Обґрунтування застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

потечним кредитомПраво на включення до складу податкового кредиту надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися.Право на включення до податкової знижки надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки купується або починає будуватися.Витрати на благодійністьСуму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковимСуму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковиморганізаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного рокуорганізаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного рокуВитрати на навчанняСуму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

2) кардинально змінений порядок надання податкового кредиту. Як вважає автор, проектом Кодексу передбачено більш ефективний спосіб надання пільги, при якому працедавець зобовязаний нараховувати податкову знижку при нарахуванні заробітної плати та обчисленні податку з доходів фізичних осіб, оскільки це не призводить до кредитних відносин між державою та платниками податку та значно зменшує витрати на адміністрування податку з доходів фізичних осіб;

) проектом Податкового кодексу дозволено відносити суму частини сплачених процентів з іпотечного кредитування не один раз на 10 календарних років, а протягом 10 календарних років. Це розширює права платників стосовно нарахування податкового кредиту та відповідно збільшує щорічні суми податкового кредиту платників податків, що стимулює громадян до отримання іпотечних кредитів на купівлю житла;

) у проекті Кодексу передбачено, що сума витрат на благодійність не повинна перевищувати чотири відсотки загального оподатковуваного доходу. Якщо порівнювати ці умови з чинним законодавством, то можна сказати, що з одного боку, така зміна є перевагою, оскільки встановлена Законом № 889-ІV [2] нижня межа на рівні двох відсотків дискримінувала тих платників, сума витрат на благодійність яких не перевищувала встановленого рівня, бо вони не мають права включити її до податкового кредиту. З іншого боку, проектом кодексу знижено верхню межу до чотирьох відсотків, що зменшує суму нарахованого податкового кредиту;

) стосовно витрат на здобуття освіти платників податків та членів його сімї першого ступеня споріднення проектом Податкового кодексу введено обмеження, згідно з яким до податкового кредиту можна включити вартість освіти члена сімї першого ступеня споріднення тільки за умови, якщо він не отримує заробітної плати. Це доповнення розяснює права платників відносно нарахування податкового кредиту.

Аналіз запропонованих проектом Податкового кодексу змін в законодавстві стосовно надання податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб дозволяє зробити висновок, що проектом кодексу, на думку автора, запропоновано більш ефективний за діючий механізм надання податкового кредиту, однак доцільно надати рекомендації щодо удосконалення цього механізму з метою усунення основних недоліків.

Надання права на податковий кредит передбачає обовязкове документальне підтвердження здійснених витрат. Але в Україні протягом тривалого періоду податком з доходів фізичних осіб обкладалися лише доходи, отримані у формі заробітної плати, які оподатковувалися безпосередньо у джерела виплати. Тому переважна більшість громадян не звикли до декларування своїх доходів, ведення обліку та збереження платіжних документів для підтвердження витрат. Відповідно, податковим кредитом користується обмежена кількість платників податків. На думку автора, розвязання цієї проблеми можливе шляхом застосування фіксованих сум для окремих складових податкового кредиту. Такі суми повинні встановлюватися на поточний рік бюджетними законами.

Таким чином, додатково до діючого механізму надання податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб автором пропонується встановлення мінімальних фіксованих сум для наступних складових податкового кредиту, які будуть враховуватися автоматично у наданих громадянами деклараціях про доходи:

) витрати на охорону здоровя у розрахунку на кожного члена сімї;

) витрати на проїзд у міському транспорті для працюючих осіб.

Вказані витрати при включенні до податкового кредиту важко розрахувати та підтвердити документально, тому встановлення мінімальних фіксованих сум знизить адміністративні витрати податкових органів при розрахунку сум податкового кредиту.

До складу податкового кредиту звітного року дозволяється відносити частину суми відсотків за іпотечним житловим кредитом. Вираховування відсотків за іпотечним кредитом з бази оподаткування сприяє розвитку