Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? (1-5 хвилин).
У молодшому шкiльному вiцi память розвиваСФться в умовах систематичного цiлеспрямованого навчання, це значно прискорюСФ та пiдвищуСФ рiвень розвитку памятi дiтей. Участь у грi, порiвняно тривалi заняття малюванням, лiпленням потребують постановки певних цiлей, у вiдповiдностi з якими школяр повинен планомiрно запамятовувати те, що повязано зi змiстом гри, чи заняття.
Малювання по памятi та за спостереженням, дуже важливi види тематичного малювання для молодших школярiв. Пiд час iх застосування розвиваються такi психологiчнi механiзми дитини як память, спостереження. Дiти також вчаться не тiльки спостерiгати та запамятовувати певний обСФкт, а й аналiзувати його, порiвнювати його характернi властивостi.[15,с.151]
Дiтей треба не тiльки вчити створювати новi зображення, але й озброювати досвiдом творчоi дiяльностi. Для цього потрiбнi спецiальнi методи. Розглянемо декiлька з них - евристичний та дослiдницький методи. Цi методи спрямованi на навчання пошукам самостiйного рiшення зображувальноi задачi, можливих варiантiв, розвиток творчого мислення, уяви. Цi методи можна використати, коли вчитель пропонуСФ дiтям виконати якесь творче завдання, створити щось по своСФму замислу.
2.3 Види тематичного малювання на теми пейзажу
Робота по розвитку образотворчоi дiяльностi в малюваннi природи повинна будуватися у вiдповiдностi з вимогами програми виховання i навчання в школi, якi нацiлюють на формування в кожноi дитини морально-естетичнi почуття при зустрiчi з прекрасним у природi та мистецтвi, при знайомствi з подiСФю та пейзажами.
Програма ставить задачу розвитку поетичного слуху i естетичного сприйняття школярiв, вмiння розрiзняти та розумiти своСФрiдне використання тих чи iнших художнiх засобiв у витворах мистецтва.
ОднiСФю з форм систематичноi роботи по естетичному вихованню СФ заняття сюжетно-тематичним малюванням. Основною метою яких СФ - розвиток розумовоi активностi i творчоi уяви дiтей.
Цi заняття включають i малювання творiв про природу, тобто пейзажу.
Педагог вчить дiтей вiдображати на паперi побачене, почуте, т.т. вiдомий змiст у новiй трактовцi. Без допомоги дорослого у дiтей часто виникають труднощi у визначеннi художнього засобу, який поет використовуСФ при описi природи, або не придiляСФ iм належноi уваги, що у свою чергу призводить до невиразностi образiв. РЖнодi дiти навпаки, вiдчувають i розумiють, що i як хотiв показати поет, але у них немаСФ достатнього досвiду в передачi вражень у своСФму малюнку, часто вони просто погано володiють засобами зображення описаних в стилi картин природи.
РЖснують основнi методи якими педагог користуСФться для розвитку естетичного сприймання i школярчоi творчостi.
До них належать:
1.спостереження явищ та обСФктiв природи, якi описанi в поетичному витворi; бесiда о поетичних образах; розглядання вiдповiдних iлюстрацiй та картин о природi;
2.показ декiлькох прийомiв зображення;
3.аналiз малюнкiв якi виявляють степiнь творчостi дитини при передачi поетичного образу.
Роздивимося специфiку кожного методу.
Спостереження природи здiйснюються не тiльки для отримання дiтьми знань про неi, для розвитку естетичного сприйняття, але й з метою порiвняння пейзажiв, якi описанi в поетичному творiв, з iснуючими у природi. Методика проведення спостережень ускладнюСФться в залежностi вiд досвiду дiтей та задач кожного заняття. Починати треба з розглядання окремих образiв природи, якi описанi в творi: ялинка, кульбабка i т.д. при цьому треба максимально активiзувати мову дитини питаннями, якi допомагають розкриттю образу, збагачувати ii поетичними виразами, порiвняннями. Наприклад, одуванчик можна порiвняти з сонечком, кулькою, снiжинкою, лист одуванчика - з ялинкою.
Потiм вчитель намагаСФться забезпечити рухову i словесну дiяльнiсть дiтей: на основi розумiння твору дiти повиннi знайти обСФкти, якi описанi у ньому, поторкатися, роздивитися iх, прочитати строки вiрша, якi вiдображають вiдповiдну картину природи, спостереження сприяють розвитку чуттСФвостi, сприйманостi до поетичного опису пейзажiв.
"Художник за допомогою створюваних ним образiв бачить в життi важливе, iстотне, значне i умiСФ яскраво, образно показати це невидиме, разом з тим важливе всiм. Це збагнення вже вiдкритого художником - складний i багатоступiнчастий процес. Глибоко зрозумiти його суть, умiло вiдiбрати витвори мистецтва для збагнення iх дiтьми, врахувати у звязку iз специфiкою мистецтва специфiку форм i методiв учбовоi роботи в школi - все це необхiдно для пiдвищення iдейно-естетичного виховного впливу лiтератури i мистецтва на дiтей" [15; с.14].
По мiрi того як розвиваСФться у дiтей сприймання iм пропонують поспостерiгати за картиною природи, не спiвпадаючу повнiстю з ii поетичними описами. Це розвиваСФ загальнi уявлення дiтей, на основi яких вони потiм малюють певнi пейзажi.
Для бiльш цiлеспрямованого знайомства дiтей з творами про природу проводяться бесiди про iх змiст та рiзнi засоби виразностi.
Якщо художнiй твiр невеликий по обСФму, мiстить опис одного конкретного образу або нескладноi картини природи та бесiда про нього займаСФ небагато часу, то вона може проводитись безпосередньо на уроцi малювання.
РЖнодi пейзажне малювання проводиться на основi вiршiв, яке складаСФться з кiлькох частин, вiдображаючи рiзнi картини природи, як наприклад в тАЮПiснi про весну" Я.Колеса. В данiй ситуацii познайомити д