Доля полiтичноСЧ нацiСЧ в полiетнiчному суспiльствi.
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
? iншоСЧ держави, й оптимiзувати СЧСЧ ж державний устрiй (такi, що мають, на жаль, яскраво виражену етнiчну складову) чи мiстять у собi солiдаризацiю з тiСФю чи iншою парадигмою iнтерпретацiСЧ етнiчного. При цьому одна парадигма примордiалiстська, яка спонукаСФ до полiтизацiСЧ етнiчностi, i вiдкриваСФ етнiчним антрепренерам безмежнi можливостi для етнополiтичних спекуляцiй i мобiлiзацiСЧ етнiчностi в iнтересах етнополiтичних елiт. Друга парадигма конструктивiстська. Вона даСФ можливiсть обТСрунтувати доцiльнiсть i необхiднiсть деполiтизацiСЧ етнiчностi i деетнiзацiСЧ полiтики. Одна служить теоретичним виправданням збереження в полiетнiчних державах моделi, за якоСЧ частина субСФктiв конструюються за етнiчним принципом, проголошуються вiд iменi тАЬтитульнихтАЭ етнiчних груп i фактично СФ iнституцiональною формою дискримiнацiСЧ представникiв тАЬнетитульнихтАЭ етнокультурних спiвтовариств. Друга iнтерпретуСФ модель, як форму територiальноСЧ демократiСЧ i дозволяСФ обТСрунтувати проект унiфiкацiСЧ статусiв, прав i повноважень усiх субСФктiв держави, забезпечення прав i свобод громадян краСЧни поза залежнiстю вiд СЧх етнокультурноСЧ i мовноСЧ iдентичностi i регiону проживання.
Двi розглянутi парадигми наукових дослiджень в областi етнополiтологiСЧ з всiСФю очевиднiстю виходять за рамки академiчних студiй i служать концептуалiзацiСЧ тих чи iнших полiтичних iнтересiв. Саме тому полемiка така гостра. На жаль, полiтична мобiлiзацiя етнiчностi останнього десятилiття привела до реанiмацiСЧ багатьох вiджилих теоретичних догм з арсеналу тАЬрадянськоСЧ теорiСЧ етносутАЭ. Бiльш того, в етнополiтологiчнiй конфронтацiСЧ догми цi трансформувалися в iдеологеми, а примордiалiзм, як специфiчна наукова традицiя, припинив бути надбанням тiльки вчених i все частiше освоюСФться вульгаризаторами науки. У ситуацiСЧ ж гострих мiжетнiчних протистоянь, коли полiтична обСФктивацiя конструктивiстських iдей могла б стати теоретичною пiдставою позитивних стратегiй, конструктивiзм, на жаль, залишаСФться надбанням лише академiчноСЧ науки.
Теоретико-методологiчнi основи дослiдження.
Для бiльш повного та чiткого розумiння у методологiчнiй основi даного дослiдження, нижче ми наведемо визначення ключових для нашоСЧ роботи понять. Необхiднiсть уточнення понятiйного апарату викликана тим, що сучаснi гуманiтарнi науки, у тому числi й полiтологiя, часто, не ставлять твердих рамок для наукового визначення обСФкту, явища чи поняття. У контекстi окремого дослiдження такi рамки, безумовно, важливi i, передусiм, у методологiчному аспектi.
1. Нацiя це полiсемантичне поняття, що застосовуСФться для характеристики великих соцiокультурних спiльнот iндустрiальноСЧ епохи. РЖснуСФ два основних пiдходи до розумiння нацiСЧ: як полiтичноСЧ спiльноти (полiтичнi нацiСЧ) громадян певноСЧ держави i як етнiчноСЧ спiльноти (етноiсторичнi нацiСЧ) з СФдиною мовою i самосвiдомiстю. Багатозначнiсть поняття тАЬнацiятАЭ вiдбиваСФ наявнiсть безлiчi концепцiй феномена нацiСЧ.
2. Пiд полiтичною нацiю розумiСФться не просто населення краСЧни i не просте спiвгромадянство, а спiльнота, обСФднана мовою, спiльними символами, спiльною лояльнiстю до держави та СЧСЧ законiв, спiльними iнтересами, спiльними надiями на майбутнСФ тощо.
3. Ключовим поняттям у данiй роботi також буде поняття тАЬполiетнiчне суспiльствотАЭ. Полiетнiчне суспiльство це держава, на територiСЧ якоСЧ проживаСФ багато етносiв, це держава, яка в однаковiй мiрi надаСФ та захищаСФ iнтереси усiх народiв, що проживають на територiСЧ цiСФСЧ держави.
Ключовим дане поняття СФ саме тому, що найкращим та найефективнiшим ТСрунтом для створення та iснування полiтичноСЧ нацiСЧ СФ саме полiетнiчна держава з громадянським суспiльством. Тому дане поняття проходитиме тАЬчервоною ниткоютАЭ по всьому нашому дослiдженню.
Отже, ключовими поняттями дослiдження, за допомогою яких розглядатиметься структура та доля полiтичноСЧ нацiСЧ СФ: саме поняття тАЬнацiятАЭ, тАЬполiтична нацiятАЭ, тАЬполiетнiчне суспiльствотАЭ тощо.
У полiтологiСЧ iснуСФ постiйна проблема взаСФмодiСЧ двох рiвнiв знання: теоретичного та емпiричного. Предметом вивчення методологiСЧ аналiзу якраз i виступаСФ ця взаСФмодiя. Народження полiтологiчного дослiдження починаСФться з вiдповiдi на питання тАЬщо вивчати?тАЭ або тАЬдля чого i для досягнення якоСЧ мети вивчати?тАЭ
РЖснуСФ багато пiдходiв чи способiв народження полiтологiчного дослiдження. Однак у ньому неприйнятнi як надмiрна жорстокiсть, так i довiльнiсть. Наведемо один iз способiв, який був зазначений у роботi украСЧнського дослiдника Бурдяк В.РЖ.. Даний спосiб допоможе у нашому дослiдженнi. Для цього використовуСФться ланцюг питань: що вивчати? для чого i для досягнення якоСЧ мети вивчати? де i при яких обставинах вивчати? за допомогою яких засобiв вивчати? мова тут iде про три складових елементи полiтологiчного дослiдження, якi ми повиннi видiлити при аналiзi нашоСЧ проблеми:
концептуальна схема дослiдження (предмет i обСФкт, цiль, завдання, понятiйний апарат дослiдження);
методика збору емпiричних даних
методика обробки даних (форми представлення iнформацiСЧ, методи первинного аналiзу, застосування загально логiчних методiв).
В етнополiтологiСЧ як науковоСЧ теорiСЧ, що дослiджуСФ етнiчнi явища в СЧхньому дiалектичному взаСФмозвязку з полiтикою, склалися теоретичнi пiдходи, що опираються на рiзнi методологiчнi принципи.
Усi наявнi теорiСЧ i концепцiСЧ етнiчностi на Заходi можуть бути зведенi до трьох основних методологiчних пiдходiв: примордiалiзм, iнструменталiзм