«Основні засади державної інвестиційної політики в Україні у 2010-2015 роках» Серед основних
| Вид материала | Документы |
- Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття І. Засади державної, 580.48kb.
- Паспорт програми «Тваринництво Роздільнянського району 2011-2015 роки» Роздільна 2011, 594.25kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Зміст, 3792.15kb.
- Верховній Раді України проекту закон, 19.64kb.
- Нормативні посилання, 1330kb.
- Сучасний стан та напрями розвитку інноваційно – інвестиційної діяльності в україні, 560.75kb.
- Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2004, 2577.11kb.
- «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року», 2574.17kb.
- Затверджено, 62.15kb.
Проект доповіді на тему
«Основні засади державної інвестиційної політики в Україні
у 2010-2015 роках »
Серед основних переваг інвестування в Україну варто відзначити:
• 46 мільйонів споживачів – один з найбільших ринків Східної Європи;
• Високий науково-освітній потенціал - потужна мережа університетів та науково-дослідних центрів;
• Наявність кваліфікованої конкурентноспроможної робочої сили - згідно з даними дослідницької компанії «BrainBench» Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю дипломованих професіоналів у сфері hi-tech;
• Стратегічно зручне географічне розташування – Україна знаходиться на перехресті торгівельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;
• Широко розвинена транспортна інфраструктура – залізниці, порти в Чорному морі та загальноєвропейські транспортні коридори;
• Велика кількість успішно реалізованих інвестиційних проектів провідних міжнародних компаній – Kraft Foods, Coca-Cola, Hewlett Packard, Cargill, Knauf, Ядзаки-Украина, Raiffeisen Bank тощо.
Інвестиційний клімат – сукупність економічних, правових, регуляторних, політичних та інших факторів, які у кінцевому рахунку визначають ступінь ризику капіталовкладень та можливість їх ефективного використання.
Складові інвестиційного клімату:
- Політична обстановка
- Макроекономічні фактори
- Правове середовище
- Податкове оточення
- Регуляторний вплив
Політична обстановка
- Після виборів Президента України у 2010 році, створення правлячої Коаліції у Верховній Раді та формування дієздатного Уряду політична обстановка в Україні значно покращилась. Стабілізація політичної обстановки призвела до підвищення міжнародних рейтингів України.
- З початку 2010 року агентство Standard & Poors вже тричі підвищувало рейтинги України.
- У липні 2010 року агентство Standard & Poors підвищило довгостроковий рейтинг України за зобов'язаннями в іноземній валюті до рівня «В+» з «В», у зв'язку з ухваленням Міжнародним валютним фондом (МВФ) нової кредитної програми для Києва. Прогноз рейтингу – «позитивний».
- Також Standard & Poor's підвищило суверенний кредитний рейтинг України за національною шкалою до «uaАА-» з «uaА+».
- Довгостроковий рейтинг в національній валюті підвищений до "ВВ-" з "В+".
Уряд України з метою стабілізації ситуації в Україні, у тому числі з метою створення привабливого інвестиційного клімату підготував ряд стратегічних документів, це зокрема:
- Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (антикризова програма)
Основними завданнями антикризової програми визначено: оздоровлення державних фінансів та банківської системи, відновлення кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституційних реформ, активізація інвестицій в модернізацію економіки, створення сприятливих умов для підприємництва, що разом дозволить не тільки вийти з кризи, а й відновити та закріпити тенденцію стійкого соціально-економічного розвитку України та підвищення добробуту громадян.
З метою розвитку інвестиційної діяльності Програмою передбачені такі Основні завдання:
Розвиток державно-приватного партнерства з метою стимулювання інвестиційної діяльності.
Створення індустріальних (промислових) парків.
Відновлення діяльності спеціальних режимів (спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.)
Посилення державних гарантій прав концесіонерів.
Удосконалення механізму залучення інвесторів на умовах угод про розподіл продукції.
Підготовка до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
- Програма діяльності Кабінету Міністрів України
Основною метою Програми є проведення системних реформ для переходу на інноваційно-інвестиційну енергоефективну модель розвитку, що дасть змогу модернізувати економіку країни та досягти високих стандартів життя населення.
У Програмі визначено ряд пріоритетних реформ, проведення яких дасть змогу досягти визначених цілей. Головне – здійснити перехід від декларації реформ до їх реалізації, що забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності економіки України, створити сприятливі умови для залучення інвестицій, прискорити розвиток та досягти позитивних структурних змін в економіці.
Першочергові дії Уряду будуть спрямовані на розв’язання критичних проблем у фінансовій та інвестиційній сфері.
З метою стимулювання залучення іноземних інвестицій Програмою Уряду передбачено:
надання інвесторам комплексної допомоги під час оформлення та реалізації пріоритетних для економічного розвитку країни інвестиційних проектів;
активізації міжнародного співробітництва з метою спільної реалізації пріоритетних інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку України, зокрема, у сферах транспорту, енергетики, телекомунікацій, екології, розвитку муніципальної інфраструктури, малого та середнього бізнесу, проектів з підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році;
забезпечення взаємодії держави з приватними партнерами з метою стимулювання інвестиційної діяльності;
відновлення спеціальних режимів інвестиційної діяльності, створення промислових (індустріальних) парків;
удосконалення механізму залучення інвестицій на умовах, визначених угодами про розподіл продукції та угодами про спільну діяльність.
- Концепція Державної цільової програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки (розроблена Державним агентством України з інвестицій та розвитку)
Мета Програми – створення умов для активізації інвестиційної діяльності, спрямованої на модернізацію економіки та забезпечення сталого економічного розвитку.
Для досягнення зазначеної мети основними шляхами розвитку інвестиційної діяльності в Україні та її активізації проектом Концепції запропоновано визначити:
1) покращання інвестиційного клімату; створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки через удосконалення законодавства, спрямованого на активізацію інвестиційної діяльності; зняття перешкод і стимулювання залучення інвестицій;
2) удосконалення методології розробки та оцінювання інвестиційних проектів, розбудова системи державного інвестування за такими напрямами:
державна підтримка реалізації інвестиційних програм і проектів в інфраструктурних та базових секторах економіки;
державна підтримка інвестиційних програм і проектів, направлених на розвиток експортоорієнтованих та імпортозамінних виробництв;
державна підтримка реалізації середньо- та довгострокових інвестиційних проектів, спрямованих на створення високотехнологічної конкурентоспроможної продукції;
державна підтримка інвестиційних програм і проектів, направлених на розвиток об'єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
3) розвиток інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури, а саме:
створення та забезпечення ефективного функціонування державної інвестиційної компанії, фонду кредитних гарантій та інших інститутів розвитку;
становлення та розвиток індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу;
створення умов для залучення інвестицій на ринках капіталу (консолідація фондових бірж; посилення захисту споживачів інвестиційних послуг;
4) забезпечення ефективності та прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства (концесії, спільна діяльність, угоди про розподіл продукції тощо);
5) перетворення державних підприємств (крім казенних) в компанії ринкового типу, здатних залучати недержавні інвестиції.
Макроекономічні фактори
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах в другому кварталі 2010 року склав 262 365 млн. грн., що на 23% більше аналогічного періоду 2009 року (і всього на 11% більше показника за 2 квартал 2008 року). Головною причиною низького рівня ВВП є фінансова криза.
Протягом січня-вересня 2010 року іноземні інвестори спрямували в економіку України 3423,2 млн. дол. прямих інвестицій, що на 13% менше обсягу залучених за 9 місяців 2009 року прямих іноземних інвестицій.
Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 9 місяців 2010р. становив 2546,7 млн. дол.
Приріст іноземного капіталу спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, у сумі 1684,3 млн. дол., торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, – 237,6 млн. дол. та операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, – 215,7 млн. дол.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, спрямованих в Україну станом на 1 жовтня 2010 року склав 42,5 млрд. дол., що на 6,4% більше обсягів інвестицій на початок 2010р., та в розрахунку на одну особу становив 926,7 дол.
Нагадаємо, за прогнозними оцінками фахівців у сфері іноземного інвестування відповідно до видання Міністерства економіки України «Україна: перспективи розвитку (консенсус-прогноз)» станом на липень 2010 року консенсусна оцінка чистого притоку обсягів прямих іноземних інвестицій за результатами 2010 року становила 4,9 млрд. дол. США з варіацією від 3,7 до 6 млрд. дол. США.
Разом з тим слід враховувати, що іноземний капітал приходить в Україну з намірами:
- спекулятивного вкладення коштів (оскільки нові ринки обіцяють порівняно більші прибутки);
- придбання за відносно невелику ціну найбільш ефективних підприємств;
- розширення ринків збуту внаслідок зростання внутрішнього попиту;
- освоєння внутрішнього ринку з перспективно високою долею експорту вихідної продукції і послуг від спільного бізнесу.
Інвестування у великі інфраструктурні проекти та проекти структурного реформування промисловості та сільського господарства з терміном окупності більше 3 років не відносилось і не відноситься до сфери інтересів іноземних інвесторів.
Структура капітальних інвестицій
- У структурі капітальних інвестицій частка інвестицій в основний капітал складає 81,2%. На поліпшення стану об'єктів (капітальний ремонт, модифікацію, модернізацію) направлено 9% загального обсягу капітальних інвестицій, в нематеріальні активи – 4%; інше – 1,8%.
- Інвестиції в основний капітал за січень-вересень 2010 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшились на 4% і склали 83,9 млрд. грн. (у січні-вересні 2009 р. було зафіксовано істотне зменшення обсягу капітальних інвестицій - на 37% у порівнянні з даними за відповідний період 2008 року).
Структура капітальних інвестицій
за січень – вересень 2010 року
у фактичних цінах, млн. грн. (у % до загального обсягу)
- інвестиції в основний капітал 83852,3 (81,2%);
- капітальний ремонт 9289,0 (9%);
- інвестиції у нематеріальні активи 4142,9 (4%);
- інші 1867,6 (1,8%).
Динаміка інвестицій в основний капітал за 2002-2010 роки
млрд. грн., у фактичних цінах
Інвестиції в основний капітал по видах економічної діяльності
січень – вересень 2010 року
у фактичних цінах, млн. грн. (у % до загального обсягу)
всього 95,2 млрд. грн.
- промисловість 30 715,3 (32,3%);
- операції з нерухомим майном 20 825,7 (21,9%);
- транспорт та зв’язок 16 142,2 (16,9%);
- будівництво 3 472,6 (3,6%);
- сільське господарство, мисливство, лісове господарство 5 844,5 (6,1%);
- торгівля та ремонт 6334,7 (6,7%);
- інші 11 828,3 (12,5%).
Місце України у Рейтингу Doing Business (найбільш близький до оцінки інвестиційного клімату)
Розраховується експертами Світового Банку та Міжнародної фінансової корпорації (IFC.)
| | Ведення бізнесу 2011 рейтинг країни | Ведення бізнесу 2010 рейтинг країни | Зміна рейтингу |
| В цілому | 145 | 142 | +2 |
| Реєстрація підприємств | 118 | 136 | +18 |
| Отримання дозволів на будівництво | 179 | 181 | +2 |
| Реєстрація власності | 164 | 160 | -4 |
| Кредитування | 32 | 30 | -2 |
| Захист інвесторів | 109 | 108 | -1 |
| Оподаткування | 181 | 181 | Без змін |
| Міжнародна торгівля | 139 | 139 | Без змін |
| Забезпечення виконання контрактів | 43 | 43 | Без змін |
| Ліквідація підприємств | 150 | 145 | -5 |
Індекс економічної свободи — показник, який щорічно розраховується Wall Street Journal і Heritage Foundation по більшості країн світу з 1995 року. В 2010 році в рейтингу 179 країн.
Індекс економічної свободи базується на 10-ти індексах (свобода бізнесу, свобода торгівлі, податкова свобода, свобода від уряду, грошова свобода, свобода інвестицій, фінансова свобода, захист прав власності, свобода від корупції, свобода трудових стосунків), які вимірюються по шкалі від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі.
У 2010 році Україна посіла 162 місце (із значенням індексу 46,4%), погіршивши свій минулорічний результат на 10 позицій і скотившись до рівня кінця 1990-х (у 1999 році – 43,7%). Динаміка Індексу економічної свободи очевидно демонструє, як після стрімкого покращення результату, починаючи з кінця 90-х років, Україна після 2005 року розпочала стійкий рух назад.
Індекс глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму
У глобальному рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму 2010-2011 Україна погіршила свій результат на сім позицій порівняно з минулим роком і опинилася на 89-ому місці серед 139 країн світу.
Найбільше падіння Україна продемонструвала за групою «Макроекономічна стабільність», спустившись за рік відразу на 26 сходинок (на 132 місце). Група «Ефективність товарних ринків» погіршилася на 20 позицій, спустившись на 129 місце.
Водночас звіт містив і позитивні моменти, а саме: українська інфраструктура піднялася на 10 позицій вгору, зайнявши 68 місце. Охорона здоров'я й початкова освіта зросли на дві позиції - до 66 місця, а вища й професійна освіта залишилася на 46 місці.
Правове середовище
Останнім часом в Україні спостерігається стійке покращення правового середовища для ведення бізнесу, зокрема:
- відмінена «подвійна» державна реєстрація іноземних інвестицій НБУ;
- Верховною Радою України прийнято в цілому Проект Податкового кодексу України (18.11.2010 р.);
- прийнято Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 01.07.2010 № 2404-VI;
- прийнято Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»» від 21.10.2010 № 2623-VI;
- набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» від 19.10.2010 № 2608-VI.
Окрім того, на даний час на розгляді у Верховної Ради України знаходяться законопроекти, прийняття котрих позитивно вплине на бізнес-клімат в України, зокрема такі:
- Проект Закону «Про ринковий нагляд і контроль продукції» від 09.07.2010 № 6694;
- Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільних процедур» від 09.11.2010 № 6220;
- Проект Закону «Про загальну безпечність продукції» від 06.09.2010 № 7094.
Уряд постійно працює над покращенням правового середовища в інвестиційній сфері, зокрема Держінвестицій опрацьовує питання:
- розробки та прийняття закону про банк сприяння розвитку, який визначить передумови для створення та функціонування в Україні банку сприяння розвитку, що спрямовуватиме інвестиційні ресурси на здійснення середньострокового та довгострокового кредитування проектів по створенню імпортозамінного та експортоорієнтованого виробництва, на підтримку реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в реальному секторі економіки тощо;
- внесення змін до законодавства для визначення засад функціонування інвестиційного ринку та регулювання відносин суб’єктів інвестиційної діяльності;
- підготовки пропозицій щодо змін до законодавства для розвитку та підтримки системи спеціальних режимів інвестування в Україні;
- удосконалення механізму залучення інвесторів державними підприємствами для реалізації інвестиційних проектів шляхом внесення відповідних змін до Порядку проведення аукціону із залучення інвесторів державними підприємствами, установами та організаціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2009 року № 530.
Податкове оточення
На сьогоднішній день в Україні існує ряд законодавчих актів, що регулюють сферу оподаткування, які були прийняті в різний час та до яких вносилась велика кількість змін. Крім того, положення нормативно-правових актів, що визначають порядок оподаткування з конкретного виду податку, не завжди узгоджуються з положеннями інших нормативно-правових актів, що призводить до наявності колізійних норм і як наслідок – до виникнення спорів між суб’єктами податкових правовідносин.
Основною метою розробки проекту Податкового кодексу України стала необхідність систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері оподаткування. Необхідність розробки проекту регуляторного акта виникла з огляду на те, що діючі нормативно-правові акти з питань оподаткування були прийняті в різний час, різними суб’єктами владних повноважень, що призвело до неузгодженості їх правових норм, або навіть прогалин у законодавстві з питань оподаткування.
З метою систематизації податкового законодавства Урядом розроблено проект Податкового кодексу, який має стати першим в Україні кодифікованим законодавчим актом, який буде направлений на комплексне регулювання питань, пов'язаних з оподаткуванням.
Основними новаціями Податкового кодексу, що стосуються інвестиційної діяльності, є наступні:
- стимулювання переходу України на інноваційну модель розвитку, зокрема шляхом поетапного зниження ставки податку на прибуток з 25 до 16 відсотків (2011 р. - 23 відсотки, 2012 р. – 21 відсотків, 2013 р. – 19 відсотків, 2014 р. – 16 відсотків);
- тимчасове (до 1 січня 2020 року) звільнення від оподаткування прибутку виробників біопалива на виробництво електричної та теплової енергії, а також прибутку підприємств з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;
- строком на 10 років з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» та «три зірки», у тому числі новозбудованих чи реконструйованих, або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд, а також підприємств галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині), прибуток від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, прибуток підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості;
- розширена класифікація основних засобів у податковому обліку, передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп у діючому законодавстві;
- врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування;
- оподаткування за ставкою 5 % доходів на вклади (депозити), процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, доходи у вигляді дивідендів та деякі інші доходи, пов’язані з інвестиційною діяльністю;
- створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом зменшення ставки податку на додану вартість до 17 відсотків;
- запровадження «автоматичного» відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам податків та Єдиного реєстру податкових накладних та впроваджено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість таким платникам;
- передбачається поширення спрощеної системи оподаткування виключно на фізичних осіб з обсягом річного доходу до 600 тис. гривень (або 300 тис. грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій) та кількістю осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - не більше 4. Ставки єдиного податку встановлюються за територіальним принципом:
- в населених пунктах з чисельністю населення 500 тис. осіб – від 20 до 600 гривень на місяць;
- на території населених пунктів з чисельністю населення від 150 до 500 тис. осіб – від 20 до 400 гривень на місяць;
- на території інших населених пунктів – від 20 до 200 гривень на місяць.
- На період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, в яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйони гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві встановлені законодавством мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2011 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує три мільйони гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала двадцяти осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
Регуляторний вплив
Загалом регуляторне середовище характеризується такими параметрами:
• ступінь прозорості та послідовності державної регуляторної політики;
• вплив на інвесторів з боку органів державної влади різного рівня у вигляді вимог щодо реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємницької діяльності тощо,
• рівень бюрократизму та корупції.
Забезпечення здійснення державної регуляторної політики передбачає:
• встановлення єдиного підходу до аналізу регуляторного впливу та оцінки результативності регуляторних актів;
• підготовку аналізу регуляторного впливу;
• планування діяльності з розроблення проектів регуляторних актів;
• оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також відкриті обговорення питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю, за участю представників громадськості;
• визначення результативності регуляторних актів, їх перегляд та систематизацію;
• недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;
• викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати його вимоги;
• оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Для реформи регуляторної політики держави необхідно:
- запровадити єдиний підхід до розроблення й прийняття регуляторних актів органами місцевого самоврядування, а також до механізму забезпечення й захисту прав суб'єктів господарювання у сфері реалізації державної регуляторної політики (Урядом в особі Держкомпідприємництва започатковано створення нормативно-правової бази провадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва. А саме, розробка та затвердження Положення про порядок підготовки проектів регуляторних актів, Положення про Апеляційну комісію з питань розгляду скарг щодо відмови представництв Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у погодженні проектів регуляторних актів.);
- визначити механізм проведення регулярного перегляду регуляторних актів усіх гілок влади, включно з регіональним рівнем, з метою анулювання неефективних нормативно-правових актів (з метою виявлення всього масиву регуляторних актів, прийнятих з порушенням вимог регуляторного законодавства, Держкомпідприємництвом започатковано моніторинг набуття чинності регуляторних актів).
Президент України В. Янукович доручив Кабінету Міністрів України спростити дозвільну процедуру на здійснення господарської діяльності суб'єктами господарювання та мінімізувати вплив чиновників на цю сферу з метою скорочення дозвільної системи й ліцензування в Україні.
З метою поліпшення бізнес-клімату й створення сприятливих умов для надходження інвестицій і забезпечення прискореного економічного зростання Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки визначено ряд необхідних кроків. Робота у цьому напрямку триває. На сьогодні вже маємо певні результати:
У сфері дозвільної системи:
– розширено застосування декларативного принципу започаткування бізнесу відповідно до прийнятого Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації» від 07.07.2010 № 2451-VI.
Згідно з цим принципом суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі – декларативний принцип).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 затверджено Перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства.
У сфері ліцензування:
– прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» від 19.10.2010 № 2608-VI, котрим відмінено ліцензування 23 із 66 видів діяльності, провадження яких не пов'язано із загрозою безпеці держави, життю та здоров'ю людей, погіршенням стану навколишнього природного середовища, а також стосовно яких існують інші засоби державного регулювання (державні стандарти, будівельні норми і правила, технічні умови, міжнародні стандарти якості тощо).