Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності кандидат психологічних наук

Вид материала

Практикум

Содержание Основні терміни дисципліни Вища нервова діяльність – Локальний нервовий центр – Потенціал дії Поріг деполяризації Сенсорні системи (аналізатори) – Зміст дисципліни Тема 2. Індивідуальний розвиток нервової системи людини Змістовий модуль 2 Тема 4. Будова спинного мозку Змістовий модуль 3 Тема 6. Будова великого мозку Змістовий модуль 4 Змістовий модуль 5 Змістовий модуль 6 Змістовий модуль 7 Тема 14. Будова та функції сенсорних систем Змістовий модуль 8 Тема 16. Особливості ВНД людини План семінарських та практичних занять. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Типова програма навчальної практики кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2748.29kb.
• Типова програма стажування кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2408.02kb.
• Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук, 3973.47kb.
• Укладач: Яценко Т. В, 1443.89kb.
• -, 880.25kb.
• К. О. Островська Аутизм: проблеми психологічної допомоги, 1315.12kb.
• Програма навчальної дисципліни психологія сім’Ї напряму підготовки: 0401 психологія, 251.22kb.
• Вихованн, 2030.5kb.
• Протокол засідання журі III етапу Всеукраїнської олімпіади з педагогіки І психології, 40.39kb.
• Психологічна модель успішности у кризові періоди суспільства, 41.82kb.

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ


Аксон – відцентровий еферентний відросток нейрона, по якому інформація передається від тіла (соми) нейрона до синапса.

Вища нервова діяльність – діяльність вищих відділів центральної нервової системи, яка забезпечує поведінку та вищі психічні функції.

Дендрит – чутливий аферентний відросток нейрона, що сприймає вхідну інформацію і передає її до тіла нейрона.

Емоції – одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, при якій домінує суб’єктивний характер психічного процесу.

Збудження – процес різноманітних перетворень в нервовій клітині, що супроводжується зміною мембранного потенціалу.

Збудливість – здатність клітини до процесу збудження, що має певні періоди і супроводжується рефрактерністю.

Інтегральний нервовий центр – включає локальні нервові центри декількох рефлексів і забезпечує узгодження певного рефлексу з іншими рефлексами організму ( дихання і мови; дихання і ковтання).

Локальний нервовий центр – сукупність нейронів, без яких здійснення рефлексу є неможливим.

Нервова система – сукупність клітин, нейронів, функцією яких є сприйняття, аналіз і передача інформації, що забезпечує пристосування організму до умов навколишнього середовища.

Нейрон – структурна одиниця нервової системи. Він має тіло (сому) і відростки. Чутливі відростки, що сприймають інформацію, називаються дендритами. Відростки, що проводять інформацію від тіл нейронів, називаються аксонами.

Онтогенез (у біології) – повний цикл індивідуального розвитку кожної особини, в основі якого лежить реалізація спадкової інформації на всіх стадіях існування у певних умовах зовнішнього середовища. Він починається утворенням зиготи і закінчується смертю.

Пам’ять – здатність нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути розкодована і відтворена.

Потенціал дії – короткочасна високоамплітудна зміна мембранного потенціалу під дією подразника.

Потенціал спокою – різниця потенціалів між зовнішньою і внутрішньою поверхнями мембрани клітини, що перебуває в стані спокою.

Поріг деполяризації - різниця між значенням потенціалу спокою та критичним рівнем деполяризації клітини.

Рефлекс - реакція організму на дію зовнішнього чи внутрішнього подразника, яка здійснюється з обов’язковою участю центральної нервової системи.

Рефлекторна дуга – анатомічний субстрат рефлексу, шлях, яким передається інформація під час здійснення рефлексу. Вона складається з обов’язкових 5 ланок: рецептора, аферентного провідника, рефлекторного центру, еферентного провідника та органа-ефектора.

Рефрактерність це період втрати клітиною здатності до збудження. Розрізняють абсолютну і відносну рефрактерність.

Синапс – місце контакту між нейронами. Центральні синапси містяться в центральній нервовій системі. Розрізняють збуджувальні та гальмівні синапси.

Сенсорні системи (аналізатори) – сукупність нейронів і допоміжних структур, які забезпечують сприйняття інформації, її аналіз, проведення до кори великого мозку і формування певного відчуття. Первинні відчуття відповідають на запитання: яке? (солодке, солоне, гірке, кисле, тепле, холодне). Відчуття формуються у кіркових кінцях певного аналізатора (сенсорних зонах кори). На основі первинних відчуттів формуються образи (дається відповідь на запитання: що це?) у асоціативних зонах кори великого мозку (лобна, тім’яна, скронева долі).

Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

Сон – особливий, генетично запрограмований стан організму, що періодично виникає, із закономірним послідовним чергуванням певних стадій.

Функція – це прояв життєдіяльності клітини, тканини або органа, який має пристосувальне значення.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


І СЕМЕСТР


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


Тема 1. Основні етапи еволюції нервової системи

Анатомічна термінологія. Вісі та площини. Основні поняття анатомії нервової системи. Класифікація нервової системи. Будова нервової тканини. Нейрон як структурна одиниця нервової системи, його будова. Будова та функції відростків нейронів. Будова та функції нейроглії. Види нейронів за будовою та функціями. Синапс, його будова. Філогенез нервової системи. Стадія незалежного ефектора. Дифузна (сітчаста) нервова система кишковопорожнинних організмів. Вузлова (гангліонарна) нервова система червів та членистоногих. Трубчаста нервова система хребетних тварин і людини.

Література: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Тема 2. Індивідуальний розвиток нервової системи людини

Поняття онтогенезу. Зародкові листки ембріону: ектодерма, мезодерма та ентодерма, їх похідні. Стадії розвитку нервової системи: нервова пластинка, нервова борозна, нервова трубка та гангліозна пластинка. Шари нервової трубки. Розвиток спинного мозку. Розвиток головного мозку. Первинні мозкові пухирці: ромбоподібний, середній та передній мозок. Вторинні мозкові пухирці: довгастий, задній, середній, проміжний та кінцевий мозок. Порожнини мозку. Розвиток органів чуття: органа зору, органа слуху та рівноваги, нюхових та смакових рецепторів.

Література: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2


Тема 3. Рефлекторна діяльність нервової системи

Нервова регуляція як різновид біологічної регуляції, її характеристика. Рефлекторний принцип діяльності ЦНС. Рефлекторна теорія (Р.Декарт, Я. Прохаска, І.М.Сєченов, І.П.Павлов). Рефлекс. Рефлекторна дуга, її будова. Функції ланок рефлекторної дуги. Класифікації рефлексів: за кількістю центральних синапсів, за характером реакції-відповіді, в залежності від розташування рецепторів. Безумовні рефлекси, їх характеристика. Умовні рефлекси, їх характеристика.

Література: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Тема 4. Будова спинного мозку

Зовнішня будова. Довжина та маса спинного мозку. Місце розташування. Щілини, борозни, потовщення, відділи, сегменти спинного мозку. Мозковий конус, кінцева нитка. Спинномозкові нерви. Внутрішня будова. Будова сірої речовини: передній, задній та бічний роги, їх ядра. Будова білої речовини: передній, задній та бічний канатики, їх провідні шляхи. Корінці спинномозкових нервів, їх складові. Оболони спинного мозку.

Література: 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 19, 20


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3


Тема 5. Будова стовбура мозку та мозочку

Головний мозок, його складові частини. Стовбур мозку, його складові. Зовнішня та внутрішня будова довгастого мозку, його функції. Життєво важливі центри довгастого мозку. Міст як складова частина стовбура та заднього мозку. Мозочок, його будова та анатомічні зв’язки. Четвертий шлуночок, як порожнина стовбура мозку. Ромбоподібна ямка. Середній мозок, його ядра. Будова та функції автономної нервової системи.

Література: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Тема 6. Будова великого мозку

Проміжний мозок, його складові. Структурна організація таламуса, його ядра. Епіталамус та метаталамус. Гіпоталамус, його будова та функції. Гіпофіз як основна ендокринна залоза організму. Третій шлуночок як порожнина проміжного мозку. Будова кінцевого мозку. Кора великого мозку, її будова та локалізація в ній функцій. Кіркові кінці (ядра) аналізаторів подразнень із зовнішнього та внутрішнього середовища. Підкіркові ядра. Бічні шлуночки та оболони головного мозку. Провідні шляхи головного та спинного мозку. Будова та функції органа зору. Будова та функції органа слуху та рівноваги. Будова нюхового та смакового аналізаторів.

Література: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 19, 20


ІІ СЕМЕСТР


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4


Тема 7. Механізм розвитку потенціалів спокою та дії

Сучасна уява про будову і функції клітинних мембран. Іонні канали мембран, їх види, функції. Іонні насоси мембран, їх функції. Рецептори мембран, їх функції. Транспорт іонів через мембрани. Іонна асиметрія. Мембранний потенціал спокою (ПС), методи реєстрації, параметри, механізми походження. Фізіологічна роль ПС. Потенціал дії (ПД), методи реєстрації, фази, механізми їх походження, параметри. Фізіологічна роль ПД.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 17


Тема 8. Збудливість та проведення збудження нервовими волокнами

Зміни мембранного потенціалу при дії електричного струму як подразника. Локальна відповідь. Рівень критичної деполяризації. Поріг деполяризації як міра збудливості.

Зміни збудливості клітини під час розвитку ПД. Періоди рефрактерності, механізми їх походження, фізіологічне значення. Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізми проведення нервового імпульсу по мієліновим та немієліновим нервовим волокнам. Закономірності проведення збудження. Швидкість проведення збудження, фактори, від яких вона залежить. Характеристика нервових волокон типу А, В і С. Нервово-м’язовий синапс, його будова, функції. Механізм хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 17


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5


Тема 9. Передача збудження в ЦНС

Синапси ЦНС, їх будова, механізми передачі інформації. Нейромедіатори (ацетилхолін, норадреналін, дофамін, гліцин, ГАМК, глутамат, серотонін, оксид азоту, інші) та нейромодулятори (нейропептиди). Збуджувальні синапси, їх нейромедіатори, циторецептори, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу (ЗПСП), його параметри. Процеси сумації в центральних синапсах: просторова та часова сумації. Сумація збудження та гальмування нейронами ЦНС. Особливості поширення збудження в ЦНС. Одностороннє проведення збудження. Трансформація ритму. Низька лабільність, втомлюваність. Конвергенція та дивергенція збудження. Явища оклюзії та полегшення. Уявлення про функціональну організацію та локалізацію нервових центрів (І.П.Павлов). Загальні принципи координаційної діяльності ЦНС. Принцип домінанти (А.А.Ухтомський). Принцип реципрокності (Ч.Шеррінгтон).

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 17


Тема 10. Розвиток гальмування в ЦНС

Історія відкриття центрального гальмування (І.М.Сєченов). Гальмівні синапси, їх нейромедіатори. Постсинаптичне гальмування, механізм розвитку гальмівного постсинаптичного потенціалу (ГПСП). Пресинаптичне гальмування, механізм розвитку. Фізіологічне значення процесів гальмування в ЦНС.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 17


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6


Тема 11. Роль спинного мозку в регуляції рухів

Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій. Рухові системи спинного мозку, їх організація (конвергенція, дивергенція, зворотнє гальмування, реципрокна іннервація м’язів-антагоністів). Характеристика пропріоцепторів. М’язові веретена, їх будова та функції. Рефлекси розтягнення (міотатичні), їх рефлекторні дуги, функції гамма-петлі. Активація альфа- і гамма-мотонейронів супраспінальними руховими центрами. Тонічні та фазні міотатичні рефлекси. Згинальні та розгинальні шкірно-м’язові рефлекси. Спінальний шок.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 17


Тема 12. Роль головного мозку в регуляції рухів

Роль стовбура мозку в регуляції рухових функцій. Статичні та стато-кінетичні рефлекси. Вестибулярні рецептори мішечка та маточки, їх роль в регуляції рівноваги. Повороти голови та рецептори півколових каналів, їх фізіологічна роль. Роль мозочка та базальних ядер в регуляції рухових функцій. Роль моторних зон кори в регуляції рухів. Первинна моторна зона кори (поле 4), її функціональна організація. Премоторна та додаткова моторні зони кори, їх організація. Аферентні зв’язки моторної кори. Передача сигналів від моторних зон кори до м’язів. Локомоції людини, їх регуляція. Програмування рухів. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 17


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7


Тема 13. Загальні принципи організації сенсорних систем

Поняття про сенсорні системи або аналізатори. Значення сенсорних систем у пізнаванні світу. Системний фактор сприйняття. Структурно-функціональна організація сенсорної системи. Рецептори. Провідниковий відділ сенсорної системи. Провідні шляхи: специфічні та неспецифічні канали передачі інформації. Таламус – колектор аферентних шляхів. Функціональна характеристика специфічних (релейних, асоціативних) та неспецифічних ядер таламуса. Кірковий відділ сенсорної системи. Локалізація аферентних функцій в корі. Вікові зміни сенсорних систем.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 16, 17, 20


Тема 14. Будова та функції сенсорних систем

Структурно-функціональна організація сомато-сенсорної системи: системи шкірної та пропріоцептивної чутливості. Фізіологічні основи болю. Ноцицептивна та антиноцицептивна системи. Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи. Рецепторний апарат. Поле зору. Рефракція та акомодація. Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорної системи. Формування зорового образу, роль правої та лівої півкуль у зоровому сприйманні простору. Сучасні уявлення про сприймання кольору. Основні зорові функції та методи їх дослідження. Слухова сенсорна система. Звукопровідні, звукосприймаючі та аналізуючі структури. Структурно-функціональна організація нюхової сенсорної системи. Смакова сенсорна система.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 15, 16, 17, 20


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8


Тема 15. Біологічні основи поведінки

Поняття про вищу нервову діяльність, методи її дослідження. Фізіологічні основи поведінки. Мотивації, їх роль у формуванні поведінки. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму. Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки, їх значення для пристосувальної діяльності організму. Закономірності утворення і зберігання умовних рефлексів. Пам’ять, її види, механізми. Емоції, їх види, механізми формування, біологічна роль. Теорії емоцій. Стани емоційного напруження при дії стресових факторів, їх оцінка, фізіологічне значення. Типи вищої нервової діяльності, їх класифікація, фізіологічні основи, методи дослідження. Інтраверти, екстраверти, акцентуація типів. Роль виховання, самовиховання.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 16, 17, 18, 20


Тема 16. Особливості ВНД людини

Наявність двох сигнальних систем дійсності у людини. Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку, їх інтегративна функція. Мова. Центри мови. Функції мови. Фізіологічні основи її формування. Мислення. Розвиток абстрактного мислення у людини. Образне та вербальне мислення. Роль мозкових структур у процесі мислення. Свідомість. Вікові собливості функціонування мозку людини. Біологічні циркадні ритми: сон, його види, фази. Сновидіння. Механізми сну, його біологічна роль. Біологічні ритми та психічні функції.

Література: 1, 6, 7, 10, 12, 16, 17, 18, 20


ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


Тема 1. Основні етапи еволюції нервової системи

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Опрацювати джерела літератури.

3. Підготуватись до модульного контролю :

• Схематично зобразити будову мієлінізованого нервового волокна, назвати його структурні елементи та внутрішньоклітинні органели нейрона.
  
• Скласти порівняльну таблицю стадій філогенетичного розвитку нервової системи за зразком:
  

Стадія розвитку нервової системи	Будова нервової системи	Організми

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Тема 2. Індивідуальний розвиток нервової системи людини

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.
   
2. Опрацювати джерела літератури.
   
3. Підготувати до семінарського заняття реферативну доповідь за темою:
   
   • Внесок робіт Івана Михайловича Сєченова в розвиток знань про центральну нервову систему.
     
   • Внесок робіт Івана Петровича Павлова в розробку психофізіологічної проблеми.
     

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Семінарське заняття – 2 год.

1. Етапи філогенезу нервової системи організмів різних рівнів організації.
   
2. Стадії розвитку нервової системи людини.
   
3. Розвиток спинного та головного мозку.
   
4. Критичні періоди розвитку нервової системи.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2


Тема 3. Рефлекторна діяльність нервової системи

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.
   
2. Опрацювати джерела літератури.
   
3. Підготувати до семінарського заняття реферативне повідомлення: „Історія розвитку наукових уявлень про рефлекторну діяльність нервової системи”.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Семінарське заняття – 2 год.

1. Рефлекс як елементарний акт нервової діяльності.
   
2. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок.
   
3. Класифікації рефлексів.
   
4. Характеристика безумовних рефлексів, їх значення для організму.
   
5. Характеристика умовних рефлексів, їх значення для організму.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Тема 4. Будова спинного мозку

Самостійна робота – 10 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.
   
2. Опрацювати джерела літератури.
   

3. Підготувати до семінарського заняття реферативне повідомлення: „Внесок англійського нейрофізіолога лауреата Нобелевської премії Чарльза С. Шеррінгтона в розвиток наукових уявлень про будову та функції спинного мозку”.

4. Підготувати до практичного заняття схему поперечного зрізу сегменту спинного мозку. На схемі позначити висхідні шляхи спинного мозку. Пояснити, від яких рецепторів вони починаються і яку інформацію проводять.

5. Підготувати до практичного заняття схему поперечного зрізу сегменту спинного мозку. На схемі позначити низхідні шляхи спинного мозку. Пояснити, від яких структур мозку вони починаються, яку інформацію проводять, на яких структурах спинного мозку закінчуються.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 19, 20


Семінарське заняття – 2 год.

1. Описати зовнішню будову спинного мозку людини.
   
2. Описати внутрішню будову спинного мозку.
   
3. Назвати висхідні шляхи спинного мозку, в яких канатиках спинного мозку вони локалізовані.
   
4. Назвати низхідні шляхи спинного мозку, в яких канатиках спинного мозку вони локалізовані.
   
5. Назвати ядра спинного мозку та їх локалізацію.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 1, 2, 6, 7, 8, 18, 20


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Намалювати схему поперечного перерізу сегменту спинного мозку. На схемі позначити висхідні шляхи спинного мозку. Пояснити, від яких рецепторів вони починаються і яку інформацію проводять.

2. Намалювати схему поперечного перерізу сегменту спинного мозку. На схемі позначити низхідні шляхи спинного мозку. Пояснити, від яких структур мозку вони починаються, яку інформацію проводять, на яких структурах спинного мозку закінчуються.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 19, 20


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3


Тема 5. Будова стовбура мозку та мозочку

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Опрацювати лекційний матеріал.
   
2. Опрацювати джерела літератури.
   
3. Підготувати до практичного заняття № 1 схематичне зображення в сагітальній площині стовбура мозку, вказати на ній мозочкові ніжки. Пояснити, які провідні шляхи формують кожну з ніжок.
   
4. Підготувати до практичного заняття № 2 схематичне зображення заднього спинномозково-мозочкового шляху Флексіга та переднього спинномозково-мозочкового шляху Говерса. Пояснити, від яких рецепторів і до яких структур мозочка йдуть ці шляхи, яку інформацію передають.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Практичне заняття № 1 – 2 год.

Завдання:

1. На схемі будови головного мозку відмітити структури, що входять до стовбуру мозку.
   
2. На схемі стовбура головного мозку відмітити виходи черепних нервів, нижню, середню та верхню мозочкові ніжки, оливи та піраміди довгастого мозку.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20


Практичне заняття № 2 – 2 год.

Завдання:

1. На схемі будови головного мозку відмітити структури, що входять до складу заднього мозку.
   
2. На схемі будови мозочку відмітити структури стародавнього, давнього та нового мозочку. Назвати їх функції.
   
3. Схематично зобразити будову кори мозочка. Які клітини складають кожний шар кори мозочка.
   

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 19, 20