Xvii.І. Стратегічна мета у 2012 – 2015 роках
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку виробництва картоплі та овочів в районі у 2012-2020 роках Паспорт, 231.65kb.
- Тема. Микола Куліш. Трагікомедія «Мина Мазайло». Художнє відтворення проблеми українізації, 38.96kb.
- Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012 2016 роках Загальна, 156.28kb.
- Програма поводження з відходами в м. Дружківка на 2011 2015 роки, 71.77kb.
- План заходів з реалізації „Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012, 2083.33kb.
- Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2004, 2577.11kb.
- До програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області, 603.25kb.
- Міжнародний науково-виробничий журнал „Економіка апк” №2’2010(184), 42.69kb.
- «Основні засади державної інвестиційної політики в Україні у 2010-2015 роках» Серед, 182.15kb.
- Государственная программа сохранения и повышения плодородия почв в Кыргызской Республике, 374.34kb.
8. Забезпечення збалансованого просторового розвитку
Забезпечення збалансованого просторового розвитку має на меті поширення стимулів економічного зростання на всю територію регіону, подолання периферійності і повноцінне залучення всіх адміністративно-територіальних одиниць до соціально-економічного розвитку на основі реалізації потенціалу кожної території.
Стан і ресурсний потенціал
Основними характеристиками просторового розвитку Волині є збільшення міжтериторіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку, посилення периферійності окремих територій та, як наслідок, їх загалом низька конкурентоспроможність.
Протягом 2010 - 2011 років основна економічна активність концентрува-лася навколо кількох центрів: м.Луцьк, м Ковель, м.Нововолинськ та у відповідних районах. Натомість стабільно низькі показники демонструють Старовижівський, Ратнівський, Любешівський, Горохівський райони тощо.
Господарська діяльність більшості територій базується на одній – двох галузях. Структура промислового виробництва у районах протягом останніх років залишається незмінною, у більшості з них домінує сировинне виробництво або підприємства, які виробляють проміжну та низько-технологічну продукцію. Сільське господарство є домінуючою галуззю в усіх районах області.
У структурі реалізації добувної промисловості частка м.Нововолинська становить понад 80 відсотків, Маневицького району – понад 15 відсотків.
Машинобудівне виробництво майже повністю сконцентроване на підприємствах м.Луцька.
Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості зосереджені у містах Луцьку та Нововолинську, причому частка обласного центру сягає 90 відсотків.
Харчова промисловість представлена підприємствами м.Луцька, м.Нововолинська та Луцького району (їх сукупна частка перевищує 65 %).
У 2010 році підприємства області реалізували промислової продукції на суму 7,4 млрд.грн., що у розрахунку на одного жителя становить 7 тис. гривень. При цьому у Луцькому районі реалізовано продукції на 24 тис. грн. на одну особу, а найменше – у Турійському районі (лише на 20 грн.).
Будівельники м.Луцька у 2010 році виконали 61 відсоток усіх будівельних робіт, ще 22 відсотки припадає на частку Луцького району та м.Нововолинська. У тому числі, понад 50 відсотків житла збудовано у Луцькому районі та м.Луцьку. Будівельна діяльність у сільських районах майже повністю припинена.
Найбільш інвестиційно привабливими залишаються підприємства міст Луцька, Нововолинська, а також Ковельського і Луцького районів. Протягом січня - вересня 2011 року частка іноземних інвестицій, що надійшли до адміністративного центру області, становила 38,9 відсотка; до м.Нововолинська – 29,7 відсотка, Ковельського району – 17,1 відсотка.
За показником середньомісячної заробітної плати у 2010 році розрив між максимальним та мінімальним значеннями перевищив 2 рази (відповідно, м.Нововолинськ – 2218 грн. та Турійський район – 1104 грн.). При цьому, у загальній сумі заборгованості з виплати заробітної плати дві третини належить підприємствам обласного центру, 12 відсотків – суб’єктам господарювання м.Ковеля та майже 10 відсотків – м.Нововолинська.
Причинами низької конкурентоспроможності окремих територій області, крім нерівномірності розміщення економічного потенціалу, є нерозвиненість інфраструктури, структурні диспропорції попиту і пропозиції на ринку праці, недостатня підтримка розвитку підприємництва та загалом недостатня інвестиційна привабливість цих територій.
Забезпечення збалансованого територіального розвитку регіону передбачає протидію збільшенню внутрішніх диспропорцій, зменшення строкатості показ-ників і темпів після кризового відновлення економіки. Кінцевим результатом має стати досягнення внутрішньої інтегрованості господарського простору області.
Основні проблеми, що потребують вирішення
Збалансований розвиток територій Волинської області стримується такими чинниками:
- відсутність необхідних фінансових ресурсів унаслідок низької інвестиційної привабливості віддалених територій;
- одностороння спеціалізація містоутворюючих підприємств та недостатня завантаженість їх потужностей внаслідок розбалансованої структури попиту;
- низькі темпи будівництва житла та об’єктів соціальної інфраструктури у сільських районах;
- невідповідність попиту і пропозиції ринку праці територій з низьким рівнем розвитку,обмеженість у виборі професій;
- недостатній розвиток транспортних і комунікаційних зв’язків з сільськими населеними пунктами в зоні впливу міст;
- низький рівень розвитку виробничої інфраструктури, житлово-комуна-льного, готельного, дорожнього, вулично-дорожнього господарства, енергетич-ного сектору, що стримує економічне зростання малих міст і сільських територій.
Пріоритетні напрями розвитку та завдання з їх реалізації
І. Запровадження програмного підходу до розвитку територій.
Завдання:
- поширення практики розроблення місцевих програм соціально-економічного розвитку на довгострокову перспективу;
- розроблення місцевих програм перспективного розвитку промисловості в малих монофункціональних містах з визначенням джерел фінансування заходів щодо запровадження нових технологій та нарощування обсягів випуску конкурентоспроможної продукції;
- інвентаризація територій промислових підприємств з метою вилучення незадіяних площ та використання їх для створення малих і середніх підприємств;
- розроблення та реалізація місцевих програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства;
- розроблення місцевих програм благоустрою територій, забезпечення їх об’єктами соціально-культурного призначення;
ІІ. Підвищення конкурентоспроможності територій та зміцнення їх ресурсного потенціалу.
Завдання:
- підтримка малого і середнього підприємництва на периферійних територіях; розвиток сільського туризму й рекреації;
- залучення територій до модернізації інфраструктури загально-державного і міжнародного значення;
- розвиток транскордонного та міжрегіонального співробітництва низового рівня;
- розширення фінансово-економічних можливостей територіальних громад базового рівня, узгодження діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розвитку територій.
ІІІ. Стимулювання ділової активності та розвитку підприємництва.
Завдання:
- усунення адміністративних і регуляторних перешкод при започаткуванні та розвитку підприємництва;
- контроль за діяльністю органів влади й органів місцевого самоврядування з метою виявлення та припинення дій, спрямованих на обмеження конкуренції;
- активізація підтримки малого бізнесу шляхом зменшення адміністративного тиску, розширення доступу підприємств малого бізнесу до кредитних ресурсів та можливостей проектного кредитування;
- забезпечення поступового переходу від дозвільного принципу започаткування бізнесової (підприємницької) діяльності на заявний;
- забезпечення спрощення процедури започаткування й виходу з бізнесу;
- упорядкування процедури надання адміністративних послуг, створення єдиної (регіональної) електронної бази даних адміністративних (державних) послуг органів виконавчої влади й місцевого самоврядування;
- посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань надання документів дозвільного характеру, скорочення кількості та строків оформлення дозвільних документів, необхідних для розвитку підприємницької діяльності, відкриття бізнесу;
- спрощення процедур надання суб’єктам малого підприємництва приміщень комунальної власності на умовах довгострокової оренди, лізингу, викупу шляхом проведення аукціонів і конкурсів.
- застосування механізму часткового відшкодування з обласного та місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами підприємництва в банківських установах для реалізації інвестиційних проектів;
- надання фінансової підтримки фермерським господарствам та участі місцевих товаровиробників у виконанні державних і регіональних (місцевих) замовлень за рахунок бюджетних коштів виключно на конкурсних засадах.
IV. Забезпечення зайнятості населення периферійних територій, стимулювання попиту на робочу силу.
Завдання:
- цільова підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва, діяльність яких передбачає створення нових робочих місць з належними умовами праці;
- стимулювання самостійної зайнятості населення, надання об’єктів незавершеного будівництва в оренду для здійснення індивідуального та сімейного підприємництва;
- забезпечення кваліфікаційної перепідготовки економічно активного населення;
- зміцнення зв’язків між системою професійної освіти і виробництвом, підвищення внутрішньої мобільності робочої сили;
- забезпечення розвитку системи бізнес-інкубаторів і консультаційних центрів, спрямованих на розширення самозайнятості населення.
V. Подолання монофункціональності і забезпечення прискореного розвитку соціально орієнтованих галузей промисловості, що сприятиме пожвавленню інвестиційних процесів, поліпшенню інвестиційної діяльності.
Завдання:
- розвиток локальних виробництв на базі використання місцевих матеріальних і сировинних ресурсів;
- пріоритетний розвиток харчової промисловості на базі переробки сільськогосподарської продукції місцевого виробництва;
- стимулювання розвитку деревообробної та промисловості будівельних матеріалів повного циклу.
Очікувані результати
- зменшення диспропорцій внутрішнього розвитку регіону, підвищення конкурентоспроможності територій з низьким рівнем розвитку;
- залучення територій до кругообігу ресурсів, реалізація індивідуальних особливостей і потенціалу територій;
- створення умов для комплексного розвитку відділених і сільських територій, розширення економічних можливостей територіальних громад;
- створення гідних умов проживання на периферійних територіях, забезпечення розвитку соціальної інфраструктури;
- створення умов для комплексного розвитку людських ресурсів на всівй території області;
- забезпечення внутрішньої соціально-економічної інтегрованості області.