Засоби вираження експресії в романі Ю. Андруховича "12 обручів"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
слова запозичені з інших мов. Найтиповіші і наймасовіші запозичення іншомовних слів, які нами було виявлено в романі - це ті лексеми, які українська мова в різний час переймала з несловянських мов, зокрема:
- з давньогрецької мови: монастир[1,35], монах[1,67], комедія[1,256], історія[1,185], ідея[1,205];
- з латинської мови: лекція[1,195], інстинкт[1,35], аспірин[1,165];
- з німецької мови: штраф[1,285], акція[1,154], агент[1,298], ендшпіль[1,175], капут[1,175];
- з французької мови: шантаж[1,53], балет[1,285], режим [1,254], премєр [1,86], пальто[1,234], візаві[1,266], парі[1,181];
- з англійської мови: трактор [1,244], бакси[1,305], бізнес[1,103], вестерн[1,38], екшн[1,38], модерн[1,36], гелікоптер[1,41], респект[1,142], шезлонг[1,164];
- з польської мови: кобіти[1,141], пантофлі[1,134];
Така лексика в романі досить численна, тематично й структурно різноманітна. Вона значною мірою демонструє собою той чи інший стан, рівень розвитку мови письменника, її багатство.
Іншомовна лексика в романі не переобтяжує мовлення, посилює такі його якості, як сучасність, простота, зрозумілість, доречність.
.5 Мовні контрасти і мовленнєва експресія в романі Ю. Андруховича 12 обручів
В українській мові понад мільйон лексичних одиниць. Кожне слово має свою неповторну стилістику, мовленнєве буття, функціонування.
У лексиці української мови найбільше відображається національно-самобутній характер українського народу, його минуле, сучасний стан і перспективи подальшого розвитку.
Природа матеріального світу така, що все в ньому має свій антипод, свою протилежність. Природно, що контрасти характерні й для мови, яка відбиває обєктивну реальність і сама є складовою частиною цієї реальності. Наявність контрастних елементів у тій чи іншій мові спричинена її історичним розвитком, а головне - системністю мовних явищ.
Мовні контрасти існують обєктивно, але мовцями вони використовуються субєктивно. Предмети, явища, ознаки чи дії сприймаються краще, виразніше, коли вони контрастують з іншими предметами, явищами, ознаками та діями. Відповідно до цього краще, виразніше сприймається й висловлена думка про ці реалії. Ще Марк Цицерон говорив, що різного роду мовні контрасти є сильним прийомом впливу на слухачів, що вони є зблисками думки, які надають мовленню яскравості, витонченості краси і сили [, 247].
Поєднання в складі одного структурного цілого різнопідсистемних елементів контрастування в романі Ю. Андруховича 12 обручів створюють експресію потужної сили й виконують важливі стилістичні функції. Як правило, контрасти в романі використовуються для створення гумористичних, іронічних, сатиричних та інших ефектів. Стикатися можуть т.зв. високостильові і низькостильові елементи: слова зі словами, слова зі словосполученнями, словосполучення зі словосполученнями (переважно ідіоматичними). У контрастні відношення в романі вступають переважно:
- книжно-термінологічні й розмовно-просторічні елементи: І розмовляв такою довоєнною мовою з усіма тими фішками…[1,139], але замість гомеричного реготу всього товариства, на який він щойно розраховував, отримав лише Ромине фе[1,138];
- поетичні й розмовно-просторічні елементи: Офеліє, за мене помолися, - побелькотів Артур…[1,145];
- офіційно-ділові й розмовно-просторічні елементи: Буле ще два типи з обслувуючого персоналу - звичайно коротко підстрижені, обидва в коротких гольфах і з мобільняками при поясі. [1,130];
- публіцистичні й розмовно-побутові елементи: Вона ще чула, як посипалися з усіх полиць зачеплені нею ще по дорозі незліченні, переважно віденські флакони, аерозолі й тому подібні прибамбаси…[1,92];
Зіткнення різнорідних у стильовому відношенні одиниць дуже характерне для мовлення роману. Показовими щодо цього є репліки, внутрішні монологи і тиради: Я вже не хочу цього слухати, сказала пані Рома, всоте відходячи від вікна. Крила уяви вмить віднесли її на берег Річки, й вона побачила Карла-Йозефа, що нетутешньо переступаючи через купи порожніх бляшанок, входить напівзігнувшись у закурену чорну халабуду, обліплений з усіх боків крикливими й верткими циганчуками. [1,176].
Добір різностильових контрастуючи елементів залежить від стилістичної заданості вислову. Заданість на іронію, гумор, фамільярність вимагає зіткнення високих стильових одиниць із низькими, тобто зіткнення одиниць, у соціолінгвістичному відношенні не рівноправних (Виваляні в снігу з грязюкою, ніби клоуни в тирсі, вони таки приземлилися коло всіх тих зруйнованих і розчавлених мерседесів і опелів; носячись коридорами цього трохи лабіринту, а трохи цвинтаря, поміж усіх інших фордів, ситроенів та волг, вони все-таки надибали щось більше й не настілки потрощене; можна було і в салон протиснутися, лише трохи прововтузитися з розладнаними дверима…[1,194]).
Різностильовий контраст стилістично і структурно цементує вислів, розширює його емоційну палітру, породжує його експресивну напругу, уможливлює насичення його лексико-семантичними відтінками, робить мовлення автора стилістично гнучким і поліфонічним.
Широке застосування різностильових зіткнень у романі 12 обручів свідчить про те, що в лексичних системах сучасної української мови відсутня внутрішня замкнутість і наявна тенденція до взаємопроникнення й синтезу, що названі функціональні різновиди мови активно взаємодіють на лексичному й фразеологічному рівнях.
.6 Антонімічний