Xvii.І. Стратегічна мета у 2012 – 2015 роках
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку виробництва картоплі та овочів в районі у 2012-2020 роках Паспорт, 231.65kb.
- Тема. Микола Куліш. Трагікомедія «Мина Мазайло». Художнє відтворення проблеми українізації, 38.96kb.
- Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012 2016 роках Загальна, 156.28kb.
- Програма поводження з відходами в м. Дружківка на 2011 2015 роки, 71.77kb.
- План заходів з реалізації „Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012, 2083.33kb.
- Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2004, 2577.11kb.
- До програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області, 603.25kb.
- Міжнародний науково-виробничий журнал „Економіка апк” №2’2010(184), 42.69kb.
- «Основні засади державної інвестиційної політики в Україні у 2010-2015 роках» Серед, 182.15kb.
- Государственная программа сохранения и повышения плодородия почв в Кыргызской Республике, 374.34kb.
9. Підвищення якості життя
Підвищення якості життя для мешканців Волині ставить за мету формування дієвого соціального капіталу, створення нових форм соціального залучення людини до реалізації системних реформ, метою яких є заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава.
Підвищення якості життя – багатоієрархічна мета, досягнення якої передбачає створення сприятливих умов для розвитку людського капіталу; реалізації заходів, спрямованих на подолання бідності, збереження та створення нових робочих місць, упровадження результативної політики доходів. Невід’ємною складовою підвищення якості життя є ефективна демографічна, молодіжна та гендерна політика, модернізація системи освіти, медичного обслуговування й соціальної підтримки найбільш вразливих верств населення; дієвого пенсійного забезпечення. Поряд з цим, реформування системи житлово-комунального господарства, створення сприятливих умов для соціокультурного та гуманітарного розвитку населення формують основу для комфортного, безпечного проживання людини, її всебічного, гармонійного розвитку та становлення соціального капіталу, що розглядається як найважливіша умова досягнення соціальної стабільності у суспільстві.
Стан та ресурсний потенціал
Населення. Станом на 1 жовтня 2011 року в області, за розрахунками, проживало 1038,7 тис.осіб, з яких 538,6 тис. – у міських поселеннях та 500,1 – у сільській місцевості. За 9 місяців цього року внаслідок міграційного та природного приростів чисельність наявного населення зросла на 1523 особи. У т.ч. кількість міських жителів – на 1622 особи, а мешканців сільських населених пунктів – зменшилася на 99 осіб. За 9 місяців 2011 року внаслідок міграційного руху населення сформувалося позитивне сальдо міграції 998 осіб. Число прибулих перевищило кількість вибулих за всіма напрямками.
Рівень народжуваності в області залишається одним з найвищих в Україні протягом останніх років. Показник смертності населення протягом трьох останніх років знижується з 15 на 1000 середньорічного населення в 2008 році, до 13,9 у 2009 році та 7,3 у 2010 році. Залишається високою смертність серед населення працездатного віку. Показник смертності чоловіків – 779,3 - у 4,2 разу перевищує показник смертності жінок працездатного віку – 185,2 на 100 тис. відповідного населення.
Статева структура населення області характеризується переважанням жінок. Станом на 1 січня 2011 року жінки в складі населення становили 548,5 тис. осіб (53 % загальної кількості постійного населення), чоловіки - 485,9 тис. (47 %).
На 1 січня 2011 року в області нараховувалося 275,5 тис.осіб (цивільних) і 11,3 тис.осіб (силових структур) пенсіонерів, на 1 листопада 2011 року, відповідно, 274,3 тис. і 11,5 тис.осіб.
Ринок праці. Кількість постійного населення у працездатному віці станом на 1 січня 2011 року – 1 034 421 особа, у тому числі: міські поселення (все населення) - 530 962 осіб (у т.ч. у працездатному віці - 333 665 осіб (62,9 %); сільська місцевість (все населення) - 503 459 осіб (у працездатному віці - 279 799 (55,6 %).
Кількість населення у віці, молодшому за працездатний – 206 190 осіб.
Економічно активне населення працездатного віку Волині становить – 435,7 тис. осіб (2010 рік). Безробітне населення у віці 15 - 70 років (на кінець 2010 р.) – 40,5 тис.осіб.
У державній службі зайнятості зареєстровано (станом на 1 січня 2011 року) безробітних – 13 505 осіб.
Для Волинської області характерним залишається досить високий рівень фактичного (прихованого) безробіття, негативні соціальні наслідки якого частково нівелюються трудовою міграцією за межі України.
Доходи населення. Частка населення із середньодушовими доходами на місяць, нижчими від прожиткового мінімуму (у грошовому вимірі) за підсумками 2009 року становила 56,9 відсотка; за загальними доходами – 35,7 відсотка.
Частка домогосподарств із середньодушовими грошовими доходами на місяць, нижчими від середнього рівня грошових доходів (за підсумками 2009 року), становила: в міських поселеннях – 55,8 відсотка; сільській місцевості – 47,4 відсотка.
Частка домогосподарств із середньодушовими грошовими доходами на місяць, нижчими від прожиткового рівня (за підсумками 2009 року) становила: в міських поселеннях – 40,7 відсотка; сільській місцевості – 56,9 відсотка.
Здоров’я волинян. Злоякісні новоутворення - одна з найважливіших медико-біологічних та соціально-економічних проблем області. Зростання онкологічної захворюваності обумовлене значною мірою зростанням онкозахворюваності міського населення.
Показник захворюваності населення області на онкологічні захворювання за 2005 - 2010 роки зріс на 5,6 відсотка й у 2010 році становив 275 на 100 тис. населення. Водночас цей показник залишається на 19,4 відсотка нижчим, ніж по Україні в цілому (2010 рік – 341,2 на 100 тис. населення).
У структурі онкологічних захворювань населення області перше місце посідають новоутворення органів травлення – 24,3 відсотка, або 66,9 на 100 тис. населення , друге - злоякісні новоутворення жіночих статевих органів – 13,4 відсотка, або 69,4 на 100 тис. населення, третє - інші злоякісні новоутворення шкіри – 11,2 відсотка, або 30,7 на 100 тис. населення.
За 2005 - 2010 роки захворюваність населення області на всі форми активного туберкульозу знизилася на 22,2 відсотка й у 2010 році становила 56,1 на 100 тис. населення проти 72,1 в 2006 році. За всі роки показник захворюваності по області на 18 – 20 відсотків був нижчий середнього по Україні. Особлива увага приділяється стаціонарному лікуванню вперше виявлених хворих на активний туберкульоз органів дихання санаторно-курортним лікуванням. Поліпшення фінансування та матеріально-технічної бази туберкульозних закладів області стабілізувало захворюваність на туберкульоз, проте область і надалі перебуває в епідемії туберкульозу.
По Волинській області (станом на 1 січня 2011 року) кількість лікарняних закладів становила 59 одиниць; лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів – 163; фельдшерсько-акушерських пунктів – 798; станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, що перебувають у сфері управління охорони здоров’я, – 27.
В області функціонують 6 санаторіїв (у т.ч. 2 дитячі), 3 санаторії-профілакторії, 55 баз та інших закладів відпочинку, 40 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 3 спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, школа вищої спортивної майстерності, 31 стадіон, 1739 спортивних майданчиків, 379 футбольних полів, 7 плавальних басейнів, 441 спортзал.
Сфера освіти. Станом на 2011 рік в області функціонують 401 дошкільний навчальний заклад (у т.ч. 296 – у сільській місцевості, 105 – у містах) та 44 навчально-виховні комплекси, у складі яких діють дошкільні відділення. Усіма формами здобуття дошкільної освіти охоплено 48,9 відсотка дітей вікової категорії від 1 до 6 років, у т.ч. у сільській місцевості – 35,62 відсотка, міській – 62,62 відсотка. Організованою підготовкою до навчання в школі охоплено 99,4 відсотка дітей старшого дошкільного віку. Створено відповідну мережу закладів спеціального, санаторного та комбінованого типу для дітей з особливими освітніми потребами.
В області функціонують 782 денних, 3 вечірніх загальноосвітніх школи системи освіти, 2 школи інших міністерств і відомств.
Творчі осередки 63 позашкільних установ відвідують 41,2 тисячі учнів.
В області функціонують 22 професійно-технічні навчальні заклади, 19 з яких підпорядковані управлінню освіти, в яких здобувають освіту 9,9 тис. учнів.
Вища освіта Волині забезпечує фундаментальну наукову, професійну, практичну підготовку фахівців для потреб регіону та держави у 28 ВНЗ І - IV рівнів акредитації (зі статусом юридичної особи, у т.ч. кількість вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації – 11). У ВНЗ Волинської області навчається 40,3 тис. студентів, у тому числі за державним замовленням 5022 особи.
У сфері житлово-комунального господарства діють 12 ЖЕКів; створено 337 одиниць ОСББ.
У житлово-комунальній галузі області налічується біля 90 підприємств і організацій із загальною кількістю понад 6,6 тис. працівників. Забезпечення споживачів теплом в області здійснюють 11 комунальних теплопостачальних підприємств. Протяжність комунальних водогонів та водопровідних мереж у населених пунктах області становить 981,9 км, (крім сільської місцевості), водовідведення – 900,7 км (крім сільської місцевості). Станом на 1 листопада 2011 року дебіторська та кредиторська заборгованість житлово-комунальних підприємств становила відповідно 114,7 та 205,6 млн гривень.
З 25 полігонів області, що знаходяться на обслуговуванні в комунальних підприємств, 13 не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Парк сміттєвозів становить 81 одиницю, а їх зношеність досягає 88 відсотків.
Протягом десяти місяців 2011 року з державного бюджету на виплату соціальних допомог спрямовано 790,5 млн.гривень. Програмою житлових субсидій з початку 2011 року охоплено 3,7 відсотка сімей, що живуть в області, в опалювальний період - 6,3 відсотка. Середній розмір призначеної готівкової субсидії на тверде паливо та скраплений газ становить 482,56 гривень.
У галузі культури області функціонують: 2 театри; 611 бібліотека, 669 клубів і будинків культури, 4 парки культури і відпочинку, 37 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, 16 комунальних музеїв та 3 їх відділи, 1 філіал, 75 громадських музеїв. На Волині діють 28 дитячих музичних шкіл, 6 дитячих шкіл мистецтв; 3 дитячі художні школи.
Кадровий потенціал сфери культури представлений 3,6 тис. фахівців, освітній рівень яких є досить високим - 1415 осіб (39 %) закінчили заклади культури і мистецтв ІІІ - ІV рівнів акредитації.
Основні проблеми, що потребують вирішення
Підвищення якості життя у Волинській області потребує вирішення наступних основних проблем:
- збільшення прошарку бідного населення в регіоні внаслідок негативного впливу світової фінансово-економічної кризи та неефективного господарювання, що дестабілізує соціальну ситуацію на місцевому рівні;
- зростання ризиків настання бідності для окремих, найбільш незахищених верств населення – сімей, що мають більше двох дітей; малосімейних домогосподарств; сімей, що складаються та містять у своєму складі пенсіонерів тощо;
- посилення проявів бідності працюючого населення, зокрема робітників бюджетної сфери, охорони здоров’я, освіти та культури;
- поширення практики «тінізації», приховування реальної заробітної плати, розповсюдження виплат заробітної плати «у конвертах»;
- нерівномірність та значна диференціація доходів та майнового розшарування населення регіону;
- низький рівень офіційних доходів мешканців села, віддалених від міст територій області;
- скорочення офіційно зареєстрованих робочих місць у реальному секторі виробництва регіону;
- низька динаміка створення нових робочих місць, у т.ч. у пріоритетних для регіону конкурентоспроможних секторах та галузях економіки;
- недосконалість системи професійного, патріотичного, культурного виховання молоді, молодіжної політики;
- нарощування негативних тенденцій у розвитку демографічних процесів, у т.ч. зростання показників старіння населення, збільшення демографічного навантаження на працюючих; зростання показників смертності серед населення працездатного віку тощо;
- низька якість надання медичних послуг населенню регіону;
- нерівний доступ населення регіону до послуг охорони здоров’я, у т.ч. мешканців сільських та віддалених територій;
- низький рівень якості надання освітніх послуг населенню регіону, невідповідність якості й доступності регіонального ринку освітніх послуг сучасним вимогам конкурентоспроможності робочої сили та європейським стандартам професійної кваліфікації;
- зростання диспропорційності між підготовкою фахівців (у т.ч. з вищою освітою) та попитом на них на ринку праці;
- повільний процес входження регіональних ВНЗ у європейський освітній простір;
- відсутність усталеної практики надання адресної соціальної допомоги бідним та найбільш соціально вразливим верствам населення регіону;
- низький рівень залучення населення регіону до системи накопичувального пенсійного страхування, у т.ч. участі у системі недержавного пенсійного страхування;
- пасивність населення регіону у розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення (страхування);
- низька якість надання населенню послуг у сфері житлово-комунального господарства;
- високий рівень зношеності основних виробничих фондів, критичний стан технічного оснащення підприємств ЖКГ області, аварійний стан більшості водопрвідно-каналізаційних мереж;
- застаріла система управління експлуатацією житла підприємствами ЖКГ;
- низький рівень забезпечення житлом населення регіону, дотаційність галузі ЖКГ;
- нагромадження системних проблем у розвитку сфери культури, збереження національної культурної самобутності Волині та культур національних меншин мешканців регіону;
- низький рівень цільової фінансової та управлінської підтримки розвитку професійного етнічного мистецтва, національних промислів і народної творчості – основи самоідентифікації населення Волині.
Стратегічні пріоритети і завдання щодо їх реалізації
I. Подолання бідності та впровадження ефективної політики доходів на підгрунті створення економіко-правових умов для повернення заробітній платі потужного мотиваційного стимулу до творчої, продуктивної праці як основи добробуту та зростання життєвого рівня працюючого населення; стабільного джерела надання соціальної допомоги соціально-вразливим та працюючим верствам населення.
Завдання:
- системне поєднання завдань політики подолання бідності з політикою становлення та підтримки зростання прошарку середнього класу як важливого чинника досягнення соціально-економічного прогресу;
- забезпечення формування рівня заробітної плати на основі загальноприйнятих зарплатоутворювальних факторів – кількості, якості та продуктивності (результативності) праці, сприяння на цій основі мінімізації міжсекторальної диференціації заробітної плати;
- удосконалення розподільних механізмів і відносин, недопущення деструктивної диференціації оплати праці за роботу однакової кваліфікації (у т.ч. на рівні «місто – село», за гендерною ознакою тощо);
- запровадження заходів з недопущення зловживань роботодавців монопольним становищем на місцевих ринках (особливо у сільській місцевості та віддалених територіях) щодо працевлаштування та оплати праці;
- запровадження заходів з недопущення (профілактики) впровадження тіньових схем нарахування й виплати заробітної плати, дивідендів та інших доходів, що є невід’ємними складовими формування доходів державного і місцевих бюджетів, фондів соціального страхування;
- недопущення поширення практики зростання заборгованості з виплати заробітної плати;
- забезпечення вчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати (незалежно від форми власності та галузевої спеціалізації суб’єктів господарювання);
- запровадження дієвих ринкових стимулів зростання у структурі доходів населення питомої ваги дивідендів, рентних платежів, доходів від власності (у т.ч. – власності на землю) тощо;
- сприяння підвищенню правової грамотності працездатного населення у сфері трудових відносин, політиці доходів, оплаті праці, соціального страхування;
- реформування системи соціальної підтримки на засадах адресності та цільового спрямування коштів (у т.ч. надання адресної (грошової) соціальної допомоги найбіднішим верствам населення тощо).
II. Створення нових робочих місць, налагодження регулярного моніторингу стану і системних проблем регіонального ринку праці, запровадження інформаційної та інституційно-комунікаційної підтримки розвитку регіонального ринку праці.
Завдання:
- створення дієздатних стимулів для розвитку підприємництва та створення нових робочих місць у пріоритетних сферах регіональної економіки: аграрному та агропромисловому виробництві, промисловості (у т.ч. добувній), лісовому господарстві, транспортно-транзитній та рекреаційно-туристичній сферах, секторі житлово-комунального господарства тощо;
- сприяння подоланню монофункціональності структури зайнятості (рин-ку праці) депресивних (віддалених) територій області (малих міст, сіл, селищ);
- забезпечення проведення регулярного моніторингу оцінки стану ринку праці, обсягів зайнятості, кількості новостворених робочих місць;
- запровадження системи індикативного (прогнозного) планування параметрів трудового потенціалу області;
- узгодження розвитку ринку освітніх послуг з реальними потребами кадрового забезпечення регіонального ринку праці на середньо- та довгостроковий період;
- забезпечення координації зусиль державних органів і громадських організацій, бізнес-структур, роботодавців у сфері сприяння створенню нових робочих місць та розвитку регіонального ринку праці;
- налагодження публічної системи інформування населення та роботодавців області щодо діяльності центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості;
- проведення регулярних опитувань роботодавців про визначення перспективної потреби в кадрах (індивідуальне, поштове, телефонне);
- підвищення якості робочої сили шляхом організації професійного навчання та перекваліфікації безробітних;
- сприяння наданню додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у т.ч. шляхом запровадження практики бронювання робочих місць на підприємствах області;
- зниження рівня та тривалості зареєстрованого безробіття шляхом упровадження суспільних програм, пов’язаних з активною політикою зайнятості (у т.ч. залучення безробітних громадян до участі в оплачуваних громадських роботах з озеленення, прибирання територій тощо);
- упровадження ефективних форм співпраці органів влади, профспілок, роботодавців щодо збереження та створення нових робочих місць;
- сприяння укладанню договорів з роботодавцями, зайнятими виробництвом товарів народного споживання та наданням послуг населенню, щодо організації на підприємстві індивідуального навчання безробітних за відповідним профілем діяльності;
- регулювання зареєстрованого ринку праці області службою зайнятості шляхом підвищення якості та результативності соціальних послуг, збільшення пропускної спроможності центрів зайнятості, забезпечення реалізації концепції самодопомоги клієнтам, надання достовірної інформації роботодавцям, населенню та соціальним (бізнес) партнерам;
- сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, стимулювання само-зайнятості населення (у т.ч. у сфері розвитку «зеленого» туризму, народних (етнічних) промислів тощо);
- сприяння розвитку особистих селянських (фермерських) господарств та створенню родинних ферм;
- надання інформаційно-консультативної допомоги громадянам, які бажають зайнятися індивідуальною трудовою (підприємницькою) діяльністю, щодо дотримання нормативно-правових актів з питань підприємництва;
IІІ. Реалізації дієвої молодіжної, гендерної політики, створення сприятливих умов для поліпшення демографічної ситуації в регіоні.
Завдання:
- дотримання європейських підходів і принципів щодо захисту прав дітей, молоді, досягнення гендерної рівності у суспільстві;
- недопущення дискримінації жінок, молоді стосовно прийому на роботу, оплати праці;
- нарощування інфраструктурного забезпечення розвитку галузі, у т.ч. розширення в регіоні мережі соціальних закладів по роботі з молоддю, сім‘ями, жінками, дітьми;
- створення сприятливих умов для соціального становлення й розвитку молоді, у т.ч. підвищення доступності якісної освіти, забезпечення зайнятості та сприяння розвитку підприємницької діяльності молоді;
- посилення національно-патріотичного виховання молоді;
- сприяння духовному розвитку юнаків і дівчат, підготовки молоді до сімейного життя, підтримки молодих сімей;
- популяризація сімейних цінностей, сприяння збереженню цілісності сім’ї, захисту прав її членів, створення умов для нормального розвитку й виховання дітей шляхом здійснення соціального супроводу сімей у кризових ситуаціях;
- утвердження в молодіжному середовищі здорового способу життя та організації змістовного проведення дозвілля;
- забезпечення необхідних стартових можливостей для соціального становлення молоді, створення сприятливих умов для безпосередньої участі молоді в суспільних перетвореннях на засадах соціального партнерства, поліпшення соціального самопочуття;
- збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення, зміцнення матеріально-технічної бази дитячих оздоровчих закладів, зростання їх кількості, урізноманітнення і підвищення якості оздоровчих послуг;
- забезпечення процесу розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- забезпечення соціального супроводу багатодітних, неповних та неблагополучних сімей;
- підтримка процесів ресоціалізації наркозалежної молоді, організація соціально-психологічної допомоги, центрів соціальних служб для молоді;
- попередження та запобігання торгівлі людьми (у т.ч. дітьми, жінками), насильству в сім'ї;
- сприяння медично-соціальній реабілітації жертв торгівлі людьми та насильства у сім'ї.
ІV. Забезпечення гідної старості, сприяння реформуванню системи пенсійного забезпечення для створення адекватної ринковим умовам системи соціального захисту громадян, які втратили працездатність.
Завдання:
- сприяти залученню роботодавців та працівників до розвитку системи пенсійного страхування ( у т.ч. накопичувального та недержавного);
- забезпечити запровадження загальнообов’язкового накопичувального та розвиток добровільного накопичувального пенсійного страхування;
- створити сприятливі умови для диверсифікації схем приватного недержавного пенсійного страхування;
- гарантувати поліпшення адміністрування пенсійної системи на регіональному рівні;
- створити сприятливі умови для активного залучення населення регіону до розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення (страхування);
- забезпечити на регіональному рівні інформаційну, комунікаційну підтримку, роз’яснювальну роботу серед населення щодо напрямів, умов, переваг реформування системи пенсійного забезпечення.
V. Модернізація системи освіти як провідний напрям інвестування у відтворення і розвиток людського капіталу, формування інтелектуальної спеціалізації області.
Завдання:
а) у сфері шкільних, дошкільних та професійно-технічних навчальних закладів:
- оптимізація мережі навчальних закладів з урахуванням демографічних та економічних реалій, у т.ч. створення освітніх округів, оптимізація мережі шкіл, реформування системи інтернатних закладів, зосередження функцій управління ПТУ на місцевому рівні;
- розширення прав шкіл, ПТУ самостійно розпоряджатися матеріальними, фінансовими та кадровими ресурсами;
- упровадження оновлених державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, професійно-технічної освіти з метою підвищення якості освітніх послуг;
- поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних закладах;
- запровадження он-лайн-консультацій для учнів дистанційних курсів, керівників та вчителів закладів освіти;
- мотивація роботодавців до участі у підготовці навчальних програм, узгодження з ними освітніх і професійних стандартів; переорієнтація навчальних планів на збільшення частини практичного компонента; масштабне запровадження програм стажування на виробництві;
- сприяння органічному поєднанню навчання дітей (школярів, учнів ПТУ) з патріотичним, гуманітарним, культурним, фізичним вихованням;
- будівництво та реконструкція загальноосвітніх шкіл, у т.ч. у сільській місцевості;
- сприяння оптимізації малокомплектних шкіл у сільській місцевості;
- запровадження профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;
- сприяння розвитку системи професійної орієнтації, просвітницької роботи з питань особливостей соціально-економічного розвитку Волинської області у загальноосвітніх навчальних закладах;
- удосконалення системи позашкільної освіти шляхом надання підтримки, створення можливостей для духовного, інтелектуального та фізичного розвитку осіб, що бажають здобути позашкільну освіту;
- забезпечення рівного доступу молоді до професійно-технічної освіти;
- удосконалення механізму працевлаштування випускників професійно-технічних училищ, гарантоване забезпечення їм першого робочого місця;
- розроблення й упровадження нових підходів інтеграції в освітній простір та суспільство дітей з особливими фізичними та освітніми потребами;
- сприяння освітньому та інтелектуальному розвитку обдарованих дітей;
- сприяння розвитку дошкільної освіти шляхом розбудови мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності та навчально-виховних комплексів (школа-садок) з урахуванням демографічних і економічних реалій, дотримання вимог підвищення якості освіти;
- забезпечення навчальних закладів учбовою літературою, впровадження підручників на електронних носіях;
- створення у навчальних закладах середовища, сприятливого для збереження здоров'я;
- виконання ремонтно-будівельних робіт у закладах освіти міст і районів області, закладах обласного підпорядкування;
- забезпечення функціонування шкільних автобусів, регулярного (безкоштовного) підвезення дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників у сільській місцевості до місця навчання і додому;
- обладнання шкільних автобусів для перевезення дітей з обмеженими фізичними можливостями;
б) у сфері вищої освіти:
- забезпечення доступності якісної вищої освіти, спадкоємність рівнів освіти (дошкільної, початкової, середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої, післядипломної, освіти протягом життя);
- сприяння оптимізації мережі ВНЗ області з урахуванням демографічних та економічних реалій, створення укрупнених регіональних ВНЗ;
- сприяння процесу оптимізації підпорядкування системи регіональних ВНЗ різним відомчим установам, підвищення якості управління регіональних ВНЗ;
- збільшення автономності ВНЗ у навчальній, науковій, фінансово-господарській діяльності;
- формування стимулів для ефективного використання ВНЗ бюджетних та залучених коштів для підвищення якості освітніх послуг;
- сприяння диверсифікації джерел фінансування вищої освіти,
- недопущення існування «тіньового ринку» освітніх послуг, проявів корупції у ВНЗ.
- запровадження Національної рамки кваліфікацій;
- сприяння розвитку професійно-орієнтованої вищої освіти, досягнення оптимального балансу з розподілу навчальних програм ВНЗ на академічний та практичний профіль;
- зміна підходів до формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою на основі впровадження прогнозу тенденцій розвитку та потреб економіки регіону;
- сприяння активізації співробітництва корпоративного сектора (бізнес-структури, підприємці) та ВНЗ у формуванні навчальних програм і професійних стандартів, оцінюванні якості атестації випускників тощо;
- упровадження в регіоні системного моніторингу ринку праці та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, організація «ярмарок вакансій» для випускників ВНЗ;
- розвиток ВНЗ системи дистанційної та безперервної освіти («освіти впродовж усього життя» (Lifelong Learning)), що відповідає меті зростання людського капіталу;
- створення ефективної системи підвищення кваліфікації, системи післядипломної освіти, мотивації громадян до безперервного професійного та особистісного вдосконалення;
- сприяння підвищенню кваліфікації професорсько-викладацького складу ВНЗ (у т.ч. на базі бізнес-структур та промислових підприємств), набуття викладачами сучасних професійних компетенцій, оволодіння комп’ютерною технікою, інтерактивними методами навчання, знанням іноземних мов тощо;
- залучення корпоративного сектора (бізнес-структури, підприємці) до цільового замовлення підготовки спеціалістів з вищою освітою, надання студентам кредитів і грантів на навчання, стипендій, стипендіальних програм для талановитої молоді тощо;
- сприяння проведенню спільних (між ВНЗ та бізнес-структурами) НДДКР і прикладних досліджень, патентуванню розробок ВНЗ та їх практичного впровадження;
- посилення інтеграції освіти, науки, виробництва, науково-дослідних і проектно-конструкторських розробок з їх наступним упровадженням у практику господарювання; широке впровадження грід-технологій; венчурних фірм; створення конкурентних мережевих науково-виробничих структур.
VI. Поліпшення медичного обслуговування, забезпечення рівного і справедливого доступу населення до якісних медичних послуг, створення стимулів для здорового способу життя населення і здорових умов праці, впровадження реформи медичного обслуговування на регіональному рівні.
Завдання:
- упровадження структурного розмежування первинного, вторинного й третинного рівнів медичної допомоги;
- усунення практики дублювання медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги населенню;
- забезпечення зростання ролі профілактики (профілактичних оглядів населення) та первинної медико-санітарної допомоги у структурі медичних послуг;
- сприяння створенню центрів первинної медико-санітарної допомоги, госпітальних округів, високоспеціалізованих клінічних центрів;
- оптимізація механізму управління потоками пацієнтів на різних рівнях надання медичних послуг;
- оптимізація мережі закладів первинної медичної допомоги переважно на засадах сімейної медицини (розвиток інституту «сімейного лікаря»);
- сприяння підвищенню самостійності (автономії) медичних закладів при використанні фінансових ресурсів;
- формування портфеля медичних послуг, перехід на договірну форму відносин між органами влади та медичними установами із закупівлі послуг за попередньою оплатою робіт;
- сприяння оптимізації системи фінансування сектора охорони здоров’я за рахунок об’єднання фінансових ресурсів (для первинної медико-санітарної допомоги на районному й міському рівнях, для вторинної та третинної – на обласному);
- упровадження дієвих стимулів економічної мотивації медичних працівників до поліпшення якості медичних послуг, зокрема за рахунок диференціації оплати праці працівників галузі охорони здоров’я залежно від результативності їх праці;
- сприяння поліпшенню матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я;
- стимулювання впровадження медичних стандартів надання медичної допомоги на засадах доказової медицини;
- реалізація системи індикаторів якості медичних послуг, роботи медичних закладів, у т.ч. шляхом створення незалежних центрів оцінювання якості медичних послуг;
- сприяння розвитку конкурентного середовища на ринку медичних послуг, у т.ч. забезпечення доступу приватних медичних закладів до державного фінансування на конкурсній основі;
- забезпечення централізації перинатальної допомоги в області з поступовим дооснащенням профільних закладів, медикаментозним забезпеченням пологової допомоги та спеціалізованої допомоги дітям;
- забезпечення будівництва центрів надання допомоги жінкам з високими ступенями акушерських екстрагенітальних та перинатальних ризиків;
- розвиток міжсекторальної інтеграції і координації роботи системи охорони здоров’я із суміжними галузями, що мають відношення до здоров’я населення і профілактики захворювань;
- стимулювання налагодження на регіональному рівні систематичних профілактичних оглядів з виявлення захворювань на туберкульоз, онкологічних захворювань;
- сприяння розвитку профілактики ВІЛ-інфекції (у т.ч. лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД);
- стимулювання налагодження на регіональному рівні систематичних профілактичних оглядів з виявлення хворих на цукровий діабет;
- посилення інтенсивності профілактики серцево-судинних захворювань;
- створення умов для підвищення тривалості життя, зниження передчасної смертності у т.ч. шляхом розвитку інфраструктури для занять масовим спортом та активного відпочинку, популяризації здорового способу життя.
VII. Модернізація системи соціальної підтримки населення на основі дотримання принципів збереження мотивації населення до праці.
Завдання:
- сприяння розширенню охоплення соціальною підтримкою найбільш соціально-вразливих верств населення при посиленні адресності надання соціальної підтримки;
- удосконалення процесу надання пільг населенню шляхом забезпечення прозорості, орієнтації на якісну соціальну підтримку найбільш вразливих верств населення (у т. ч. з реабілітації та соціального залучення інвалідів до процесів суспільного розвитку);
- модернізація програми житлових субсидій шляхом удосконалення механізмів їх надання та впровадження соціальних нормативів споживання житлово-комунальних послуг, забезпечення поступової інтеграції житлових пільг у систему житлових субсидій;
- запровадження на регіональному рівні експериментальних підходів надання адресної соціальної підтримки представникам найбільш соціально вразливих верств населення;
- забезпечення уніфікації підходів до надання всіх видів соціальної допомоги на принципах адресності та врахування сукупних доходів громадян;
- створення єдиного реєстру сімей (домогосподарств) області, що потребують соціального захисту і соціальної допомоги;
- створення єдиної бази даних одержувачів усіх видів соціальної підтримки в регіоні, запровадження постійнодіючого моніторингу даних про доходи одержувачів усіх видів соціальної підтримки;
- запровадження непрямих методів оцінювання доходів громадян, які претендують на одержання соціальної допомоги та реалізація принципів економічної відповідальності одержувачів соціальної підтримки за обґрунтованість отримання допомоги;
- створення регіонального агентства з комплексного обслуговування осіб, що потребують соціальної підтримки;
- використання потенціалу соціальних служб регіону для соціального залучення осіб з інвалідністю, самотніх людей похилого віку, бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі до суспільного життя та соціально-економічного розвитку регіону;
- урахування коефіцієнта територіальної доступності під час планування розміщення закладів соціальної, медичної та рекреаційної сфери;
- спрощення процедури землевідведення для об’єктів сфери соціальних послуг, що діють у пріоритетних напрямах соціальної підтримки населення.
VIII. Реформування системи житлово-комунального господарства та створення конкурентного, ефективно функціонуючого ринку житлово-комунальних послуг, що задовольняють потреби споживачів і створюють умови для комфортного, безпечного проживання людини
Завдання:
- формування конкурентного середовища на регіональному ринку житлово-комунальних послуг, що дозволить залучити інвестиції, сприятиме залученню потенційних інвесторів, бізнес-структур з метою технічного переобладнання, підвищення ресурсо- й енергоефективності ЖКГ;
- сприяння зменшенню адміністративних обмежень та економічних бар’єрів для входження нових суб’єктів господарювання на регіональний ринок житлово-комунальних послуг;
- прискорення процесів передачі державного (комунального) майна організацій комунального комплексу (водопровідно-каналізаційних, електричних та теплових мереж тощо) в управління, оренду тощо суб’єктам господарювання приватної форми власності;
- створення умов для залучення до сфери ЖКГ приватних інвестицій на засадах концесії;
- формування єдиних кваліфікаційних вимог до управлінських організацій різних форм власності, що діятимуть на регіональному ринку ЖКГ;
- проведення комплексу заходів зі сприяння підвищенню рентабельності функціонування підприємств ЖКГ, зниження витрат та стимулювання ресурсо- й енергоефективності шляхом підтримки самоорганізації громадян (створення ОСББ);
- створення на регіональному рівні Центру сприяння й підтримки розвитку для надання консультаційної, інформаційної, правової, фінансової підтримки функціонування інституту ОСББ;
- створення системи підготовки управителів багатоквартирних будинків;
- сприяння створенню фондів для спільного фінансування державою та ОСББ першого капітального ремонту житлового будинку;
- створення умов для модернізації житлового фонду, у т.ч. підвищення теплоізоляції житлових будинків; сприяння розвитку та впровадження передових (інноваційних) технологій виробництва теплової енергії; встановлення приладів обліку тепла, води; реалізація програм енергозбереження, орієнтованих на споживача;
- підтримка реалізації інвестиційних проектів з енергозбереження, екологічної та пожежної безпеки, розвитку й реконструкції систем теплопостачання, капітального ремонту житлових будинків (де утворюються або вже функціонують ОСББ)
- планомірне здійснення технічної і технологічної модернізації основних фондів (у т.ч. водопровідно-каналізаційних мереж, що перебувають у аварій-ному стані), підвищення ресурсо- і енергоефективності підприємств ЖКГ;
- сприяння розвитку та залученню механізмів державно-приватного партнерства для модернізації інфраструктури сфери ЖКГ;
- сприяння дотриманню ощадливої поведінки споживачами послуг ЖКГ, у т.ч. на основі забезпечення споживачів лічильниками води, електроенергії, тепла й газу;
- запровадження механізмів стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, відключення боржників від надання послуг (за винятком соціально важливих об’єктів – лікарень, шкіл, дитячих садків тощо);
- упорядкування та планомірне приведення регульованих тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня, що покриває економічно обґрунтовані витрати й інвестиційну складову;
- запровадження поступового переходу до стимулюючої моделі тарифоутворення у сфері ЖКГ щодо зниження витрат як постачальників, так і споживачів, стимулювання ресурсо- та енергоефективності;
- планомірне приведення регульованих тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня, визначення рівня соціальної підтримки, виходячи з економічно обґрунтованих тарифів;
- сприяння залученню інвестиційних ресурсів вітчизняних і міжнародних організацій до реалізації інвестиційних проектів у сфері ЖКГ, у т.ч. шляхом залучення потенціалу місцевих запозичень для реалізації проектів модернізації житлово-комунальної інфраструктури (включно з проектами енерго-збереження), будівництва нового (у т.ч. соціального) житла тощо;
- сприяння розвитку житлового будівництва на інноваційних засадах ресурсо- та енергоефективності, екологічності тощо;
- здешевлення новостворених об'єктів житла за рахунок зниження вартості проектних і будівельних робіт, спрощення порядку оформлення дозвільних документів на будівництво житла малої вартості;
- заохочення розвитку індивідуального житлового будівництва;
- сприяння здійсненню комплексної модернізації та технічного переобладнання підприємств житлово-комунального господарства у напрямку зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних стандартів та норм протипожежного захисту;
- упровадження енергозберігаючих технологій у сфері тепло- та водопостачання, забезпечення підприємств ЖКГ сучасною технікою для вивезення (утилізації з дотриманням екологічних стандартів) твердих побутових відходів;
- сприяння розбудові інфраструктури населених пунктів регіону (у т.ч. малих міст), активізація роботи органів місцевого самоврядування з благоустрою території, у т.ч. обладнання дитячих майданчиків, озеленення, вуличного освітлення тощо;
- упровадження енергозберігаючих технологій вуличного освітлення;
- дотримання жорсткого санітарного та екологічного контролю за якістю системи питного водопостачання та водовідведення.
IX. Створення сприятливих умов для соціокультурного та гуманітарного розвитку, забезпечення вільного доступу мешканців та гостей регіону до культурних та історичних цінностей.
Завдання:
- розширення доступу до історико-культурних цінностей регіону, поліпшення рівня культурного обслуговування населення;
- забезпечення охорони, збереження і використання культурної та археологічної спадщини Волині;
- збереження та розвиток повноцінного функціонування мережі закладів культури і мистецтва Волині;
- здійснення комплексу заходів з паспортизації і реставрації пам’яток історико-культурної спадщини Волині;
- зміцнення матеріально-технічної бази мережі закладів культури місцевого рівня, сприяння будівництву, реконструкції, реставрації, ремонту об’єктів культури і мистецтва Волині;
- сприяння залученню ресурсів приватних інвесторів до відновлення об’єктів культури, пам’яток історико-культурної спадщини Волині на принципах державно-приватного партнерства;
- поліпшення умов праці та створення дієвих стимулів до активної творчої діяльності працівників культури, забезпеченя їх соціального захисту;
- здійснення профорієнтаційної роботи, забезпечення підвищення кваліфікації спеціалістів галузі культури;
- підтримка розвитку об’єктів культури у сільській місцевості (бібліотек, сільських клубів тощо);
- сприяння розвитку краєзнавчого туризму;
- модернізація бібліотечної мережі на основі її інформатизації та формування єдиної електронної бібліотеки Волині;
- облаштування спортивних майданчиків, розвиток фізичної культури і спорту, активне залучення до цього дітей та молоді;
- утримання у відповідному експлуатаційному стані спортивних споруд, їх своєчасний ремонт та реконструкція, облаштування спортивних майданчиків;
- підтримка розвитку професійного та аматорського мистецтва: здійснення організаційної і творчої роботи з підготовки та проведення культурно-мистецьких, фольклорних та музичних фестивалів, творчих звітів регіональних театрів, хорів, оркестрів, аматорських колективів;
- підтримка розвитку фестивального, концертного, конкурсного руху, активне залучення до цього дітей та молоді;
- надання фінансової підтримки обласним осередкам творчих спілок, національно-культурним товариствам на проведення регіональних культурно-мистецьких заходів;
- сприяння розвитку народних промислів, народних художніх ремесел;
- застосування практики призначення персональних стипендій та присудження іменних премій на регіональному рівні в галузі літератури, культури і мистецтва за вагомі творчі здобутки провідним діячам культури, мистецтва, інформаційної галузі, здійснення інших заохочувальних заходів для підвищення престижності роботи у сфері культури.
Очікані результати
Підвищення якості життя на регіональному рівні дозволить:
- суттєво зменшити бідність населення;
- сформувати реальні стимули до розвитку ринку праці, створення нових робочих місць та самозайнятості, зростання добробуту населення;
- підвищити дієвість молодіжної, гендерної політики, створити сприятливі умови для поліпшення демографічної ситуації в регіоні;
- забезпечити дотримання соціальної справедливості щодо забезпечення гідної старості,
- сприяти реформуванню системи пенсійного забезпечення;
- підвищити якість та доступність освітніх послугі;
- оновити освітню систему, що поліпшить інтелектуальну спеціалізацію області;
- підвищити якість та доступність медичних послуг;
- створити стимули для здорового способу життя населення;
- модернізувати систему соціальної підтримки, що підвищить рівень соціальної справедливості, забезпечить адресність та цільове спрямування державної підтримки найбільш незахищеним верствам населення;
- надати пільговим категоріям населення якісні й достатні соціальні послуги;
- оптимізувати соціальні виплати, що сприятиме зростанню бюджетів розвитку на регіональному рівні;
- підвищити якість та доступність послуг сфери ЖКГ на основі створення конкурентного середовища формування та надання житлово-комунальних послуг;
- розпочати технічне й технологічне оновлення житлово-комунального господарства області;
- досягти комплексного розвитку культури Волині;
- створити умови для гармонійного, всебічного розвитку особистості людини – вищої цінності сучасного українського суспільства.