Типова програма навчальної практики кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Романенко О. В.: кандидат психологічних наук, доцент
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Типова програма стажування кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2408.02kb.
- Вихованн, 2030.5kb.
- Укладач: Яценко Т. В, 1443.89kb.
- Психологічна модель успішности у кризові періоди суспільства, 41.82kb.
- Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності, 3009.91kb.
- Програми підготували: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Институту, 1224.4kb.
- Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки, 816.28kb.
- В. В. Остроухов; кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, 5901.85kb.
- Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук, 3973.47kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальностей: «геологія»-,"геохімія"- 0707, 325.46kb.
* Індивідуальна робота не планується розкладом занять
** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Акселерація – прискорення соматичного і фізіологічного розвитку та статевого дозрівання дітей та підлітків порівнянно з попередніми поколіннями.
Адаптація соціальна – пристосування дитини до рольових функцій (члена сім’ї, шкільного коллективу тощо) та до норм, що існують в її оточенні.
Вік (у психології) – категорія для визначення часових характеристик індивідуального розвитку. Виокремлюють хронологічний або біологічний вік, психологічний, соціальний вік. На відміну від хронологічного віку, поняття психологічного віку позначає певний, якісно своєрідний ступінь онтогенетичного розвитку, що має певне конкретно-історичне походження та обумовлений закономірностями формування організму, умовами життя, навчання та виховання.
Вікова періодизація – виокремлення на основі психолого-педагогічних критеріїв етапів психічного розвитку людини в онтогенезі.
Вікові новоутворення – той новий тип побудови особистості та її діяльності, ті психічні та соціальні зміни, які вперше виникають у даному віці, і які у найголовнішому визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її внутрішнє та зовнішнє життя, увесь хід її розвитку у даний період.
Вікові особливості (у психології) – специфічні властивості особистості індивіда, його психіки, що закономірно змінюються у процесі зміни вікових стадій розвитку.
Інтеріорізація – переведення зовнішніх, предметних дій у внутрішні; ідеальний план вироблення людиною відповідних психічних структур і уявлень, навичок тощо.
Лонгітюдне дослідження – метод вивчення індивідуальних психологічних особливостей людини впродовж тривалого часу.
Криза – вкрай загостерене протиріччя. Революційний, іноді катастрофічний характер розвитку може загострювати форму протирічч, проявлятись у зсувах та поворотах у розвитку, приймати форму гострої кризи (6 кризових періодів за Л.С.Виготським).
Кризи вікові – особливі, відносно нетривалі за часом (до року) періоди онтогенезу, що характеризуються різкими психологічними змінами. Кризи вікові відносяться до нормативних процесів, необхідних для нормального, поступального ходу особистісного розвитку.
Онтогенез – індивідуальний процес розвитку організму. В психології О. – процес формування та розвитку психіки індивіда та окремих психічних явищ, процесів і сфер.
Предмет вікової психології – дослідження закономірностей становлення психічних процесів та властивостей на різних вікових етапах життя.
Провідна діяльність – діяльність, виконання якої визначає виникнення та формування основних психічних новоутворень людини на даному етапі її розвитку.
Психічний розвиток – послідовна прогресуюча кількісно-якісна та структурна зміна психічного життя людини. Психічний розвиток розуміють як прогресивну якісну зміну особистості, під час якої з різною швидкістю формуються психічні та особистісні новоутворення.
Розвиток – складний еволюційно-інволюційний процес, в ході якого відбуваються прогресивні зміни інтелекту, поведінки, діяльності людини.
Рушійною силою психічного розвитку людини є протиріччя між досягнутим рівнем розвитку її знань, навичок та здібностей та типами її зв’язків з оточуючим середовищем (Л.С.Виготський, А.Н.Леонтьєв, Д.Б.Ельконін).
Сензитивність вікова – притаманне певному віковому періоду оптимальне поєднання умов для розвитку певних психічних властивостей та процесів.
Спрямованість особистості – стійка домінуюча система мотивів (інтереси, переконання, ідеали, маки тощо), в яких виявляються потреби людини.
Соціалізація – процес адаптації до соціального середовища, який полягає в тому, що дитина набуває здатності до співробітництва з іншими людьми завдяки розширенню та координації своєї точки зору.
Соціальна ситуація розвитку – специфічна для кожного вікового періоду система відносин суб’єкта у соціальній дійсності, що відображається у його переживаннях та реалізується ним у сумісній діяльності з іншими людьми.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. Методологічні основи вікової психології
Тема 1. Вікова психологія як наука.
Предмет, мета та завдання навчального курсу “Вікова психологія”. Структура курсу, методи організації та викладу навчального матеріалу, тематичний зміст як передумови програмно-методичного забезпечення готовності студентів до навчальної діяльності.
Вікова психологія як наука. Предмет та завдання вікової психології. Методи вікової психолгії. Спостереження та експеримент як провідні методи вікової психології, їх види. Комплекс експериментальних методів у віковій психології: психодіагностичні методи, аналіз продуктів діяльності, бесіда, інтерв’ю, соціометрія.
Основні етапи історії розвитку вікової психології як науки. Роботи вітчизняних та зарубіжних психологів в галузі вікової психології.
Література: 1,3,5,6,7,9,11,12,13.
Тема 2. Теоретичні концепції вікової психології.
Різноманіття підходів до дослідження психічного розвитку дитини. Біогенетичний підхід. Теорія рекапітуляції С.Холла, нормативний підхід А.Гезела, Л.Торнмена. Біхевіористична концепція Дж.Уотсона, Е.Торндайка, Б.Скіннера. Теорія триступеневого розвитку К.Бюлер. Теорія конвергенції В.Штерна.
Психоаналітичний підхід. Динамічна концепція психосексуального розвитку З.Фрейда. Психоаналітичні стадії психічного розвитку дитини. Роботи А.Фрейд. Епігенетична теорія розвитку особистості Е.Еріксона. Стадії життєвого шляху особистості.
Теорія соціального научіння Н.Міллера, Дж.Долларда. Фази та чинники розвитку особистості за Р.Сірсом. Біхевіористичний підхід в рамках теорії соціального научіння Б.Скіннера. Научіння через спостереження та наслідування - підхід А.Бандури.
Когнітивний підхід Ж.Піаже.
Діалектичний характер розвитку особистості Г.С.Костюка. Зовнішні та внутрішні суперечності розвитку дитини. Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського. Закони психічного розвитку дитини. Властивості вищих психічних функцій. Поняття про провідну діяльність. Види провідної діяльності. Кризи розвитку особистості.
Література: 1 – 13,22,23,24,27.
Тема 3. Динаміка і закономірності психічного розхвитку в онтогенезі.
Поняття про розвиток. Напрямки розвитку людини. Відмінності розвитку, дозрівання, формування та становлення. Психічний розвиток дитини. Типи розвитку за Л.С.Виготським.
Особливості психічного розвитку людини. Інтелектуальний, особистісний та діяльнісний напрями психічного розвитку дитини. Властивості психічного розвитку дитни. Онтогенетичний характер розвитку.
Рушійні сили психічного розвитку дитни. Природнє і соціальне у психічному розвитку. Зовнішні та внутрішні умови розвитку. Поняття про внутрішні протиріччя, психічні новоутворення, соціальну ситуацію розвитку дитини. Поняття про вік, вікову стадію. Загальна характеристика віку. Біологічний, психологічний та соціальний вік.
Критерії періодизації розвитку. Роль анатомо-фізіологічних та психологічних складових у становленні вікових критеріїв. Схеми вікової періодизації розвитку. Кризи життєвого шляху та стабільні періоди.
Література: 1,3 – 14,23,24,27.
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. Психологія дитини
Тема 4. Психологія дошкільного дитинства.
Психологія немовлячого періоду. Криза новонародженості. Анатомо-фізіологічні особливості немовляти. Рефлекс Робінзона, рефлекс Моро. Соціальна ситуація психічного розвитку немовляти. Особливості психічного розвитку немовляти. Комплекс пожвавлення. Безпосередньо-емоційне спілкування дитини з матір’ю. Основні новоутворення в цей період.
Криза одного року. Ранній вік (2-3 рік життя). Головні новоутворення цього віку – оволодіння прямою ходою, розвиток предметної діяльності, оволодіння мовою. Розвиток емоційної сфери дитини, наочно-дійовий характер мислення, поява моральної самосвідомості (П.Р.Чамата). Криза трьох років.
Початковий етап розвитку особистості на етапі раннього дитинства. Соціальна ситуація розвитку дошкільника. Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дошкільника. Розвиток психічних функцій дитини: мислення, пам’ять, мова, сенсорний розвиток. Особливості навчання дошкільника.
Література: 1 – 14,8,19,20,28, 29,30,36,37.
Тема 5. Психологічні особливості молодшого школяра.
Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра. Фізичний розвиток дитни. Готовність дитини до школи.Психологічна готовність дитини до школи. Проблема шестирічних дітей. Криза семи років. Основні новоутворення цього віку.
Навчальна діяльність молодшого школяра. Компоненти навчальної діяльності. Формування навчальної діяльності. Розвиток мотивації та саморегуляції. Ставлення до учіння.
Розвиток пізнавальних процесів. Формування особистості в молодшому шкільному віці. Розвиток емоційно-вольової сфери, формування характеру та самооцінки.
Література: 1–14,16–19,20,25, 28,29,30,36,37,39.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Психологія підліткового та юнацького віку
Тема 6. Психологія особистості підлітка.
Загальна харктеристика підліткового віку. Особливості психосексуального розвитку підлітка. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці. Роботи І.Ю.Кулагіна, В.С.Мухіної, Р.С.Немова.
Криза підліткового віку. Особливості взаємин та спілкування підлітків із дорослими та однолітками.
Соціальна ситуація особистісного зростання підлітка. Розвиток “Я” і набуття ідентичності. Становлення самосвідомості підлітка. Формування самооцінки в підлітковому віці.
Література: 1 – 14,16 – 19, 20, 31,32, 35,38.
Тема 7. Психологічні особливості юнацтва.
Соціальна ситуація розвитку старшокласників. Формування психологічної готовності до життя. Розвиток ідентичності. Навчально-професійна діяльність юнака. Формування життєвого плану та вибір професії.
Розумовий розвиток у старшому шкільному віці. Інтенсивне інтелектуальне дозрівання. Формування індивідуального стилю розумової діяльності.
Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці. Сфера потреб старшокласника. Формування “Я-концепції”. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці.
Література: 3 – 14,18,26,35,36,38.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Психологія дорослості
Тема 8. Психосоціальний розвиток дорослих.
Вікова періодизація життєвого циклу дорослих Б.Г.Ананьєва, Г.Крайга. Рання, середня, пізня дорослість. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості.
Розвиток психічних процесів в період ранньої та середньої дорослості. Когнітивні особливості. Розвиток афективної та мотиваційної сфер. Особливості Я-концепції.
Психосоціальний розвиток дорослих. Поведінкові особливості. Розвиток професіоналізму. Кризи віку дорослості.
Література: 7,8,11 – 15,18,33,34.
Тема 9. Період геронтогенезу: психологія людей похилого та старечого віку.
Деструктивні явища в організмі людини в період старіння. Когнітивні особливості, специфічні зміни афективної та мотиваційної сфер, особливості Я-концепції в період пізньої дорослості та старості. Причини зниження інтелектуальних функцій. Поведінкові особливості похилих людей.
Література: 7,8,11 – 15,18,33,34.
ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. Методологічні основи вікової психології
Тема 1. Вікова психологія як наука.
Самостійна робота – 8 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал.
2. Підготуватись до семінарського заняття:
- Опрацювати роботи вітчизняних та зарубіжних психологів в галузі вікової психології.
- Скласти історичний нарис етапів розвитку вікової психології як науки.
Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 1,3,5,6,7,9,12,13.
Семінарське заняття – 2 год.
- Вікова психологія як наука.
- Предмет та завдання вікової психології.
- Методи вікової психології.
- Основні етапи історії розвитку вікової психології як науки.
Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3,5,6,11,12,13.
Тема 2. Теоретичні підходи у віковій психології.
Самостійна робота – 10 год.
Завдання:
1. Опрацювати лекційний матеріал.
2. Підготуватись до семінарського заняття:
- Опрацювати основні теоретичні підходи щодо розгляду проблеми психічного розвитку дитини.
- Підготувати письмово характеристику однієї з теорій психічного розвитку, представивши для неї основні положення, рушійні сили розвитку, розуміння самого поняття розвитку, періодизацію життєвого шляху, зв’язок з іншими теоріями.
- Заповнити таблицю „Основні підходи до дослідження психічного розвитку дитини”
| Теоретчний підхід | Теорії, їх автори | Зміст теорії (основні положення, рушійні сили розвитку, розуміння поняття розвитку, періодизація життєвого шляху) | Значення для вікової психології та зв’язок з іншими теоріями |