Засоби вираження експресії в романі Ю. Андруховича "12 обручів"

Курсовой проект - Литература

Другие курсовые по предмету Литература

71;золотозубий рийник[1,248];

  • індивідуальних порівнянь: довгі, як струмки молока, ноги[1,149], ніби в кожного з них пролізло по Олегові Скрипці[1,281];
  • дієслівних конструкцій: тюльпани вибухають [1, 142], зморшки їли їх поїдом[1,190], закинути хвилями нічних мандрів[1,199], бризкати екстазом [1,202], забрести в околиці сорока[1,230], провалитися у старість[1,251], накрити алкогольною хвилею[1,252], чорнота, що його ковтнула[1,182].
  • Стилістичне використання авторських неологізмів багатопланове, проте Ю. Андрухович здебільшого їх використовує як засіб збагачення мови, образності, емоційності, що постали як результат психолінгвістичного осмислення деяких лексико-граматичних категорій та результат функціонально-стилістичного транспонування одних граничних форм у інші.

     

    .2 Застаріла лексика

     

    Основна сфера застосування застарілої лексики - мова художньої літератури. До слів з історичним забарвленням належать слова, які характеризують форми мовленнєвого спілкування, прийняті на певних історичних проміжках часу і з точки зору самого мовлення сприймаються як застарілі слова[7,183]. Застарілі слова, що використовуються письменниками поділяються на історизми та архаїзми.

    Архаїзмами у загальному визначенні називаються слова, що перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. За класифікацією, поданою в довіднику сучасної української мови, виділяється 5 типів архаїзмів[19], проте у романі представлені не всі групи:

    власне лексичні (слова, витіснені з мови словами з іншим коренем): чернь[1,84], чоло[1,140,281], рамена[1,189], лазня[1,191], хлоп[1,229], ложе[1,245];

    лексико-семантичні (застарілі значення слів, які тепер вживаються з іншими, сучасними значеннями): повинна[1,66], язик[1,267];

    лексико-фонетичні (від сучасних назв різняться однією чи двома фонемами): цісарський[1,75], древо[1,153], злато[1,185];

    лексико-морфологічні (застаріла граматична форма) многая літа[1,53], сідоглавий[1,146];

    Стилістичні архаїзми, насамперед слова старословянські за походженням, є також ходячим, випробуваним словесним засобом іронії - від такої, що викликає легку посмішку, до саркастичної[6,79]. Комізм, який може створювати ця лексика, виникає саме внаслідок постійного властивого їй урочисто-піднесеного емоційного забарвлення. Крім того, такі слова надають роману епічної неквапливості.

    Історизмами називаються слова застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: срібняк[1,51], челядь[1,58], бурлака[1,134], колісниця[1,240], паж[1,230], кошовий[1,235]. Історизми не мають у сучасній мові синонімів, адже вони позначають реалії певної доби і слугують засобом відтворення колориту мови тих часів.

    Проте у романі 12 обручів історизми та архаїзми не є домінуючою групою експресивно-забарвленої лексики лексики. Це можна пояснити тим, що в основі роману лежить неісторична тематика.

     

    .3 Діалектизми

     

    Мова художньої літератури характеризується яскраво вираженими естетичними функціями. Тому саме в ній говірковий елемент часто вперше естетично оцінюється й піддається випробуванню на стилістично-виразову придатність, тому саме в ній здебільшого вперше народжуються такі способи і прийоми стилістичного використання діалектного матеріалу, які з часом стають набутком загальнонародної мови.

    Потрапляючи в текст роману, діалектизм перестає бути звичайним говірковим елементом. Він одразу ж набуває додаткових смислових та естетичних відтінків, стилістично дуже увиразнюється.

    Серед територіальних діалектизмів є слова стилістично нейтральні і слова яскраво експресивні, образні. В романі такі слова служать засобом створення докладного, максимально наближеного до дійсності опису життя і праці з усіма їх подробицями.

    Ю. Андрухович вживає у романі діалектизми для відображення місцевого колориту, індивідуалізації та типізації мовлення героїв, належністю героя до певного побутового середовища.

    Більшість діалектизмів у романі виділяється на лексичному рівні, як от: трембіта[1,101], ґазда[1,88], тетя[1,127], пантофлі[1,135], кобіти[1,141], погуторили [1,141], дзиґлик[1,142], шаркан[1,267].

    Вживання автором діалектизмів часом не переслідує спеціальної стилістичної мети, а пояснюється недостатнім відмежуванням лексичних засобів літературної мови і діалекту в повсякденній мовній практиці автора, що позначається на його творчості: Ми собі ще про пяте-десяте з колійовцями погуторили, а як настав час розходитися з кобітами по спальнях, то…[1,141], Жаль тебе, легінику солоденький…[1,190].

    Стилістична інтенсифікована виразність діалектизмів повязана з мовною майстерністю автора, з ідейно-тематичними засадами його творчості.

     

    .4 Професіоналізми і терміни

     

    До професіоналізмів зараховують слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. Виникають вони найчастіше тоді, коли та чи інша спеціальність або вид занять не мають розвиненої термінології. Крім того, значна частина професіоналізмів - це розмовні, неофіційні замінники наявних у певній галузі термінів.

    Професіоналізми не становлять замкненої системи, не позбавлені деякої образності, наприклад, у романі можна зустріти такі слов?/p>