Засоби вираження експресії в романі Ю. Андруховича "12 обручів"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
?аша[1,267], зафуричив[1,267].
У романі 12 обручів жаргонізми використовуються з метою створення відповідного описуваному емоційного й соціального колориту, а також з метою мовленнєвої характеристики осіб, про яких йдеться.
Арготизмами називаються слова та вирази, вживання яких обмежене специфічною мовою окремих соціальних груп, мало або зовсім незрозумілою для іншої частини суспільства: пузир[1,64], наївняки[1,80], клюнути на мізер[1,119], бухло[1,213].
За своїми ознаками мова арго зближується з жаргоном, але якщо останній, у принципі, відкритий для загального розуміння, то мова арго - це мова утаємничена, зрозуміла лише для посвячених, мова, що має спеціальний розрахунок на приховування свого змісту. Ю.Андрухович вживає арго здебільшого для мовної характеристики дійових осіб.
У мовленні роману, яке часом близьке до розмовного мовлення, окрему групу утворює розмовно-просторічна лексика.
Просторіччя - різновид некодифікованої розмовної мови, що характеризується вживанням слів, зворотів, граматичних форм, позначених відтінком зниженості, грубуватості, фамільярності…
Просторіччя не закріплені за певною територією чи групою осіб, а входять до некодифікованої розмовної мови. [6, 143]. Проте деякі вчені, зокрема Г.П. Їжакевич, посилаючись на думку Ю.С. Сорокіна, стверджують, що просторічні форми широко використовуються у різних стилях і жанрах літературної мови, де виконують важливу стилістично-семантичну функцію, тому не варто вважати ці форми відхиленням від норм літературної мови [7, 85]. О.Д.Пономарів до просторічних елементів зараховує слова, перекручені з погляду лексичних норм: секлетар…; слова з різко зниженим експресивним забарвленням: свиняка… (у застосуванні до людей); невмотивовані росіянізми: понімаєте… [8, 104-105].
Чіткої межі між просторічною і розмовною лексикою не існує, але перша характеризується більшою емоційністю й оцінністю. Ця група слів служить стилістичним засобом для створення:
фамільярно-розмовного або просторічно-лайливого тону спілкування, наприклад: цікаво, скільки вони платять цим засранцям за таку безгранину? [1,94]; Гаплик мені, австрієць переміг! [1,146]; Та ні, що ти, я ще тут не лизав нікого…[1,132];
іронічно-жартівливого забарвлення, наприклад: Нализатися зранку, - пояснила пані Рома… [1,132]; Так от і цього разу, коли коли цому назустріч вискочило зі своїх чорних руйновищ із десяток циганських розгвалтованих недоносків, ним же, до речі, цього вечора і накликаних… [1, 181]; Потім вони лишилися серед лісу тільки удвох: вухатий зарізяка по каскадерськи розвернувся на тій самій галявині й висадив їх серед прив?ялих анемонів [1, 241];
негативно-соціальної характеристики осіб чи суспільних явищ, наприклад: Повипинають рахітичні груди, напиндючать губи й стоятимуть важно… Велика сила - нахабство… [1, 21]; от лише як зробити, щобці дурні прошмандівки літали? [1,95].
Просторіччя, що виражають негативну оцінку, надають мовленню грубуватого та фамільярного відтінку.
У романі 12 обручів Ю.Андрухович нерідко послуговуються таким стилістично маркованим лексичним засобом, як росіянізми. У романі вони виконують такі функції:
) відтворюють російський мовний колорит, наприклад: …Крашена така, нічо особенне! Так вона тепер в Італії, в цій, ну такий город з водою тіпа як Венеція, знаєш? У неї там тіпа мєсто в платному туалеті - просто сидіти весь день. І получає нормально, а ше вроді мужика нашла, якогось армяна чи грека, чичи тіпа того. І вміти нічого не вміла, даже на сцені роздітися… [1,100]; Я шота не понял. Водка кончілась, жена ушла, чьо дєлать будєм? [1, 152]; Першому на мить забили подих, але він спромігся на своє дисцилпіноване так точно! [1, 237];
) служать засобом передачі певної якісної характеристики або мовної індивідуалізації субєкта, про якого йдеться, наприклад: Ні, я гадаю, що великих вона мені страждань коштувала, великих мук, не вважаючи (за джерелом) на таку зверхню лёгкость моего литературного поведения [1, 47] - іронія; Але! До яких пір в українській Армії (особливо флот, авіація) розпорядження й накази будуть лунати на общепонятном імперсько-кримлівському языке - сатиричний ефект;
Іноді наявність російських слів у романі зумовлюється тематично-змістовими фактами, і тоді вони втрачають стилістичну маркованість і вживаються у прямому значенні, наприклад: Миша питав, чи ви знаєте, що то за видання Так, автора книжки Твой друг словарь, фахівця з російської мови, звинувачують у тому, що він прагне привернути увагу школярів виключно до російських словників і не згадує прізвище Б.Грінченка [1,115].
Розділ 3. Стилістичне забарвлення слова
.1 Експресивно-стилістичні можливості емоційної лексики роману Ю. Андруховича 12 обручів
Важливу роль у лінгвостилістичній системі будь-якої мови відіграє передусім емоційна лексика, тобто ті прошарки словникового складу, які так чи інакше повязані з людськими почуттями. Щодо мови роману, то в ній функціонують емоційні слова двох типів: 1) такі, що не мають понятійної основи і виражають лише емоції; 2) такі, що виражають і поняття, і емоції водночас.
До першого типу емоційних слів відносяться вигуки, що є експресивними знаками найрізноманітніших емоційних переживань людини та її реакцій на певні фізичні подразнення. Це слова: а!, ай!, ет!, ех!, ну!, о!, ого!, ой!, ох!, фе!, фу! та ін. Більшість з них характеризується полісематизмом. У мові роману їхня семантика повністю розвивається тільки на широкому контекстуальному