Економiчне виховання учнiв загальноосвiтньоСЧ школи в процесi позакласноСЧ навчально-виховноСЧ дiяльностi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?i тiльки в областi точних наук, чи на рiвнi релiгiСЧ, чи тiльки на рiвнi мистецтва. В принципi, повиннi бути потужнi взаСФмодифундуючi процеси, i тiльки тодi можна буде говорити напевно, про справжнСФ знання, про пiзнання свiту взагалi" 1.
Формування сучасного економiчного мислення не iзольована задача, а складова частина багатовекторного процесу певноСЧ переорiСФнтацiСЧ суспiльноСЧ свiдомостi, необхiднiсть якоСЧ викликана глибокими якiсними змiнами, що вiдбуваються в життi суспiльства. Сьогоднi, в умовах становлення i розбудови власноСЧ державностi, необхiдне критичне переосмислення багатьох теоретичних уявлень, подолання усталених стереотипiв мислення.
Економiчна освiта молодi почала формуватися в УкраСЧнi як самостiйний напрям педагогiчноСЧ теорiСЧ та практики лише останнiм часом, проте вона не виникла самочинно, стихiйно, а маСФ певну науково-теоретичну основу започатковану педагогами-дослiдниками радянських часiв.
Суть будь-якоСЧ науковоСЧ проблеми, складають суперечностi, якi, в принципi, можливо подолати при наявностi вiдповiдноСЧ науковоСЧ основи.
Щоб зясувати, якi суперечностi визначають сутнiсть проблеми економiчного виховання школярiв, необхiдно шляхом аналiзу вияснити, чи можливо, використовуючи теоретико-педагогiчнi та методичнi надбання, якi дiсталися у спадок нацiональнiй школi, вирiшувати проблему пiдготовки молодi до трудовоСЧ дiяльностi, виховання СЧСЧ економiчноСЧ культури.
Сучасне економiчне життя в нашiй державi перебуваСФ в стадiСЧ iстотного реформування, зумовленого обСФктивною потребою переходу до ринкових вiдносин. При цьому iстотних змiн зазнаСФ не тiльки виробництво, але й психологiя та культура трудiвника.
Сьогоднiшнiй трудiвник повинен бути передусiм добрим господарем, вмiти визначати найбiльш доцiльний виробничий напрям, аналiзувати тi чинники, шо матимуть найiстотнiший вплив на проектоване ним виробництво, прогнозувати перспективи його можливого розвитку, здiйснювати вiдповiднi розрахунки.
Сучасний працiвник iстотно вiдрiзняСФться вiд працiвника недалекого минулого, насамперед вiдношенням до предметiв, знарядь працi, кiнцевого продукту працi. Вiн СФ субСФктом певноСЧ форми власностi. Успадкована система пiдготовки школярiв до трудовоСЧ дiяльностi неспроможна була забезпечити формування цих якостей, оскiльки вона була зорiСФнтована на так звану "всенародну власнiсть".
Звiдси випливаСФ основна суперечнiсть, яка проявляСФться у невiдповiдностi педагогiчних можливостей успадкованоСЧ системи економiчноСЧ пiдготовки молодi обСФктивним потребам сьогодення.
Ця система, в основному, вiдповiдала тим вимогам, яким мала вiдповiдати трудова участь людини в умовах тоталiтарноСЧ держави. Разом з тим, вона не може бути без належних змiн перенесена в практику роботи нацiональноСЧ школи насамперед тому, що СЧСЧ цiльовий компонент (представлений метою та завданням економiчноСЧ пiдготовки) не вiдповiдаСФ сучасному виховному iдеалу.
У наукових працях, присвячених проблемi економiчного виховання молодi, виданих у радянську добу, не знаходимо таких завдань як виховання "господаря", "власника", "пiдприСФмця" i т. п. А мета i завдання, як вiдомо, зумовлюють всi iншi елементи педагогiчноСЧ системи (змiст навчання та виховання, СЧх методи i форми, характер дiяльностi вчителя та учнiв тощо).
Принципова вiдмiннiсть нацiональноСЧ школи вiд школи часiв тоталiтаризму полягаСФ насамперед у тому, що вона СФ культуротворчою установою (покликана сприяти вiдродженню та подальшому розвитку нацiональноСЧ культури), орiСФнтованою на сучаснi виховнi iдеали, в тому числi на iдеал людини-трудiвника.
"РЖдеал людини, - це те найкраще, що створив народ в розумiннi властивостей людськоСЧ особистостi та СЧСЧ призначення" 6.
Разом з тим ми не вправi нехтувати тими прогресивними iдеями, носiями яких були кращi представники педагогiчноСЧ науки радянськоСЧ доби. В цьому контекстi великий iнтерес викликаСФ теоретична спадщина П. П. Блонського, С. Т. Шацького, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського та iн.
П. П. Блонський у своСЧй працi "Трудова школа" писав, "що в iндустрiальному (економiчному) вихованнi найважливiший момент це його органiзацiя, коли пiдлiтки самi дiстають будiвельнi матерiали, самi будують, доглядають за птахами, тваринами, роблять ремонт,закуповують i продають продукти, проводять культурне дозвiлля та розваги" 4.
У практичнiй дiяльностi вченого-педагога особлива увага надавалася питанням науковоСЧ органiзацiСЧ працi, СЧСЧ мобiлiзуючому значенню в досягненнi високих продуктивних результатiв.
Про результативнiсть роботи на основi економiчного аналiзу говорить С. Т. Шацький: "А цiй справi треба вчитися не на словах, а через практичну дiяльнiсть, в якiй повинна бути чiтко визначена лiнiя: задум план осмислення процес результат аналiз".
С. Т. Шацький, визначаючи роль i мiiе економiчного виховання у формуваннi особистостi, пiдкреслював: "Виховання вмiння вдивлятися, оцiнювати, планувати, перевiряти, завойовувати собi мiiе в середовищi дорослих, якi поки що не визнають дитини, органiзовувати для суспiльноСЧ роботи своСЧ сили i досягати загальноСЧ мети загальними зусиллями в реальних умовах життя досить серйозне завдання школи" 32.
Спираючись на науковий та практичний досвiд своСЧх попередникiв, А. С. Макаренко на основi аналiзу i педагогiчного передбаченн розвинув, змiстовно збагатив значення економiчноСЧ освiти i виховання учнiв. Особливу увагу придiляв вiн формуванню у
Copyright © 2008-2013 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение