Обґрунтування застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ож важливо відзначити, що перелік осіб, які мають право на підвищену соціальну пільгу не переглядався з моменту прийняття Закону [2]. Тому автор вважає, що доцільно переглядати категорії осіб в залежності від пріоритетних напрямків соціальної політики держави.
По-третє, зв'язок розміру податкової соціальної пільги з розміром мінімальної заробітної плати та граничного розміру її застосування з прожитковим мінімумом на початок року також є недоліком. Такий характер порядку застосування соціальної пільги призводить до перегляду кількісного розміру пільги та рівня граничного доходу на початок року, оскільки бюджетними законами державні соціальні гарантії переглядаються щорічно. З одного боку, це спрощує розрахунок пільги та граничного розміру її застосування та уніфікує його протягом звітного року. З іншого боку, враховуючи те, що розмір державних гарантій змінюється протягом року у бік збільшення, можна сказати, що в даному випадку підтримка фізичних осіб з боку держави зменшується.
Також важливо відзначити, що сам розмір податкової соціальної пільги неоднаковий для різних категорій найманих робітників залежно від їх соціального статусу. Так, базовий розмір податкової соціальної пільги становить 50% мінімальної заробітної плати, що за своєю суттю є неоподатковуваним мінімумом, однак протиріччям є можливість його застосування тільки громадянами, заробітна плата яких не перевищує встановленого граничного рівня.
Недоліком є також те, що у розрахунок приймається не будь-який дохід, нарахований працівнику, а тільки дохід у вигляді заробітної плати й прирівняних до неї доходів (виплат, компенсацій і відшкодувань). Тобто доходи, які не відносяться до заробітної плати найманого робітника та не прирівнюються до неї з метою оподаткування на право отримання податкової соціальної пільги не впливають. При цьому соціальний статус платника також не має значення. Отже, таке обмеження створює для платників, з погляду їх соціального статусу, мотивацію в одержанні доходів від трудової діяльності, що також не відповідає спрямованості податкової соціальної пільги [28, с.25].
Крім того, пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889-ІV [2] передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника, якщо він одночасно виконує громадські роботи, отримує заробітну плату під час позбавлення волі, є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, адюнктом, який отримує стипендію з бюджету, є військовослужбовцем, учасником екіпажу транспортного засобу за межами території України, державним службовцем, а також самозайнятою особою. На думку автора, такий підхід є порушенням принципу рівності платників, оскільки позбавляє їх права на застосування пільги незалежно від розміру їх доходу.
Порядок застосування податкової соціальної пільги передбачає, що у випадку, якщо граничний дохід, який дає право на податкову соціальну пільгу, перевищений, то оподаткування всього отриманого доходу здійснюється за базовою ставкою. Такий механізм призводить до того, що виникає діапазон заробітної плати, у якому збільшення нарахованого доходу працівника понад розмір граничного доходу означає скорочення чистого доходу працівника за рахунок збільшення суми доходу, до якого застосовуються пільги. Іншими словами, заробітна плата, яка нараховується в цьому діапазоні, обкладається більш високим податком, що знижує ефективність витрат роботодавця на оплату праці і рівень мотивації працівника [23, с. 122].
Такий діапазон залежить від мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та категорії працівника, який має право на податкову соціальну пільгу. Доцільно розглянути залежність нарахованої суми податку з доходів фізичних осіб з урахуванням соціальних внесків і розміру чистого доходу працівників від нарахованої їм заробітної плати для трьох варіантів застосування податкової соціальної пільги у 2009 р. (табл. 3.1) [23, с. 123].
Таблиця 3.1 Зміна чистого доходу платника (зі врахуванням утриманих внесків) при збільшенні нарахованої заробітної плати для трьох варіантів податкової соціальної пільги у 2009 р., грн.
Нарахована заробітна платаВнески (3,6%)База для ПДФОБазовий розмір ПСП (50% мінімальної заробітної плати)150% базового розміру ПСП200% базового розміру ПСППСПСума ПДФОЧистий дохідПСПСума ПДФОЧистий дохідПСПСума ПДФОЧистий дохід860,0030,96829,04302,5078,98750,06453,7556,29772,75605,0033,61795,43880,0031,68848,32302,5081,87766,45453,7559,19789,13605,0036,50811,82900,0032,40867,60302,5084,77782,84453,7562,08805,52605,0039,39828,21920,0033,12886,88302,5087,66799,22453,7564,97821,91605,0042,28844,60940,0033,84906,16302,5090,55815,61453,7567,86838,30605,0045,17860,99941,0033,88907,12-136,07771,06-136,07771,06-136,07771,06950,0034,20915,80-137,37778,43-137,37778,43-137,37778,43960,0034,56925,44-138,82786,62-138,82786,62-138,82786,62970,0034,92935,08-140,26794,82-140,26794,82-140,26794,82980,0035,28944,72-141,71803,01-141,71803,01-141,71803,01990,0035,64954,36-143,15811,21-143,15811,21-143,15811,21995,0035,82959,18-143,88815,30-143,88815,30-143,88815,30996,0035,86960,14-144,02816,12-144,02816,12-144,02816,121000,0036,00964,00-144,60819,40-144,60819,40-144,60819,401010,0036,36973,64-146,05827,59-146,05827,59-146,05827,591023,0036,83986,17-147,93838,25-147,93838,25-147,93838,251024,0036,86987,14-148,07839,07-148,07839,07-148,07839,071040,0037,441002,56-150,38852,18-150,38852,18-150,38852,181050,0037,801012,20-151,83860,37-151,83860,37-151,83860,371051,0037,841013,16-151,97861,19-151,97861,19-151,97861,191060,0038,161021,84-153,28868,56-153,28868,56-153,28868,56
Аналіз даних табл. 3.1 показує, що для кожного варіанта надання податкової соціальної пільги існує діапазон нарахованої заробітної плати, у якому платник податку вже не може застосовувати податкову соціальну пільгу, оскільки сума нарахованої заробітної плати перевищує її граничний розмір, однак його чистий дохід менше, ніж при рівні нарахованої заробітної плати, що не перевищує граничного рівня застосування податкової соціальної пільги.
Початок такого