Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ою та колористичною концепцiСФю. Украiнська дiйснiсть, зокрема природа, вiдтворювалась iдеалiзовано, iнколи в поСФднаннi вигаданого ландшафту iз замальовками реальноi природи. Часто такi твори нагадували iену з вистави на пасторальнi сюжети, де високi дерева по боках картини уподiбнювались до лаштункiв. Згiдно з академiчними засадами природа передавалась величаво, спокiйно, в нiй панувало вiчне лiто, а улюбленими мотивами були сходи та сходи сонця, морська стихiя, гiрськi скелi, водоспади, руiни старовинних замкiв тощо. Художник Антон Ланге (1779-1844), який прибув до Львова з Вiдня у 1810 роцi, вважаСФться родоначальником iсторичного пейзажу. Чарiвнi краСФвиди Галичини й Волинi вiн вiдтворював iз захопленням iноземець який споглядаСФ екзотику. Твори п зображенням КиСФва iншого вiдомого художника - Генрiха Гроте - ще нагадують ведути, проте iм вже притаманнi глибина перспективи та епiчнiсть зображуваних мотивiв.[28, с.172]
Хоча академiчнi традицii мiцно закрiпилися у мистецтвi художникiв, якi працювали на Украiнi поступово починають визрiвати новi тенденцii подачi природного середовища, що вiдповiдали романтичнiм й реалiстичним засадам розвитку СФвропейського мистецтва. Митцi вiдмовляються вiд панорамностi, в iхнiй творчостi переважають буденнi мотиви. "Героями" сюжетiв стають i водянi млини, селянськi хати, вулички провiнцiйних мiст, тини. А головним СФ вiдтворення стану природи, узагальнення, контрастне освiтлення.
У другiй половинi XIX спи украiнський пейзаж набуваСФ самостiйного iдейно-естетичного значення i своСФрiдного образотворчого ладу. Це спорiднюСФ його з росiйською пейзажною школою i творами майстрiв пейзажного жанру у свiтовому мистецтвi Розвиток пейзажу свiдчить про якiсне зростання украiнського живопису в цiлому, про його плiдне жанрове розгалуження та емоцiйну силу, а також про його нацiональнi ознаки та високу романтичнiсть у РЖ вiдтвореннi навколишнього свiту. Саме тодi в живописi остаточно визначився й закрiпився побутовий жанр, який черпав сюжети з навколишнього життя. Художники намагались розкрити правду соцiальноi дiйсностi, вселити вiру у просту людину, уславити красу своСФi батькiвщини Такi тенденцii особливо помiтнi у жанрi побутовоi картини та пейзажу, де iени з життя народу розгортаються на тлi розкiшноi украiнськоi природи, як, наприклад, у лiричних творах Миколи Пiшоненка (1862-1912), Володимира Орловського (1842-1914), Костянтина Трутовського (1826-1893), Петра Левченка (1856-1917), Кирiака Костандi (1852-1921). Саме в цей перiод починаСФ формуватися украiнська нацiональна школа пейзажного живопису, становлення i традицii якоi повязанi з iдеями та настановами передвижникiв.[45, с.179]
ОднiСФю iз визначальних ознак украiнського неоромантизму було звернення багатьох художникiв до подiй часiв Козаччини, Запорозькоi Сiчi. Характернiшим прикладом цього СФ творчiсть Сергiя Василькiвського (1854-1917).Бiльшiсть украiнських митцiв намагалися вийти з-пiд важкого крила академiзму, який, вимагаючи повернутись до класичного мистецтва, до бiблiйних сюжетiв, вiдволiкав таким чином вiд iдей сучасностi, нових стилiстичних вiянь, що проникали iз Заходу.
З кiнця XIX ст в украiнському мистецтвi значного поширення набуваСФ пленерний живопис, характерний i для бiльшостi СФвропейських шкiл. Цi тенденцii вiдобразилися у творчостi цiлоi низки митцiв. Пленеризм дав поштовх до iмпресiонiстичних пошукiв. На вiдмiну вiд тотального захоплення СФвропейських художникiв iмпресiонiстичним етюдом, украiнськi митцi створюють жанр картини-пейзажу, де навколишня природа i людина перебувають у нерозривнiй СФдностi. У пейзажах РЖвана Труша (1869-1941), де немаСФ зображення людини, майже фiзично вiдчуваСФться ii присутнiсть у вибранiй перспективi зображення. У творах Абрама Маневича (1881-1942) вируСФ життя i звучить мелодiя елегiйного смутку, його картини сповненi яскравого колоризму. З потужною внутрiшньою динамiкою та пристрасною любовю вiдтворюСФ красу рiдноi землi Олекса Новакiвський (1872-1935).
Пiзнiше у свiтовому пейзажному мистецтвi стають помiтнiшими новi зображальнi мотиви, виникають новiтнi течii. Це, в першу чергу, пошуки в напрямку посилення виражальних засобiв експресiонiзму та неприродних декоративних форм символiзму, поява фонiзму, з його останньою спробою створити цiлiсну концепцiю пейзажу перед наступом абстрактного мистецтва, яке несе абсолютно новi формотворчi завдання в конструюваннi навколишнього свiту та розпад реального зображення.[42,с.204]
В цей перiод художники, в тому числi й украiнськi, шукають абсолютно нових форм та засобiв зображення: це було своСФрiдною реакцiСФю на виклик епохи, коли технiчний прогрес вимагав прискорених рiшень i конкретних дiй. ВдосконалюСФться технiка живопису, вщент руйнуються усталенi композицiйнi стереотипи, конвульсiйнi пошуки оригiнальних творчих пiдходiв серйозно змiнюють фундаментальне поняття зображальностi як основи мистецького твору. Пейзаж як жанр перестаСФ бути звичним впродовж вiкiв iнструментом впливу на почуття людини, стаСФ своСФрiднiшим посередником мiж пропозицiСФю художника i сприйняттям мистецького твору глядачем. Украiнськi художники переймають новацii опосередковано, через повернення до першоджерел, через глибоке вивчення традицiйноi народноi творчостi. Вони шукають нацiональне пiдТСрунтя в розписах, iконописi, народнiй картинi та iнших видах образотворчого фольклору, несуть у свiт новiтнього мистецтва вiзантiйську барвистiсть, мелодiйнiсть вишивок, килимiв, писанок i знаходять це.