Geum.ru

Типова програма навчальної практики кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Романенко О. В.: кандидат психологічних наук, доцент

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


За редакцією директора навчально-наукового інституту права та психології Коваленка В.О та завідувача кафедри психологічних дисци
Всього годин на рік
Самостійна робота
Основними формами роботи
Формами контролю
Всього годин з викладачем
Змістовий модуль І. Психофізіологія сенсорних систем
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю І
Змістовий модуль ІІ. Психофізіологія рухової діяльності
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю ІІ
Змістовий модуль ІІІ. Психофізіологія пізнавальних процесів
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю ІІІ
Разом по дисципліні
Тематичний план
Основні терміни дисципліни
Друга сигнальна система
Зворотній зв’язок
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ


Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології

Кафедра психологічних дисциплін





НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

для студентів 2 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.030102 «Психологія»


Київ 2010

Матеріали підготували:


Психофізіологія - кандидат біологічних наук

Лук’яненко І.А.


Соціальна психологія - кандидат психологічних наук

Горбенко С.Л.


Експериментальна психологія. - кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Романенко О.В.


Вступ до практичної психології - кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Романенко О.В.


Історія психології - кандидат психологічних наук

Кущенко І.В.


Вікова психологія - кандидат психологічних наук

Рева О.М.


Психологія здоров’я - кандидат психологічних наук

Рева О.М.


Типова програма навчальної практики - кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Романенко О.В.: - кандидат

психологічних наук, доцент

Бажанюк В.С.


Методичні рекомендації з підготовки - доктор психологічних наук,

курсових робіт професор Хохліна О.П.


Упорядник: старший лаборант

кафедри психологічних дисциплін Дутко Ю.В.


За редакцією директора навчально-наукового інституту права та психології Коваленка В.О та завідувача кафедри психологічних дисциплін Хохліної О.П.

ВИТЯГ


з навчального плану 2 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології навчально-наукового інституту права та психології Київського національного університету внутрішніх справ з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.030102 «Психологія»



№ з/п
Найменування навчальної дисципліни
Кількість кредитів
Всього годин на рік
З викладачем
У тому числі:
Індивідуальна робота
Самостійна робота

Вид контролю

Лекції
Семінари
Практичні заняття

1
Психофізіологія
3,0
108
54
24
14
16
6
48
екзамен

2
Соціальна психологія
7,0
252
126
46
40
40
14
112
залік, екзамен, курсова робота

3
Експериментальна психологія
6,0
216
108
54
18
36
12
96
екзамен

4
Вступ до практичної психології
2,0
72
36
16
16
4
4
32
залік

5
Історія психології

4,0
144
72
30
34
8
8
64
екзамен

6
Вікова психологія
4,0
144
54
24
22
8
8
82
екзамен

7
Психологія здоров’я

4,0
144
54
12
20
22
8
82
залік

8
Навчальна практика
4,0
144
144
-
-
144
-
-
захист



ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ


Навчальна дисципліна „Психофізіологія” вивчає закономірності співвідношення психологічного та фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини. Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом.

Метою дисципліни є формування у студентів:
  • системи знань психофізіологічних засад психічних процесів та станів;
  • умінь та навичок аналізу психофізіологічних явищ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

з н а т и:
  • принципи функціонування сенсорних систем;
  • психофізіологічні концепції пам’яті та емоцій;
  • психофізіологічні механізми свідомості;
  • роль функціональних станів у поведінці людини;
  • принципи роботи системи управління рухами.

у м і т и:
  • визначати та оцінювати обсяг короткочасної пам’яті;
  • аналізувати емоційні та функціональні стани людини;
  • аналізувати психофізіологічну природу стресу, розробляти рекомендації щодо його корекції та регулювання.

Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни „Психофізіологія” є лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем.

Лекції передбачають виклад основних програмних тем навчальної дисципліни, формування у студентів базових наукових понять і уявлень.

Під час семінарських занять, як форми групових навчально-теоретичних занять, студенти обговорюють основні психофізіологічні закономірності та механізми функціонування нервової системи людини, сучасні концепції та теорії розвитку психічних функцій.

На практичних заняттях студенти отримують навички й уміння застосовувати теоретичні знання під час визначення обсягу короткочасної пам’яті, емоційного стану людини, типу темпераменту тощо.

Під час самостійної роботи студенти опрацьовують лекційний матеріал, джерела літератури із запланованих тем, готують реферати та доповіді до семінарських занять, виконують практичні завдання викладача у формі створення схем, графіків, вирішення задач.

Під час індивідуальної роботи з викладачем студенти консультуються з питань підготовки до семінарських та практичних занять, написання рефератів та доповідей, відпрацьовують пропущені заняття і незадовільні оцінки.

Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу під час вивчення дисципліни є поточний модульний контроль успішності та іспит. Модульний контроль проводиться у формі тестування або контрольної роботи. Іспит проводиться у формі співбесіди з викладачем за білетом.





№ з/п


Назва тем
Всього годин
Всього годин з викладачем
З них:
*Індивідуальна робота з викладачем
Самостійна робота

Лекції
Семінарських занять
Практичних занять+МК**




Змістовий модуль І. Психофізіологія сенсорних систем

1
Тема1. Психофізіологія як наука.
4
2
2
-
-
-
2

2
Тема2. Психофізіологія аналізаторів.
28
16
8
8
-
-
12

3
Модульний контроль**
2
2






2






4
Індивідуальна робота*
2












2



5
Всього по змістовому модулю І
36
20
10
8
2
2
14




Змістовий модуль ІІ. Психофізіологія рухової діяльності

6
Тема3. Керування рухами.
12
4
2
2
-
-
8

7
Тема4. Психофізіологія діяльності.
10
4
2
2
-
-
6

8
Модульний контроль**
2
2






2






9
Індивідуальна робота*
2












2



10
Всього по змістовому модулю ІІ
26
10
4
4
2
2
14




Змістовий модуль ІІІ. Психофізіологія пізнавальних процесів

11
Тема5. Психофізіологія уваги, пам’яті, мовлення, мислення, свідомості та емоцій.
22
14
6
2
6



8

12
Тема6. Психофізіологія сну.
8
2
2









6

13
Тема7. Психофізіологія станів людини та адаптації.
12
6
2



4



6

14
Модульний контроль**
2
2






2






15
Індивідуальна робота*
2












2



16
Всього по змістовому модулю ІІІ
46
24
10
2
12
2
20

17
Разом по дисципліні
108
54
24
14
16
6
48




Форма контролю: екзамен
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Викликані потенціали – зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Крім того, вони можуть відображувати активність, пов’язану з когнітивними процесами: прийняттям рішення, увагою, розпізнаванням сигналів.

Дістрес – cтрес, пов’язаний з вираженими негативними емоціями, який справляє шкідливий вплив на здоров’я організму.

Діяльність – свідома активність, яка виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Домінанта – тимчасово пануюча в нервовій системі група нервових центрів, що визначає характер поточної відповідної реакції організму на зовнішні та внутрішні подразнення та цілеспрямованість його поведінки.

Друга сигнальна система – система орієнтування людини на словесні сигнали, на основі яких можливе утворення тимчасових нервових зв’язків.

Електроенцефалографія – метод реєстрації з поверхні голови та аналізу сумарної біоелектричної активності кори головного мозку.

Емоції – одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, при якій домінує суб’єктивний характер психічного процесу.

Збудження – динамічний фізіологічний процес, за допомогою якого живі нервові, м’язові та залозисті клітини відповідають на зовнішні чи внутрішні подразнення.

Зворотній зв’язок – отримання центральною нервовою системою інформації про результати виконання певної діяльності.

Конвергенція – сходження безлічі аферентних імпульсів у єдиний анатомічно обмежений еферентний канал.

Латентний період – час між початком дії подразника та виникненням відповідної реакції.

Локомоції – це переміщення організму в просторі.

Мислення – найбільш узагальнена й опосередкована форма психічного відображення, що встановлює зв’язки та відносини між об’єктами, які пізнаються, та дозволяє одержувати знання про такі об’єкти, властивості та відносини реального світу, що не можуть бути безпосередньо сприйняті на почуттєвому ступені пізнання.

Мовлення – історично сформована в ході діяльності людей форма спілкування, опосередкована мовою.

Модальність – якісна своєрідність сенсорного подразника.

Мотивація – сукупність спонукальних факторів, що викликають активність особистості та зумовлюють спрямованість її діяльності.

Навчання – процес, у результаті якого організм здобуває адаптивні зміни індивідуальної поведінки, розширення життєвого досвіду, засвоєння знань, умінь, навичок.

Нейродинамічні властивості людини – природні уроджені особливості нервової системи, що впливають на формування індивідуальних особливостей поведінки та деяких індивідуальних відмінностей здібностей та характеру людини.

Несвідоме – сукупність змісту психічного життя, що недоступна безпосередньому усвідомленню.

Пам’ять – це здатність нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути розкодована та відтворена.

Пейсмекер – збудлива клітина (нервова, м’язева), що має спонтанну активність та генерує імпульси з певною частотою без дії зовнішніх подразників.

Пропріоцепція – власна чутливість опорно-рухового апарату організму, тобто чутливість м’язів, сухожилків та суглобів.

Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

Сенсорні системи (аналізатори) – сукупність нейронів та допоміжних структур, які забезпечують сприйняття дії подразника, аналіз, проведення інформації до кори головного мозку та формування певного відчуття.

Синапс – місце контакту нервових клітин між собою (центральний синапс) або місце контакту нервової клітини з органом-ефектором (нервово-органний синапс), який складається з пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани та синаптичної щілини.

Сон – це особливий, генетично запрограмований стан організму, що періодично виникає, із закономірним послідовним чергуванням певних стадій.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1