Здiйснення права на житло шляхом отримання його у користування

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



В»еним санiтарним i технiчним вимогам тобто придатним для проживання в ньому. Суперечки i розбiжностi щодо придатностi жилого примiщення для проживання i вiдповiдностi його санiтарним i технiчним вимогам вирiшуються судом з урахуванням висновку санiтарно-епiдемiологiчних або житлово-комунальних органiв про санiтарний i технiчний стан житлового примiщення, а також його придатностi для постiйного проживання. Воно може бути i меншим за площею, нiж те, що займав наймач. Проте в кожному випадку розмiр наданого iншого примiщення повинен бути бiльшим норми, при якiй у даному населеному пунктi громадяни беруться на облiк як тi, що потребують полiпшення житлових умов.

У правовiй лiтературi вiдзначаСФться, що при наявностi пiдстав для виселення робiтника разом з ним, як правило виселяються i всi члени його сiмСЧ, оскiльки СЧх право користування житлом залежить вiд права на неСЧ робiтника, що виселяСФться. Разом з тим у випадках, коли робiтник залишив свою сiмю i перейшов жити на iнше мiiе, але при цьому зберiг трудовi вiдносини з органiзацiСФю, члени його попередньоСЧ сiмСЧ виселенню не пiдлягають.

Виселення звiльнених робiтникiв не може бути поставлено в залежнiсть вiд СЧхнього бажання повернутися на роботу до пiдприСФмства, установи чи органiзацiСЧ, що надали жиле примiщення.

РЖнше примiщення громадянам, що виселяються вiдповiдно до ст. 114 ЖК, надаСФ та органiзацiя, що предявила позов про виселення. Причому судова практика виходить з того, що позов може бути задоволене тiльки у тому випадку, коли органiзацiя реально маСФ можливiсть виселити робiтника, тобто представити до суду ордер чи данi про передбачуване житло.

Виселення без надання громадянам iншого жилого примiщення

Як указував О.С.РЖофе, цей вид виселення може бути застосований при наявностi пiдстав двоякого роду: злiсне порушення житлових обовязкiв наймачем або вiдпадання умов, при яких житлове зобовязання зберiгаСФться1. Так, якщо наймач, члени його сiмСЧ або iншi особи, якi проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле примiщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил суспiльного спiвжиття роблять неможливим для iнших проживання з ними в однiй квартирi чи в одному будинку, а заходи запобiгання i громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або iнших заiнтересованих осiб провадиться без надання iншого жилого примiщення.

Особам, якi пiдлягають виселенню без надання iншого жилого примiщення за неможливiстю спiльного проживання, може бути зобовязано судом замiсть виселення провести обмiн займаного примiщення на iнше жиле примiщення, вказане заiнтересованою в обмiнi стороною.

Осiб, якi самоправне зайняли жиле примiщення, виселяють без надання СЧм iншого жилого примiщення.

Виселення без надання житлового примiщення провадиться, якщо наймач, члени його сiмi або iншi спiльно проживаючi з ним особи систематично порушують або псують житлове примiщення. Оскiльки громадяни зобовязанi використовувати житло вiдповiдно до його призначення, додержуватися правила користування ним, бережно ставитися до санiтарно-технiчного й iншого устаткування, недотримання цих правил може спричинити такого роду наслiдки.

Закон встановлюСФ в якостi умови виселення осiб, винних у руйнацiСЧ або псуваннi житлового примiщення, наявнiсть фактiв про те, що цi дiСЧ носили систематичний характер, а до винного в цьому були застосованi заходи попередження i суспiльного впливу, якi виявилися безрезультатними (наприклад, його поведiнка була предметом розгляду органiв мiлiцiСЧ, прокуратури, суду, громадських органiзацiй).

ПередбачаСФться, що руйнацiя або псування здiйсню валися iз вини наймача. Вня чи хто-небудь iз членiв його сiмСЧ, що сумiсно проживають iз ним опiкуни, попечителi, пiднаймачi, тимчасовi жильцi та iншi, якi спiльно проживають. Провина цих осiб може носити як характер умислу, так i грубоСЧ необережностi. Вони вiдповiдають i за дiСЧ неповнолiтнiх дiтей. Тому, якщо в житловому примiщеннi мешкають iншi члени сiмСЧ, що не здiйснювали дiй спрямованих на пошкодження примiщення, то вони не пiдлягать виселенню. Вимогу про виселення винноСЧ особи можуть заявити як наймодавець, так i громадяни, що мешкають у даному будинку або квартирi, у тому числi й iншi члени сiмСЧ наймача. Не можуть служити пiдставою виселення наймача руйнацiя або псування житлового примiщення, якщо вони вiдбулися не з його вини. Наприклад, аварiя водопроводу, тепломережi, каналiзацiСЧ, електроустаткування й iн., тобi виникли iз обСФктивних причин.

На думку ряду вчених винне поводження особи може виявлятись не тiльки в активних дiях, але й у формi бездiяльностi, невиконання яких-небудь обовязкiв.

Псування або ушкодження житла може виявлятися в рiзних формах: в ушкодженнi стiн, пiдлог, устаткування будiвлi, у псуваннi й ушкодженнi не тiльки жилих кiмнат, але i мiiь загального користування.

Пiд систематичнiстю необхiдно розумiти скоСФння двох i бiльше таких правопорушень. При цьому необхiдно, щоб до винноСЧ особи попередньо були застосованi мiри попередження суспiльного впливу.

Житло призначене для постiйного проживання в ньому. Але мають мiiе випадки, коли житло здаСФться виробничим i торговим органiзацiям, в ньому утримуються тварини i т.п. Закон не дозволяСФ цього. В такому вирiшеннi питання зацiкавлений i власник житла. Так?/p>