Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки України

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

ПРОГРАМА

ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Затверджено Міністерством освіти і науки України

Лист Міністерства освіти і науки №1/11-3580 від 22.08.2001

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

11-й клас

Програма підготовлена авторським колективом у складі: доктор філософських наук, професор, член-кор. АПН України Арцишевський Р.А. (науковий керівник); науковий співробітник лабораторії світоглядної освіти молоді Арцишевська М.Р.; кандидат філософських наук, доцент Возняк С.С.; кандидат педагогічних наук, доцент Дурманенко Є.А.; кандидат політологічних наук, доцент Ковальчук І.А.; кандидат філософських наук, доцент Кондратик Л.Й., Провальський С. Р.; кандидат економічних наук, доцент Сищук А.А.; кандидат педагогічних наук Шаповал О.А.

Відповідальна за випуск головний спеціаліст Головного управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України Р.І. Євтушенко.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс «Людина і суспільство» почав викладатися з 1992 року. За цей час він пройшов апробацію у багатьох школах різних регіонів України, отримав схвальну оцінку учнів і вчителів і був удосконалений з урахуванням результатів його експериментальної перевірки у тисячах загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ, а також критичних зауважень і пропозицій педагогічної громадськості.

Необхідність запровадження цього курсу пояснюється декількома причинами. Насамперед - потребою у приведенні змісту шкільної освіти у відповідність до сучасного стану наукового пізнання, у якому все більш вагомого значення набувають соціально-гуманітарні та людинознавчі науки, а інтеграція знань переважає їх диференціацію. Провідні тенденції розвитку сучасної освіти вимагають збагачення її змісту за рахунок включення знань з таких наук, як філософія, соціологія, психологія, економіка, політологія, культурологія, демографія та деяких інших. Однак неможливість включення у шкільні навчальні плани багатьох нових предметів, які б представляли основи цих наук, робить необхідним створення інтегрованого курсу, який би в узагальненому і систематизованому вигляді знайомив учнів з головними поняттями і проблемами таких галузей сучасної науки, як суспільствознавство і людинознавство. Саме на досягнення цієї мети в першу чергу і спрямований пропонований курс «Людина і суспільство», покликаний виробити в учнів цілісне бачення людини і суспільства та їх взаємозв’язків. Науково-теоретичною основою інтеграції цих знань є вищі форми узагальнення змісту згаданих галузей науки: суспільно-наукова картина світу і картина світу людини.

По-друге, запровадження цього курсу обумовлене необхідністю збагачення учнів такими знаннями, ідеями і переконаннями, без яких сьогодні не може обійтися жодна людина, незалежно від її фаху та сфери діяльності. Це насамперед знання про саму людину, без яких не може здійснитися її свідоме самовизначення, та її відносини з іншими людьми, розуміння яких є необхідною передумовою гармонізації цих відносин. Не менш важливе значення мають також знання про суспільство, про різні сфери суспільного життя. Ці знання повинні сприяти не тільки розширенню кругозору учнів, але й їх соціальному самовизначенню, виробленню у них свідомої соціальної позиції, яка б характеризувалася громадянською активністю, соціальною відповідальністю, демократичною і гуманістичною спрямованістю тощо. Це є свідченням того, що запровадження даного курсу здатне збільшити виховний потенціал змісту шкільної освіти і сприятиме більш тісному поєднанню навчання і виховання.

Особливість змісту курсу «Людина і суспільство» полягає у тому, що він узагальнює і систематизує знання учнів, отримані ними з різних шкільних предметів - біології, географії, історії, літератури тощо, пов’язуючи ці знання з основами сучасного людинознавства і суспільствознавства, а також з відомостями, які учні отримують з інших джерел, зокрема із засобів масової інформації та художньої літератури, і з власним життєвим досвідом самих учнів. Проте курс спрямований не тільки на те, щоб розширити коло відомих учням знань, а й на те, щоб сформувати у них особисте ставлення до цих знань, а відповідно - і до об’єктів цих знань - людини і суспільства, взятих у різних формах прояву їх життедіяльності та взаємозв’язках. Це передбачає також, що названі об’єкти повинні розглядатися в інтегрованому курсі в різних аспектах: пізнавальному, оціночному, ідеалізуючому, мотивуючому тощо.

Головними методичними засадами створення і викладання даного курсу, які виражають його специфіку, є:

- цілісність і системність, тобто відтворення об’єктів вивчення - людини і суспільства через їх цілісне бачення та у їх взаємозв’язках;

- гуманоцентризм, який передбачає, що головним предметом курсу є сама людина, і що під час вивчення усіх тем курсу їх зміст повинен пов’язуватися з людиною (її потребами, інтересами, цілями, ідеалами тощо);

- синтетичність, тобто поєднання у змісті і в процесі викладання курсу різних форм практичного і духовного освоєння дійсності та різних джерел інформації (навчальні предмети, художня література, засоби масової інформації, життєвий досвід вчителя і учнів тощо);

- розвиток особистості, тобто спрямованість курсу на формування не лише знань, вмінь і навичок, але й особистісних якостей учнів (громадянських, інтелектуальних, моральних, вольових тощо), їхніх переконань, установок, мотивів, ціннісних орієнтацій та інших особистісних характеристик. Особлива увага повинна приділятися розвиткові критичного і творчого мислення учнів;

- відкритість, яка включає в себе також полікультурність і плюралізм,і спрямована на вироблення антидогматичного мислення, здатного сприймати будь-яку нову інформацію і без упереджень та з розумінням ставитися до різних точок зору і поглядів, а також до цінностей, що репрезентують різні світогляди та культури;

- органічне поєднання локального і глобального, яке передбачає взаємозв’язок індивідуального і родового, регіонального і загальнонаціонального, національного і загальнолюдського тощо;

- гармонізація відносин, згідно з якою вивчення курсу повинне сприяти виробленню толерантності у людських взаєминах, прагнення і вмінь будувати на розумних і морально-правових засадах свої взаємовідносини з оточуючим середовищем та іншими людьми.

Необхідно також, щоб у викладанні курсу переважаючою стала діалогічна форма викладення матеріалу, яка дозволяє порівнювати різні підходи і точки зору і виробляти в учнів уміння вести дискусію, аргументовано відстоювати свої погляди і переконання. Останнє передбачає також використання й інших інтерактивних форм і методів навчання та їх вміле поєднання з традиційними методами навчання.

Завдання курсу полягає не тільки в тому, щоб дати учням певну сукупність знань про людину і суспільство, але й систематизувати ці знання і на їх основі виробити розуміння різних проявів людської життєдіяльності та суспільних явищ, сформувати до них особистісне ставлення учнів, навчити їх критично аналізувати, пояснювати та об’єктивно оцінювати суспільні відносини, явища та процеси, застосовуючи при цьому науково обґрунтовані критерії та принципи. Не менш важливо, щоб, спираючись на отримані знання, учні вміли застосовувати їх у процесі мотивації своїх рішень, вчинків і дій, свідомо керуватися принципами гуманізму, демократизму, патріотизму, плюралізму, толерантності тощо у своєму ставленні до інших людей, соціальних інститутів і цінностей.

У змісті програми після кожної теми даються основні поняття і очікувані результати пізнавально-навчальної діяльності учнів, які повинні бути досягнуті при вивченні даної теми. В кінці кожного розділу програми сформульовані головні ціннісні орієнтації та відносини, на формування яких спрямований зміст цього розділу. Тут також подається перелік орієнтовних тем рефератів і учнівських проектів, виконання яких націлене на поглиблене самостійне опрацювання учнями окремих питань курсу та на формування їхніх інтелектуальних і практичних вмінь та навичок. Передбачається, що кожен учень протягом навчального року повинен написати один реферат і взяти участь у колективному виконанні одного з запропонованих проектів.

Основними вміннями та навичками, якими учні повинні оволодівати в процесі вивчення всіх тем курсу та написання рефератів і виконання проектів є:

- вміння творчо застосовувати отримані знання у нестандартних життєвих ситуаціях для розв’язання різноманітних соціальних проблем;

- вміння самостійно знаходити інформацію з різних питань людинознавства та суспільствознавства, володіти простими методами збору такої інформації (анкетування, інтерв’ювання, тестування, конспектування, обробка статистичних даних тощо), працювати з різними джерелами цієї інформації;

- навички групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв’язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості;

- вміння захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов’язки, оприлюднювати і аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представниками інших поглядів чи переконань, йти на розумні компроміси у випадках виникнення конфліктних ситуацій тощо.

Звичайно, що виконання завдань курсу потребує удосконалення методики оцінювання досягнутих результатів. На нашу думку, доцільно, щоб таке оцінювання було комплексним. Так, якщо обсяг і глибина знань учнів можуть оцінюватися традиційними методами класного опитування, написання контрольних робіт і тестування, то сформованість ціннісних орієнтацій, соціальних якостей, вмінь та навичок потребує застосування інших методів. Останні з них (наприклад, активність, відповідальність, вміння користуватися різними джерелами інформації, плідно співпрацювати в групі та інші) можуть оцінюватися з застосуванням рейтингової системи на основі чітко визначених і відомим усім учням критеріїв при підведенні підсумків дискусій, написання рефератів і виконання проектів. При цьому доцільно, щоб у такому оцінюванні, крім вчителя, брали участь і самі учні, а в окремих випадках - також члени учнівських сімей, батьки, вчителі з інших предметів та експерти-професіонали (наприклад, журналісти, соціологи, політологи, члени органів місцевого самоврядування, представники недержавних громадських організацій та інші).

Більш складним є питання про шляхи і методи оцінювання результатів виконання виховних завдань курсу, зокрема сформованості тих чи інших оціночних ставлень та ціннісних орієнтацій. Деякі педагоги небезпідставно вважають, що ці характеристики та переконання учнів взагалі не повинні оцінюватися, оскільки це може призвести до порушення права учнів на свободу своїх переконань. З цим важко не погодитися. Але разом з тим школа і вчитель не можуть не виконувати завдань, які обумовлені суспільними та особистісними цілями суспільствознавчої шкільної освіти, наприклад, не сприяти формуванню в учнів таких рис, як патріотизм і працелюбність, соціальна активність і відповідальність, спрямованість їх позиції на гуманістичні та демократичні цінності. Одним з можливих шляхів виходу з цієї ситуації є застосовуване деякими вчителями-практиками повторне анкетування. Суть його полягає у тому, що на початку навчального року вчитель проводить анкетування учнів, яке дає йому можливість з’ясувати, якими є і на якому рівні сформовані ті чи інші їх ціннісні орієнтації і відповідно до цього спрямувати свою виховну роботу під час вивчення різних тем курсу. Пізніше він повторює таке ж анкетування, наприклад, після першого півріччя і в кінці навчального року, порівнює їхні результати і може побачити, які зміни відбулися в орієнтаціях учнів. Правда, ці результати дають можливість оцінити перш за все досягнення самого вчителя, а не учнів, чому нерідко згадане повторне анкетування проводиться місцевими чи центральними органами управління освітою, що дозволяє також на більш високому рівні узагальнювати результати виховної роботи вчителів-суспільствознавців, поширювати найбільш цінний досвід і удосконалювати методику цієї роботи. Усе це свідчить про складність проблеми оцінювання у процесі викладання курсу «Людина і суспільство» і необхідність її детального висвітлення, що зроблено нами у методичному посібнику для викладачів цього курсу. Крім цього посібника і нового підручника навчально-методичний комплекс з даного курсу включає також хрестоматію, словник і робочі матеріали для учнів.

ВСТУП

Проблема самовизначення людини і людства

Чому людей у всі часи хвилювали питання про своє походження, призначення і сутність? Потреба у свідомому самовизначенні - характерна риса людини розумної. Самосвідомість і світогляд як форми самовизначення людини у світі. Співвідношення соціального (родового) та індивідуального самовизначення людини. Роль курсу «Людина і суспільство» у виробленні власної самосвідомості.

Основні поняття: самовизначення, самосвідомість, світогляд.

Очікувані результати

Учні повинні знати, що таке самосвідомість і світогляд, розуміти їх значення у житті людини; пояснювати, чому саме свідоме самовизначення є невід’ємною рисою людини розумної; усвідомлювати значення курсу «Людина і суспільство» для власного самовизначення.

Розділ І.

ЛЮДИНА

Тема 1. Сутність і походження людини

Чим відрізняється людина від інших живих істот? Людина як біо-соціальна і тілесно-духовна істота. Співвідношення в людині біологічного і соціального, тілесного та духовного, загальнолюдського та національного, родового та індивідуального. Чи можна вважати людину незмінною за своєю природою?

Міфологія, релігія, наука і філософія про походження людини. Виникнення людини - випадковість чи закономірність?

Основні поняття: антропологія, антропосоціогенез, людина, людинознавство.

Очікувані результати

Учні повинні вміти давати визначення основних понять; розуміти і пояснювати відмінність людини від інших живих істот; розкривати співвідношення і взаємозв’язок в людині біологічного і соціального, тілесного і духовного, загальнолюдського та національного, родового та індивідуального; вміти доводити, чи змінюються в часі природа і сутність людини; мати уявлення про основні підходи до тлумачення проблеми антропосоціогенезу; вміти доводити свою точку зору на проблему виникнення людини.

Тема 2. Індивідуальне становлення людини

Шлях від зародження до народження і його вплив на подальший розвиток людини. Роль спадковості й середовища у формуванні людини. Задатки і здібності та шляхи їх розвитку.

Особливості становлення людини в дитинстві та юності. Співвідношення фізичного, психічного, інтелектуального і соціального становлення людини на різних етапах її розвитку. Психофізіологічні особливості становлення юнаків і дівчат.

Основні поняття: задатки, здібності, обдарованість, онтогенез, самовиховання, самоудосконалення, соціалізація, соціальне середовище, спадковість.

Очікувані результати

Учні повинні вміти охарактеризувати особливості становлення людини від зародження до народження та його значення для подальшого розвитку людини; розуміти співвідношення спадковості і середовища у формуванні людини; знати, що таке задатки та здібності, і які існують шляхи їх розвитку; усвідомлювати особливості становлення людини в дитинстві та юності; пояснювати співвідношення фізичного, психічного, інтелектуального і соціального становлення людини; знати головні відмінності у становленні в підлітковий та юнацький періоди юнаків і дівчат.

Тема 3. Життя людини

Життя людини - ланка в існуванні світу. Вікові етапи людського життя (дитинство, отроцтво, юність, зрілість, похилий вік) та їх особливості. Тривалість людського життя і проблема його продовження. Проблема смерті й безсмертя.

Сенс і мета життя. Вибір життєвого шляху. Ставлення до життя. Життєва позиція та спосіб життя.

Право на життя. Цінність життя. Повнота і щастя життя.

Основні поняття: безсмертя, дитинство, довгожителі, життя, життєва позиція, любов до життя, марнування життя, мета життя, зрілість, оптимізм, отроцтво, песимізм, похилий вік, право на життя, сенс життя, смерть, спосіб життя, цінність життя, щастя життя, юність, якість життя.

Очікувані результати

Учні повинні зрозуміти, що життя окремої людини є лише ланкою в існуванні світу та інших істот; уміти охарактеризувати особливості різних вікових етапів людського життя, їх переваги й недоліки; мати уявлення про те, від чого залежить тривалість людського життя і які існують можливості його продовження; пояснювати, які чинники впливають на життя людини, чим визначається її життєвий шлях; вміти дати визначення способу і стилю життя; мати свої погляди на сенс і мету людського життя; знати, чим визначається право людини на життя; усвідомлювати, що таке смерть, і як вона співвідноситься з народженням і життям; знати різні точки зору щодо проблеми безсмертя людини; розуміти, у чому полягає і чим визначається цінність життя і чому осуджується марнування життя, усвідомлювати свою життєву позицію і своє ставлення до життя.

Тема 4. Самореалізація людини

Чи існує людське призначення? Доля людини. Фаталізм і волюнтаризм. Чи може людина бути творцем і господарем свого життя? Об’єктивні та суб’єктивні чинники, якими визначається життя людини. Самопізнання і самовизначення людини. Умови і шляхи самореалізації людини.

Основні поняття: волюнтаризм, доля людини, життєве призначення, самовизначення, самопізнання, самореалізація, фаталізм.

Очікувані результати

Учні повинні знати, які точки зору існують на людське призначення; розуміти, які об’єктивні та суб’єктивні чинники впливають на визначеність людського життя, яку роль при цьому відіграють самопізнання та самовизначення людини; усвідомлювати, що необхідне для більш повної реалізації людиною своїх задатків і можливостей.

Тема 5. Діяльність людини

Діяльність як спосіб людського буття. Відмінність людської діяльності від поведінки тварин і дій машин. Що лежить в основі людської діяльності? Потреби - рушійні сили людської діяльності. Класифікація потреб.

Різноманітність людської діяльності. Творча і нетворча діяльність. Види діяльності. Трудова і професійна діяльність. Свобода і відповідальність. Співвідношення цілей і засобів їх досягнення. Регуляція і саморегуляція діяльності. Організація людської діяльності.

Основні поняття: види діяльності, відповідальність, діяльність, культура діяльності, мета і засоби, наміри і наслідки, наукова організація праці, норми і принципи, потреба, праця, професійна діяльність, саморегуляція діяльності, свобода і необхідність, творча діяльність.

Очікувані результати

Учні повинні знати зміст основних понять; розуміти особливості людської діяльності та її головних видів, трудової й професійної діяльності; знати визначення та класифікацію потреб; розрізняти творчу і нетворчу діяльність; розуміти взаємозв’язок свободи і необхідності та свободи і відповідальності; усвідомлювати співвідношення цілей і засобів, намірів і наслідків людської діяльності; вміти пояснювати необхідність підвищення культури діяльності і раціональної організації праці.

Тема 6. Духовний світ людини

Людина як духовна істота. Духовний світ людини. Психічні властивості і стани людини. Почуття, емоції, настрої. Культура почуттів. Темперамент і характер. Види темпераменту і риси характеру.

Сутність свідомості. Свідомість і мова. Свідомість і самосвідомість. Пам’ять, уява, мислення. Підсвідомість і надсвідомість.

Пізнання як відображення дійсності. Чуттєве і раціональне пізнання. Форми і методи пізнання. Аналіз і синтез, індукція та дедукція. Пізнання і оцінювання. Цінності та ціннісні орієнтації. Ідеалізація і цілеутворення. Духовність і бездуховність.

Основні поняття: аналіз і синтез, відображення дійсності, духовний світ людини, духовність і бездуховність, емоції, ідеал, ідеалізація, індукція та дедукція, істина, логіка, метод пізнання, мислення, мозок, надсвідомість, настрій, оцінювання, пам’ять, підсвідомість, пізнання, почуття, психологія, свідомість, стрес, темперамент, уява, форми пізнання, характер, цілеутворення, ціннісні орієнтації, цінності.

Очікувані результати

Учні повинні вміти розкривати зміст основних понять; характеризувати найважливіші психічні характеристики, властивості і стани людини; розуміти сутність людської свідомості та її співвідношення з підсвідомістю і надсвідомістю, розкривати співвідношення і взаємозв’язки пізнання, оцінювання та ідеалізації; пояснювати зміст головних духовних властивостей і чеснот людини; характеризувати найважливіші прояви духовності та бездуховності в людському житті.

Тема 7. Людина серед людей

Спілкування та його роль у житті людини. Потреба у спілкуванні та форми її задоволення. Форми і засоби спілкування. Пряме і опосередковане, формальне і неформальне спілкування.

Мова як засіб людського спілкування. Правила і норми спілкування. Культура і мистецтво спілкування. Конфлікт та його розв’язання.

Міжособистісні стосунки. Дружба і кохання як вищі прояви взаємовідносин між людьми. Людина в сім’ї. Проблема батьків і дітей.

Основні поняття: група, ділове спілкування, дружба, засоби спілкування, «золоте правило» моралі, конфлікт, культура спілкування, любов, міжособистісні стосунки, мови спілкування, пряме і опосередковане спілкування, сім’я, спілкування, формальне і неформальне спілкування.

Очікувані результати

Учні повинні знати і вміти розкривати зміст основних понять; розуміти і пояснювати роль спілкування у житті людини; характеризувати різні форми спілкування; перераховувати засоби спілкування; пояснювати роль мови як універсального засобу людського спілкування; знати головні правила і норми спілкування в різних ситуаціях; розуміти, чим визначаються і від чого залежать культура і мистецтво спілкування; знати причини виникнення та етапи розвитку конфліктів і можливі шляхи уникнення та розв’язання конфліктних ситуацій; розуміти особливості міжособистісних стосунків і вищих їх проявів; називати характерні риси сучасної сім’ї, знати основні норми і правила сімейного спілкування.

Тема 8. Цінність і краса людини

Людина як міра всіх речей. Самоцінність людини. Чим визначається і від чого залежить міра людської цінності? Гуманізм і антигуманізм, їх походження і сутність. Чому людина не повинна використовуватися як засіб досягнення чужих цілей? Як може змінюватися цінність конкретної людини протягом її життя? Які якості становлять найбільшу цінність у самій людині?

Що таке краса? Багатоманітність проявів людської краси ( жіноча краса і чоловіча краса, краса природна і набута, духовна і тілесна, краса вчинків, краса материнства тощо). Краса як джерело радості і творчого натхнення, її відображення в літературі та мистецтві. Уміння зберігати і примножувати свою красу.

Основні поняття: гуманізм і антигуманізм, гуманність, доброта, краса, мода, мораль, моральність, потворність.

Очікувані результати

Учні повинні вміти пояснювати, чому людина вважається вищою цінністю і чому кожна людина самоцінна сама по собі; розуміти, чим визначається цінність людини, від чого вона залежить; бути переконаними і вміти доводити, що людина не повинна використовуватися як засіб досягнення чужих цілей; розкривати можливі зміни цінності конкретної людини протягом її життя , пояснювати, від яких чинників залежать ці зміни; вміти доводити свою думку про найбільш цінні якості та риси самої людини; розуміти, що таке людська краса і від чого вона залежить; вміти розкривати різноманітні прояви людської краси та пояснювати їх співвідношення; розуміти співвідношення між природною і набутою красою, між красою і модою; наводити приклади зображення людської краси у літературі та мистецтві; знати, яким чином можна зберігати і примножувати людську красу.

Тема 9. Ідеал людини

Зміна уявлень про ідеал людини в історії суспільства. Виникнення ідеалу всебічно і гармонійно розвиненої людини в епоху Відродження. Уявлення про ідеал людини в історії та культурі українського народу. Якою ми уявляємо сучасну ідеальну людину? (Чи існують «герої нашого часу»?).

Шляхи до реалізації ідеалу. Роль самоудосконалення у досягненні ідеалу.

Основні поняття: всебічно і гармонійно розвинена людина, ідеал, ідеал людини, ідеальна людина, самоудосконалення.

Очікувані результати

Учні повинні знати головні етапи розвитку поглядів на ідеал людини в історії суспільної думки; розуміти і пояснювати залежність уявлень про ідеал людини від соціально-економічних засад суспільного життя та рівня духовного розвитку; вміти наводити приклади уявлень про ідеальну людину, спираючись на твори різьбярства, живопису і художньої літератури; мати своє розуміння «героя нашого часу»; усвідомлювати роль і шляхи самоудосконалення в досягненні ідеалу.

Ціннісні орієнтації та ставлення:

- усвідомлення і сприйняття як вищих цінностей людини, людського життя, праці, творчої діяльності, людської свободи, прав людини, людської краси, доброти і милосердя, дружби і любові, толерантності, гуманності, духовності, відповідальності;

- усвідомлене і вмотивоване прагнення учнів до власного самовизначення, самореалізації, самоудосконалення, розвитку своїх задатків і здібностей, здорового способу життя, визначення сенсу і мети життя, визначення життєвого шляху, вибору своєї професійної діяльності, зайняття активної, оптимістичної та відповідальної життєвої позиції, реалізації та захисту прав людини, удосконалення власної діяльності, розвитку своєї духовності, до підвищення культури почуттів, культури мислення і культури спілкування, до налагодження гуманних, дружніх, поважливих, толерантних стосунків з іншими людьми; до збереження і відстоювання своєї свободи, честі та гідності, виконання своїх громадянських і людських обов’язків, до реалізації свого ідеалу;

- позитивне ставлення до курсу «Людина і суспільство», знань про людину, людей різного віку і різної статі; до різних переконань і способів життя, якщо вони не мають антигуманного, антисоціального і протиправного характеру; до людей праці і представників різних професій; до прагнення і вміння людини гармонізувати свої відносини з іншими людьми у процесі спілкування, до різноманітних індивідуалізованих проявів людської краси; до правозахисних організацій, їхніх представників і документів, якими визначаються свободи, права і обов’язки людини; до дій різних людей, спрямованих на захист їхньої свободи, прав, честі та гідності; до різних проявів людської індивідуальності;

- негативне ставлення до проявів антигуманізму, нетерпимості, зневаги до інших людей, до представників різних етно-національних та соціально-культурних спільностей, вікових, статевих та професійних груп; до проявів насильства, ворожості, вседозволеності та упередженості у людських взаємовідносинах; до обмеження і порушення прав і свобод людини; до марнування власного і псування чужого життя; до нехтування своїми обов’язками і безвідповідальності; до шкідливих звичок і антисоціальних способів життя; до бездуховності й аморальності, догматизму і фанатизму, жорстокості й злостивості; до нехтування правилами й нормами спілкування; до цинізму й егоїзму у стосунках між ровесниками та представниками різної статі; до проявів егоїзму, черствості, ворожості у сімейних відносинах; до спроб використання інших людей як засобів досягнення власних цілей; до нівечення і неповаги людської краси; до неповаги людських переконань та ідеалів.

Учнівські проекти

Як розвинути свої задатки і здібності (учні проводять порівняльне

дослідження двох груп своїх ровесників - тих, хто якось проявив уже свої здібності, і тих, хто ще не зумів проявити ці здібності чи вважається нездібним; на основі цього дослідження роблять відповідні висновки і складають рекомендації щодо шляхів розвитку і удосконалення здібностей своїх ровесників).

Як змінити своє ставлення до життя
Структура потреб шкільної молоді
Професійні орієнтації старшокласників
Ціннісні орієнтації школярів
Чи вміємо ми спілкуватися
Гуманність і антигуманність у людських взаємовідносинах
Чи вміють наші ровесники бачити і цінувати людську красу
Чи порушуються у нашому місті (селі) права людини
Хто з наших земляків може вважатися «героєм нашого часу»

Розділ ІІ

СУСПІЛЬСТВО

Тема 10. Виникнення і сутність суспільства

Розвиток поглядів на суспільство в історії суспільної думки. Основні підходи (релігійний, натуралістичний, ідеалістичний, науково-матеріалістичний тощо) до розуміння специфіки і сутності суспільства. Суспільство як результат взаємодії людей. Соціальні інститути та суспільні відносини. Суспільство як соціальна система. Головні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

Різні точки зору на виникнення суспільства. Чи існувала людина до виникнення суспільства? Що таке антропосоціогенез? Сучасна наука про причини, передумови і час виникнення суспільства (факти і гіпотези).

Основні поняття: антропосоціогенез, еволюція соціально-культурна, соціальна система, соціальні інститути, суспільні відносини.

Очікувані результати

Учні повинні знати основні точки зору на сутність і виникнення суспільства та називати їхніх представників, уміти співставляти різні піходи до цієї проблеми; оволодіти знаннями про те, що становить основу суспільного життя та забезпечує його єдність і цілісність; виявляти розуміння суспільства як цілісної системи, особливостей і взаємодії його різних підсистем; характеризувати різні причини і чинники виникнення людини та суспільства.

Тема 11. Природні передумови суспільного життя

Єдність і відмінність природи та суспільства. Взаємодія природи і суспільства та зміна взаємовідношення між ними у процесі суспільного розвитку. Географічне середовище та його роль у суспільному житті. Географічний детермінізм та геополітика.

Народонаселення та його роль у суспільному житті. Головні характеристики і демографічна структура населення. Мальтузіанство та неомальтузіанство. Особливості демографічної ситуації в Україні.

Основні поняття: географічне середовище, географічний детермінізм, демографія, демографічна політика, демографічна ситуація, мальтузіанство, народонаселення, ноосфера.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти, яку роль у житті суспільства і суспільному розвиткові відіграють такі природні передумови, як географічне середовище і народонаселення; пояснювати, як і у зв’язку з чим змінювалася роль природних чинників у процесі історичного розвитку; знати сутність і критично аналізувати зміст поглядів представників географічного детермінізму та неомальтузіанства; характеризувати демографічні характеристики народонаселення та особливості демографічної ситуації в Україні.

Тема 12. Історичний процес та його етапи

Що таке історія: рух по колу (циклічність), деградація (регрес) чи розвиток (суспільний поступ, прогрес)? Складність і внутрішня суперечливість історичного процесу. Чи існують загальні закони історичного розвитку? Багатоманітність та єдність, неповторність і подібність шляхів історичного розвитку. Співвідношення історії окремих народів (країн) та історії людства. Хто є головним творцем історичного процесу? Видатні українські історики про особливості історичного розвитку українського народу.

Еволюційні та революційні форми суспільного розвитку. Війни та революції в історії суспільства, їх причини та наслідки. Чи можна виправдати роль насильства в історії? Трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу. Революції й реформи. Соціальні механізми реформування суспільства. Україна на шляху реформ.

Наявність різних підходів до розуміння шляхів і етапів суспільного розвитку як відображення складності та багатовимірності історичного процесу. Погляди на періодизацію історії в українській соціально-філософській думці.

Чи має історія якийсь сенс і яке майбутнє чекає людство?

Основні поняття: війна, доіндустріальне суспільство, еволюція, індустральне суспільство, інформаційне суспільство, історичний процес, історія, постіндустріальне суспільство, прогрес, революція, регрес, реформа, суспільно-економічні формації.

Очікувані результати

Учні повинні розкривати зміст різних точок зору на розуміння історії, пояснювати причини складності та внутрішньої суперечливості історичного процесу, співввідношення між всесвітньою історією та історією окремих країн, між прогресом і регресом, еволюційними та революційними змінами в людській історії; розкривати причини і наслідки війн у світовій історії; пояснювати роль реформ у минулому і сучасному людства; розуміти небезпечність і неприпустимість застосування насильства у вирішенні міжнародних і внутрішньонаціональних (міжетнічних) проблем; характеризувати основні підходи до періодизації історичного процесу.

Тема 13. Соціальне життя і соціальна структура суспільства

Соціальна сфера суспільного життя, її особливості у порівнянні з іншими сферами суспільного життя. Основні форми і характеристики (рівень життя, якість життя, соціальна інфраструктура тощо) соціального життя. Соціальні відносини та їх види. Рівність і нерівність, конфлікт і злагода. Причини соціальних конфліктів, способи їх регулювання і подолання.

Поняття соціальної структури суспільства. Багатоманітність людських спільностей і об’єднань людей, основні ознаки і критерії їх виокремлення. Співвідношення соціально-класової, етнічної, демографічної та професійної структур суспільства. Соціальні групи та їх види (малі й великі). Сім’я та її роль у суспільному житті. Особливості сучасної сім’ї.

Етнос і нація. Історичний розвиток української нації. Міжнаціональні відносини. Причини виникнення міжнаціональних конфліктів і шляхи їх подолання. Класи і класові відносини. Соціальна стратифікація. Особливості соціально-класової структури України у порівнянні з іншими країнами світу. Соціальний захист різних верств населення (освіта, медичне обслуговування, пенсійне забезпечення, допомога по безробіттю тощо).

Соціальне самовизначення людини. Соціальне походження, соціальна належність і соціальна ідентифікація. Соціальний статус і соціальна мобільність. Соціальна роль і соціальна позиція. Головні характеристики (активність, спрямованість, відповідальність, оціночна забарвленість тощо) соціальної позиції особи. Багаторівневість соціального самовизначення сучасної особи як наслідок її включення в різні соціальні структури. Соціальна самосвідомість як духовна основа самовизначення особи у суспільстві та свідомого зайняття нею певної соціальної позиції.

Основні поняття: етнос, клас, нація, сім’я, соціальна група, соціальна мобільність, соціальна нерівність, соціальна позиція, соціальна роль, соціальна спільнота, соціальна справедливість, соціальна стратифікація, соціальна структура, соціальне життя, соціальне самовизначення, соціальний захист, соціальний конфлікт, соціальні відносини.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти сутність і особливості соціальної сфери суспільного життя, а також необхідність власного соціального самовизначення; знати, що таке соціальна структура суспільства і з яких підструктур вона складається; називати головні ознаки і пояснювати роль таких соціальних спільностей, як сім’я, етнос, нація, клас; орієнтуватися в соціальній структурі сучасного українського суспільства; усвідомлювати сутність соціальних відносин, необхідність соціальної злагоди та соціального захисту різних верств населення у суспільстві; розкривати відмінності між такими характеристиками особи, як її соціальна роль і соціальна позиція; характеризувати особливості власної соціальної позиції.

Тема 14. Політичне життя суспільства

Сутність політики. Політична сфера суспільного життя. Політичні відносини і політична діяльність. Хто, як і для чого творить політику? Внутрішня, зовнішня і міжнародна політика. Політична система суспільства, її сутність та особливості. Основні елементи політичних систем. Головні політичні інститути: держава, влада, партії, громадські об’єднання тощо.

Поняття демократії. Демократія як форма політичного життя. Історичні форми демократії. Демократія і тоталітаризм. Ознаки і особливості функціонування демократичного суспільства. Демократичні цінності та свободи. Пряма і представницька демократія. Вибори, референдуми, плебісцити. Виборчі системи. Громадянське суспільство.

Суспільство і держава. Виникнення, сутність, основні ознаки і функції держави. Форми державного правління (монархія і республіка) і форми державного устрою. Основні класифікації сучасних держав. Особливості правової та соціально-справедливої держави. Конституція - Основний закон держави. Державні органи. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Політичні партії і партійна політика. Політична опозиція. Громадські рухи та організації, їх роль у політичному житті.

Демократичні традиції у політичному житті українського народу. Проблеми становлення демократії в сучасній Україні. Державний суверенітет України. Конституція про державний устрій, органи влади сучасної України. Головні політичні партії України та їх програми.

Людина і влада. Боротьба за владу, легітимні та нелегітимні шляхи її досягнення. Роль засобів масової інформації у політичній боротьбі. Політичні лідери і політична еліта. Громадянин і держава. У чому полягає небезпека одержавлення особи? Політичні права і свободи людини. Політична активність і політична культура.

Основні поняття: вибори, виборча система, влада, гілки влади, держава, державні органи, громадські організації, громадянин, громадянське суспільство, громадянськість, демократія, консерватизм, конституція, конфедерація, лібералізм, монархія, опозиція політична, парламент, партія політична, політика, політична діяльність, політична культура, політична система, політичні відносини, правова держава, президент, радикалізм у політиці, республіка, референдум, федерація, тоталітаризм.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти сутність політики і влади та особливості політичного життя суспільства, зокрема, в Україні; знати, з чого складається і яку роль у суспільстві виконує його політична система; усвідомлювати сутність і цінність демократії, правової держави і громадянського суспільства; пояснювати суть, ознаки і функції держави та її співвідношення з недержавними організаціями; визначати основні форми державного правління та державного устрою; розуміти сутність виборів і особливості різних виборчих систем, політичних партій і громадських рухів, організацій; називати головні проблеми становлення державності та демократії в Україні; усвідомлювати, яку роль у політичному житті суспільства може відігравати окрема людина і у чому полягає небезпека одержавлення особи; прагнути до підвищення своєї громадянської активності та політичної культури.

Ціннісні орієнтації та ставлення:

- позитивне ставлення до соціально-філософських, соціологічних, економічних та політологічних знань на основі розуміння їх важливості та інтересу до висвітлюваних ними проблем;

- сприйняття як вищих цінностей соціальної справедливості, миру й злагоди між різними соціальними групами та країнами, суспільно-корисної праці, демократії та соціальних інститутів, що сприяють її утвердженню, правової держави, громадянського суспільства, Конституції та державної незалежності України, прав людини на працю, власність, свободу слова;

- позитивна орієнтація на свідоме соціальне і професійне самовизначення особи, на такі її риси, як патріотизм, громадянськість, політична активність і компетентність, підприємливість, толерантність;

- негативне ставлення до проявів соціальної несправедливості, расизму, ксенофобії, шовінізму, тоталітаризму, одержавлення особи, упередженості та ворожості у міжгрупових стосунках, насильства у розв’язанні соціально-економічних та політичних проблем, корумпованості владних структур, злочинних методів збагачення і ведення політичної боротьби.

Учнівські проекти

Діти-сироти у нашому мікрорайоні (селищі, селі).
Вибори шкільного парламенту.
Міжнаціональні стосунки у нашому мікрорайоні (селищі, селі).
Підприємництво - справа ініціативи
Наші випускники сьогодні і завтра: прагнення і можливості.

Розділ ІІІ

КУЛЬТУРА

Тема 15. Сутність і багатоманітність культури. Матеріальна і

духовна культура

Проблема визначення культури. Культура як «друга природа», сукупність матеріальних і духовних цінностей, соціальна пам’ять людства, творча діяльність, спрямована на розвиток людини та суспільства. Культура як спосіб буття людини. Культура і цивілізація. Цивілізація як соціальне буття культури.

Багатоманітність культур. Загальнолюдські цінності та їх місце в культурному розвитку людства. Що таке національна культура? Національна свідомість і національний характер. Національне та загальнолюдське в культурі, їх взаємозв’язок. Полікультурне суспільство та взаємодія культур. Масовізація культури та проблема збереження її національної своєрідності.

Творчість як рушійна сила культурного буття. Матеріальне та духовне виробництво. Предметний світ культури. Матеріальна і духовна культура, їх загальна характеристика та взаємозв’язок. Становлення духовної культури. Сфери духовної культури та їх особливості. Культура особистості.

Основні поняття: антикультура, варварство, духовна культура, загальнолюдська культура, культура, масова культура, матеріальна культура, національна культура, полікультурність, цивілізація, цінності культури.

Очікувані результати

Учні повинні знати і розуміти визначення культури і цивілізації, роль і значення культури у розвитку людини і суспільства, співвідношення національного та загальнолюдського, матеріального і духовного в культурі, взаємодію та взаємовплив різних культур, поняття полікультурності, проблему збереження та розвитку національної культури, необхідність толерантного ставлення до представників інших культур і культурних цінностей.

Тема 16. Світогляд як основа культури. Типи світогляду

Поняття світогляду як вищої форми людської самосвідомості та найбільш складного духовного освоєння дійсності. Світоглядне самовизначення та світоглядний вибір. Типологія світоглядів. Історичні типи світогляду.

Міфологічний світогляд як перша форма людської самосвідомості - самосвідомості роду. Особливості міфологічного освоєння дійсності (уособлення і персоніфікація, антропоморфізм і соціоморфізм, генетизм, фантастичність тощо). Міфологія і магія.

Сутність і специфіка релігії як форми світогляду. Релігійна віра. Структура релігії. Форми і типи релігій. Світові релігії (буддизм, християнство, іслам). Релігія в системі сучасної культури. Релігія і церква в сучасній Україні. Проблема міжконфесійних конфліктів шляхи їх вирішення.

Філософія як серцевина духовної культури і теоретична форма світогляду, її співвідношення з релігією та наукою. Структура філософського знання. Філософія як школа мислення та людського самовизначення. Головні напрями філософії (матеріалізм та ідеалізм, діалектика і метафізика). Видатні українські філософи.

Основні поняття: Біблія, Бог, буддизм, віра, діалектика, ідеалізм, іслам, Коран, культ, магія, матеріалізм, метафізика, міфологія, релігія, самосвідомість, світогляд, філософія, християнство, церква.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти сутність світогляду як ядра духовної культури і вищої форми людської самосвідомості; знати особливості різних історичних типів світогляду; розкривати зв’язок міфології та магії; виділяти загальне і особливе в різних світових релігіях; знати сучасне становище релігії та церкви в Україні; давати порівняльний аналіз головних напрямків філософії, характеризувати її зв’язки з наукою та релігією; називати найвідоміших українських філософів.

Тема 17. Наука як явище культури

Поняття і сутність науки як соціокультурного явища. Виникнення і головні етапи розвитку науки. Особливості наукового пізнання. Методи наукового пізнання. Сучасна класифікація наук. Проблеми розвитку науки у ХХ столітті. Найвідоміші наукові школи і вчені України.

Основні поняття: емпіричне і теоретичне знання, інтеграція та диференціація знань, наука, наукове пізнання, метод пізнання.

Очікувані результати

Учні повинні знати, що таке наука і в чому полягають особливості наукового пізнання; мати уявлення про причини виникнення та основні етапи розвитку науки; розуміти відмінності емпіричного та теоретичного пізнання; називати і пояснювати головні методи наукового пізнання; характеризувати структуру та головні тенденції розвитку сучасної науки; наводити приклади наукових досягнень і видатних вчених України.

Тема 18. Художня культура

Мистецтво як форма духовно-практичного освоєння і відтворення світу. Особливості художнього образу і художнього пізнання. Види мистецтва та їх взаємозв’язок. Естетичні цінності та естетичні категорії. Основні напрямки мистецтва. Загальна характеристика сучасного мистецтва. Художня культура і творче становлення особистості. Видатні діячі сучасного українського мистецтва.

Основні поняття: види мистецтва, естетика, мистецтво, прекрасне і потворне, художній образ, художня культура.

Очікувані результати

Учні повинні знати і розуміти особливості художнього освоєння дійсності; характеризувати головні види і напрямки мистецтва; мати чіткі уявлення про естетичні цінності й категорії; пояснювати найважливіші особливості сучасного мистецтва; усвідомлювати роль художньої культури та спілкування з нею у творчому становленні особистості; називати видатних діячів сучасного українського мистецтва.

Тема 19. Моральна культура

Що таке мораль і моральність? Добро і зло. Совість як внутрішній регулятор людських вчинків. Моральна свідомість і моральні відносини. Виникнення і розвиток моралі. Загальнолюдські моральні цінності та історичні форми моралі. Критерії морального становлення особистості. Мораль і етикет. Етика як наука. Розвиток моральності як критерій духовного прогресу людства.

Основні поняття: добро, доброчинність, духовність, зло, етика, етикет, категоричний імператив, мораль, моральність, совість.

Очікувані результати

Учні повинні усвідомлювати значення моральності та моральної культури в розвитку людини і суспільства; знати головні моральні заповіді та імперативи християнства; порівнювати моральні цінності конкретних суспільств та загальні норми моральності; розуміти роль моральних норм і правил у житті сучасного суспільства; характеризувати критерії морального становлення особистості.

Тема 20. Політична і правова культура

Взаємозв’язок культури і політики. Політична культура суспільства і особи. Основні типи політичних культур. Політична свідомість та її структура. Ідеологія. Політична культура і громадянська позиція. Аполітичність. Культура політичного діалогу. Політична культура і національна традиція. Відомі політичні діячі України.

Правова свідомість та правова культура. Право як культурний феномен. Форми і функції правосвідомості. Становлення політико-правової культури сучасної України.

Основні поняття: аполітичність, громадянська позиція, ідеологія, політична культура, політична свідомість, право, правова культура, правосвідомість.

Очікувані результати

Учні повинні знати основні характеристики політичної культури особи і суспільства; розуміти сутність ідеології; розрізняти типи політичних культур у суспільстві; визначати головні прояви громадянської позиції; мати чітке уявлення про правосвідомість і правову культуру; називати відомих політичних діячів і головні правові документи сучасної України.

Тема 21. Людина як творець культури

Творчі здібності та можливості людини. Особливості творчого процесу. Творчість як основа культурного становлення особи. Свобода творчості. Роль особи у творенні культури. Співвідношення традиції і новаторства. Обдарованість, талановитість, геніальність як виміри творчої особистості. Зростання ролі творчої особистості з розвитком суспільства. Творчі задатки та їх розвиток. Видатні діячі української культури.

Основні поняття: геніальність, новаторство, обдарованість, свобода творчості, талант, творча особистість, творчі задатки, творчість.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти, що таке творчість; знати сутність та природу творчих здібностей людини; мати уявлення про роль творчості у культурному становленні особи; усвідомлювати можливості та роль особи у створенні культурних цінностей; пояснювати сутність і природу обдарованості, талановитості та геніальності особи; характеризувати основні шляхи розвитку творчих задатків особистості.

Ціннісні орієнтації та ставлення:

- сприйняття як вищих цінностей Істини, Добра, Справедливості й Краси та їх проявів у різних видах і формах культури; позитивне ставлення до найрізноманітніших проявів культури та культурних цінностей незалежно від їх національних, конфесійних та інших особливостей; прагнення до створення, сприйняття, поширення та збереження цінностей культури; шанобливе ставлення до творців і діячів культури, культурних центрів та установ; прагнення до постійного підвищення свого культурного рівня і своєї духовності, до розвитку своїх творчих задатків і здібностей, до культуротворчої діяльності;

- розуміння важливості світогляду як вищої форми людської самосвідомості і найбільш складної форми духовного освоєння дійсності; позитивна оцінка різних форм і типів світогляду; прагнення до вироблення власного світогляду, свідомого самовизначення у світі та свідомого визначення своєї життєвої позиції;

- усвідомлення різноманітних досягнень науки і творів мистецтва як вищих проявів людського духу і людської творчості й невід’ємних цінностей людської культури; шанобливе ставлення до наукової і художньої діяльності, до діячів науки і мистецтва;

- висока оцінка моральних якостей і переконань людини, її моральності як одного з головних проявів її духовності; прагнення до морального самовдосконалення і підтримки високоморальних відносин у спілкуванні з людьми; усвідомлення універсальності моральних вимірів і критеріїв, обов’язковості виконання загальнолюдських моральних норм і заповідей;

- інтерес до політичних подій, ідей та теорій; повага до політичних переконань інших людей, до правових законів і правоохоронних органів; усвідомлення необхідності підвищення своєї політико-правової культури і вироблення активної громадянської позиції;

- гордість за досягнення національної української культури; прагнення до розширення своїх знань про ці досягнення та про діячів української культури; цінування і збереження пам’яток вітчизняної культури;

- негативне ставлення до проявів бездуховності, безкультур’я, аморалізму, вандалізму, релігійного і політичного фанатизму, правопорушень, упередженого ставлення до цінностей, традицій і звичаїв інших національних культур.

Учнівські проекти

Червона книга пам’яток культури нашої місцевості.
Світоглядні позиції наших ровесників.
Конфесії та конфесійні відносини в нашій місцевості.
Образ «культурної людини» в очах старшокласників.
Чи знаєм ми культуру рідного краю?
Молодь і політика.

Розділ ІV

ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Тема 22. Доля людини в ХХ столітті

Загальна характеристика ХХ століття: сподівання і звершення, досягнення і поразки, тріумфи і трагедії. Головні людські досягнення ХХ століття.

Знецінення людини і людського життя в умовах світових війн, революцій і тоталітарних режимів. Розпад традиційних ідеалів і цінностей; розчарування у суспільному і технічному прогресі та людському розумі. По той бік свідомості: пошуки сенсу людського життя у філософії життя, фрейдизмі, екзистенціалізмі та інших ірраціоналістичних напрямках філософської думки ХХ століття.

Відображення долі людини, життєстверджуючих мотивів і трагедійності людського буття в літературі та мистецтві ХХ століття.

Основні поняття: екзистенціалізм, ірраціоналізм, модернізм, реалізм, тоталітаризм, філософія життя, фрейдизм і неофрейдизм.

Очікувані результати

Учні повинні мати цілісне загальне уявлення про головні особливості ХХ століття; знати головні наукові, технічні, медичні та інші досягнення людства у цьому столітті; розуміти і пояснювати причини (соціальні, політичні тощо) знецінення людини і людського життя у ХХ столітті; бути обізнаними з різними розв’язаннями проблем людини в головних напрямках філософської думки; називати головні твори літератури і мистецтва, в яких знайшли своє відображення проблеми долі людини у ХХ столітті.

Тема 23. Особливості сучасної цивілізації

Розмаїття і цілісність сучасного світу. Основні ознаки сучасної цивілізації: зростання взаємозалежності людського суспільства, зміна у ставленні людини до природи, підвищення ролі загальнолюдських чинників, тенденції до уніфікації та автономізації тощо. Внутрішня суперечливість головних цивілізаційних процесів. Особливості сучасних цивілізаційних процесів в Україні та інших країнах світу.

Основні поняття: автономізація (людини та етнічних спільностей), глобалізм, глобалізація, інформаційне суспільство, цивілізація.

Очікувані результати

Учні повинні знати і розкривати основні ознаки сучасної цивілізації, на прикладах пояснювати різноманітні форми їх вияву; розуміти внутрішню суперечливість головних цивілізаційних процесів, їх позитивні й негативні наслідки для людини; мати власне бачення проблеми «Україна і сучасна цивілізація», а також своїх місця і ролі у сучасних цивілізаційних процесах в українському суспільстві.

Тема 24. Людина в умовах науково-технічної революції

та інформаційного суспільства

Причини, сутність, характерні риси і основні напрямки сучасної науково-технічної революції (НТР). Основні досягнення науки і техніки ХХ століття. Взаємозв’язок наукової, технічної та соціальної сторін НТР. Інформаційна революція (супутниковий зв’язок, комп’ютеризація, інтернет).

Соціально-культурні наслідки НТР. Вплив НТР на людину і середовище її проживання, його залежність від моральних, соціальних і політичних чинників. Можливості технічного прогресу.

Основні поняття: інтернет, інформаційна революція, комп’ютеризація, науково-технічна революція, соціальні наслідки НТР, технічний прогрес, технократичне мислення, технократичні ілюзії.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти і пояснювати сутність і основні риси сучасної НТР, її соціальні та психологічні наслідки; характеризувати найголовніші досягнення науки і техніки ХХ століття; розкривати вплив НТР на людину, спосіб її життя та середовище її проживання, а також головні чинники, від яких залежить цей вплив; знати основні особливості технократичного мислення та наводити приклади його негативного прояву в різних сферах життя; пояснювати реальні можливості технічного прогресу, необхідність його гуманізації та тісного зв’язку з розвитком інших сфер суспільного життя і самої людини.

Тема 25. Глобальні проблеми сучасності

Сутність і причини виникнення глобальних проблем. Найважливіші глобальні проблеми сучасності (екологічна, енергетична, ресурсна, демографічна, продовольча, проблеми збереження миру, подолання міжнародного тероризму, боротьби з масовими захворюваннями, збереження цінностей культури та інші). Взаємозв’язок глобальних проблем. Особливості прояву глобальних проблем в Україні та у своєму регіоні.

Умови і можливості розв’язання глобальних проблем сучасності.

Основні поняття: глобальні проблеми, демографічний вибух, екологічна криза, міжнародна безпека, міжнародний тероризм, пацифізм, урбанізація.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти і пояснювати головні причини виникнення і загострення глобальних проблем, розкривати зміст кожної з них; бути обізнаними з головними точками зору на шляхи і можливості розв’язання глобальних проблем; усвідомлювати особливості прояву глобальних проблем в Україні та у своєму регіоні (області); розуміти значення і роль міжнародної співпраці у вирішенні глобальних проблем.

Тема 26. Людина в системі міжнародних соціально-політичних відносин

Особливості сучасного суспільно-політичного розвитку світу. Соціально-політична карта сучасної цивілізації. Традиційні та індустріальні країни. Шлях до інформаційного суспільства. Перехідні суспільства і проблеми їх розвитку.

Проблеми самовизначення народів у сучасному світі. Утвердження принципу свободи соціального вибору. Характер сучасних міжнародних відносин. Зовнішня політика держав. Основні норми міжнародного права. Дипломати і дипломатія. Проблеми війни і миру в сучасному світі.

Утвердження України у світовому співтоваристві. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики України.

Основні поняття: війна, дипломатія, «закрите» і «відкрите» суспільство, зовнішня політика, мир, міжнародне право, міжнародні відносини, міжнародні організації, міжнародні суперечності і конфлікти, принцип самовизначення народів.

Очікувані результати

Учні повинні розуміти головні соціально-політичні відмінності між країнами сучасного світу і провідні тенденції сучасного суспільно-політичного розвитку; характеризувати головні проблеми політичного життя сучасного світу; співставляти соціально-політичний розвиток різних країн світу та їх вплив на світовий політичний процес; реально оцінювати сучасне геополітичне становище України та знати основні пріоритети її зовнішньої політики.

Тема 27. Проблеми культури в сучасному світі

Світова культура ХХ століття: досягнення і проблеми. Суперечності культурного розвитку. Зростання ролі освіти та посилення значення гуманітарних наук. Гуманізація та гуманітаризація.

Нові напрями і види мистецтва. Релігійний модернізм і секуляризація. Феномен «масової культури». Кризові явища у культурі та пошуки нових форм духовності. Проблеми екології культури. Зростання ролі та відповідальності творчої інтелігенції. Перспективи духовного прогресу людства.

Проблеми національно-культурного відродження в Україні.

Основні поняття: авангардизм, атеїзм, гуманізація й гуманітаризація (науки і освіти), криза культури, масова культура, молодіжна субкультура, національно-культурне відродження, полікультурність, релігійний фундаменталізм, секуляризація, українська ментальність.

Очікувані результати

Учні повинні орієнтуватися в основних досягненнях і проблемах культурного розвитку сучасного людства; розкривати головні суперечності соціально-культурного розвитку сучасності; усвідомлювати необхідність зростання ролі освіти, її гуманізації та гуманітаризації; аналізувати причини кризових явищ у різних царинах сучасної культури; окреслювати шляхи подолання кризових явищ і перспективні напрямки розвитку світової культури; розуміти історичні корені та сучасні проблеми відродження національної культури і національно-культурного поступу в Україні.

Підсумкова тема.

Людство на порозі ХХІ століття

Ціннісні орієнтації та ставлення:

- позитивна оцінка прогресивних досягнень сучасного людства в різних сферах суспільного життя, які розкривають безмежність його творчого потенціалу і можливості подальшого поступу;

- негативне ставлення до таких соціальних явищ, як війни, міжнародні та міжнаціональні конфлікти, тоталітаризм, фашизм, мілітаризм і шовінізм, холокост, антисемітизм, ксенофобія, порушення прав людини та приниження людської гідності, невиконання норм міжнародного права, права народів на власне самовизначення, національний та соціальний егоїзм, міжнародний тероризм тощо;

- вболівання за людські, культурні та матеріальні втрати, яких зазнало людство у ХХ столітті, за ті біди, яких воно зазнає внаслідок загострення глобальних проблем, за майбутнє людства; переживання за майбутнє народу України, за те, щоб в ній збереглася суспільна злагода, щоб вона подолала свої внутрішні труднощі та зайняла гідне місце у світовому співтоваристві;

- прагнення до посильного сприяння у розв’язанні глобальних та інших проблем людства, України і свого регіону, до власного інтелектуального, морального, професійного зростання, яке б дозволило людині жити та діяти у відповідності з вимогами сьогодення.

Учнівські проекти

1. Доля людини у ХХ столітті ( на основі життєвого досвіду своїх земляків).

2. Батьки і діти: два покоління – дві культури.

3. Міжнаціональний конфлікт – шляхи розв’язання (на матеріалах

одного з національних конфліктів).

4. Молодь і політика ( на основі місцевих матеріалів).

5. Яке майбутнє чекає людство? ( На основі опитування представників різних вікових і статевих груп місцевого населення).

Blog

Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки України

Содержание

Учнівські проекти