Обґрунтування застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ру за допомогою критерію Стьюдента (рис. 2.24).
Таким чином, можна зробити висновок з ймовірністю 95%, що всі фактори є значимими, оскільки розраховані значення t перевищують табличне значення критерію Стьюдента (tтабл (20) = 2,986).
Рис. 2.24. Результати нової багатофакторної моделі
В результаті покращення в моделі залишилися лише найбільш значимі фактори Х1, Х2 та Х4. Таким чином, модель має наступний вигляд:
Y = - 2,022 + 0,103X1 + 0,164X2 + 1,023X4
Проведемо аналіз матриці парних кореляцій на наявність взаємозвязку між парами факторів (рис. 2.25).
Рис. 2.25. Матриця парних кореляцій для нової моделі
Таким чином, можна зробити висновок, що сильний кореляційний зв'язок між парами факторів відсутній, оскільки значення коефіцієнтів парних кореляцій близькі до 0, що свідчить про адекватність побудованої моделі.
Перевіримо покращену модель на мультиколінеарність (рис. 2.26).
Рис. 2.26. Перевірка нової моделі на мультиколеніарність
В моделі відсутня мультиколінеарність, оскільки значення показника Tolerance не перевищує 0,8. Це підтверджує адекватність побудованої моделі.
Перевіримо модель на наявність автокореляції за допомогою критерію Дарбіна-Уотсона. Результати подано на рис. 2.27.
Рис. 2.27. Критерій Дарбіна-Уотсона
Оскільки DW > DW1табл (DW1табл = 0,98), то в моделі присутня відємна автокореляція між залишками.
Проведемо аналіз залишків моделі. Для цього побудуємо гістограму розподілу залишків (рис. 2.28).
Рис. 2.28. Гістограма розподілу залишків побудованої моделі
Гістограма розподілу залишків свідчить про те, що залишки розподілені за нормальним законом. Це означає, що побудована модель є адекватною Побудуємо графік залишків на нормальному ймовірнісному папері (рис. 2.29).
Рис. 2.29. Графік залишків моделі на нормальному ймовірнісному папері
Таким чином, як свідчить графік, залишки рівномірно розташовані вздовж прямої, що підтверджує адекватність моделі.
Результати побудованої багатофакторної моделі визначають фактори, які найбільш впливають на суму податку з доходів фізичних осіб, яка повертається з бюджету громадянам України у звязку з використанням ними права на нарахування податкового кредиту.
Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні сума відшкодування податку з доходів фізичних осіб у звязку з нарахуванням податкового кредиту залежить від суми сплаченого податку, кількості громадян, які користуються правом на нарахування податкового кредиту, та суми витрат на навчання платника податку або члена його сімї першого ступеня споріднення, яка включається до суми податкового кредиту. Між цими показниками існує пряма залежність, оскільки при збільшенні обсягу сплаченого податку та розширенню кола платників податку, що мають право на податковий кредит, спостерігається пропорційне збільшення суми відшкодування податку з доходів фізичних осіб.
Важливо відзначити, що з усіх витрат, які згідно з Законом № 889-ІV [2] дозволено відносити до податкового кредиту, найбільшу питому вагу мають витрати на навчання платника податку або члена його сімї. Значно меншу частку мають витрати на сплату процентів з іпотечного кредитування, недержавне пенсійне страхування або довгострокове страхування життя, штучне запліднення чи всиновлення дитини та благодійну допомогу, які входять до податкового кредиту. Це підтверджує той факт, що найбільше громадянами використовується право на податковий кредит лише по одній з дозволених підстав та кількість громадян, які користуються правом на нарахування податкового кредиту залишається незначною. Така ситуація може бути повязана з необізнаністю громадян в сфері пільгового оподаткування фізичних осіб та складністю податкового законодавства в цій сфері.
Висновки до розділу 2
Соціальна диференціація населення є передумовою для застосування державою податкових інструментів регулювання соціальних процесів. Звідси виникає необхідність надання пільг з оподаткування доходів громадян в залежності від їх соціального статусу. Тому доцільним є аналіз використання громадянами пільг з податку з доходів фізичних осіб.
В результаті проведеного статистичного аналізу автором виявлено тенденції збільшення розміру податкової соціальної пільги в порівнянні з розміром прожиткового мінімуму, оскільки у 2005 р. її базовий розмір становив 28,92% прожиткового мінімуму, а в 2009 р. цей показник становить 45,22%. Разом з тим слід відзначити, що середньомісячна заробітна плата у 2008 році на 69,8 % більше, ніж граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу. Така тенденція свідчить про те, що лише невелика частка населення України має право на застосування податкової соціальної пільги. Також виявлено збільшення рівня використання права на нарахування податкового кредиту, оскільки спостерігається збільшення у 2008 р. на 75,5% кількості громадян, які користуються податковим кредитом, та суми, яка їм повертається з бюджету у звязку з таким нарахуванням, на 19% в порівнянні з 2007 р.
При проведенні кластерного аналізу автором отримана класифікація регіонів України за рівнем застосування пільг з податку з доходів фізичних осіб, яка поділяє всі регіони України на три кластери в залежності від кількості громадян, які в 2007 р. застосовували податкові соціальні пільги або в протягом 2008 р. скористалися правом на податковий кредит з податку з