Xvii.І. Стратегічна мета у 2012 – 2015 роках

Вид материала

Содержание

Розбудова потенціалу інноваційного розвитку промисловості
Стан і ресурсний потенціал
Основні проблеми, що потребують вирішення.
Стратегічні пріоритети та завдання щодо їх реалізації
II. Підвищення інноваційної сприйнятливості виробництва, що дозволить упроваджувати нові технології та системи організації вироб
Очікувані результати

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Розбудова потенціалу інноваційного розвитку промисловості

Розвиток промисловості Волині має на меті забезпечити ефективну адаптацію цього сектора до викликів конкуренції на вітчизняному на міжнародних ринках шляхом формування нових галузей переробної промисловості та застосування інноваційних механізмів до їх діяльності та модернізації традиційних галузей.

Стан і ресурсний потенціал

Промисловість є однією з основних галузей економіки області. Її частка у валовій доданій вартості становить 19,1 відсотка і є четвертою за величиною (після торгівлі, сільського господарства, діяльності транспорту та зв’язку). В області налічується понад 265 великих та середніх промислових підприємств, де зосереджено більше 80 відсотків працівників та виробництва промислової про-дукції. Кількість підприємств, що займаються випуском промислової продукції, перевищує 800. Загальний обсяг інвестицій у промисловість становить понад половину від загального обсягу інвестицій, залучених до економіки Волині.

Промислова сфера Волинської області поступово набуває здатності до швидкого оновлення структури і сприйняття інновацій. Традиційні галузі, що стабільно розвиваються (добувна (вугільна), деревообробна, машинобудівна), здійснюють вагомий внесок у формування валової доданої вартості регіону і забезпечують робочими місцями значну кількість працівників регіону. Область має значний мінерально-сировинний ресурсний потенціал, який на 84 відсотки складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (вугілля, торф, газ). Область є перспективною для видобутку самородної міді. Першочерговою для проведення геологорозвідувальних робіт є площа Жиричі, розташована у північно-західній частині області. Район залягання покладів міді має добре розвинену дорожньо-транспортну інфраструктуру та енергетичне забезпечення, що також має важливе значення при позитивному вирішенні питання промислового видобутку. Удосконалення технологій освоєння мінерально-сировинних ресурсів дає можливості до розвідки і промислової експлуатації нових джерел та родовищ корисних копалин як основи для розвитку добувної промисловості.

Економічний потенціал області формують підприємства таких галузей промисловості: машинобудівна, деревообробна, харчова, хімічна.

Основу добувної промисловості становить вугільна галузь, яка є важ-ливою складовою економіки області. Волинські шахти, які є частиною Львівсь-ко-Волинського кам’яновугільного басейну, були розраховані на 30 років експлуатації, тому протягом 1998 – 2001 років через закінчення балансових запасів вугілля було закрито шість з них. На сьогодні в регіоні функціонують чотири вугледобувні шахти загальною потужністю понад 500 тис. тонн вугілля в рік. Відповідно до державної програми „Українське вугілля” будується шахта № 10 „Нововолинська” проектною потужністю 900 тис. тонн вугілля на рік.

Найбільшим підприємством в області, що здійснює розробку торф’яників, є державне підприємство „Волиньторф”. Підприємство здійснює видобуток торфу для потреб сільського господарства (видобуток складає до 150 тис. тонн на рік). Також підприємство щороку випускає до 120 тис. тонн торфобрикетів, що становить майже 50 відсотків виробництва цього палива в Україні. Підприємство реалізує свою продукцію як на внутрішньому ринку, так і за кордоном, здійснює технічне переобладнання виробництва та працює над освоєнням нових видів продукції, зокрема торфопеллет.

До переліку основних підприємств машинобудівної галузі відносяться: „СКФ Україна” (випускає конічні роликові та карданні підшипники, їх компоненти та ущільнювачі), дочірнє підприємство „Автоскладальний завод № 1” ВАТ „Луцький автомобільний завод” (спеціалізується на випуску авто-бусів і тролейбусів, підприємство включено до виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в частині виготовлення автобусів і тролейбусів для оновлення автопарку приймаючих міст чемпіонату), ВАТ „Електротермометрія” (розробляє і виготовляє регулятори тиску води та газу), ПАТ „Ковельсільмаш” (виготовляє сільськогосподарські машини та механізми для агропромислового комплексу), ВАТ „Ківерціспецлісмаш” (спеціалізується на проектуванні та виготовленні техніки і механізмів для деревообробної галузі).

Будівельна індустрія Волині базується на власній сировинній базі крейди та піску, а також цегельно-черепичної сировини.

Протягом останніх років в області значна увага приділялася прискореному розвитку галузей підвищеної технологічної складності, внаслідок чого більш високими темпами розвиваються високотехнологічні галузі, в першу чергу машинобудування, деревообробна та меблева, харчова промисловість, зростає їхня частка у загальнообласному випуску промислової продукції.

Основні проблеми, що потребують вирішення.

Аналіз ситуації у промисловості та діяльності промислових підприємств свідчить, що причинами недостатньо стрімкого зростання (а подекуди і падіння) обсягів промислового виробництва, погіршення фінансового стану на окремих підприємствах стали проблеми у різних сферах:

- у структуруванні промислового виробництва:

значна частка виробництв з низьким рівнем обробки сировини (у структурі реалізованої продукції частка сировинної продукції становить 35 %);
високий ступінь зношеності основних фондів;
висока енергоємність та матеріалоємність продукції, значний ступінь зношеності основних засобів;
відсутність на об`єктах виробничої сфери механізму економічного стимулювання енергозбереження;
неадекватність систем організації виробництва і рівня менеджменту завданням інноваційного розвитку;
втрата професійних робітничих та керівних кадрів.

- у фінансуванні промислового виробництва:

незадовільне та не в повному обсязі відшкодування податку на додану вартість підприємствам-експортерам;
високі відсоткові ставки кредитування інноваційно-інвестиційних проектів комерційними банками, які деколи перевищують рівень рентабе-льності виробництва, що унеможливлює повернення кредитів підприємствами своєчасно та в повному обсязі;
недостатній рівень використання механізмів залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, у тому числі коштів міжнародних фінансових організацій.

- у забезпеченні конкурентоспроможності продукції:

низька конкурентоспроможність продукції, відсутність маркетингової стратегії освоєння нових ринків збуту;
скорочення попиту на продукцію на зовнішньому та внутрішньому ринках внаслідок насиченості внутрішнього ринку товарами, завезеними за заниженою митною вартістю та контрабандним шляхом, що ставить у нерівні та невигідні умови вітчизняних товаровиробників;
недостатній рівень кооперації між підприємствами і науковими організаціями.
недостатня інноваційна активність підприємств, нерозвиненість іннова-ційно-інвестиційної інфраструктури (промислові зони, технологічні парки) і, як наслідок, недостатній рівень комерціалізації науково-технічних розробок та передачі їх до сфери виробництва.

Стратегічні пріоритети та завдання щодо їх реалізації

Стратегічними орієнтирами створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво, інноваційно орієнтованого промислового комплексу мають стати:

I. Створення умов для модернізації та нарощення темпів промислового виробництва з урахуванням стану мінерально-сировинної бази і технологічного навантаження на регіон, що сприятиме реструктуризації промислового комплексу та підвищенню його ефективності.

Завдання:

забезпечення максимально сприятливого клімату для інвесторів, стиму-лювання залучення інвестицій, розроблення й упровадження інвестиційних проектів, здатних розширити виробничі потужності, встановити сучасне техно-логічне обладнання для налагодження виробництва нової продукції, забезпе-чити зростання обсягів виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції, надання якісних послуг, створення нових високотехнологічних робочих місць;
створення умов для випереджувальних темпів зростання у переробній промисловості, у тому числі за рахунок введення в дію нових потужностей з виробництва кондитерських виробів, мінеральних добрив, комбікормів;
створення умов для позитивної динаміки в галузях, орієнтованих на випуск продукції для внутрішнього ринку, насамперед легкої промисловості;
удосконалення маркетингової роботи на підприємствах та пошук нових ринків збуту промислової продукції підприємств області;
упровадження технологій поглибленої переробки сировини та випуску продукції кінцевого споживання;
залучення промислового потенціалу установ виконання покарань в економіку області;
запровадження енергоощадних технологій виробництва з метод економії ресурсів та вивільнення коштів на реструктуризацію підприємств.

II. Підвищення інноваційної сприйнятливості виробництва, що дозволить упроваджувати нові технології та системи організації виробництва.

Завдання:

підвищення інноваційно-інвестиційної привабливості підприємств за рахунок збільшення кількості промислових виробництв з новітніми технологічними укладами, зростання кількості інноваційно-активних підприємств, збільшення частки відвантаженої інноваційної продукції, товарів і послуг у загальному обсязі;
створення iнновацiйної інфраструктури як сукупностi iнституцiй, що забезпечують проведення ефективної державної iнновацiйної полiтики, iнтеграцiю освiти, науково-технологiчної сфери та виробництва;
запровадження механізму комерціалізації наукових розробок з метою нарощування обсягів випуску промисловими підприємствами інноваційної продукції;
збільшення кількості підприємств, які впроваджують і сертифікують систему управління якістю у виробництві, впровадження на підприємствах міжнародних систем управління безпечністю харчових продуктів та управління навколишнім середовищем;
розширення міжгалузевої внутрішньовиробничої кооперації, кластерної моделі розвитку, зокрема в автомобілебудуванні, легкій та деревообробній промисловості.

III. Диверсифікація джерел фінансування промислового розвитку, що дозволить зацікавити інвесторів у вкладання коштів у промислове виробництво та збільшити економічний ефект від капіталовкладень.

Завдання:

визначення переліку стратегічно важливих інноваційно-інвестиційних проектів для фінансування, реалізація яких забезпечить відчутний соціально-економічний ефект та конкурентоспроможність економіки області, запровадже-ння персонального супроводження за реалізацію кожного проекту та досягне-ння очікуваного соціально-економічного ефекту, забезпечення першочергового розгляду пропозицій і звернень інвесторів щодо надання їм земельних ділянок для реалізації інвестиційно-інноваційних проектів;
розроблення механізмів застосування альтернативних джерел фінансу-вання промисловості, зокрема за допомогою лізингу, первинного публічного розміщення акцій, розширення діяльності інститутів спільного інвестування, за рахунок підвищення гарантій захисту прав інвесторів в отриманні дивідендів та поверненні початкових інвестицій;
надання пільгових кредитів на закупівлю матеріалів та комплектуючих для виробництва продукції, що поставляється на експорт.

IV. Забезпечення пріоритетного розвитку окремих галузей, які сприятимуть швидкому підвищенню технологічного рівня виробництва, зростанню обсягів випуску якісної конкурентоспроможної продукції.

Завдання:

у добувній галузі:

- продовження реконструкції та технічного переобладнання вугледобув-них підприємств, введення в дію першої лави шахти № 10 „Нововолинська” та завершення повністю будівництва шахти, забезпечивши роботу об’єкта на повну потужність з видобутком вугілля 900 тис. тонн у рік, передбачивши введення комплексу житла;

розкриття та підготовка північно-східного блоку пласта № 8 шахти „Бужанська” з метою проведення капітальних гірничих виробок для підготовки лінії очисних вибоїв, що дасть змогу ВП „Шахта Бужанська” ДП „Волиньвугілля” вийти на проектну потужність 300 тис. тонн вугілля на рік;
продовження проведення аналізу гірничо-видобувного та фінансово-економічного стану шахт № 1 і № 5 Шахтоуправління „Нововолинське” ДП „Волиньвугілля” для визначення перспективи їх функціонування;

- здійснення заходів щодо водопониження масиву забудови шахти № 3 „Нововолинська”;

продовження розвідки міді на ділянці „Жиричі” з метою налагодження її видобутку у майбутньому і задоволення потреби внутрішнього ринку у стратегічному металі, який Україна закуповує за кордоном;
налагодження виробництва органо-мінеральних добрив на основі сапропелю;

у переробній промисловості - освоєння нових видів продукції, зокрема торфопеллет.

у будівництві - передбачення коштів для початку будівництва обласного перинатального центру в місті Луцьку, спеціалізованого відділення центральної районної лікарні в смт Іваничі, будівництва школи з дитячим садком у 55 мікрорайоні м.Луцька, будівництва котельні на вул. Відродження - Заводській у м.Ковелі;

у машинобудуванні – нарощення обсягів виробництва автобусів і тролейбусів, приладів, верстатів та інструментів, енергетичного і сільськогосподарського обладнання;

у хімічній промисловості – виробництво полімерних плівок, неформових гумотехнічних виробів, товарів побутової хімії;

у деревообробній промисловості та виготовленні виробів з деревини – виробництво високоякісних меблів, деревно-стружкових та деревно-волокнистих плит, натурального шпону, фанери;

у целюлозно-паперовій галузі - зростання обсягів випуску картону та гофротари;

у промисловості будівельних матеріалів - виробництво високоякісної цегли, виробів з природного каменю, теплозахистних елементів з пористих бетонів, новітніх матеріалів для будівництва;

у легкій промисловості:- розвиток швейного та трикотажного виробництва, зі зменшенням частки продукції, виготовленої на давальницькій сировині:

запровадження механізму запобігання ввезення на територію України товарів легкої промисловості із заниженою митною вартістю та посилення контролю за надходженнями на внутрішній ринок низькоякісної імпортної сировини і продуктів;
створення умов для відновлення роботи підприємств легкої промисловості, їх технічного переобладнання, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможних товарів за рахунок часткової відмови від роботи на давальницьких умовах і спрямування виробництва на пошиття одягу для насичення внутрішнього ринку, встановлення сучасного обладнання для налагодження виробництва нових видів швейних виробів.

у харчовій промисловості:

розширення асортименту харчових продуктів, поліпшення їх поживних та смакових властивостей, виробництво лікувально-профілактичних продуктів і препаратів з рослинної сировини, харчових додатків та продуктів термічної обробки;
зростання частки харчової галузі, у тому числі за рахунок зростання поголів’я птиці, виробництва м'ясо-молочної продукції сільськогосподарськими підприємствами.

Очікувані результати

На основі реалізації вказаних заходів можливо побудувати промисловий комплекс Волинської області, здатний до саморозвитку, збільшення ефективності, забезпечення стабілізації виробничої діяльності підприємств, нарощення темпів зростання обсягів випуску продукції. Конкретними позитивними наслідками реформування промисловості стануть: