Викладання основ петрикiвського розпису в школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
2].
Пiсля засвоСФння основ петрикiвського малювання дальше вивчення розпису повязане з виконанням деяких композицiй, в яких можна закрiпити набутi знання. На початковому етапi найкраще звернутись до творiв визнаних майстрiв петрикiвського розпису, спробувати зробити копii з iхнiх робiт. Цi вправи допоможуть у майбутнiй творчiй роботi по оформленню рiзних речей побуту.
Орнаментом називаСФться ряд площинних зображень, що повторюються, де основою служить вибраний художником ритм. РД кiлька видiв орнаменту: стрiчковий, сiтчастий та композицiйно замкнений.
Стрiчковий будуСФться з однакових елементiв, що повторюються або чергуються i розташованi вздовж прямоi або кривоi лiнii. Однаковi по величинi стрiчки, що повторюються, створюють монотоннiсть i одноманiтнiсть ритму. Елементи, що чергуються, народжують бiльш живу композицiю з наростаючим або хвилеподiбним ритмом. Цi елементи можуть бути рiзнi по величинi, тобто побудованi на контрастi форм (бiльшоi, середньоi i малоi) з рiзноманiтним iх рухом. Контрастнiсть допомагаСФ виявити образну характеристику форм, що проявляються. Контраст може проявлятися i в розподiлi чорно-бiлих плям тону: коли посилюються однi i ослаблюються iншi плями. Велике значення маСФ принцип свiтлового контрасту - будь-який колiр на свiтлому темнiСФ ,а на темному свiтлiСФ. Це явище вiдноситься в однаковiй мiрi як до ахроматичних (чорно-бiлих), так i до хроматичних кольорiв. Стрiчковий орнамент може бути у виглядi горизонтальноi, вертикальноi або похилоi смуги. Для такого орнаменту характерна вiдкритiсть, тобто можливiсть його продовження.
Сiтчастий орнамент маСФ в основi комiрку з вписаним у неi орнаментальним мотивом (рапортом). Розмiр комiрки може бути рiзним. Сiтчастий орнамент характерний для тканин. Комiрка може неодноразово повторюватися у всiх напрямках.
Композицiйно замкнений орнамент вписуСФться у будь-яку форму (квадрат, овал, трикутник). Такий орнамент може створюватися як частина орнаментальноi смуги чи комiрки або як окремий елемент. Для створення всiх видiв орнаменту застосовуються простi метричнi форми, форми рослинного свiту. Часто зустрiчаСФться орнамент, де поСФднуються рослиннi i геометричнi елементи [14,с.9-12].
Сполучення окремих частин або елементiв у певному порядку, iх взаСФмозвязок, що переходить у гармонiю цiлого, ми спостерiгаСФмо у рослинному i тваринному свiтi. Наприклад, кожна рослина складаСФться з частин, разом вони утворюють форму, яка представляСФ певне гармонiйне цiле. У природi найбiльш характерною композицiйною закономiрнiстю СФ симетрiя. Вона проявляСФться у рiвновазi, схожостi лiвоi i правоi частин обСФкту. Для симетричноi органiзацii композицii характерна урiвноваженiсть ii частин по масам, по тону, кольору i навiть формi. У таких випадках одна частина СФ майже дзеркальним вiдображенням iншоi, а також iснуСФ яскраво виражений центр симетрii (це може бути точка чи лiнiя). Асиметрiя по структурi своiй протилежна явищу симетрii. В асиметричнiй композицii рiвновага досягаСФться введенням просторових пауз мiж предметами. Рiвновага досягаСФться також протиставленням великих i малих форм, контрастiв темних i свiтлих, яскравих i приглушених кольорiв [5,с.28-30].
З ритмом нерозривно повязане створюване в орнаментi враження руху - статичне, динамiчне, пластичне. Композицiя, що будуСФться по законам статики - вiдносноi нерухомостi, - маСФ центр та осi симетрii i будуСФться на основi дзеркального вiдображення. Динамiчна композицiя характеризуСФться направленим рухом. В нiй, як правило, композицiйний центр змiщений, а рух пiдкреслюСФться акцентом, який ставиться для завершення лiнiйного руху. Ускладненi композицii мають зигзагоподiбний рух. Композицiя побудована по законам пластики будуСФться на пластичнiй змiнi самоi форми. В такiй композицii самий простий рух - хвилеподiбний. Вiн проявляСФться у вигнутих лiнiях, ковзаСФ по формам, плавно обтiкаючи iх, закручуючись в спiралi, рiзноманiтнi завитки, i не зупиняСФться у межах даного формату, а маСФ тенденцiю розвиватися у всi сторони вiд композицiйного центру [5,с.64].
Щоб самому створювати орнамент, необхiдно знати деякi закономiрностi, правила побудови композицiй. Композицiя розмiщення, спiввiдношення зображувальних елементiв (в даному випадку рослинних) у певному порядку. Найпростiшою орнаментальною композицiСФю СФ стрiчкова (дод. ), що будуСФться на основi чергування рiвномiрного, ритмiчного повторення основного елемента. У кожному з наведених на iлюстрацii варiантiв стрiчкового орнаменту можна видiлити окремi основнi мотиви, що становлять основу цих малюнкiв: широке багатозубчасте та пiрчасте листя, листя з червоними ягiдками, грона ягiд, квiтка. Водночас у цих так званих "бiгунцях" ритм закладено i в повтореннi поворотiв цих елементiв та iх кольоровому вирiшеннi. Таким чином "бiгунець" досить динамiчний, цiкавий орнамент, в якому вiдсутнi випадковiсть або навмиснiсть.
Розпис "бiгунця" починають з послiдовного виконання основних елементiв композицii, розташовуючи iх на однаковiй вiдстанi один вiд одного, розгортаючи щоразу в протилежний бiк. Пiсля цього сполучають iх хвилястою лiнiСФю i доповнюють композицiю легкими невимушеними мазками "кривенькими зернятками", утворюючи ними пiрчастi листки, билинки [40,с.142].
Для оздоблення iнтерСФру, створення декоративних панно петрикiвськi майстри використовують композицiю украiнського вишиваного рушника (дод. ). Такi композицii дають уявлення про поСФднання стрiчковог