Економiчне виховання учнiв загальноосвiтньоСЧ школи в процесi позакласноСЧ навчально-виховноСЧ дiяльностi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
значно суть, мiiе та основнi категорiСЧ економiчного виховання.
В дослiдженнях Д. Н. Богоявленського, Л. С. Виготського, О. М. ЛеонтьСФва та iнших психологiв розкритi прийоми розумовоСЧ дiяльностi, що сприяють усвiдомленню учнями соцiальних та економiчних явищ суспiльства. На базi цих розробок можуть бути побудованi процесуальнi системи формування у учнiв економiчного способу мислення. В педагогiчному аспектi, питання економiчноСЧ освiти та виховання трактуються в роботах Б. П. Шемякiна, Ю. К. ВасильСФва, А.Ф. Аменда, О. Т. Шпака, А. С. Нiсiмчука, О. С. Падалки та iн.
Багато iз них розкривають можливостi економiчного виховання школярiв на матерiалi окремих навчальних диiиплiн та факультативiв.
Б. П. Шемякiн розглядаСФ основнi принципи та напрямки економiчного виховання старшокласникiв i шляхи найбiльш рацiонального використання отриманих ними знань. Автор переконаний, що економiчне виховання повинно проводитись з врахуванням вимог, що випливають з необхiдностi економiСЧ часу. Ним розробленi структура i ознаки економiчноСЧ пiдготовленостi випускникiв школи.
А. С. Нiсiмчук дослiджуСФ напрямки, форми i методи економiчного виховання учнiв в процесi сiльськогосподарськоСЧ суспiльно корисноСЧ працi .
Вiн вказуСФ, що ефективнiсть економiчного виховання школярiв, залежить насамперед вiд наявностi в них знань в галузi планування, облiку, контролю i аналiзу виробничо-економiчноСЧ дiяльностi шкiльних навчально-виробничих бригад; вiд залучення учнiв до економiчноСЧ дiяльностi в процесi продуктивноСЧ працi на шкiльному виробництвi; вiд розвитку творчоСЧ активностi кожного школяра.
Серед невирiшених питань багатовекторноСЧ проблеми економiчноСЧ освiти та виховання школярiв А. С. Нiсiмчук вiдзначаСФ: наступнiсть в економiчному вихованнi учнiв рiзних вiкових груп, взаСФмозвязок економiчного, трудового i екологiчного виховання, особливостi органiзацiСЧ економiчноСЧ освiти учнiв мiських та сiльських шкiл. Окрiм того, вiн вказуСФ, що не всi навчальнi програми мiстять необхiднi данi якi б орiСФнтували вчителiв-предметникiв на розкриття тих економiчних законiв, якi проявляються в сферi конкретного виробництва; не визначено необхiдний рiвень економiчних знань, якi повиннi бути засвоСФнi кожним учнем при вивченнi певноСЧ навчальноСЧ диiиплiни 22.
О. Т. Шпак в своСФму дослiдженнi визначаСФ шляхи вдосконалення органiзацiСЧ економiчноСЧ освiти i виховання старшокласникiв загальноосвiтньоСЧ школи. Органiзацiя економiчноСЧ освiти та виховання школярiв розглядаСФться ним як система, яка передбачаСФ наявнiсть в нiй основних компонентiв (школа, сiмя, виробничi колективи, громадськiсть) та ефективно iснуючi мiж ними взаСФмозвязки. Окрiм цього, велику увагу вiн придiляСФ питанням економiчоСЧ пiдготовки педагогiчних кадрiв, вiд яких значною мiрою залежить готовнiсть учнiвськоСЧ молодi до економiчноСЧ дiяльностi в умовах зростаючих вимог ринковоСЧ системи господарювання. Творчий колектив педагогiв-дослiдникiв, до складу якого входить О. Шпак, вважаСФ, що економiчне виховання повинно бути зорiСФнтоване у трьох напрямках: науково-технiчний прогрес, перевага споживання над виробництвом, удосконалення виробничих вiдносин. Така органiзацiя вимагатиме бiльш повного використання методологiчних пiдходiв до економiчного виховання.
По-перше, необхiдно давати студентам, учням чiткi уявлення про нове i застарiле у виробничих силах, базисi i надбудовi.
По-друге, показати можливостi росту нового i усунення з реалiй сьогодення старого.
По-третСФ, повиннi розкриватися взаСФмозвязки i переходи виробничих сил у виробничi вiдносини.
РЖ, нарештi, слiд чiтко визначити системи законiв i можливостi дiяльностi на СЧх основi (правовий аспект).
Виходячи з цих мiркувань, слiд розвивати творчi здiбностi студентiв, учнiв для СЧх активноСЧ участi у вирiшеннi найважливiших проблем сучасностi:
- демонтажу державноСЧ власностi i пошук нових СЧСЧ форм з урахуванням повного використання можливостей СЧСЧ привласнення i вiдчуження;
- розширення i поглиблення госпрозрахунковоСЧ органiзацiСЧ працi;
- переходу вiд системи "безпосереднСФ виробництво розподiл обмiн i споживання", в якiй перевага належить виробництву, що орiСФнтуСФться на безмежне антисоцiальне зростання, до системи "споживання обмiн розподiл виробництво", котра обумовлюСФ перевагу споживання, його соцiальну спрямованiсть i пiдпорядкування виробництва;
- розширення форм стимулювання творчих працiвникiв.
При такому пiдходi до економiчного виховання його цiлеспрямованiсть буде зорiСФнтована на участь у пiдвищеннi ефективностi виробництва i бiльш повне використання економiчних законiв у розвитку виробничих сил.
В лiтературi i практицi виховноСЧ роботи широко використовують такi поняття, як "економiчна освiта", "економiчна пiдготовка", "економiчна дiяльнiсть", "економiчне мислення", "економiчна культура". Досить часто в одне i теж поняття автори вкладають рiзний змiст. Тому виникаСФ потреба в уточненнi сутi цих понять.
В 21 знаходимо: "Економiчне виховання СФ систематична, цiлеспрямована дiя суспiльства на людину з метою формування знань, умiнь i навичок, потреб та iнших соцiально-психологiчних якостей, а головно способу мислення та дiяльностiтАж". З таким тлумаченням не зовсiм погоджуСФться iнший автор 9 , який вважаСФ, що дане поняття ототожнене з поняттям "економiчна пiдготовка", оскiльки сюди включено економiчну освiту.
Пiд економiчною пiдготовкою, вваж
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашениепользовательское соглашение