Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності кандидат психологічних наук
Вид материала | Практикум |
- Типова програма навчальної практики кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2748.29kb.
- Типова програма стажування кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2408.02kb.
- Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук, 3973.47kb.
- Укладач: Яценко Т. В, 1443.89kb.
- -, 880.25kb.
- К. О. Островська Аутизм: проблеми психологічної допомоги, 1315.12kb.
- Програма навчальної дисципліни психологія сім’Ї напряму підготовки: 0401 психологія, 251.22kb.
- Вихованн, 2030.5kb.
- Протокол засідання журі III етапу Всеукраїнської олімпіади з педагогіки І психології, 40.39kb.
- Психологічна модель успішности у кризові періоди суспільства, 41.82kb.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології
Кафедра психологічних дисциплін
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
для студентів 1 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.030102 «Психологія»
Київ 2010
Матеріали підготували:
Основи біології та генетики людини - кандидат біологічних наук
Лук’яненко І.А.
Анатомія та еволюція нервової системи. - кандидат біологічних наук
Фізіологія ВНД Лук’яненко І.А.
Загальна психологія - доктор психологічних наук,
професор Хохліна О.П.
Зоопсихологія та порівняльна психологія - кандидат психологічних наук
Рева О.М.
Практикум з психології - кандидат психологічних наук
Кущенко І.В.
Вступ до спеціальності - кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник
Романенко О.В.
Методичні рекомендації з підготовки - доктор психологічних наук,
курсових робіт професор Хохліна О.П.
Упорядник: старший лаборант
кафедри психологічних дисциплін Дутко Ю.В.
За редакцією директора навчально-наукового інституту права та психології Коваленка В.О та завідувача кафедри психологічних дисциплін Хохліної О.П.
ВИТЯГ
з навчального плану 1 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології навчально-наукового інституту права та психології Київського національного університету внутрішніх справ з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.030102 «Психологія»
№ з/п | Найменування навчальної дисципліни | Кількість кредитів | Всього годин на рік | З викладачем | У тому числі: | Індивідуальна робота | Самостійна робота | Вид контролю | ||
Лекції | Семінари | Практичні заняття | ||||||||
1 | Основи біології та генетики людини. | 3,0 | 108 | 54 | 18 | 18 | 18 | 6 | 48 | залік |
2 | Анатомія та еволюція нервової системи. Фізіологія ВНД. | 8,0 | 288 | 144 | 40 | 46 | 58 | 16 | 128 | залік, екзамен |
3 | Загальна психологія. | 15,0 | 540 | 270 | 126 | 62 | 82 | 34 | 236 | залік, екзамен, курсова робота |
4 | Зоопсихологія та порівняльна психологія | 2,0 | 72 | 36 | 14 | 10 | 12 | 4 | 32 | залік |
5 | Практикум з психології. | 7,0 | 252 | 126 | - | - | 126 | 14 | 112 | залік, екзамен |
6 | Вступ до спеціальності. | 2,0 | 72 | 36 | 18 | 10 | 8 | 4 | 32 | залік |
ОСНОВИ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ
“Основи біології та генетики людини” є фундаментальною дисципліною у системі підготовки майбутніх психологів. Біологія – це комплекс наук, які відрізняються за предметом вивчення і вивчають життя як особливу форму руху матерії, закони її існування і розвитку. Об’єктом вивчення біології є живі організми, їх будова, функції, природні угрупування. Курс „Основи біології та генетики” об’єднує декілька окремих біологічних наук, предмет вивчення яких відрізняється. Так, дисципліна „Основи біології та генетики” вивчає основні закономірності існування живих організмів, будову і функції клітини, основи генетики та специфіку індивідуального розвитку, закономірності розвитку життя на Землі, походження людини, основи екології. Дисципліна закладає основи для вивчення студентами-психологами антропології, зоопсихології, психофізіології, вікової психології та інших психологічних дисциплін, а також сприяє формуванню певних знань, умінь та навичок інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності. Дисципліна “Основи біології та генетики людини” складається з трьох модулів: основні закономірності існування живих організмів; основи генетики та специфіка індивідуального розвитку; еволюція органічного світу.
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів системи знань про біологічну природу людини, природне походження її психологічних особливостей, розуміння біогенетичної детермінованості індивідуальних психофізіологічних якостей людини, її поведінки та системи зв’язків між людьми.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
з н а т и:
- будову і функції клітини, основні положення клітинної теорії;
- закономірності спадковості та мінливості;
- основні положення синтетичної теорії еволюції;
- системи органів організму людини та нейроендокринні механізми їх регуляції;
у м і т и:
- порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між окремими біологічними явищами, формулювати висновки;
- розраховувати середню величину мінливості варіаційного ряду ознак;
- вирішувати задачі, опираючись на основні закономірності спадковості.
Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни „Основи біології та генетики” є лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем.
Лекції передбачають виклад основних програмних тем навчальної дисципліни, формування у студентів фундаментальних наукових біологічних понять і переконань.
Під час семінарських занять, як форми групових навчально-теоретичних занять вузів, студенти обговорюють основні закономірності функціонування живих систем, сучасні концепції та теорії розвитку органічного світу.
На практичних заняттях студенти отримують навички та уміння застосовувати теоретичні знання під час вирішення практичних задач, креслення графіків, створення порівняльних таблиць.
Під час самостійної роботи студенти опрацьовують лекційний матеріал, джерела літератури з запланованих тем, готують реферати та доповіді до семінарських занять, виконують практичні завдання викладача у формі створення порівняльних таблиць, графіків, вирішення задач.
Під час індивідуальної роботи з викладачем студенти консультуються з питань підготовки до семінарських та практичних занять, написання рефератів та доповідей, відпрацьовують пропущені заняття та незадовільні оцінки.
Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу під час вивчення дисципліни є поточний модульний контроль успішності та залік. Модульний контроль проводиться у формі тестування або контрольної роботи. Залік проводиться у формі співбесіди з викладачем за білетом.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ з/п | Назва тем | Всього годин | Всього годин з викладачем | З них: | ||||
Лекції | Семінарських занять | Практичних занять+МК** | Індивідуальна робота з викладачем* | Самостійна робота | ||||
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І | |||||||
1 | Тема 1. Фундаментальні властивості живого | 12 | 4 | 2 | 2 | - | - | 8 |
2 | Тема 2. Біологія клітини | 14 | 6 | 2 | 2 | 2 | - | 8 |
3 | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | |
4 | Індивідуальна робота | 2 | | | | | 2 | |
5 | Всього по змістовому модулю І | 30 | 12 | 4 | 4 | 4 | 2 | 16 |
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 | |||||||
6 | Тема 3. Розмноження та індивідуальний розвиток організму | 10 | 2 | - | - | 2 | - | 8 |
7 | Тема 4. Закономірності спадковості та мінливості | 20 | 12 | 6 | - | 6 | - | 8 |
8 | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | |
9 | Індивідуальна робота | 2 | | | | | 2 | |
10 | Всього по змістовому модулю ІІ | 34 | 16 | 6 | - | 10 | 2 | 16 |
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 | |||||||
11 | Тема 5. Загальний огляд систем організму людини | 26 | 18 | 6 | 12 | - | - | 8 |
12 | Тема 6. Нервова система та залози внутрішньої секреції | 14 | 6 | 2 | 2 | 2 | - | 8 |
13 | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | |
14 | Індивідуальна робота | 2 | | | | | 2 | |
15 | Всього по змістовому модулю ІІІ | 44 | 26 | 8 | 14 | 2 | 2 | 16 |
16 | Разом по дисципліні за рік: | 108 | 54 | 18 | 18 | 18 | 6 | 48 |
| Форма контролю: залік | | | | | | | |
* Індивідуальна робота не планується розкладом занять
** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Геном – сукупність генів, що знаходяться в гаплоїдному наборі хромосом.
Генотип – сукупність спадкових факторів організму – генів, хромосом, пластид, мітохондрій.
Гомеостаз – постійність складу внутрішнього середовища організму. До внутрішнього середовища людини належить кров, лімфа, міжклітинна рідина.
Еволюція – процес історичного прогресивного розвитку органічного світу шляхом поступового пристосування живих систем до безперервно мінливих умов існування.
Екологія – біологічна наука, що вивчає взаємовідносини організмів із середовищем, організацію і функціонування надорганізменних систем: популяцій, біоценозів і біосфери.
Експресивність – ступінь прояву ознаки в різних умовах середовища. Під експресивністю розуміють вираженість фенотипового прояву гена.
Загальна біологія – комплексна наука, що вивчає основні та спільні для всіх живих організмів закономірності живої природи: полярність, симетрію, зональність, адаптивність, циклічність, детермінізм, спадковість і мінливість.
Конституція – достатньо стабільна комплексна біологічна характеристика людини, варіант адаптивної норми, що відображає реактивність та резистентність організму до факторів середовища.
Мінливість – здатність організмів змінювати свій фенотип і генотип в конкретних умовах зовнішнього середовища.
Ноосфера – фаза розвитку біосфери, у ході якої розумна діяльність біосфери стає головним визначальним фактором її функціонування.
Норма реакції – діапазон мінливості, в межах якого один і той самий генотип здатний давати різні фенотипи в залежності від умов середовища.
Онтогенез – повний цикл індивідуального розвитку кожної особини, в основі якого лежить реалізація спадкової інформації на всіх стадіях існування в певних умовах зовнішнього середовища; він починається утворенням зиготи і закінчується смертю.
Пенетрантність – процентне співвідношення особин, у яких даний ген проявляється у фенотипі, до загальної кількості особин, у яких ген міг би проявитися.
Природний добір – процес збереження та виживання організмів, більш пристосованих до умов певного середовища, й загибелі менш пристосованих. Він є наслідком боротьби за існування, основним фактором еволюції.
Рівні організації живої матерії – молекулярний, клітинний, організменний, популяційно-видовий, біогеоценотичний, біосферний.
Синтетична теорія еволюції – результат розвитку дарвінізму, генетики, екології та інших біологічних наук.
Спадковість – властивість організмів повторювати в ряді поколінь подібні ознаки будови та функцій та забезпечувати специфічний індивідуальний розвиток в певних умовах середовища.
Фенотип – сукупність всіх ознак і властивостей організму, які є результатом взаємодії генотипу з зовнішнім середовищем.
Філогенез – історичний розвиток організмів, еволюція органічного світу чи окремих систематичних груп.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1