Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?iн може використовувати колiр i наслiдувальний, близький до реальному, i ненаслiдувальний. У школярти маСФ бути право вибору. Проте необхiдно поклопотатися про те, щоб, виконуючи малюнок, школяр не було байдуже, щоб тема хвилювала його, i тодi колiр, колорит школярчого малюнка буде виразним.
РЖнший засiб виразностi, використовуваний дошкiльником, - лiнiя.
Исследователи вiдзначають, що предмети, явища, якi близькi школяртi, улюбленi iм, вiн малюСФ старанно i акуратно, а поганi i непривабливi, на його думку, подii змальовуСФ нарочито недбалою лiнiСФю.
Так, дiти старанно малюють сонце, акуратно виводячи промiннячка, роблячи iх довше i густiше, немов так, сонце грiСФ краще i свiтить яскравiше.
Компонентами декоративностi, що становлять, СФ ритм форм або колiрних плям, симетрiя. Школяр будуСФ малюнок, як би врiвноважуючи просторове розташування окремих зображень. (На галявинi дерева - справа i злiва. Квiти - з одного боку i з iншою i т. д.)[16,с. 64]
Як i дорослi, дошкiльники нерiдко використовують прийом гиперболизации
(перебiльшення якихось ознак). Вони видiляють в змальовуваному предметi або явищi те, що, на iх погляд, особливо значущо.
Школяр намалювало сiрi хмари, якi закрили сонце. Хмари за розмiром були бiльше дерев i iнших обСФктiв, повiдомляючи про те, що скоро буде дощ, гроза.
Дiвчинка змалювала квiти на галявинi, якi виросли до хмар, були бiльше будинкiв i дерев. Для цiСФi дiвчинки поважно було показати красу, яскравiсть, любов до кольорiв, дати зрозумiти, що вони iй дуже подобаються.
Композицiя - це спосiб зСФднання образiв, спосiб побудови твору. У малюнках дiтей зустрiчаСФмося як з сюжетами, що передають розгорнене оповiдання, так i з сюжетами, якi розрахованi на передачу динамiки дii.
Характерним для старших дошкiльникiв СФ те, що вони розподiляють предмети по всiй плоскостi листа, дотримуючи, проте, вiдчуття рiвноваги i композицiйноi заповненоi. На горизонтальнiй плоскостi в розгорненому виглядi змальовуСФться, наприклад, вся лiсова галявина: на першому планi трава, квiти, дрiбнi чагарники; вище - дерева, лiс, з бокiв - удома i споруди. Горизонтальну плоскiсть школяр мислить в ii реальнiй протяжностi. Прагнення до правдоподiбностi, точнiсть i облиште зображення примушуСФ школярти уникати передачi просторових стосункiв, при яких один предмет закриваСФ частка iншого.
Школяртi дуже важко передавати рух. Але в малюнках старших дошкiльникiв рух переданий iнколи дуже виразно: кiшка мчиться за мишею, витягуСФться як стрiла i розпрямивши кiгтi; дме сильний вiтер, розгойдуючи дерева i зриваючи осiннiй лист. Малюючи, школяр використовуСФ i такий засiб, як аглютинацiя, - склеювання, комбiнування у фантастичному образi якихось часток, якостей рiзних предметiв (курка з людською особою i головою, сонечко з очима i ротом, квiтка з очима i ротом, руками замiсть листя).
У виразному малюнку форма служить засобом передачi характеру образу. Дiти намагаються добитися виразностi образу за допомогою зображення певних поз, жестiв, певного розташування фiгур.
Мальчик побачив в морi дельфiнiв, i вони так уразили його уяву, що вiн намалював двох великих дельфiнiв, ретельно промальовував iх, даючи хвiст, що згинаСФться (щоб вони плавали). В даному випадку дельфiни зявилися центральними фiгурами малюнка.
Дослiдження педагога школярчоi творчостi Н. Курочкиной показують, що у дiтей 6-7 рокiв спостерiгаСФться вже свiдоме використання кольору, форми, побудова малюнка, виразних засобiв для вiдображення окремого образу або сюжетноi композицii. Тому дiти старших вiкiв в порiвняннi з дiтьми молодшого дошкiльного вiку ширше i вiльнiше використовують знайденi виразнi прийоми, поширюючи iх на велику кiлькiсть змальовуваних предметiв i явищ. РЖншими словами, старшi дошкiльники мiцнiше засвоюють цi прийоми, закрiплюючи iх в своiй свiдомостi.
Роздiл III. Змiст, форми i методи роботи з дiтьми по образотворчiй дiяльностi у взаСФмозвязку з ознайомленням iх з природою
Пiзнавальну дiяльнiсть дiтей, направлену на обСФкти природи, слiд розглядувати як творчу.
Пiзнання школярм-дошкiльником навколишньоi природи повинне здiйснюватися по законах краси. Це залежить вiд педагога, який сам вiдчуваСФ, розумiСФ красу природи i може передавати це дiтям.
Необхiдно розвивати в дiтях умiння споглядати природу, насолоджуватися нею, вдивлятися, вслухуватися. У Японii, наприклад, прийнято проводити так званi уроки споглядання, що дозволяють розвивати сприйняття дiтей.[46, с.112]
У завдання ознайомлення дiтей з природою входить знайомство з часом роки, iх специфiкою i змiною, з такими явищами, як дощ, снiг, iнiй та iншi, з тваринами i рослинним миром. РЖ пропозицiя змалювати картини природи, тварин завжди зустрiчаСФ у дiтей позитивний вiдгук. Створюванi дiтьми зображення на теми природи сприяють закрiпленню i уточненню знань дiтей про обСФкти природи i збагачують школярчу творчiсть новими образами, формують iнтерес до природи i позитивне вiдношення до неi. У своiх малюнках дiти змальовують рiдну природу в рiзнi сезони, в рiзну погоду: Золота осiнь, Пiзня осень, Белая береза пiд моiм вiкном злегка прикривалася снiгом, точно срiблом (З. Есенин), Пори року, Розцвiли веснянi квiти i iн. Такi сюжети часто зустрiчаються в школярчих малюнках, що створюються i за завданням педагогiв, i за задумом самих дiтей.[42,с.240 ]
Також дiти вирiзують i наклеюють квiти, складають декоративнi композицii з кольорiв, листя i вiток. Вони лiплять рибок, птиць, звiрiв. А щоб д