Засоби вираження експресії в романі Ю. Андруховича "12 обручів"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
?о передбачає вираження нетривіального змісту [21, 137].
За словниковими джерелами експресивний від лат - exspressio - виразний, здатний відобразити емоційний стан [7,405]; наділений експресією [12,576]. Експресивність визначається як якість мовлення, що є виразно-зображувальною [2,112]; піднесена виразність, така соціально й психологічно мотивована властивість мовного знаку, яка деавтоматизує його сприйняття, підтримує загострену увагу, активізує мислення, викликає почуттєву напругу слухача [3,186].
Експресія, на думку вчених О.Потебні, Г.І.Дідука - це якість мовлення, що притаманна в більшій мірі текстам художнього стилю. Експресія тлумачиться як виражально-зображувальна якість мовлення, що відрізняє його від звичайного [2,524]; те, що передбачає вираження нетривіальністю (художнього) змісту [48,189]; виразність (або зображувальність) мовлення, така його якість, завдяки якій воно набуває стилістичної маркованості (емоційності, образності) і стає спроможним передати певний нетривіальний зміст [27,13]; За Г.І.Дідук експресія, це те що породжується образністю, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої мотивованої піднесеності [5,14].
Мовленнєва експресія, за твердженням вчених, це: складна лінгвостилістична категорія, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів, зумовлена емотивною, волюнтативною та естетичною функціями мови (Чабаненко В.А) [62,35]; лінгвостилістична категорія, що виявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливової сили вислову (Г.І.Дідук) [26,14].
Зауважимо, що експресивність мовлення людини дуже тісно повязана з його образністю. Саме в тексті роману є вагомим додаткове значення слова, його стилістичні відтінки: експресивність, емоційна забарвленість (Г.І. Дідук); що слугує емоційному забарвленню висловлювання і надає йому урочистості і невимушеності [2,360].
Проаналізувавши наведені вище погляди, можемо надати таке визначення експресії - експресія - це виразність мовлення, це така якість мовлення, завдяки якій воно набуває стилістичної маркованості (емоційності, образності) і стає спроможним передати певний нетривіальний зміст.[61, 7]. Експресія породжується емоційністю, образністю, характерністю мовлення. Експресія - це не виразність, а інтенсифікація, підкреслення виразності, це збільшення вражаючої сили вислову, надання йому особливої психологічно мотивованої піднесеності. Експресія повязана не лише з емоційними та образним, а й іншими планами вислову - вольовим, естетичним, ситуативним і т.п.[57, 7].
Предметом нашого дослідження є експресивно-забарвлена лексика в романі Ю.Андруховича 12 обручів
Основний метод - описовий.
Обєктом нашого дослідження є творчий доробок Ю. Андруховича.
Мета дослідження: вивчення та аналіз засобів вираження експресії в романі Ю.Андруховича 12 обручів.
Завданнями нашого дослідження є:
- визначення важливості використання експресивно-забарвленої лексики в художній літературі;
- визначення головного призначення використання засобів вираження експресії в художній літературі;
- систематизація та класифікація експресивної лексики роману;
Сферою практичного застосування може бути використання цього дослідження при аналізі художніх творів або вивченні лексичної стилістки.
Наукова новизна нашого дослідження полягає у тому, що тема використання експресивно забарвленої лексики в романі 12 обручів є майже недослідженою.
лексика експресія стилістичний
Розділ 1. Експресія й загальновживана лексика в романі Ю. Андруховича 12 обручів
Лексична стилістика вивчає слова в усіх виявах їх семантики. Ю. Андрухович у романі вживає слова за різних умов і з неоднаковою метою, розгалуженою і неоднозначною стилістичною функцією. Адже теоретичне осмислення й практичне використання слів з властивою їм стилістичною функцією забезпечує високий рівень мовленнєвої культури автора.
Загальна експресивність тексту уявляється як інтегрований результат реалізації таких його властивостей, як емотивність, оцінка, образність, інтенсивність, стилістична маркованість, структурно-композиційні особливості тощо [2, 183]. Учені-лінгвісти розрізняють поняття емоційність та емотивність, визначаючи емоційність як психологічну характеристику комунікантів, а в емотивності вбачають лінгвістичну ознаку тексту, тобто сукупність мовних засобів, здатних викликати у реципієнта відповідні емоції [2, 185]. Уживаючи емоційно-експресивну лексику, адресант виявляє власне ставлення до висловленої інформації, а також предмета свого мовлення щодо адекватного сприйняття ним його комунікативних мотивів.
Найбільш поширеним засобом вираження емоційного стану в романі Ю. Андруховича є експресиви, або емоційно забарвлена лексика, яка слугує для опису почуттів, а також передачі емоційних відтінків в оцінці явищ, подій, людей тощо.
Деякі вчені (Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко) [41, 97]. наголошують на відсутності у психології загальноприйнятої системи класифікації емоційних станів, і зазначають, що експериментальні дослідження мовлення осіб, що перебували у різних емоційних станах, дали можливість дослідникам виділити 142 назви емоційних станів, які обєднуються у 11 гіпотетичних зон: радість, переляк, ніжність, здивування, байдужість, гнів, печаль, зневага, повага, сором, образа. (Це є джерелом експресивних відтінків емотивних стилістичних значень) [2, 197].