Диференцiйований пiдхiд у процесi навчання молодших школярiв розвтАЩязувати текстовi задачi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?о, iндивiдуальноСЧ роботи;
- на етапi закрiплення зменшення допомоги слабшим учням i ускла-
днення завдань сильнiшим учням. Додатковi завдання до основного, варiативна робота над задачами, конкурс на кращого консультанта, репетитора.
У завданнях першiй групi учнiв вказуСФться лише мета, а шляхи СЧСЧ досягнення вони знаходять самi. Учням другоСЧ групи даСФться пiдказка. На що слiд звернути увагу пiд час роботи над завданням. З учнями третьоСЧ групи детально розглядаСФться послiдовнiсть мислитель них операцiй, необхiдних для пошуку рiшення.
Робота над таким завданням даСФ змогу учням оволодiти рацiональними прийомами розумовоСЧ дiяльностi. Поступово кiлькiсть необхiдноСЧ iнформацiСЧ для учнiв 2 i 3 груп зменшуСФться. Але зменшення залежить вiд сформованостi в учнiв певних навичок розвязування пiзнавальних завдань. Тому значну увагу слiд придiляти навчанню школярiв прийомiв аналiзу i синтезу, порiвнянь, абстрагування й узагальнення [72,19].
3) Диференцiацiя за обсягом передбачаСФ завдання однакового змiсту, але диференцiюСФться або його обсяг, або час на його виконання.
Наступний вид диференцiацiСЧ багаторазове пояснення. Рiвень засвоСФння у школярiв рiзний i залежить вiд багатьох факторiв. Тому вже при поясненнi новоСЧ теми важливо забезпечити iндивiдуальний темп просування дитини в засвоСФннi, допомогти кожнiй дитинi включитися в навчальний процес. Таку можливiсть даСФ органiзацiя багаторазового пояснення
Якщо вчасно подати допомогу слабшому школяревi у процесi сприймання нового матерiалу, то вже на перших уроках опанування новоСЧ теми такий учень засвоСЧть належний мiнiмум знань. При такiй формi роботи вiдбуваСФться умовний обСФктивний самоподiл на варiанти. ПередуСФ такiй роботi чiтка мотивацiя навчальноСЧ дiяльностi, актуалiзацiя опорних знань, поСФднання фронтальноСЧ, парноСЧ та iндивiдуальноСЧ роботи [67,33].
Складнiший i ефективнiший вид диференцiйованого навчання його здiйснення в умовах подiлу класу на групи залежно вiд рiвня навчальних можливостей учнiв. У практицi такого подiлу використовують методику Ю. Бабанського, який увiв поняття реальних можливостей учнiв. РЗх змiст визначають такi критерiСЧ:
- психологiчнi компоненти (здатнiсть до аналiзу, синтезу, порiвняння, вмiння видiлити суттСФве, робити узагальнення; рацiональнiсть, самостiйнiсть, гнучкiсть, темп мислення, спостережливiсть, логiчнiсть мовлення, память, увага);
- навички навчальноСЧ працi (самоконтроль, планування, темп обчислень, письма, читання, органiзованiсть у навчальнiй роботi, дотримання розпорядку дня);
- окремi компоненти вихованостi (наполегливiсть у навчаннi, стараннiсть, свiдома навчальна диiиплiна, громадська активнiсть, ставлення до навчання, учителiв, однокласникiв);
- позашкiльний вплив сiмСЧ, однолiткiв;
- бiологiчнi компоненти (фiзична працездатнiсть, стан здоровя, дефекти мовлення, слуху, зору) [123,51-52].
З урахуванням цих критерiСЧв учнiв за СЧх навчальними можливостями можна умовно подiлити на учнiв з дуже високими навчальними можливостями (швидко засвоюють матерiал, вiльно вирiшують завдання, з iнтересом працюють, потребують завдань пiдвищеноСЧ складностi), учнiв з високим рiвнем навчальних можливостей, учнiв з середнiми та низькими навчальними можливостями.
Розрiзняють ще такi види диференцiацiСЧ (за М. М. Фiцулою): [123,202-204]
- Диференцiацiя навчальних завдань по рiвню творчостi.
Такий спосiб передбачаСФ рiзноманiтнiсть в характерi пiзнавальноСЧ дiяльностi школярiв, яка може бути репродуктивною або продуктивною (творчою).
До репродуктивних завдань вiдносяться, наприклад, розвязання арифметичних задач знайомих видiв, знаходження значень виразу на основi вивчених розрахункових прийомiв. Вiд учнiв вимагаСФться при цьому вiдтворення знання i його застосування в звичайнiй ситуацiСЧ, робота за зразком, виконання тренувальних вправ, якi вiдрiзняються вiд стандартних. Учням приходиться застосовувати знання в змiненiй або новiй, незнайомiй ситуацiСЧ, здiйснювати бiльш складну розумову дiяльнiсть (наприклад, пошуковi, перевтiлюючи), створювати новий продукт (створювати задачi, рiвностi i нерiвностi). В процесi роботи над продуктивними завданнями учнi набувають досвiд творчоСЧ дiяльностi.
На уроках математики використовуються рiзноманiтнi види продуктивних завдань, наприклад:
- пошук закономiрностей;
- класифiкацiя математичних обСФктiв (геометричнi фiгури, висловлення);
- перетворення математичного обСФкту (наприклад, перетворення простоСЧ арифметичноСЧ задачi в складну);
- завдання iз недостатнiми або лишнiми даними;
- виконання завдання рiзними способами, пошук найбiльш рацiонального способу рiшення;
- самостiйне складання задач, математичних виразiв, нерiвностей;
- нестандартнi i пошуковi завдання.
Диференцiйована робота органiзовуСФться рiзними способами. Найчастiше учням iз низьким рiвнем навчання (1-а група) пропонуються репродуктивнi завдання, а учням iз середнiм (2-а група) i високим (3-я група) рiвнем навчання творчi завдання. Можна запропонувати продуктивнi завдання всiм учням. Але при цьому дiтям iз низьким рiвнем навчання даються завдання iз елементами творчостi, в яких потрiбно застосувати знання в змiненiй ситуацiСЧ, а iншим творчi завдання на застосування знань в новiй ситуацiСЧ.
- Диференцiацiя навчальних завдань по рiвню трудностi.
Цей спосiб диференцiацiСЧ передбачаСФ наступнi види ускладнення завдань для на