.
  

• Опанування форм і методів психологічної діагностики осіб та підготовка висновків з використанням методів математичної статистики із занесенням даних до протоколу досліджень клієнта.
  
• Розробка психологічних рекомендацій за результатами психодіагностичного обстеження клієнтів.
  
• Надання фахової допомоги установі, що є базою для проходження практики студента.
  
• Ознайомлення зі службовими документами в обсязі завдань, визначених програмою практики за спеціальністю та індивідуальними планами.
  
• Використання технічних та інших засобів, наявних в установі, що є базою для проходження практики.
  
• Внесення пропозицій керівництву навчальної та базової установи щодо вдосконалення організації та проведення практики за спеціальністю.
  

2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

2.1. Планування практики.

Перед проходженням практики студент складає індивідуальний план проходження практики.

Індивідуальний план відображає заплановані заходи у сукупності організаційних, практичних і звітних заходів. Зміст заходів має відповідати меті і змісту даного виду практики. Вказується термін їх виконання та відмітка про виконання. Індивідуальний план затверджується керівником практики, підписується керівником та студентом-практикантом (Додаток 1).

2.2. Порядок складання й оформлення щоденника практики та звіту про проходження практики.

Після завершення проходження практики студент складає та подає на кафедру заповнений та завірений щоденник практики, звіт про проходження практики та характеристику з місця проходження практики.

Щоденник практики відображає щоденну хронологію проходження практики, що складається студентом самостійно під час практики. Щоденник практики повинен містити:

• прізвище, ім’я та по-батькові студента-практиканта, курс;
  
• базова установа практики;
  
• прізвище, ім’я, по-батькові та посада керівника базової установи;
  
• перелік конкретних щоденних завдань з практики та їх виконання (Додаток 2).
  

Звіт про проходження практики має містити: місце та термін проходження практики; послідовність та види виконаних робіт за всіма розділами програми практики; зміст і аналіз виконаних робіт, їх короткі характеристики; протоколи проведення психодіагностичних досліджень; висновки щодо проведеного дослідження, рекомендації щодо надання психологічної допомоги клієнтам, висновки та пропозиції щодо покращення та вдосконалення навчальної практики, список використаної літератури.

До звіту обов'язково додаються всі матеріали, зібрані під час практики для використання у навчальному процесі університету. У звіті студент висвітлює також власні враження та особисті надбання в результаті проходження практики. Звіт оформлюється за вимогами, встановленими для курсової роботи.

Загальний обсяг звіту - до 20 аркушів формату А4. Сторінки звіту необхідно пронумерувати.

Матеріали практики необхідно переплести або прошити. Для упорядкування документів оформлюється титульна сторінка звіту про проходження практики (Додаток 3).

Оформлений звіт і щоденник практикант подає на перевірку керівнику бази практики. Керівник бази практики, ознайомившись з матеріалами, видає практиканту характеристику про її проходження в певній установі. Характеристика містить оцінку виконання програми практики (Додаток 4).

За умови наявності та правильного оформлення всіх зазначених документів захист практики відбувається у встановленому порядку.

ДОДАТКИ

Додаток 1


ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник _______

(підрозділу)

_______________

(підпис, прізвище, ініціали)

_________________20__р


ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

проходження навчальної практики студентом ____ групи

факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології КНУВС

________________________________________________________________

(прізвище, ініціали)

з ______________________ 20__р. до ________________ 20__р.

п/п	Заплановані заходи	Термін виконання	Відмітка про виконання	Примітка
	Організаційні заходи
1.
2.
	Практичні заходи
1.
2.
	Звітні заходи
1.
2.

Керівник практики за спеціальністю: __________________________________

(посада, підпис, прізвище, ініціали)


Студент ____ групи ____ курсу

___________________________

(прізвище, ініціали)

_____________________

(підпис)

_____________________

(дата)


Додаток 2


ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник _______

(підрозділу)

_______________

(підпис, прізвище, ініціали)

_________________20__р


ЩОДЕННИК

проходження навчальної практики студента 2 курсу групи 2І ПС

(прізвище та ініціали)

Період проходження практики

Проходить практику на посаді

Місце проходження практики

Керівник практики

(посада, підпис, прізвище, ініціали)


Додаток 3


Титульна сторінка звіту про проходження практики


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології


ЗВІТ


ПРО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ


студентом групи денної форми навчання за спеціальністю «Психологія»

________________________________________________

(прізвище, ім 'я, по-батькові)


База практики_______________________________________


Освітньо-кваліфікаційний рівень________________________

^{(бакалавр)}

Керівник практики:

від бази практики:

_________________________________________ _______________

^{(ПІБ, посада, організація) (підпис)}

М.П.


від факультету:

__________________________________________ _______________

^{(ПІБ, посада) (підпис)}


Звіт захищений з оцінкою

______________________

^{(прописом)}


Київ – 20_

Додаток 4


ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник _______

(підрозділу)

_______________

(підпис, прізвище, ініціали)

_________________20__р


Характеристика-відгук


Студент КНУВС ___________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

проходив навчальну практику з «____»__________ по «___»_________

на посаді __________________________________________________________


Під час навчальної практики на посаді ___________________ (вказати як повно та якісно відпрацьована програма навчальної практики, рівень теоретичної підготовки, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, рівень самостійності при виконанні обов’язків на посаді, участь в житті колективу, ставлення до роботи, властиві риси характеру і схильності, вольові та моральні якості, загальний та культурний рівень розвитку, вміння підтримувати внутрішній порядок, стан дисципліни та інші питання, які можуть характеризувати студента.)


За підсумками навчальної практики заслуговує оцінку______________

(прописом)


Студента __________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

доцільно використовувати на посаді ___________________________________

Керівник навчальної практики __________________________________

(посада, П.І.Б.)


З характеристикою ознайомлений

Студент __________________________ «____»______________20_р.


ЗМІСТ

1. Мета і зміст практики………………………………………………...............….3

2. Методичні вказівки щодо проходження практики…..... ........4 3. Додатки……… …………………………..................7

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з підготовки курсових робіт


Методичні рекомендації містять вимоги до змісту та оформлення курсової роботи, підготовки до її захисту.


1.Структура роботи

Курсова робота складається з двох (трьох)¹ розділів і має наступну структуру:


ТИТУЛЬНА СТОР.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ

1. Назва параграфа
   
2. Назва параграфа
   

І т.д.

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 2. НАЗВА РОЗДІЛУ

2.1.Назва параграфа

2.2.Назва параграфа

І т.д.

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 3. НАЗВА РОЗДІЛУ

3.1.Назва параграфа

3.2.Назва параграфа

І т.д.

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

2. Вимоги до змісту роботи
   

Титульна сторінка роботи оформляється відповідно до визначених вимог – див. Додаток А.

Зміст курсової роботи подається на її початку. У своєму переліку він містить вступ, найменування та номери усіх розділів, параграфів, підпараграфів, висновки до розділів та висновки (загальні висновки), список використаних джерел, додатки.

Вступ містить обгрунтування актуальності теми, визначення об’єкта, предмета, завдань, мети, гіпотези² та методів дослідження, емпіричної бази.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет міститься в межах об’єкта, тобто є часткове від нього. Саме предмет відповідає темі дослідження.

Завдання відображають поетапність дослідження проблеми і слугують досягненню поставленої мети.

Мета складається із зазначення кінцевого результату дослідження (на що в цілому воно спрямовується), його об’єкта (чи предмета) та шляху досягнення кінцевого результату.

Гіпотеза (припущення) відповідає ідеї дослідження та відображає очікувані результати. В гіпотезу дослідження закладаються ті ж компоненти, що і в мету.

Методи дослідження визначаються відповідно до визначених об’єкта, предмета та поставлених завдань. Наводяться загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) та конкретно наукові методи, конкретні методики психологічного дослідження, методи обробки емпіричних даних. При цьому методи та методики дослідження вказуються відповідно до поставлених завдань («Для розв’язання першого завдання використовувались…»), до досліджуваних явищ («Для вивчення тривожності використовувалась методика…»).

В емпіричній базі вказується де проводилось дослідження, яка категорія осіб вивчалася, у якій кількості, дається характеристика вибірки.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, параграфів, підпараграфів, пунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки та завершується висновками, а основна частина в цілому – загальними висновками.

Розділ І є теоретичним, він містить результати теоретичного вивчення проблеми. У формі аналізу літературних джерел, з обов’язковим посиланням на їх авторів (і відповідні джерела), послідовно розкриваються суть проблеми, аспекти та питання її вивчення, з’ясовуються основні поняття, їх зміст, висвітлюються та аналізуються існуючі дослідження з проблеми. Завершується розділ формулюванням висновків щодо суті з’ясованого.

Розділ П містить результати емпіричного дослідження проблеми, що має констатуючий характер (виявлення наявних проявів психічного у досліджуваних).

У його першому параграфі визначаються завдання емпіричної частини дослідження, по можливості - його концептуальні засади та обгрунтовується методика дослідження (визначаються досліджувані явища, їх суть, параметри вивчення), представляється методика.

Визначена для всього емпіричного етапу дослідження методика містить опис організації проведення дослідної роботи, сукупності методів, конкретних методик отримання емпіричних даних. У цілому її зміст відповідає на питання: Яким чином, завдяки чому та у якій послідовності проводилось вивчення досліджуваного явища? У методиці послідовно, відповідно до завдань, необхідності вивчення певних явищ, представляється кожний використаний метод та конкретна психологічна методика. При цьому визначається мета їх використання, назва, джерело, матеріали та обладнання, суть та процедура проведення, фіксації та обробки емпіричних даних.

У другому параграфі розділу ІІ висвітлюються результати дослідження та здійснюється їх аналіз. У ньому наводяться отримані кількісні дані щодо досліджуваного явища, які в узагальненому вигляді можуть представлятися в вигляді таблиць, рисунків (графіків, діаграм, процентільних кривих тощо). Як правило, первинні (сирі) емпіричні дані наводяться у додатках. Отримані дані підлягають подальшій кількісній їх обробці (кореляційний, факторний аналіз тощо) та якісному аналізу. Завершується розділ висновками щодо отриманих емпіричних даних.

ІІІ розділ, як правило, присвячений формуючому етапу дослідження, який передбачає цілеспрямований вплив з метою досягнення певних змін у прояву чи становленні досліджуваного явища у людини. У першому параграфі розділу Ш, після визначення завдань цього етапу, обгрунтовується та представляється методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу, особливостей прояву цього явища у досліджуваних. Зазначається про визначення контрольної та експериментальної групи, про проведення зрізів даних до і після проведення формуючого впливу. У другому параграфі висвітлюються результати формуючого етапу дослідження на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення експерименту, проводиться аналіз отриманих результатів. Позитивні результати формуючого експерименту (позитивні зміни даних в експериментальній групі досліджуваних) є підставою для висновку про ефективність запровадженої методики впливу на об’єкт. Розділ завершується висновками.

У кінці основної частини курсової роботи наводяться висновки, які узагальнюють найважливіші результати дослідження на його етапах.

Список використаних джерел має містити в своєму переліку лише ті, що були використані при аналізі проблеми. Для курсової роботи їх кількість становить 15-25.

3. Правила оформлення роботи
   

Загальний обсяг роботи – до 25 сторінок друкованого тексту.

Обсяг вступу – до 5 сторінок, обсяг загальних висновків – до 3 сторінок.

Робота виконується на комп’ютері, дотримуючись таких вимог: шрифт Times New Roman, розміром 14 кеглів, інтервал 1,5; поля – зліва – 30 мм, справа – 10 мм, зверху та знизу – 25 мм.

Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ та їх назви, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкуються великими літерами по центру. Заголовки параграфів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяються крапкою. Заголовки пунктів друкуються також маленькими літерами з абзацного відступу, але в розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервали.

Кожну із зазначених структурних частин роботи починають з нової сторінки.

Усі сторінки роботи підлягають суцільній нумерації. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але на ньому номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куті .

Такі структурні частини роботи, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, не мають порядкового номера. Номер розділу у тексті ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Параграфи (підрозділи) нумерують у межах розділу: наприклад, 2.3. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок параграфа. Пункти нумерують у межах параграфа: 1.3.2. Пункти можуть не мати заголовка.

Ілюстрації (рисунки) та таблиці подаються після тексту, де вони згадані вперше чи на наступній сторінці. Наведені ілюстрації та таблиці обов’язково аналізуються.

Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються в межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад: Рис.2.5.). Номер ілюстрації та її назва розміщуються під ілюстрацією.

Таблиці, відповідно, позначають: Таблиця 1.2. і розміщують у правому куті над назвою таблиці, яка подається по центру. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, вказують: Продовж. табл. 1.2.

При написанні роботи студент має посилатися на джерела, матеріали або результати з яких наводяться. Посилання в тексті на джерела зазначаються їх порядковим номером у списку використаних джерел, який позначається у квадратних дужках, наприклад [5-7]. Коли наводяться у тексті цитата чи якісь конкретні дані з джерела, то вказується відповідна сторінка, наприклад: [5, с.257].

Список використаних джерел подається в алфавітному порядку та оформляється відповідно до вимог, що знаходить відображення у зразках (див.Додаток Б). Джерела в списку вказуються мовою оригіналу.

4. Підготовка роботи до захисту
   

Курсова робота подається керівникові за місяць до захисту для рецензування. Недопущена до захисту курсова робота потребує її переопрацювання.

На захист студент готує доповідь на 10 хвилин (3сторінок комп’ютерного тексту), у якій послідовно, відповідно до логіки проведеного дослідження, визначивши тему, об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, висвітлює його результати. Для кращого сприймання матеріалу присутніми слід ілюструвати його власними таблицями, діаграмами, схемами чи мультимедійною презентацією. На всі запитання та зауваження по суті роботи студент має дати відповіді.

Оцінка за курсову роботу виставляється за критеріями:

• попередня оцінка прорецензованої курсової роботи;
  
• повнота розкриття теми, суті та результатів проведеного дослідження;
  
• володіння матеріалом дослідження;
  
• повнота відповідей на поставлені запитання.
  

Оцінка за курсову роботу виставляється в відомості та заліковій книжці студента.


Додаток А


КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НавчАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології

Кафедра психологічних дисциплін


КУРСОВА РОБОТА