Засоби вираження експресії в романі Ю. Андруховича "12 обручів"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
Застосування експресивів дає авторові змогу викликати у реципієнта адекватну реакцію, спричинити емоційний ефект, переживання, що відповідають його намірам і змушують вдаватися до вибору тих чи інших мовних одиниць. Найчастіше цим стилістичним лексичним засобом автор користується для характеристики мовлення героїв, наприклад: Який дурень, дурень, Боже, який дурень!, - думала й собі пані Рома [1,88]; …і комсюк, і бультер?єр, і відмінник і маніякуватий винахідник, і ліліпут-циркач, і старосвітська дама, і віртуоз-гакер, і хвойда, і шльондра, і качкодзьоба відьма-панночка, і вовчиця, й ворона, і змія, і навіть мрія… [1,236]; паршивлюче, як воно нічо, га? Настрій перед празником? Нормально? Проблеми? Ну в кого тепер без проблем? [1, 237] - у наведених уривках частіше використовуються експресиви, що містять негативну емотивну оцінку (слова на позначення незадоволення, осуду, роздратування, занепокоєння, побоювання, відчаю, зневіри, розпачу), співвідносну з внутрішніми емоціями та переживаннями героїв.
Стилістична характеристика лексичних одиниць сучасної української мови, які Ю.Андрухович використовує в романі 12 обручів (розшарування цих лексичних одиниць), і система функціональних стилів не збігаються. Пояснюється це насамперед специфікою слова як одиниці мови, багатофункціональністю його (у слові виділяються номінативна, термінологічна, субститутивна, службово-граматична, образно-характеризуюча і емотивна функції).
З другого боку, в слові закладені такі компоненти його змісту, як інформація, яка ототожнює предмет, вказує на окрему ознаку його, інформація про приналежність предмета думки до певної категорії явищ - лексичної, лексико-граматичної, інформація про переважне вживання слова у певній сфері
(кубло[1,138], гранчак[1,182], шуруй[1,210]), про емоційно-експресивні якості слова (хлопята[1,232], хлопчисько[1,140], синочок[1,93]), інформація про наявність образних, асоціативних звязків, про антонімічні особливості, про сполучуваність, кількість значень та ін.
В романі мають місце слова і звороти стилістично немарковані, вживані в усіх сферах мовного спілкування, і стилістично марковані, тобто такі, що мають більш або менш обмежену сферу вживання, а також чіткі ознаки належності до певного стилю.
Ця особливість і покладена в основу поділу лексики на загальновживану, стилістично нейтральну і лексику вузького стилістичного призначення.
Загальновживана лексика є основою лексичного складу роману 12 обручів. Це слова, що називають загальновідомі предмети, явища, якості і дії, вони не викликають уявлення ні про вужчу сферу спілкування, ні про якусь історичну епоху, ні про певне професійне чи соціальне середовище.
Ю. Андрухович використовує загальновживану лексику як засіб створення персоніфікації. При такому вживанні навіть нейтральні слова набувають експресивного забарвлення, не кажучи вже про слова емоційно-експресивного типу ковтаючи вітер[1,49], заметіль накрила білим ковпаком[1,227].
Цілого ряду змін зазнають нейтральні загальновживані слова і в розмовній мові. Характерною рисою розмовної мови є те, що в ній широко вживаються слова з переносним образним значенням. Сфера вживання переносних значень таких слів надзвичайно різноманітна. Переносного значення набувають слова з різних галузей природознавства(ріки пива, струмки горілки[1,145], нора непорозуміння й невизначеності[1,181]), театру(ватага актрис[1,136], бутафорія життя[1,161]), військової справи (снайперівський зайчик [1,188]) та ін.
Певну групу слів з переносним значенням Ю. Андрухович використовує для оцінної характеристики осіб. Характеристика ця завжди емоційна й безпосередня. Вона може бути позитивною - голубка[1,119] і негативною-звізда[1,198], нарцис[1,80], казьол[1,165], свиня [1,251], бик[1,276].
Слова загальновживаної лексики можуть поповнювати собою склад професіоналізмів і жаргонізмів: цвірінькати[1,258], зона[1,99].
До слів вузького стилістичного призначення належать терміни, професіоналізми, жаргонізми, розмовно-просторічні слова, застарілі, слова поетичні неологізми. Всі перераховані групи Ю.Андрухович використовує у романі 12 обручів.
На експресивну характеристику слова впливає постійне або переважне вживання його в певному функціональному стилі. Не менш важливі тут і додаткові експресивно-смислові та експресивно-емоційні відтінки значення, наявні у слові або створювані контекстом чи словотворчими засобами.
Усе це дає підстави виділяти стилістичні опозиції в лексичній системі нашої мови за кількома параметрами [15,19]:
- у плані діахронічному виділяються такі категорії лексики, як неологізми, історизми, архаїзми;
- у плані функціонально-стильовому - лексика ситуативного вжитку (професіоналізми, терміни, лексика урочиста, нейтральна, знижена);
- у плані нормативно-регіональному виділяється розмовна, діалектна, жаргонна лексика;
- у плані семантично-формальному - антоніми, омоніми, пароніми.
Поняття експресивної виразності тексту включає в себе вміння точно визначити стилістичну маркованість лексичної одиниці, а також точність словесного позначення предмета думки, що часто викликає появу образності, а значить і використання тропів. Крім того, виразність - ще й динамізм мовлення, плавна, логічна течія його за нормами літературної мови, яка посилюється психологічними паузами і вмотивованістю смислових на?/p>