Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
о поетичнi строки. Можна проводити спецiальнi заняття по розгляданню школярчих малюнкiв на теми вiршiв про природу, де дiти згадують, якому твору вони вiдповiдають, читають цей вiрш або згадують уривки. В подальшому з школярчих малюнкiв можна створити тематичнi альбоми: тАЮЗима (весна, лiто, осiнь) в малюнках дiтей", перiодично iх розглядати, розмiщувати в кутки для батькiв, дарувати дiтям.
При оцiнцi школярчих малюнкiв вчитель додержуСФться певних критерiiв:
- передача кольором вiдтiнкiв окраски образiв природи, загального колориту, настрiй маленького малювальника;
- рiзноманiтнiсть композицii (звязок мiж предметами, iх обСФднання, виокремлення головного образу);
- зображення форми, ii характерних ознак, деталей;
- передача пропорцiй предмета, його розмiрiв;
- наявнiсть виражальних образiв вiрша, вiдповiднiсть зображення в малюнку поетичному опису.
Завдяки аналiзу робiт дiтям стаСФ бiльш зрозумiти поетичний образ, розвиваСФться аналiтико-синтетичне мислення, яке забезпечуСФ бiльш глибше сприйняття поетичного тексту.
Використовування цих методiв з метою розвитку школярчоi творчостi на основi пейзажноi лiрики в рiзних класах маСФ свою специфiку.
Наприклад, дiти 6-7 рокiв вже мають певний досвiд сприйняття природи та художнього ii опису у вiршах. Вони вже можуть уявити змiст твору, пiдкреслити спiльнiсть та рiзницю в описи явищ або образiв природи, давати iм точну характеристику.
Знайомлячи дiтей з пейзажними творами, вчитель нацiлюСФ iх на сприйняття та зображення цiлiсноi картини природи, в якiй органiчно повязано уявлення про декiлька ii образiв. Цьому сприяСФ i використання не тiльки iлюстрацiй до певного вiрша, але й репродукцiй з картин видатних художникiв, якi посилюють уявлення.
Бесiди о поетичних творах проводяться до занять з малювання, оскiльки дiти малюють на теми складних вiршiв.
Кожна дитина пiд впливом спецiального навчання починаСФ проявляти чуйнiсть до поетичного слова, розумiти зображувальний змiст засобiв художньоi виразностi вiрша. Вона вже самостiйно вiдображаСФ в малюнку тi картини природи, якi чуСФ у вiршi, тобто посилюСФться вплив поетичного образу на творчiсть дитини.
Мал. 13.Сiльський пейжзаж
У першому класi перед живим спостереженням можна органiзовувати розглядання iлюстрацiй до вiрша, в якому описаний певний пейзаж.
Дiти наочно впевняться, що художник, та поет беруть уявлення з оточуючiй дiяльностi.
Постановка теми повинна настроювати дiтей не тiльки на зображення ряду предметiв, але й на передачу в малюнку певноi ситуацii, спрямовувати на пошук рiзноманiтних варiантiв ii виконання.
Малюючи по лiтературному твору, дитина згадуСФ послiдовнiсть подiй, намагаСФться передати характеристику основних образiв, вiдтворити опис деталей пейзажа, тобто вона активно мислить i при цьому творчо пiдключаСФ своi уявлення отриманi в результатi попереднiх спостережень.(Мал. 13, 14)
Мал.14. РЖлюстрацiя до оповiдання Сiре каченя
Спрямовано на накопичення дiтьми досвiду сприйняття поетичних строк. Спостереження рекомендуСФться максимально приблизити до процесу зображення, а в деяких випадках змiщати обидва процеси. Спостерiгаючи за природою, дiти отримують яскравi зоровi уявлення, якi спiвпадають з сприйняттям поетичних образiв. А придивляння iлюстрацiй сприяСФ поясненню прийомiв передачi виразного образу художником (колiр, пропорцii, розмiщення предметiв), про якi у вiршi говориться узагальнено, за допомогою метафор, порiвнянь епiтетiв.
На другому етапi важливо стимулювати бiльш глибше розумiння дiтьми зображувального значення поетичного твору. Деякi прийоми передачi художньоi виразностi можна показати: малювання по-рiзному кроки дерев, створення фарб для отримання потрiбного тону, добiр фону для малюнка, компонування на листi образiв, якi описанi у вiршi.
Для розвитку творчостi бажано використовувати мотиви двох творiв про одне явище природи, але по-рiзному представлене у цих вiршах.
Також для розвитку творчостi важливо проводити бесiди по задуму малюнку, про головний образ, про засоби найбiльшоi виразностi малюнкiв. Дiти вже можуть уявити картину природи без попереднього спостереження, лише на основi художнього опису: поетичне слово пiдказуСФ необхiднi образи пейзажу. В цьому видi достатньо розвинутi чуйнiсть до поетичного слова, вмiння спiввiдносити картини природи з ii описом, переносити своi уявлення в малюнок.
В результатi таких занять дiти частiше починають розмовляти один з одним про те, як гарно навколо, iх словник збагачуСФться точним поетичним вираженням. Вiршi за iхньою думкою, допомагають iм створювати тАЮкольоровi малюнки". Дiти вже не утруднюються у пошуку сюжету для зображення, iм тАЮзрозумiло про що малювати".
Бажано використовувати в педагогiчнiй роботi сукупнiсть методiв i прийомiв роботи, якi спрямованi на поглиблення сприйняття дiтьми пейзажноi поезii в наступнiй послiдовностi:
спостереження з читанням твору, розглядання iлюстрацiй, малювання;
читання твору, розглядання 1 -2 картин, бесiда, малювання;
читання твору, бесiда, малювання.
Систематичнiсть i послiдовнiсть педагогiчноi роботи, повязаноi з розвитком естетичного сприйняття i творчостi дiтей, сприяСФ тому, що дiти успiшно справляються з поставленими перед ними програмними задачами.
Пiд впливом навчання розвиваСФться творчiсть i у дiтей 8-9 рокiв життя. Накопиче?/p>